Вирок № 103099126, 11.02.2022, Іванівський районний суд Херсонської області

Справа № 656/732/21

Номер провадження 1-кп/656/43/22

22.12.2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючий суддя Ференц Р.І.,

секретар судового засідання Неіло І.І.,

за участі сторін кримінального провадження –

сторона обвинувачення прокурор Нижньосірогозького відділу Генічеської окружної прокуратури Кас`яненко В.О.,

потерпілий ОСОБА_1 не прибув,

потерпіла ОСОБА_2 не прибула,

сторона захисту обвинувачений ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Іванівка Іванівського району Херсонської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021 року № 12021231170000128 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Новосеменівка Іванівського району Херсонської області, українець, громадянин України, не одружений, не працевлаштований, не військовозобов`язаний, не є особою з інвалідністю, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 19.08.2021 року в період часу з 08.00 год по 20.00 год (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на території подвір`я за адресою АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на порушення права власності особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що його злочинні дії залишаються непоміченими для оточуючих, умисно, таємно, шляхом відчинення незамкнених вхідних дверей, незаконно проник до житлового будинку, що розташований на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_2 , де викрав належний потерпілому ОСОБА_1 алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів, що стояв на підлозі у веранді будинку, вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ19/122-21/6238-ТВ від 27.09.2021 року складає 550 грн, чим спричинив власнику бідона матеріальну шкоду на вищевказану суму. У подальшому ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний намір, утримуючи при собі зазначений алюмінієвий бідон, місце вчинення кримінального правопорушення покинув та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

У подальшому, ОСОБА_3 , 16.09.2021 року близько 16.00 год перебуваючи на території подвір`я за адресою АДРЕСА_1 , переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на порушення права власності особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, умисно, повторно, таємно, шляхом відчинення незамкнених вхідних дверей, незаконно проник до приміщення літньої кухні, що розташована на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , де викрав із шафи: чоловічу балонову куртку торгівельної марки «Santoryo», вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-21/7540-ТВ від 23.11.2021 року складає 833 грн 33 коп; жіночий жакет торгівельної марки «Jordan», вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-21/7540-ТВ від 23.11.2021 року складає 160 грн; жіночу балонову куртку торгівельної марки «Карге», вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-21/7540-ТВ від 23.11.2021 року складає 513 грн 33 коп; з кухонного столу викрав: сталеві манікюрні ножиці, вартість яких відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-21 /7540-ТВ від 23.11.2021 року складає 7 грн 67 коп; кухонний ніж, вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122- 21/7540-ТВ від 23.11.2021 року складає 9 грн 33 коп; дві банки незбираного згущеного молока виробника ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» вартість яких експертом не визначено, що належали потерпілій ОСОБА_2 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1523 грн 66 коп. У подальшому ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний намір, утримуючи при собі зазначене майно, місце вчинення кримінального правопорушення покинув та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Дії ОСОБА_3 виразились у викраденні чужого майна, в спосіб таємності вилучення такого чужого майна поєднаного з проникненням у житло з повторністю, як кваліфікованим видом вчинення крадіжки.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор звернув увагу, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, незважаючи на його повне визнання своєї вини, його покази є аналогічні до фабули обвинувачення, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою, а винність обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими в судовому засіданні доказами. Прокурор звернув увагу, що з врахуванням обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутні претензії матеріального та морального характеру, з урахуванням особи винного, який до раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, зважаючи на те, що ОСОБА_3 вину за інкримінованим правопорушенням визнав повністю, зазначив, що відносно обвинуваченого доцільно обрати покарання в межах санкції статті кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, просив на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки, а згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Позиція потерпілої сторони.

Потерпілий ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, викликався у визначені судові засідання належним чином дозволеним і в передбачений законом порядок з використанням усіх можливих засобів. Через канцелярію Іванівського районного суду Херсонської області потерпілий подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, претензій матеріального характеру не має, матеріальні збитки відшкодовано, цивільного позову заявляти не буде.

Потерпіла ОСОБА_2 , будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, викликалася у визначені судові засідання належним чином дозволеним і в передбачений законом порядок з використанням усіх можливих засобів. Через канцелярію Іванівського районного суду Херсонської області потерпілий подала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, претензій матеріального характеру не має, матеріальні збитки відшкодовано, цивільного позову заявляти не буде.

