Рішення № 103095062, 10.02.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4065/21

Провадження № 2/307/1058/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 лютого 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В.,

з участю секретаря судового засідання Голубка Н.І., представника позивача Пархоменко М.В., представника відповідача філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" Цімейка А.Б., представника відповідача виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" Дудли Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця", виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" та акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

І. Виклад позиції сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом до філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця", виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" та акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 26 грудня 2018 року він працював на посаді заступника начальника виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця ". З 08 січня 2020 року на нього покладалось виконання обов`язків начальника вказаного виробничого підрозділу. З 15 квітня 2021 року його було звільнено з роботи, на підставі наказу філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" від 09 квітня 2021 року №69-ос/тр та наказу про звільнення по виробничому підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" від 12 квітня 2021 року №16/ос, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням кількості працівників. Вважає своє звільнення незаконним та необґрунтованим, і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його право на працю.

Так, під час виконання ним обов`язків начальника виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" до підрозділу надходив лист філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця " від 25 травня 2020 року №ЦУП-8/2447 про скорочення посад заступників керівників виробничих підрозділів (в тому числі і у виробничому підрозділі "Королівський кар`єр"). Він, як особа, яка виконувала обов`язки керівника, був ознайомлений з ним. Окрім цього, згідно наказу по виробничому підрозділу "Королівський кар`єр " від 27 травня 2020 року №124/ОД з 01 серпня 2020 року у виробничому підрозділі посади заступників начальника виведено із штатного розкладу. Після виведення з штатного розкладу та скорочення вказаних посад заступників начальника він продовжував виконувати обов`язки начальника. При цьому, від 25 травня 2020 року до моменту звільнення, тобто 15 квітня 2021 року, його про можливе звільнення ніхто не попереджав. Також, у вказаний період йому ніким (ні усно ні письмово) не пропонувались інші посади як у філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" так і безпосередньо у виробничому підрозділі "Королівський кар`єр". Вказує на те, що у період з 25 травня 2020 року по 15 квітня 2021 року у філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" була значна кількість вакантних як керівних так і інших посад, а деякі посади є вакантними і на даний час.

Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, визначених п. 1 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на цьому підприємстві.

В порушення норм трудового законодавства йому жодних вакантних посад відповідачами запропоновано не було, хоча такі були в наявності у штаті філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця ".

Згідно ч. 1 ст. 42 КЗпП, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Пункт 3 частини 2 цієї норми закону встановлює, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

При проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника, (п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 "Про практику розгляду судами трудових спорів ").

Окрім цього, чинним законодавством, на роботодавця покладається обов`язок по працевлаштуванню працівників у разі звільнення на підставі положень п. 1 ст. 40 КЗпП України з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

Власник (роботодавець) вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. З ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Як вбачається зі змісту наказів від 25 травня 2020 року №ЦУП-8/2447, від 09 квітня 2021 року №69-ос/тр, від 12 квітня 2021 року №16/ос вони не містять жодного посилання на зміни, які заплановано запровадити на підприємстві, причини цих змін, їх обґрунтованість і необхідність, а містять лише розпорядження щодо виключення зі штатного розкладу посади заступників керівників виробничих підрозділів.

Окрім цього, його звільнення не погоджувалося у визначеному порядку з профспілковою організацією, яка діє на підприємстві та у виробничому підрозділі.

Відповідно до положень ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Після незаконного звільнення він змушений докладати додаткових зусиль до організації свого життя, оскільки звичні для нього контакти з оточуючими були втрачені. Також, вимушений шукати додаткових заробітків, оскільки має двох неповнолітніх дітей, належний життєвий рівень яких він зобов`язаний забезпечувати матеріально.

Окрім цього, раптовість звільнення, відсутність завчасної інформації про нього не дали йому змоги своєчасно здійснити пошук інших місць працевлаштування, що на даний час призводить до напружених відносин у родині, матеріальних труднощів, які негативно впливають на його моральний стан та відносини з оточуючими.

Свої моральні страждання оцінює у 30 000 гривень, тобто, приблизно по 500 гривень за кожен день, що минув від моменту звільнення до подання першого позову 14 червня 2021 року.

