
Справа № 656/311/21
Номер провадження 1-кп/656/26/22
27.05.2021
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2022 року Іванівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Ковальчук Т.М.
за участі:
секретаря судових засідань Костенко Н.С.
прокурора Нижньосірогозького відділу Генічеської окружної прокуратури Херсонської області Кас`яненка В.О.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Іванівка Херсонської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021232170000124 від 13.04.2021 року, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Воскресенка, Іванівського району, Херсонської області, громадянки України, освіта вища неповна, непрацюючої, заміжньої, маючої одну неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимої;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Новомар`ївка, Братського району, Миколаївської області, громадянки України, освіта середня базова, не заміжньої, маючої чотирьох неповнолітніх дітей, працюючої продавцем-консультантом в магазині «Грей», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , діючи з нею спільно і узгоджено, 10 квітня 2021 року близько 20:30 год, з особистих мотивів, незаконно, переслідуючи умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст.30 Конституції України, всупереч волі ОСОБА_3 , яка проживає в житловому будинку АДРЕСА_4 , шляхом відчинення необладнаних запірним пристроєм вхідних дверей та вирвавши металеву скобу запірного пристрою дверей спальної кімнати, незаконно проникли до вказаного житлового будинку, де в кімнаті відпочивав малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто незаконно проникли до житла ОСОБА_3 .
Крім того, ОСОБА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_1 , діючи з нею спільно і узгоджено, 10 квітня 2021 року близько 20:30 год, з особистих мотивів, умисно, в присутності малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , схопивши ОСОБА_3 руками за волосся на голові, витягли її з житлового будинку АДРЕСА_4 , на подвір`я, де ОСОБА_2 , кулаком свої руки, нанесла два удари в область обличчя ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 , діючи спільно і узгоджено з нею, наступила правою ногою на праву руку ОСОБА_3 та кулаком своєї руки нанесла один удар в область обличчя останньої, в результаті чого потерпілій заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців лівої половини обличчя, синців нижнього повіка правого ока і правої верхньої кінцівки.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала частково та пояснила, що 10.04.2021 року близько 20:00 год вона разом з ОСОБА_1 прийшли до будинку ОСОБА_3 , щоб з`ясувати у останньої причину образи та побиття її доньки. Вони зайшли спочатку у веранду, а потім пройшли до будинку потерпілої. У будинку було темно, вони покликали потерпілу і та вийшла з кімнати. В цей момент ОСОБА_1 хтось подзвонив на телефон і та вийшла з будинку, а вона почала з`ясовувати відносини з потерпілою. ОСОБА_3 її штовхнула, а вона нанесла їй декілька ударів долонею правої руки по лівій щоці. В кімнаті поруч з ними був присутній малолітній син потерпілої. Першою з будинку вийшла ОСОБА_1 , а потім вона. На подвір`ї потерпіла на них гучно кричала, кидала в них цеглиною, за це вона її потріпала за волосся. З ОСОБА_1 спільно не діяла. У скоєному розкаялась.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому їй обвинуваченні визнала частково та пояснила, що ввечері 10.04.2021 року вона разом з ОСОБА_2 прийшли додому до ОСОБА_3 для з`ясування відносин. У двір потерпілої зайшли через незачинену хвіртку, двері будинку були відкриті навстіж. Вони зайшли до будинку та покликали ОСОБА_3 , на що та відгукнулася. В цей момент їй подзвонили і вона вийшла з будинку щоб відповісти на дзвінок. Коли повернулася, то ОСОБА_2 разом з дитиною потерпілої виходили з будинку, вона теж вийшла. На подвір`ї потерпіла кидала в них цеглою та потрапила їй по нозі, а ОСОБА_2 по голові. Коли вона і ОСОБА_2 виходили за двір, то потерпіла вилила на неї відро з помиями. За це вона вдарила потерпілу рукою по обличчю, від удару остання присіла, а вона потріпала її за волосся та наступила своєю правою ногою на праву руку потерпілої. В цей момент під`їхала поліція і розборонила їх. З ОСОБА_2 спільно не діяла. У скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_3 на неодноразові виклики у судові засідання для допиту не з`явилася, про дату та час судових засідань була повідомлена завчасно в установленому законом порядку (а.п.45,49,127,130,137,143,152), поважні причини неявки суд не повідомляла. Судом на потерпілу накладалися грошові стягнення за неявку у судові засідання та роз`ясненні наслідки неявки, проте остання у судове засідання не з`явилась, цивільний позов не заявляла.