Позиція обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, проте відмовився від дачі пояснень в судовому засіданні, заявив клопотання про те, що бажає спочатку оглянути відеозапис відтроверення та обставин події, в подальшому надав пояснення аналогічні до фабули обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному, про свій вчинок шкодує, в подальшому не вчинятиме нових правопорушень, просить його суворо не карати. Надав пояснення, що дійсно, 19.08.2021 року, точний час пригадати не може, в період часу з 08.00 год по 20.00 год, зайшов на територію подвір`я за адресою АДРЕСА_2 , звідки викрав алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів, який стояв на підлозі у веранді будинку, і який належав власнику будинку ОСОБА_1 . Бідон забрав зі собою, який в подальшому продав за 500 грн. Після цього, 16.09.2021 року після обіду, близько 16.00 год, зайшов на територію подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , проник в приміщення літньої кухні, власником якого є як тепер знає ОСОБА_2 , де викрав з шафи: чоловічу балонову куртку, жіночий жакет, жіночу балонову куртку, з кухонного столу викрав сталеві манікюрні ножиці, кухонний ніж, дві банки незбираного згущеного молока. Викрадені речі забрав зі собою.

Незважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, проте який відмовився від дачі пояснень в судовому засіданні, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст.94 КПК України.

Судом під час судового засідання були безпосередньо досліджені письмові матеріали кримінального провадження, щодо достовірності та допустимості наданих стороною обвинувачення доказів, з боку сторони захисту ніяких зауважень щодо наданих документів, заявлено не було.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх наявними долученими доказами, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України і доводиться повністю наступними дослідженими судом в ході судового розгляду доказами, а саме:

Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні від 20.08.2021 року № 12021231170000128, з якого вбачається, що невстановлена особа 19.08.2021 року в період часу з 08.00 год по 20.00 год проникла на територію подвір`я за адресою АДРЕСА_2 , а в подальшому проникла до житлового будинку за вказаною адресою звідки викрала належний потерпілому ОСОБА_1 алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів;

рапортом поліцейського ВП №2 Генічеського РВП в Херсонській області Сігарьова І.В. який зареєстрований в інформаційні—телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) за №2901 20.08.2021 року, з якого вбачається, що 20.08.2021 року о 17:10 надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що невстановлена особа 19.08.2021 року в період часу з 08.00 год по 20.00 год проникла на територію подвір`я за адресою АДРЕСА_2 , а в подальшому проникла до житлового будинку за вказаною адресою звідки викрала належний потерпілому ОСОБА_1 алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів;

протоколом прийняття 20.08.2021 року заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 ;

заявою-згодою ОСОБА_1 на проведення огляду місця події;

протоколом огляду місця події від 20.08.2021 року з вступної частини протоколу вбачається фіксування місця події і часу складання такого протоколу - 20.08.2021 року в проміжок часу з 17.30 год до 18.08 год за адресою АДРЕСА_2 . Описова частина протоколу містить відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення та меж, описано підхід до місця виявленого злочину, стан входів, суміжних приміщень, дверей. В протоколі описано об`єкти, які встановлено. В протоколі відображено спосіб фіксації виявлених об`єктів, предметів та речей при допомозі фотографуванна на фотоапарат «Kodak»;

фототаблицею до протоколу огляду місця події від 20.08.2021 року по вул. Соборна,104 смт Іванівка Генічеського району Херсонської області;

заявою ОСОБА_3 видачі бідона;

протоколом огляду від 22.09.2021 року алюмінієвого бідона за адресою АДРЕСА_1 ;

фототаблицею до протоколу огляду від 22.09.2021 року алюмінієвого бідона за адресою АДРЕСА_1 ;

постановою від 22.09.2021 року про визнання та долучення речового доказу алюмінієвого бідона об`ємом 40 літрів;

заява ОСОБА_1 про отримання на зберігання алюмінієвого бідону об`ємом 40 літрів;

довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/122-21/6238- ТВ від 27.09.2021 року;

висновком експерта № СЕ-19/122-21/6238- ТВ від 27.09.2021 року про ринкову вартість алюмінієвого бідона об`ємом 40 літрів;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.12.2021 року, яким встановлено, що свідком ОСОБА_5 було з впевненістю впізнано особу на фото №4, як особу, яка на початку вересня 2021 року пропонувала купити алюмінієвий бідон. В протоколі зазначено ознаки, за якими свідок впізнав особу - за зачіскою, формою обличчя, формою брів;