Крім цього, позивач подав заяву про поновлення строку на подання позовної заяви, в якій зазначив, що після звільнення із займаної посади, 15 квітня 2021 року, з метою з`ясування причин та підстав свого звільнення, він вибув до міста Києва, де знаходиться офіс філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця". Однак, після прибуття до Києва його самопочуття погіршилося, що змусило звернутися за невідкладною допомогою до медичного закладу. 20 квітня 2021 року у нього було діагностовано інфекційну хворобу "COVID-19", внаслідок чого він з 20 квітня по 22 травня 2021 року (всього 33 дні) знаходився на лікуванні в умовах денного стаціонару. В подальшому, 14 червня 2021 року, він звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з відповідним позовом про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (судова справа 307/2125/21). Відповідачами при цьому були зазначені філія "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" та виробничий підрозділ "Королівський кар`єр" акціонерного товариства "Українська залізниця". 28 вересня 2021 року рішенням суду у вищевказаній справі у задоволенні позову йому було відмовлено у зв`язку з його поданням до неналежного відповідача. При цьому, згідно вказаного рішення, як належний відповідач вказується АТ "Українська залізниця". В той же час, цим же рішенням йому поновлено строк звернення до суду з даним позовом. Рішення у вказаній справі отримано ним поштовим зв`язком 27 жовтня 2021 року, і він мав би право на апеляційне оскарження даного рішення до 27 листопада 2021 року, однак апеляційна скарга ним не подавалась та подана не буде, а дане рішення набуло законної сили. При подачі вище вказаного позову він виходив з того, що філія "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" має всі ознаки юридичної особи (код ЄДРПОУ, адресу реєстрації, є розпорядником власних коштів, виступає як замовник на конкурсах з закупівель та ін.). Окрім цього філія "Центр управління промисловістю", як слідує з єдиного реєстру судових рішень, виступає самостійним позивачем та відповідачем у ряді судових справ (№№414/267/21, 910/18511/20, 183/4664/20), що вказує на неоднозначність судової практики у визначенні "Філії "Центр управління промисловістю" належною стороною спору. З урахуванням викладеного вважає, що його звернення з позовом до неналежного відповідача (філії "Центр управління промисловістю") не було завідомо помилковим, оскільки вищевказані обставини сформували у нього хибне уявлення про те, що належним суб`єктом звернення до суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди є саме філія "Центр управління промисловістю".

Просить поновити йому строк звернення до суду; визнати незаконним та скасувати наказ директора філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" від 09 квітня 2021 року за №69-ос/тр та наказ виконувача обов`язків начальника виробничого підрозділу Королівський кар`єр " філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" від 12 квітня 2021 року за №16/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця"; поновити ОСОБА_1 на попереднє місце роботи заступником начальника виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця "; стягнути з Філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 30 000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди; рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допустити до негайного виконання; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно до наказу від 27 травня 2020 року № 124/ОД "Про зміни в організації праці та пов`язане з цим скорочення штату заступників начальників ВП "Королівський кар`єр", з 01 серпня 2020 року виведені з штатного розкладу посади заступників начальника виробничого підрозділу в кількості двох одиниць. Цей наказ погоджено та завізовано головою профкому. На підставі наказу від 27 травня 2020 року № 124/ОД та листа філії "ЦУП" від 25 травня 2020 року № ЦУП-8/2447, позивача повідомлено про зміни в організації праці, скорочення штату посад заступників начальника виробничого підрозділу "Королівський кар`єр", та про те, що посада яку він займає скорочується з 01 серпня 2020 року. Окрім того, даним листом позивача повідомлено про те, що на ВП "Королівський кар`єр" філії "ЦУП" АТ "Укрзалізниця" відсутні вакантні посади та запропоновані посади робітничих професій, що потребують професійного добору, про що свідчать його підпис, а тому відповідачем не порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України. Наказом від 15 квітня 2021 року № 69-ос/тр, ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" 12 квітня 2021 року, у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач з відповідним наказом ознайомився, про що свідчить його підпис. Таким чином відповідачем дотримано вимоги діючого законодавства, що регулюють звільнення працівників за скороченням штату, а саме узгоджено з профкомом, який діяв на підприємстві, можливість майбутнього скорочення, узгоджено скорочення працівників, які були членами первинно-профспілкової організації з профкомом, який легітимно діє на підприємстві.

Крім цього, подав заяву про застосування строку позовної давності, оскільки вважає, що позивач пропустив строк в один місяць для звернення до суду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача Пархоменко М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" Цімейко А.Б. в судовому засіданні проти позову заперечив.

Представник виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" Дудла Н.І. в судовому засіданні проти позову заперечила.

Представник акціонерного товариства "Українська залізниця" в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця", виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" та акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкодиприйнято до розгляду, відкрито провадження у ній та призначено судове засідання.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Із копії трудової книжки ОСОБА_1 відомо, що його 26 грудня 2018 року призначено заступником начальника виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця"; з 27 травня 2019 року до 23 жовтня 2019 року на нього покладено виконання обов`язків начальника цього ж виробничого підрозділу до призначення начальника виробничого підрозділу; 08 січня 2020 року на нього покладено виконання обов`язків начальника цього ж виробничого підрозділу до призначення начальника виробничого підрозділу; 15 квітня 2021 року його звільнено з роботи у зв`язку з скороченням чисельності працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 9-10).

