Ухвала суду № 103098599, 11.02.2022, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2-з/470/3/22

Справа № 470/58/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Лященко В.Л., за участю секретаря Саларьової І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс”, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришников Артем Дмитрович, про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

09 лютого 2022 року на адресу Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшла заява представника позивача - адвоката Гуменюк І.Л. до ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс”, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришников А.Д., про забезпечення позову.

У вказаній заяві просить зупинити виконавче провадження ВП №67705743 за виконавчим написом № 424, вчиненим 20.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс” заборгованості у загальній сумі 13405,57 грн., з урахуванням витрат приватного виконавця.

З обставин викладених в заяві про забезпечення позову вбачається, що між сторонами дійсно існує спір з приводу безпідставного вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Так, зазначає, що 11 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ “Комерційний банк “Дельта” був укладений договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_1 , відповідно до якого банк надав позичальнику картку з кредитним лімітом 3000 грн. строком на 364 календарних дні на умовах нарахування 29,9% відсотків річних за користування кредитом та з комісії за обслуговування кредиту 2,99 % щомісяця з погашенням заборгованості щомісячно у вигляді обов`язкового мінімального платежу в розмірі 7% від суми використаних коштів.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12.11.2012 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 002-14094-110308 від 11.03.2008 року в розмірі 9348,14 грн., яка складається з 3310,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2339,79 грн. заборгованість за відсотками та 3698,12 грн. - заборгованість по сплаті комісії.

30 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. відкрите виконавче провадження зі стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс” на підставі виконавчого напису № 424 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Л.М., виданого 20.10.2021 року.

Згідно виконавчого напису нотаріуса стягнуто заборгованість за кредитним договором № 002-14094-110308 від 11.03.2008 року за період з 07.05.2020 року по 16.09.2021 року в сумі 11851,34 грн., а саме:

прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10451,34 грн.;

строкова заборгованість за штрафами і пенею - 900,00 грн.

вчинення виконавчого напису - 500,00 грн.

Вказує, що наведені вище вимоги заявлені після закінчення позовної давності, оскільки відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису 20 жовтня 2021 року з метою стягнення заборгованості за договором, строк якого закінчився 09 березня 2009 року, тобто більше ніж чим через 12 років. Строк дії кредитної картки сплив ще у 2009 році, і, оскільки рішенням суду заборгованість за основним кредитом вже була стягнута, строк кредитного, закінчився, то у відповідача відсутні правові підстави на збільшення ліміту, нарахування відсотків та штрафних санкцій.

Також зазначає, що сума стягнутої заборгованості за пенею та штрафами не є безспірною, оскільки вони взагалі не передбачені умовами договору та стягнуті після закінчення строку позовної давності.

Зазначає, що позивач має намір подати позовну заяву за місцем виконання оскаржуваного напису нотаріуса, а саме місцем роботи ОСОБА_1 в смт Березнегуватому.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки існує небезпека заподіяння шкоди правам позивача шляхом відчуження майна ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням по справі, що в подальшому зробить неефективним судовий захист прав позивача в обраний ним спосіб, спричинить необхідність докладання значних зусиль та витрат для захисту своїх прав у майбутньому, а відтак й порушить права позивача на судовий захист. Вважає, що вказаний захід забезпечення позову направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер. Просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки забезпечення позову має тимчасовий характер та позивачем не вчиняються жодні дії, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову з додатками, судом встановлено наступне.

Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України, передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені в статті 150 ЦПК України, серед яких є забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач вважає, що такий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства через порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису та неправомірність вимог стягувача в частині заборгованості.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 , звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, просила зупинити примусове стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса, обґрунтовуючи можливістю передчасного стягнення грошових коштів на підставі оскаржуваного виконавчого документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Отже, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Вказане узгоджується і з положенням п.2 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом спору, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза, яка утруднить або взагалі приведе до невиконання судового рішення, тому заявлені вимоги щодо зупинення виконавчого провадження ВП №67705743 за виконавчим написом № 424 приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс” заборгованості, є співмірними з вимогами, які можуть заявити в позовній заяві, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднить або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак й порушить її права на судовий захист.

З огляду на вище наведене, подану заяву слід визнати обґрунтованою, а вказані в ній вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-155, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс”, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришников Артем Дмитрович, про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити виконавче провадження ВП №67705743 за виконавчим написом № 424, вчиненим 20.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс” заборгованості у загальній сумі 13405,57 грн., з урахуванням витрат приватного виконавця.

Копії ухвали направити сторонам для відома, а також приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Баришнікову А.Д. для вжиття відповідних заході та виконання.

На підставі частини першої статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення ухвали 11.02.2022 року.

Суддя В. Л. Лященко