рапортом поліцейського ВП №2 Генічеського РВП в Херсонській області Полівода СС. Який зареєстрований в інформаційні—телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) за №3216 16.09.2021 року, з якого вбачається, що 16.09.2021 року о 19:03 надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що невстановлена особа вибігла 16.09.2021 року 0 19.00 год з її будинку за адресою АДРЕСА_1 , чи щоб пропало на час звернення не відомо;

протоколом прийняття 16.09.2021 року заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 ;

заявою-згодою ОСОБА_2 на проведення огляду місця події – житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

протоколом огляду місця події від 16.09.2021 року з вступної частини протоколу вбачається фіксування місця події і часу складання такого протоколу - 16.09.2021 року в проміжок часу з 22.54 год до 23.58 год за адресою АДРЕСА_1 . Описова частина протоколу містить відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення та меж, описано підхід до місця виявленого злочину, стан входів, суміжних приміщень, дверей. В протоколі описано об`єкти, які встановлено. В протоколі відображено спосіб фіксації виявлених об`єктів, предметів та речей при допомозі фотографуванна на фотоапарат «Kodak»;

фототаблицею до протоколу огляду місця події від 16.09.2021 року по АДРЕСА_1 ;

постановою від 17.09.2021 року про визнання та долучення речового доказу - гумові тапочки синього кольору 45 розміру, десять недопалків від цигарок;

квитанцією №205 про прийняття на зберігання речового доказу від 17.09.2021 року - гумові тапочки синього кольору 45 розміру, десять недопалків від цигарок;

протоколом огляду від 17.09.2021 року;

фототаблицею до протоколу огляду від 17.09.2021 року;

постановою від 17.09.2021 року про визнання та долучення речового доказу – чоловічу балонову куртку торгівельної марки «Santoryo»; жіночий жакет торгівельної марки «Jordan»; жіночу балонову куртку торгівельної марки «Карге»; сталеві манікюрні ножиці; кухонний ніж; дві банки незбираного згущеного молока виробника ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат»;

заявою про отримання на зберігання речових доказів чоловічу балонову куртку торгівельної марки «Santoryo»; жіночий жакет торгівельної марки «Jordan»; жіночу балонову куртку торгівельної марки «Карге»; сталеві манікюрні ножиці; кухонний ніж; дві банки незбираного згущеного молока виробника ПрАТ «Первамайський молочноконсервний комбінат»;

довідкою про витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/122- 21/6551-Д від 08.10.2021 року;

висновком експерта № СЕ-19/122- 21/6551-Д від 08.10.2021 року по слідах відбитків пальців руку;

ілюстрованими таблицями до висновку дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/122- 21/6551-Д від 08.10.2021 року;

довідкою про витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/122-21/7540- ТВ від 23.11.2021 року;

висновком експерта № СЕ-19/122-21/7540- ТВ від 23.11.2021 року про ринкову вартість речових доказів - чоловічу балонову куртку торгівельної марки «Santoryo»; жіночий жакет торгівельної марки «Jordan»; жіночу балонову куртку торгівельної марки «Карге»; сталеві манікюрні ножиці; кухонний ніж; дві банки незбираного згущеного молока виробника ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат»;;

ілюстрованими таблицями до висновку № СЕ-19/122-21/7540- ТВ від 23.11.2021 року;

протоколом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 від 17.12.2021 року;

Обвинувачений ОСОБА_3 обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Зважаючи на послідовність показань ОСОБА_3 , суд вважає ці показання достовірними.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, яке підтверджує обставини, встановлені судом.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх наявними долученими доказами, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, та за ч.3 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло вчинене повторно.

Незважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, прохання суворо не карати, свідчить про те, що він усвідомив суспільно-небезпечний характер своїх дій, прохання призначити мінімальну міру покарання свідчить про його бажання нести відповідальність за вчинене.

Отже, суд вважає послідовними та узгодженими між собою докази сторони обвинувачення про причетність ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло вчинена повторно.