Листом філії "Центр управління промисловістю" від 25 травня 2020 року № ЦУП-8/2447, керівників виробничих підрозділів повідомлено про зміни в організації праці та скорочення штату посад заступників керівників виробничих підрозділів (а.с. 50).

Згідно наказу філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" № 124/од від 27 травня 2020 року, на підставі листа філії "Центр управління промисловістю" від 25 травня 2020 року № ЦУП-8/2447, з 01 серпня 2020 року виведено з штатного розпису посади заступників виробничого підрозділу в кількості двох одиниць. Даний наказ підписаний ОСОБА_1 , як в.о. начальника виробничого підрозділу (а.с. 49).

Із витягу з протоколу профспілкового комітету виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" № 05-2020 від 27 травня 2020 року відомо, що профспілковий комітет виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" надав згоду на скорочення посад заступників виробничого підрозділу. ОСОБА_1 був членом профспілкового комітету виробничого підрозділу "Королівський кар`єр " філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" з 26 грудня 2018 року по 15 квітня 2021 року (а.с. 78-80).

Згідно списку працівників виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця", що підлягають вивільненню у зв`язку з скороченням штату заступників начальника підрозділу від 27 травня 2020 року, вивільненню підлягають заступники начальника виробничого підрозділу. Даний список складений ОСОБА_1 та підписаний ним як виконуючим обов`язки начальника виробничого підрозділу та як заступником начальника виробничого підрозділу (а.с. 47).

Із наказу виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" № 16/ос від 12 квітня 2021 року відомо, що ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника виробничого підрозділу з 15 квітня 2021 року у зв`язку із скороченням чисельності працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 13).

Згідно наказу філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" № 69-ос/тр від 09 квітня 2021 року, ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" з 15 квітня 2021 року у зв`язку із скороченням чисельності працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 14).

Із довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 відомо, що його заробітна плата за квітень 2020 року становила 4 317 грн. 10 коп., за травень 2020 року становила 8 002 грн. 39 коп., за червень 2020 року становила 9 668 грн. 97 коп., за липень 2020 року становила 8 862 грн. 98 коп., за серпень 2020 року становила 9 138 грн. 87 коп., за вересень 2020 року становила 7 476 грн. 85 коп., за квітень 2021 року становила 9 275 грн. 44 коп. (а.с. 63).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 14 червня 2021 року № 7, його заробітна плата за листопад 2020 року становила 3 677 грн. 88 коп., за грудень 2020 року становила 3 466 грн. 74 коп., за січень 2021 року становила 3 505 грн. 03 коп., за лютий 2021 року становила 2 287 грн. 50 коп., за березень 2021 року становила 2 312 грн. 34 коп., за квітень 2021 року становила 19 989 грн. 62 коп. (а.с. 15).

Із довідки ТОВ "Клініка імені Гальченко В.В." від 22 травня 2021 року відомо, що ОСОБА_1 з 20 квітня 2021 року по 22 травня 2021 року знаходився на лікуванні в умовах денного стаціонару (а.с. 30).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 було поновлено строк звернення до суду та відмовлено в задоволенні позову до філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" та виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача). Цим же рішенням суду встановлено, що згідноінформації відділу кадрів, станом на 01 квітня 2021 року, у виробничому підрозділі "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" було 2 вакансії (а.с. 21-27).

V. Оцінка Суду.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 5-7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно ч.1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Відповідачами не подано суду жодних доказів того, що позивачу були запропоновані вакантні посади у штаті виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" АТ "Українська залізниця" чи філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця".

Отже, звільнення позивача із займаної посади відбулося з порушенням вимог ч. 2 ст.40 та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем не надано, а його посилання у заяві про поновлення строку на подання позовної заяви на те, що місячний строк для звернення до суду з даним позовом пропущено у зв`язку з тим, що він помилково звернувся в суд з позовом до філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" та виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, і рішенням суду від 29 вересня 2021 року йому було відмовлено у задоволенні даного позову у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, який розпоряджається своїми правами на власний розсуд, і позивачу ніхто не перешкоджав заявити клопотання про залучення до справи співвідповідача чи замінити первісного відповідача належним відповідачем.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця", виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" та акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкодизадоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 10-13, 18, 133, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 40, 42, 49-2, 233, 234 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця", виробничого підрозділу "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" та акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідачі: філія "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця", юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Санаторна, 12/1, ідентифікаційний код 40081389;

виробничий підрозділ "Королівський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця ", юридична адреса: 90336, Закарпатська область, Виноградівський район, с. Веряця, вул. Карпатської Січі, б/н;

акціонерне товариство "Українська залізниця", юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Є. Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815.

Суддя В.В. Ніточко

Повний текст рішення виготовлено 10 лютого 2022 року.