Рішення № 103088940, 04.02.2022, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/2970/21

Провадження № 2/648/111/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 4 Білозерського районного суду Херсонської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна; приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 10 листопада 2021 року звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.; приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін С.С. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у жовтні 2021 року їй стало відомо про існування постанови приватного виконавця Баталіна С.С. про відкриття виконавчого провадження приватним з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області від 12 червня 2021 року, реєстровий номер 88632. При цьому жодних договорів вона з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС» не укладала, та будь-яких листів чи повідомлень від відповідача та третьої особи: приватного нотаріуса не отримувала.

Вважає, що виконавчий напис вчинений з численними порушеннями вимог закону та порядку його вчинення. Окрім того, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірності заборгованості.

Просила визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 12 листопада 2021 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Ухвалою судді від 12 листопада 2021 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66658816.

На підставі ухвали суду від 14 грудня 2021 року по справі витребувано докази.

Позивачка в судове засідання не прибула, однак спрямувала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

Відповідач та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не прибули, відзив на позов не подали.

Відповідно до статті 247 частини 2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно копії виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС» стягнуто 17 639 грн.

Із копії постанови про відкриття провадження ВП № 66658816 від 31 серпня 2021 року вбачається, що 12 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Баталіним С.С. було розглянуто заяву стягувача про примусове виконання - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС» про примусове виконання виконавчого напису № 88632 виданого 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 17 639 грн та прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис нотаріуса – це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошової суми від боржника до кредитора, або повернення чи передачі майна кредитору, здійснене на документах, що підтверджують зобов`язання боржника. Виконавчий напис здійснюється за заявою стягувача на оригіналі документа.

Виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу, на підставі якого може відкриватися виконавче провадження.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Відповідно статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Окрім того, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., у виконавчому написі від 12 червня 2021 року № 88632 послалася на пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 який є не чинним, так як постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

В той же час підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, оскільки у судовому порядку Постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, то кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Спроба суду витребувати у третьої особи для огляду у судовому засіданні належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи щодо виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 20 червня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за № 88632, яка б мала підтвердити фактичне існування кредитних правовідносин між позивачем та відповідачем залишилась без задоволення, а ухвала суду від 14 грудня 2021 року без виконання.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з пунктом 10 статті 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

У відповідності до статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, суд без надання відповідачем нотаріальної справи позбавлений можливості перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи дійсно між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір у відповідності до вимог частини 1 статті 1055 ЦК України та чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Оскільки оспорюваний виконавчий напис безпосередньо стосується інтересів позивача, суд прийшов до висновку, що позивачка має право на оскарження зазначеної нотаріальної дії: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (оскільки відповідачем не доведений факт отримання позивачкою кредиту), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Дослідив та оцінив усі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з чим виконавчий напис має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовних вимог позивачки в частині зобов`язання відповідача повернути їй безпідставно стягнуті за виконавчим написом кошти, то ці вимоги задоволенню не підлягають, так як позивачкою не надано доказів, що такі кошти було з неї стягнуто.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, позивачкою при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 908 грн та 454 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 648/2870/14 (провадження № 61-4126св19), позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Оскільки, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, то суд вважає за необхідне повернути їй помилково сплачений судовий збір у розмірі 908 грн та 454 грн.

З урахуванням викладеного, з відповідача у відповідності до приписів статті 141 ЦПК України на користь держави підлягають стягненню судовий збір в розмірі 908 грн та 454 грн.

Круючись статями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-264, 268, 273, 281-284,354 ЦПК України, частини 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", пуктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір",

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна; приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований у реєстрі за № 88632 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений нею 9 листопада 2021 року судовий збій у розмірі 908 грн (при подачі позову до суду) та 454 грн (за подання заяви про забезпечення позову) згідно квитанцій АТ "Укрпошта" платежі № 1026285356 та № 1026285393.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44353633, адреса знаходження: 02094, місто Київ, вулиця Хоткевича Гната) на користь держави судовий збір в розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуваннямп.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Сокирко Л.М.