Таким чином, вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження суд, зважаючи на повне визнання ОСОБА_3 своєї вини, приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується дослідженими в судовому засіданні його показаннями, а також іншими письмовими матеріалами справи, що узгоджується з фактами, які мали місце і досліджені судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України, аналізуючи вищезазначені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх матеріалів кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними, перебувають між собою у взаємозв`язку, доповнюють один одного, не суперечать між собою, тобто подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого повністю доведена, противоправні дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він при вищезазначених і досліджених судом обставинах своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Правова оцінка та мотиви суду

Суд, ухвалюючи по справі рішення, керується нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав для його ухвалення.

Відповідно до ст.ст.55,124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний суворо додержуватись закріпленого у ст..62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При ухваленні вироку відповідно до вимог ст..17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43).

Також суд при постановленні вироку приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.ч.1,3 ст.3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України.

Згідно з вимогами ст..91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних правопорушень, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України не оспорює, вважає, що вони встановлені в повному обсязі, в суді свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушень визнає повністю, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, та за ч.3 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Предметом злочину проти власності є майно, яке має вартість, ціну і перебуває у чужій для винної особи власності.

У ч. 3 ст. 185 КК України передбачено відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення є чуже майно, яке має вартість, ціну і перебуває у чужій для винної особи власності і винна особа не була наділена певною правомочністю щодо майна.

Об`єктом правопорушення є право власності, як сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Право власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам. Власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними нормами. Оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення з приводу речей. Всі інші особи, невласники, зобов`язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ. Таким чином, власність це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст.

Суб`єктивне право власності це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб згідно вимог ст.316 ЦК України. Це означає, що суб`єктивне право власності є абсолютним.

Суб`єктивне право власності це також забезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння користування та розпорядження належним особі майном; воно надає власнику можливість на свій розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якої незабороненої законом діяльності.

Право власності порушується винним тоді, коли він за законом не має права володіти, користуватися чи розпоряджатися чужим майном.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_3 містять усі ознаки об`єкту правопорушення, який характерний для ст.185 КК України викрадення речей –алюмінієвого бідону об`ємом 40 літрів, чоловічої балонової куртки торгівельної марки «Santoryo», жіночого жакету торгівельної марки «Jordan», жіночої балонової куртки торгівельної марки «Карге», сталеві манікюрні ножиці, кухонного ножа, дві банки незбираного згущеного молока виробника ПрАТ «Первамайський молочноконсервний комбінат».

Таємним вважається викрадення, коли воно вчинюється за відсутності особи, у власності якої знаходилося майно, винна особа вважає, що робить це непомітно, таємно для потерпілої особи чи інших осіб, винна особа протиправно вилучає чуже майно, і винна особа не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна. Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб, але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них. Як крадіжку слід розглядати протиправне вилучення чужого майна особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом своєї діяльності лише мала доступ до цього майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 19.08.2021 року, не будучи наділеним правомочністю стосовно майна, з веранди будинку по АДРЕСА_2 , а також 16.09.2021 року з приміщення літньої кухні по АДРЕСА_1 вчинив правопорушення у відсутність власників нерухомого майна - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , таємно, непомітно для потерпілих викрав їхнє майно, тобто вчинив крадіжку, оскільки протиправно вилучив чуже майно, не будучи власником щодо такого викраденого майна.

Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним. Визначення того, чи мала особа можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру майна (зокрема його властивостей, розміру, ваги), місця, з якого воно було вилучено та інших обставин, які дають змогу констатувати факт розпорядження, користування майном на власний розсуд.

Правопорушення вчинене ОСОБА_3 становить закінчений склад правопорушення. Оскільки згідно ч.1 ст. 13 КК України закінченим кримінальним правопорушенням визнається діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею КК України.

Судом встановлено, що викрадені речі ОСОБА_3 в незаконний спосіб вилучив, мав реальну можливість ними розпорядитися, оскільки бідон ОСОБА_1 продав, а речі ОСОБА_2 залишив собі, сховавши їх.

Окрім цього, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є суб`єктом правопорушення оскільки він є осудною особою, оскільки досяг 14-річного віку, так як кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення правопорушення виповнилося 14 років, вчинив правопорушення у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Крім цього, ОСОБА_3 може нести кримінальну відповідальність за вчинене ним правопорушення, оскільки він є фізичною особою, тобто людиною, і може нести кримінальну відповідальність оскільки є громадянином України, що відповідає вимогам ч.1 ст.18, ч.1 ст. 22 КК України.

Суб`єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб.

Обов`язковими суб`єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спону¬кання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - зба¬гатитися самому.

Із суб`єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел - особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду.

Суб`єктивна сторона правопорушення проявляється у внутрішній стороні суспільно-небезпечного діяння, яка характеризує психічне ставлення особи до вчинюваного ним суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Вона виражається у вині в формі умислу, а також у мотиві і цілі, які в сукупності відображають зв`язок волі і свідомості особи з суспільно небезпечним діянням, яке вона вчиняє, і його наслідками.

Відповідно до ч.2 ст.24 КК України прямий умисел має місце тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Таким чином, прямий умисел характеризується трьома ознаками: 1) усвідомленням суспільної небезпеки діяння; 2) передбаченням суспільно небезпечних наслідків цього діяння; 3) бажанням настання передбачуваних наслідків. Дві перших ознаки складають інтелектуальний момент умислу, остання – вольовий. Вольовий момент прямого умислу згідно з ч.2 ст.24 КК України характеризується бажанням особи настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння. Під бажанням наслідків необхідно розуміти прагнення їх настання.

Вольовий момент прямого умислу згідно з ч.2 ст.24 КК характеризується бажанням особи настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння. Під бажанням наслідків необхідно розуміти прагнення їх настання.

Вольова поведінка людини, у тому числі і злочинна, виходить із визначених мотивів і направляється на досягнення певної мети. Мотивом може бути особисті неприязні стосунки; помста, ревнощі; хуліганські мотиви; корисливі мотиви тощо.

Зміст інтелектуального моменту прямого умислу при крадіжці полягає в усвідомленні особою фактичної сторони вчинюваного, а також передбачені нею настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії. Усвідомлюючи фактичну сторону вчинюваного, суб`єкт усвідомлює й соціальне значення свого діяння, його характер і суспільну небезпеку.

Судом встановлено, що в діях ОСОБА_3 розкрита суб`єктивна сторона в формі прямого умислу, оскільки ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний, протиправний характер свого діяння, передбачав і бажав настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у формі заподіяння шкоди потерпілій особі, знав що від його дій у даній ситуації і при заданих ним умовах настануть суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди потерпілій особі, усвідомлював, що посягає на чужі речі, таємно вилучив з корисливим мотивом для себе чуже майно, на яке він не має ніякого права.

З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, вчинюється тільки з прямим умислом. В діях ОСОБА_3 проявилася суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Кваліфікованими видами крадіжки є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 , будучи суб`єктом правопорушення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з прямим раптово виниклим умислом на заволодіння чужим майном, шляхом відчинення незамкнених вхідних дверей, з мотивів корисливої зацікавленості, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на порушення права власності особи і на таємне заволодіння чужим майном, таємно, умисно, будучи переконаним що своїми вмисними діями таємно, непомітно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за відсутності потерпілого і власника ОСОБА_1 протиправно, не будучи наділеним правомочністю щодо майна, незаконно проник до житлового будинку, що розташований на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_2 , звідки викрав належний потерпілому ОСОБА_1 алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів, що стояв на підлозі у веранді будинку, чим спричинив власнику бідона матеріальну шкоду на суму 550 грн.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_3 повторно, будучи суб`єктом правопорушення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з прямим раптово виниклим умислом на заволодіння чужим майном, шляхом відчинення незамкнених вхідних дверей, з мотивів корисливої зацікавленості, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на порушення права власності особи і на таємне заволодіння чужим майном, таємно, умисно, будучи переконаним що своїми вмисними діями таємно, непомітно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за відсутності потерпілої і власниці ОСОБА_2 протиправно, не будучи наділеним правомочністю щодо майна, незаконно проник в приміщення літньої кухні, що розташована на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , де викрав із шафи: чоловічу балонову куртку торгівельної марки «Santoryo»; жіночий жакет торгівельної марки «Jordan»; жіночу балонову куртку торгівельної марки «Карге»; з кухонного столу викрав: сталеві манікюрні ножиці; кухонний ніж; дві банки незбираного згущеного молока виробника ПрАТ «Первамайський молочноконсервний комбінат», чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1523 грн 66 коп.

Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення дій повторно, оскільки ст..32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини кримінального кодексу, оскільки сам факт вчинення правопорушення не перший раз створює повторність, вчинення два або більше тотожних злочинів, передбачених однією й тією ж статтею кримінального кодексу з кваліфікуючою ознакою "повторно". У статті 185 КК України повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цією статтею.

У ч.1 ст.32 КК України вказується, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією ж самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. Для поняття повторності не має значення, були обидва (або більше) злочини, закінченими чи один з них був лише готуванням до злочину або замахом на нього.

Згідно Постанови пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК, при цьому для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин.

Отже, дії ОСОБА_3 носять характер повторності, що означає вчинення вдруге і більше разів такого ж самого, ідентичного за своєю кваліфікацією правопорушення і такий вид повторності є повторністю тотожних правопорушень.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив два закінчені кримінальні правопорушення, передбачених ст..185 КК України, однією і тією самою статтею, з кваліфікованою ознакою – повторність.

Таким чином підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності може бути таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Таким чином, аналізуючи дії ОСОБА_3 та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, вина ОСОБА_3 доведена поза розумним сумнівом, а його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України.

За таких обставин, у діяннях ОСОБА_3 містяться всі елементи (ознаки) складу правопорушення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у житло і таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у житло вчинена повторно.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Призначаючи покарання відносно обвинуваченого, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, оскільки вчинене ОСОБА_3 правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, оскільки згідно ч. ч. 3, 5 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, і тяжким злочином є передбачене кримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

При цьому, слід мати на увазі, що ст..62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Судом, відповідно до ст.66 КК України, при вирішенні справи, приймається до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої особи - щире каяття у скоєному, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке виражається в активній участі. Судом встановлено, що наявні обставини, які пом`якшують покарання.

Судом, відповідно до ст.66 КК України, прийняті до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , який внутрішньо переконавшись, надавши критичну оцінку своїй протиправній поведінці через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, активно, за власною ініціативою сприяв розкриттю злочину, надавав докази і іншу інформацію про свою злочинну діяльність. Тому судом враховано як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого це щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також усунення заподіяної шкоди, оскільки згідно п.1 ч.1 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, і такі обставини характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого ним діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання.

Формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_3 проявилося щире каяття.

Судом враховано вимоги постанови Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №559/1037/16-к, де надано роз`яснення, що активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.

Окрім цього, на думку суду обставиною, яка пом`якшує покарання, що не передбачена ч. 1 ст. 66 КК України, але враховується як така на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, є вчинення винним злочину вперше. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам дано роз`яснення, відповідно до якого особам, які вперше вчинили злочини, доцільно призначати менш суворе покарання.

Судом враховано як обставину, яка пом`якшує покарання, на підставі ч. 2 ст. 66 КК України є молодий вік винного у вчиненні злочину, що межує з неповнолітнім (18-21 рік).

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Судом в повному об`ємі вивчена особа обвинуваченого ОСОБА_3 , який має постійне місце реєстрації по АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортном громадянина України у формі ID-карта.

За місцем проживання на території Іванівської об`єднаної територіальної громади Херсонської області характеризується із задовільної сторони, заяви і скарги на поведінку не надходили, громадського порядку не порушує.

Судом враховано психічні ознаки, оскільки на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, і відсутність психічного розладу, що вбачається з довідки № 160 виданої 24.09.2021 року КНП «Іванівська ЦРЛ».

ОСОБА_3 раніше не судимий. За інформацією Генічеського районного сектору №1 з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Херсонській області №30/11/593-21 від 23.09.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 на обліку не перебуває.

Враховано відсутність сім`ї, оскільки не одружений, в склад його сім`ї не входять малолітні діти.

Також обвинувачений не є депутатом, будучи працездатним ніде не працює.

Згідно абзацу 17 ч.1 ст.368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про обвинуваченого ОСОБА_3 і відповідно до такої інформації Генічеського районного сектору №1 з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Херсонській області подано 08.02.2022 року висновок, що існує середній ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення і середній ризик небезпеки особи для суспільства та окремих громадян, а виправлення обвинуваченої можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

На протязі всього судового розгляду ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень визнавав, відомості про працевлаштування в справі відсутні, потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 претензій матеріального та морального характеру не мають, у скоєному покаявся, не намагався уникнути від відповідальності.

