Ухвала суду № 103104238, 04.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/4693/22

Провадження № 1-кс/947/1684/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Домбровського В.П., захисника підозрюваної – адвоката Дерід Т.М., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Савченка Д.С., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси Домбровським В.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022163480000127 від 04.02.2022 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючої, раніше не судимої, відносно якої Малиновським районним судом м. Одеси розглядається обвинувальний акт за ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, Київським районним судом за ч. 2 ст. 307 КК України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , 04.02.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, незаконно придбала в невстановленої особи, наркотичний засіб - метадон та почала його незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.

04.02.2022, приблизно о 01 годині 16 хвилин, біля буд. 23 по проспект Ак. Глушко в м. Одесі, ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції та в неї було виявлено 7 згортків із кристалічною речовиною білого кольору, вагою близько 100г. Під час проведення огляду місця події за допомогою ідентифікатору IDТ 0850 Methadone проведений аналіз вилучених в ОСОБА_1 речовин та встановлено, що вони містять наркотичний засіб - метадон.

Зазначений наркотичний засіб – метадон ОСОБА_1 незаконно придбала та зберігала при собі з метою подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_1 обгрунтовно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного:

- згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку, що остання не має міцних соціальним зв`язків, офіційно не заміжня, не має постійного джерела доходу, що надає йому можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання та усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк від шести до десяти років;

- згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з тим, що остання може знищити сховати або спотворити будь яку із речей, документів, електронних носів інформації, електронні документи, банківські картки, щодо перерахування грошових коштів здобутих злочинним шляхом від збуту наркотичних речовин, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як, під час досудового розслідування не встановлено та не відшукано всі речові докази;

- згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрювана може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх залякування з метою зміни ними показів в подальшому так, як жодного свідка не допитано у судовому засіданні за правилами судового розгляду;

- згідно п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме повідомити невстановленій досудовим розслідуванням особі інформацію про стан досудового розслідування кримінального провадження з метою уникнення її від кримінальної відповідальності;

- згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризик вчинення підозрюваною нового кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, за вчинене нею вже кримінального правопорушення, так як, остання схильний до вчинення злочинів даного характеру, що фактично свідчить, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити, вказавши, що підозра необґрунтована, ризики відсутні, ОСОБА_1 зберігала наркотичний засіб для особистого вживання, без мети збуту.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника, вказавши, що з підозрою не погоджується, вживала для здоров`я, після операції.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 04.02.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками – незаконне придбання, зберігання, з метою збуту наркотичного засобу, у великих розмірах.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується: протоколом огляду місця події від 04.02.2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 04.02.2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 04.02.2022 року, протоколом обшуку від 04.02.2022 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.02.2022 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінального правопорушення, оскільки розповсюдження наркотичних засобів завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров`ю людини, характеризуючи дані підозрюваної, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Більш того, слід врахувати ту обставину, що кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, становить серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляє негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства у державі.

Слідчий суддя враховує також те, що підозрюваній при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, у разі направлення обвинувального акту до суду, будуть допитуватися судом, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При вирішенні питання щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, корисливий характер, а також характеризуючи дані підозрюваної, відповідно до яких, остання на даний час притягується до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що з огляду на відсутність належного обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення існування ризиків можливого знищення, приховування, спотворення речей та документів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування таких ризиків та про їх фактичну відсутність. Так, у клопотанні сторона обвинувачення жодним чином не обґрунтовує які речі та документи підозрювана може знищити, а також яким чином може перешкоджати кримінальному провадженню.

4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваної ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.

4.1.3. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній ОСОБА_1 розміру застави.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить визначити заставу у розмірі чотириста двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 1 042 020 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Так, слідчий суддя зазначає, що у клопотанні сторони обвинувачення не наведено жодної підстави, яка б давала можливість слідчому судді застосувати заставу у максимальному розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України.

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави слідчий суддя бере до уваги фактичні обставини кримінального провадження, характеризуючи підозрювану дані, її майновий стан, беручи до уваги встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваної ОСОБА_1 слід визначити розмір застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Савченка Д.С., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси Домбровським В.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022163480000127 від 04.02.2022 року – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 04.04.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком до 04.04.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду а кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.