Рішення № 103092203, 09.02.2022, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/121/22

Провадження № 2-а/743/9/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Нерус Н.І.,

з участю: представника позивача Мельника М.М., відповідача – громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ, за допомогою програмного забезпечення «EasyCon»), перекладача – Асланова Асдана Мамеда Огли,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , про примусове видворення з України та затримання з поміщенням до ПТПІ з метою забезпечення примусового видворення,

ВСТАНОВИВ:

ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , про примусове видворення за межі України та затримання останнього з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 місяців.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.02.2022 працівниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області був виявлений громадянин Азербайджанської Республіки Азізов ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно перебуває на території України та у встановлений строк, а саме до 20.11.2021, без поважних причин не виконав рішення про примусове повернення з України, яке було прийнято щодо нього 02.11.2021 ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області. Документи, які б підтверджували законне перебування відповідача на території України відсутні, що є підставою для прийняття рішення про його примусове видворення. Також є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення та існує ризик його втечі, а тому необхідно його затримати та помістити до ПТПІ, строком на 6 місяців.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив суд їх задовольнити.

Відповідач – громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що він до ДМС в м. Києві здав посвідку на проживання в Україні для продовження терміну її дії. Тільки коли він був затриманий, то дізнався про те, що посвідку скасовано, а про зобов`язання залишити територію України, йому було невідомо. Він дійсно підписував якісь документи, але зміст їх для нього був незрозумілий, вважав, що це необхідно для продовження дії посвідки. На даний час він в судовому порядку оскаржує дії ДМС і судовий розгляд ще не завершений.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

02.11.2021 ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , відповідно до якого останнього зобов`язано покинути територію України у термін до 20.11.2021. У відповідача 02.11.2021 було відібрано розписку про отримання зазначеного рішення.

Проте, відповідач вищезазначене рішення ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області не виконав.

07.02.2022 працівниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області відповідач затриманий в адміністративному порядку у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, для з`ясування причин та обставин правопорушення та умов, що йому сприяли, що підтверджується протоколом МКМ № 000276 про адміністративне затримання від 07.02.2022.

Рішенням ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 07.02.2022 відповідач поміщений до Чернігівського ПТПІ, для підготовки адміністративного позову про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ та примусового видворення і подальшого виконання рішення суду про примусове видворення.

Проаналізувавши надані представником позивача докази, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до п. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці або особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства, відсутній договір про реадмісію.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року передбачено, що іноземець та особа без громадянства, можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, визначеному ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

З наведеного слідує, що обов`язковою передумовою для звернення до суду із позовом про примусове видворення є невиконання рішення про примусове повернення саме без поважних причин.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

До матеріалів справи приєднана копія пояснень громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , які викладені українською мовою, та в яких зазначено, що останньому перекладач не потрібен.

Також позивач надав розписку від 02.11.2021 щодо повідомлення відповідача про його примусове повернення до країни походження і зобов`язання залишити територію України не пізніше 20.11.2021.

З цієї розписки видно, що перекладач при врученні та роз`ясненні відповідачу рішення про примусове повернення залучений не був, що також підтверджується поясненнями відповідача у судовому засіданні.

Водночас, під час розгляду справи відповідач категорично стверджував, що української мови не розуміє, у зв`язку з чим у судовому засіданні відповідачу було забезпечено участь перекладача з азербайджанської мови.

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України перекладач залучається до участі у справі у тому разі, якщо особа не володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство.

Як визначено у ст.ст. 3, 21 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою цінністю. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Право іноземця на перекладача закріплено в пункті 1 статті 5 Декларації про права людини відносно осіб, що не є громадянами країни, в якій проживають, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 13.12.1985 р. на виконання Міжнародних пактів про права людини, що ратифіковані Україною.

Отже, суд дійшов висновку, що право відповідача на користування послугами перекладача, дотримано не було.

Відтак, невиконання рішення про примусове повернення від 02.11.2021 було обумовлене нерозумінням його змісту та покладеного обов`язку, у зв`язку з відсутністю перекладача, що слід вважати поважною причиною невиконання таких рішень.

Оскільки не був залучений перекладач при прийнятті рішення про примусове повернення відносно відповідача, останній не міг в повній мірі розуміти про втручання в його права, а відтак скористатися передбаченою процедурою оскарження цих рішень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що процедура, яка передує зверненню з позовом про примусове видворення, не дотримана позивачем, тому позовна вимога про примусове видворення відповідача задоволенню не підлягає, а відтак не підлягає також задоволенню позовна вимога про затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення.

Крім того, згідно інформації щодо стадії розгляду справ з офіційного веб-сайту «Судова влада», судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 відкрито провадження у справі № 640/3972/21 за позовом відповідача до ЦМУ ДМС про визнання протиправними та скасування рішення ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про відмову у наданні дозволу на міграцію в Україні.

Однак, відомості про розгляд справи за вказаним позовом на веб-сайті відсутні.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 241-246, 250, 288, 289 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області (місцезнаходження: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4А, код ЄДРПОУ: 42552598) до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про примусове видворення з України та затримання з поміщенням до ПТПІ з метою забезпечення примусового видворення – відмовити в повному обсязі.

Рішення складено та проголошено 09 лютого 2022 року.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Павленко