Правопорушенням заподіяну шкоду усунуто, речові докази, які постановою про визнання речових доказів визнано речовими доказами, приєднано до матеріалів кримінального провадження та передано згідно розписок на зберігання потерпілим.

В кримінальному провадженні проведено експертизи речових доказів - судову товарознавчу експертизу, згідно висновку експерта Херсонського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № СЕ19/122-21/6238-ТВ від 27.09.2021 року вбачається, що ринкова вартість алюмінієвого бідону об`ємом 40 літрів складає 550 грн, а також відповідно до висновку експерта № СЕ-19/122-21/7540-ТВ від 23.11.2021 року вбачається, що ринкова вартість чоловічої балонової куртки торгівельної марки «Santoryo вартість складає 833 грн 33 коп; жіночого жакету торгівельної марки «Jordan» вартість складає 160 грн; жіночої балонової куртки торгівельної марки «Карге» вартість складає 513 грн 33 коп; сталевих манікюрних ножниць вартість складає 7 грн 67 коп; кухонного ножа вартістю 9 грн 33 коп.

При вчиненні правопорушення було встановлено, що ОСОБА_3 не було використано сторонніх знарядь і засобів, речові докази відсутні.

Відсутні підстави звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, у зв`язку з передачею особи на поруки, у зв`язку із зміною обстановки, у зв`язку із закінченням строків давності.

Судом враховано обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння, оскільки ОСОБА_3 не вчинив правопорушення з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Його дії не були спрямовані на затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. Правопорушення не було вчинено у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Також ОСОБА_3 не вчинив правопорушення під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками, або вчинення діяння в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

Оцінюючи поведінку обвинуваченого, суд звертає увагу на те, і бере до уваги факти виконання ним процесуальних обов`язків, систематичні явки в усі судові засідання, що не призвело до затягування судового розгляду, що вказує на добросовісну і відповідальну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, його наслідків, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе при застосуванні до нього покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Суд призначає покарання в дотримання вимог ст.65 КК України у межах, установлених у санкцією ч.3 ст.185 КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до положень Загальної частини КК України враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, думки сторони обвинувачення прокурора, який в судових дебатах просив призначити обвинуваченому остаточне покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки, а згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені даною статтею, думки сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 , який в судових дебатах і останньому слові просив призначити мінімальну міру покарання, суд вважає можливим призначити обвинуваченому за вчинене ним кримінальне правопорушення в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України.

Таким чином, згідно зі ст.6 Конвенції виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження. У зв`язку із цим під час розгляду питань про відстрочку, розстрочку необхідно дотримуватися вимог Конвенції щодо виконання судового рішення упродовж розумного строку (справи «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Дубенко проти України» від 11.01.2005 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року та інші).

Покарання, яке обирає суд є пропорційним характеру вчиненого ОСОБА_3 , дій та їх небезпечності, і є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Окрім цього, суд не вбачає підстав вважати, що обране покарання буде явно несправедливим унаслідок м`якості.

Призначаючи покарання суд стверджує принцип невідворотності покарання.

Питання про долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і таке питання потрібно вирішити в порядку ст.100 КПК України – у зв`язку з наявністю речових доказів, дане питання вирішувати шляхом повернення і залишення у власності потерпілих речових доказів, а інші докази і характеризуючі особу матеріали, які були долучені до матеріалів кримінального провадження, у подальшому слід зберігати при матеріалах справи. Окрім цього, речові докази - чоловічі гумові капці синього кольору 45 розміру та 10 недопалків від цигарок, які згідно квитанції №205 від 17.09.2021 року прийняті на зберігання у ВП №2 Генічеського РВП в Херсонській області – знищити.

В рамках кримінального провадження прокурором в порядку ст.128 КПК України не було пред`явлено цивільного позову.

Потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 претензії матеріального та морального характеру не висували, цивільного позову в рамках кримінального провадження не пред`явлено.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України. Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, здійснені документально підтверджені процесуальні витрати. Оскільки по справі наявні процесуальні витрати, суд в такому випадку вирішує дане питання. Оскільки по справі залучався експерт Херсонського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ19/122-21/6238-ТВ від 27.09.2021 року витрати на проведення якої склали 514 грн 86 коп і № СЕ-19/122-21/7540-ТВ від 23.11.2021 року витрати на проведення якої склали 1716 грн 20 коп, а також судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/122-21/6551-Д від 08.10.2021 року витрати на проведення якої склали 1372 грн 96 коп.