Вина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.125 КК України підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
Рапортами поліцейського Відділення поліції №2 Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області від 13.04.2021 року, відповідно до яких, 13.04.21 року 12:07 год до чергової частини Відділення поліції №2 звернулася ОСОБА_3 , яка повідомила, що 10.04.2021 року близько 20:30 год. по АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили їй тілесні ушкодження (а.п.74, 84).
Заявами потерпілої ОСОБА_3 про початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення від 13.04.2021 року, відповідно до яких потерпіла просить розпочати кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення та вжити заходів щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які 10.04.2021 року близько 20:30 год незаконно проникли до її житлового будинку АДРЕСА_4 та нанесли їй тілесні ушкодження. Прийняття заяв потерпілої було оформлено протоколами (а.п. 61-62, 71-72, 75, 76, 86-87).
Згідно витягу з кримінального провадження №12021232170000124 відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України (а.п.58-59).
Протоколом огляду місця події від 13.04.2021 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого 13.04.2021 року за добровільною згодою потерпілої ОСОБА_3 , слідчим за участі двох понятих та потерпілої, проведено огляд місця події із застосуванням фотозйомки, згідно якого об`єктом огляду є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де відбувалися події, зазначені в заяві потерпілої ОСОБА_3 , під час якого зафіксована загальна обстановка. Оглядом встановлено, що вхід до будинку здійснюється через двостулкові дерев`яні двері синього кольору, замикаючий пристрій яких є врізний замок. В будинку наявна прихожа кімната, яка веде до спальної кімнати. Вхід до кімнати здійснюється через одностулкові двері, замикаючий пристрій яких залізний гачок, скоба для якого на дверях пошкоджена (а.п.63-70).
Протоколами проведення слідчого експерименту від 14.04.2021 року, та фототаблицями до них, відповідно до яких 14.04.2021 року, слідчим за участі двох понятих, проведено слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_3 з метою уточнення механізму спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до яких, потерпіла ОСОБА_3 пояснила та показала, що 10.04.2021 року близько 20:30 год. за місцем її мешкання по АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зайшовши у спальну кімнату її будинку, нічого не пояснюючи, почали наносити їй тілесні ушкодження. Так, ОСОБА_1 , наступивши ногою на її праву руку, кулаком правої руки нанесла один удар в область правого ока та кілька ударів ногою в область спини, а ОСОБА_2 , кулаком правої руки нанесла удари в область лівої частини обличчя (а.п.78-82, 88-90).
Показами свідка ОСОБА_7 , яка в суді показала, що навесні вночі вона почула крики з двору потерпілої ОСОБА_3 . Підійшла до двору та побачила бійку, по голосам впізнала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , остання тягала потерпілу за волосся та рукою била по обличчю. Коли обвинувачені пішли, то вона побачила на тілі потерпілої синці. Двері будинку були пошкодженні, скоба та гачок на дверях зірвані, вона допомагала потерпілій їх забити на місце.
Показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які в суді показали, що 10.04.2021 року, вони як працівники поліції, заступили на добове чергування. Після 20:00 год до чергової частини надійшло повідомлення, що за місцем проживання потерпілої ОСОБА_3 відбувається бійка. Вони виїхали на місце пригоди, де за місцем проживання потерпілої виявили ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на обличчі потерпілої були наявні тілесні ушкодження. Потерпіла повідомила, що обвинувачені пройшли до її будинку та спричинили їй тілесні ушкодження та показала зірвану скобу на дверях.
Висновками експертів №96 та №97 від 14.04.2021 року, відповідно до яких, на тілі потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця нижнього повіка правого ока і правої верхньої кінцівки, синця лівої половини обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані ушкодження виникли від ударів тупих обмежених предметів, можливо рук і ніг. За часом виникнення ушкодження відповідають 10.04.2021 року (а.п.77, 87).
Висновками експертів №5/96 та №6/97 від 21.04.2021 року, відповідно до яких, утворення тілесних ушкоджень при обставинах зазначених у протоколах слідчого експерименту від 14.04.2021 року за участі потерпілої ОСОБА_3 не виключається (а.п.83, 91).
Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 покази не надавала, у зв`язку з неявкою у судові засідання. Судом безпосередньо досліджувалися протоколи слідчого експерименту від 14.04.2021 року за участі потерпілої, в ході проведення яких перевірявся та уточнювався механізм спричинення потерпілій тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17) викладена правова позиція, відповідно до якої термін «показання» в контексті ч. 4 ст. 95 КПК України використовується для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу.
У той же час, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
Якщо відомості повідомлено потерпілою під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, зокрема, протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України.
За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта, за його волею та вільним волевиявленням. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.
Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності (ст. 23 КПК України), суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де протокол слідчого експерименту є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 цього Кодексу. Отже, протокол слідчого експерименту після його оцінки судом із точки зору належності, допустимості й достовірності набуває значення судового доказу.
Як убачається з протоколів слідчого експерименту від 14.04.2021 року, вони відповідають вимогам кримінального процесуального закону, зокрема статей 104, 105 КПК України, слідчі дії проведено за правилами, передбаченими ст.240 КПК України, жодних зауважень з приводу проведеного слідчого експерименту від понятих чи потерпілої не надходило. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час проведення слідчих експериментів з потерпілою ОСОБА_3 , які б ставили під сумнів допустимість цих доказів, судом не встановлено.
Оцінюючи наведені докази, безпосередньо досліджені судом, суд дійшов висновку, що вони отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ухвалення обвинувального вироку. Зазначені докази узгоджуються між собою та дозволяють об`єктивно встановити обставини кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
Доводи обвинувачених про те, що вони про вчинення кримінального правопорушення не домовлялися, суд вважає безпідставними, оскільки в судовому засіданні встановлено, що після того, як ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 про побиття потерпілою її доньки, обвинувачені відразу пішли до місця проживання потерпілої ОСОБА_3 , де разом пройшовши до будинку останньої, заподіяли тілесні ушкодження потерпілій.
Таким чином, за встановлених у цьому провадженні фактичних обставин, дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла та за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання відносно обвинувачених, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_2 , суд бере до уваги, що вона раніше не судима, не одружена, офіційно працевлаштована, має чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 ,2009 р.н., ОСОБА_11 , 2010 р.н., Житарь ОСОБА_12 , 2011 р.н., Житарь ОСОБА_13 , 2013 р.н.; за місцем проживання в с.Воскресенка, Генічеського (Іванівського) району Херсонської області характеризується позитивно; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п.108 – 118).
Судом в повному об`ємі вивчена особа обвинуваченої ОСОБА_1 , яка раніше не судима; одружена, має одну малолітню дитину: ОСОБА_14 , 2019 р.н.; не працює; за місцем проживання в с.Воскресенка, Генічеського (Іванівського) району Херсонської області характеризується задовільно; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п.102 – 107).
Судом, відповідно до ст.66 КК України, прийняті до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинувачених: щире каяття у скоєному, наявність на утриманні неповнолітніх дітей.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинувачених, відповідно до ст.67 КК України, судом визнано вчинення кримінальних правопорушень групою осіб за попередньою змовою та вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченим, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню обвинувачених та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинувачених, сукупність обставин, що пом`якшують та обтяжують їх покарання, суд вважає, що їхнє виправлення та перевиховання можливо при застосуванні до них покарання у виді штрафу.
Цивільний позов потерпілою не заявлений.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, призначивши покарання:
- за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень;
- за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим остаточно призначити ОСОБА_2 для відбування покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень /розрахунковий рахунок UA628999980313090106000021112, отримувач платежу – ГУК у Херсонській обл/Генічеський район/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959517, банк одержувача – Казначейство України (ЕАП)/, код класифікації доходів – 21081100, призначення платежу - адміністративні штрафи та інші санкції/.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, призначивши покарання:
- за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень;
- за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим остаточно призначити ОСОБА_1 для відбування покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень /розрахунковий рахунок UA628999980313090106000021112, отримувач платежу – ГУК у Херсонській обл/Генічеський район/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959517, банк одержувача – Казначейство України (ЕАП)/, код класифікації доходів – 21081100, призначення платежу - адміністративні штрафи та інші санкції/.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Іванівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Т. М. Ковальчук
Судове рішення № 103102024, Іванівський районний суд Херсонської області було прийнято 10.02.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 656/311/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: