Ухвала суду № 103086040, 08.02.2022, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/129/22

Провадження № 1-кп/945/328/22

Ухвала

Іменем України

08 лютого 2022 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Шаронової Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карабут В.В.;

прокурора Шалабоди Д.О.;

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 Буша А.В.;

обвинуваченого ОСОБА_1 ;

захисника обвинуваченого Оскера О.Г. Керечанина Є.В.;

обвинуваченого ОСОБА_2 ;

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 Петровського Л.А.;

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області, громадянки України, пенсіонерки, одруженої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої;

у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2021 року за № 42021150000000010 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 лютого 2022 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України призначено до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 . Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

07 лютого 2021 року на електронну адресу суду надійшло заперечення захисника ОСОБА_1 - Буша А.В. на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , в якій захисник просив суд скасувати ухвалу від 21 грудня 2021 року № 490/5495/21, як незаконну та змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 та її захисник заперечували проти клопотання прокурора та просили обрати будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі.

Інші учасники кримінального провадження сторони захисту проти клопотання прокурора заперечували та підтримали клопотання захисника Буша А.В.

Заслухавши сторін кримінального провадження та вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, судом встановлено таке.

10.08.2021 ОСОБА_1 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу.

20.01.2022 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 до 11 лютого 2022 року включно, з можливістю звільнення під заставу в суммі 3000000 грн., з покладенням обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, і може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор посилається у своєму клопотанні на п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Розглядаючи у підготовчому судовому засіданні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , судом встановлено та враховано таке.

ОСОБА_1 27 січня 2022 року висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у шахрайстві - заволодінні чужим майном, шляхом обману вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою та, відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_1 виступила організатором злочинної групи. Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин є особливо тяжким злочином.

Сторона захисту скористалась правом збирання та подання до суду документів та інших доказів, в порядку, визначеному ст. 22 КПК України.

ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком, раніше, відповідно до наданих стороною захисту документів, проходила обстеження та лікування, має захворювання.

Зі слів обвинуваченої вона проживає з чоловіком, дочкою та онуками; зареєстрована у квартирі батька своєї дочки у місті Києві, однак проживає за іншою адресою у м. Києві, раніше не судима. При цьому, суд враховує, що вказані родинні зв`язки не змогли стримати ОСОБА_1 від вчинення злочину, у якому її наразі обвинувачують.

ОСОБА_1 має декілька вищих освіт, стаж державної служби, обіймала різні посади, у тому числі, посаду помічника депутата різних депутатів та була заступником керівника Центрального штабу із загально-організаційних питань, керівником проектів і масових заходів, головним координатором співпраці з регіональними штабами та співробітництва з громадськими організаціями, об`єднаннями, спілками, союзами, гільдіями, центрами, нацменшинами, діаспорами, земляцтвами, громадами та активом. Наразі ОСОБА_1 офіційно не працює та отримує пенсію.

У судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, допитано ОСОБА_4 , яка повідомила суд, що вона є дочкою обвинуваченого ОСОБА_1 та проживає зі своїми двома дітьми разом з мамою та чоловіком матері у його квартирі. ОСОБА_4 наразі офіційно не працює та з дітьми їй допомагає мати. Вказує на труднощі у догляді та вихованні дітей, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 під вартою.

Суд критично відноситься до вказаних пояснень свідка, яка є дочкою обвинуваченого ОСОБА_1 , як таких, що не мають відношення до обставин, які підлягають оцінці в межах вирішення питання про обрання запобіжного заходу, а також враховує те, що саме на батьків покладено обов`язки щодо утримання, виховання та розвитку дитини.

Також, суд не бере до уваги копію ордеру № 26-133, виданого на ім`я ОСОБА_5 , як на доказ, що підтверджує наявність майна у обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має відношення до вказаного ордеру суду не представлено.

Крім цього, суд не бере до уваги копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , який був дійсний до 16 липня 2012 року, оскільки відомостей щодо того, що після цього паспорту, ОСОБА_1 не отримувала іншого документа для виїзду за кордон, матеріали кримінального провадження не містять.

Щодо позиції сторони захисту в частині того, що ОСОБА_1 не може проходити медичне обстеження, мати дієтичне харчування та приймати ліки в умовах тримання під вартою, та документів, наданих на підтвердження вказаної обставини, судом встановлено таке.

Згідно з положеннями ч. ч. 3-5 статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» особам, взятим під варту, надаються безплатно за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України, харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. В необхідних випадках їм видається одяг і взуття встановленого зразка.

Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, надані стороною захисту копії документів, підтверджують наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 низки хвороб, однак відомостей, що ці хвороби є несумісними з перебуванням у місцях попереднього ув`язнення, матеріали кримінального провадження не містять. Також, суд враховує і те, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 позбавлена можливості приймати ліки, вказані документи не містять. Крім цього, суд враховує також і те, що копії документів підтверджують проходження обстежень у 2008-2015 роках.

Також, суд критично ставиться до фотознімків ОСОБА_1 з невідомими особами, які зроблені у невідомий час, наданих стороною захисту, оскільки вважає їх такими, що не відносяться до вирішення питання щодо запобіжного заходу і не можуть бути підтвердженням міцних соціальних зв`язків ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд вважає, що є підстави вважати, що у обвинуваченого ОСОБА_1 наявні ризики: переховуватися від суду; незаконно впливати на обвинувачених та свідків, які ще не допитані у судовому засіданні у даному кримінальному провадженні.

Зазначені ризики є суттєвими і їх неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, відносно ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням серйозності обвинувачення, що висунуто обвинуваченому ОСОБА_1 , суд вважає за можливе призначити обвинуваченому заставу у розмірі, що перевищує розмір застави, визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, і таку обставину суд визначає як виключний випадок.

Отже, необхідно визначити можливість внесення застави для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, замість обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розмірі, який перевищує розмір застави, встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, - одна тисяча двісті дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), що складає 2999529 грн., з покладенням таких обов`язків: за викликом прибувати до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; в разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування з обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Щодо клопотання захисника Буша А.В. про скасування ухвали від 21 грудня 2021 року у справі № 490/5495/21, як незаконної, то Миколаївський районний суд Миколаївської області, як суд першої інстанції роз`яснює захиснику право звернутися з вказаною вимогою до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 205, 315, 331, 350, 369, ч. 1 ст. 370 КПК України, суд, -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Буша Андрія Володимировича про зміну запобіжного заходу.

Клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії даної ухвали закінчується 11 квітня 2022 року (включно).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави - одна тисяча двісті дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2999529 грн., після внесення якої обвинувачений звільняється з під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якого він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

З моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти, в зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави у поєднанні з такими обов`язками строком на два місяці:

- за викликом прибувати до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- в разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя Н. О. Шаронова

08.02.2022