Стосовно ОСОБА_3 в ході досудового слідства не обирався запобіжний захід. Оскільки, запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства та під час розгляду кримінального провадження в суді не обирався, суд не вбачає підстав і потреби в зміні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу на цьому етапі судового розгляду.

Судом також враховано вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Керуючись ст.ст.7,8,9,22,30-33,84-86,110,318,319,349,369-371,373,374,376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1,6 (один рік шість місяців), якщо він протягом цього терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з п.п. 1,2 ч.1 ст. 76, ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи засудженої особи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази після вступу вироку в законну силу алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів, який згідно постанови про визнання речовим доказом визнаний речовим доказом, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - залишити у власності ОСОБА_1 .

Речові докази після вступу вироку в законну силу чоловічу балонову куртку торгівельної марки «Santoryo»; жіночу жакету торгівельної марки «Jordan»; жіночу балонову куртку торгівельної марки «Карге»; сталеві манікюрні ножниці; кухонний ніж, які згідно постанови про визнання речовим доказом визнані речовими доказом, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити у власності ОСОБА_2 .

Речові докази після вступу вироку в законну силу чоловічі гумові капці синього кольору 45 розміру та 10 недопалків від цигарок, які знаходяться згідно квитанції №205 від 17.09.2021 року на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області – знищити.

Докази, які підтверджують вину в скоєному і які були долучені до матеріалів кримінального провадження – витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 12021231170000128 від 20.08.2021року; витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні за № 12021231170000142 від 17.09.2021 року; протокол огляду місця події за адресою вул. Соборна,104 смт Іванівка Генічеського району Херсонської області від 20.08.2021 року; протокол огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 від 16.09.2021 року; протокол огляду речей від 13.11.2021 року: чоловічої балонової куртки торгівельної марки «Santoryo», жіночий жакет торгівельної марки «Jordan», жіночої балонової куртки торгівельної марки «Карге», сталеві манікюрні ножиці, кухонний ніж; слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 17.12.2021 року; постанова про визнання речових доказів алюмінієвого бідона від 22.09.2021 року; постанова про призначення судової товарознавчої експертизи від 22.09.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/122-21/6238- ТВ від 27.09.2021 року; постанова про визнання речових доказів чоловічі гумові капці синього кольору 45 розміру та 10 недопалків від цигарок від 17.09.2021 року; постанова про визнання речових доказів чоловічу балонову куртку торгівельної марки «Santoryo», жіночий жакет торгівельної марки «Jordan», жіночу балонову куртку торгівельної марки «Карге», сталеві манікюрні ножиці, кухонний ніж, дві банки незбираного згущеного молока виробника ПрАТ «Первамайський молочноконсервний комбінат» від 17.09.2021 року; постанова про відібрання зразків папілярних узорів рук для проведення експертизи від 18.09.2021 року; постанова про призначення дактилоскопічної експертизи від 20.09.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/122- 21/6551-Д від 08.10.2021року; постанова про призначення судової товарознавчої експертизи від 20.09.2021 року; клопотання експерта № СЕ-19/122-21/6128- ТВ від 23.09.2021 року; постанова про залишення без виконання судової товарознавчої експертизи від 12.10.2021 року; постанова про призначення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні від 15.10.2020 року; клопотання експерта № СЕ-19/122-21/6706- ТВ від 19.10.2021 року; повідомлення про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/122-21 /6706-ТВ від 11.11.2021 року; постанова про призначення судової товарознавчої експертизи від 23.11.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/122-21/7540- ТВ від 23.11.2021 року, а також докази, які характеризують обвинувачену особу - зберігати при кримінальній справі.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 в користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи № СЕ19/122-21/6238-ТВ від 27.09.2021 року, в сумі 514 грн 86 коп і експертизи № СЕ-19/122-21/7540-ТВ від 23.11.2021 року в сумі 1716 грн 20 коп, та також судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/122-21/6551-Д від 08.10.2021 року в сумі 1372 грн 96 коп в сумі.

Отримувач платежу - ГУК в м. Херсоні /м. Херсон/ 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959517, р/р № UA158999980313030115000021451, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Іванівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя Р. І. Ференц