Справа №1-22/2010 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2010 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
при секретарі Кошелєвій Н.В.
з участю прокурора Бауліна О.І.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Буринь Сумської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, приватного підприємця-фізичної особи, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого Буринським районним судом: 17.12.2008 року за ст.272 ч.1 КК України до 600 грн. штрафу (сплачений 17.12.2008 р.) та 17.12.2009 року за ст.172 КК України до 650 грн. штрафу (сплачений17.12.2009 р.),
в скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч.1, ст..272 ч.2 КК України,
в с т а н о в и в:
Підсудний ОСОБА_3 будучи приватним підприємцем-фізичною особою, займаючись господарською діяльністю в сфері роздрібної торгівлі бувшими у використанні будівельними матеріалами та надання послуг щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин та механізмів, вчинив злочин проти безпеки виробництва при слідуючих обставинах.
Так, 22 вересня 2009 року підсудний ОСОБА_3, дав розпорядження кранівнику ОСОБА_4 та водію ОСОБА_5 на завантаження з допомогою крану залізобетонних блоків, які знаходилися по вулиці Лермонтова,5 в м. Буринь Сумської області. Для виконання вказаних робіт, які відповідно до п.101 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Державного департаменту з нагляду за охороною праці України від 26.01.2005 року за №15 , віднесено до робіт з підвищеною небезпекою, підсудний ОСОБА_3, в порушення ст.ст.13,18,21 «Про охорону праці», п.7.4.1 «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів» НПАОП 0.00-01-07 затвердженої наказом Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 року №132, п.п.2.1.4,2.1.6 Типової інструкції для осіб, відповідальних за забезпечення проведення робіт з переміщення вантажів кранами НПАОП 0.00-5.06-94, п.п.4.1-4.4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, не забезпечив безпечну експлуатацію вантажопідіймального крану шляхом організації відомчого нагляду, будучи зобовязаний особисто керувати роботами, які виконувалися із застосуванням вантажопідіймальних кранів при підійманні вантажів, на які не розроблені схеми їх стропування, а також допустив до виконання вказаних робіт в якості стропувальника різноробочого ОСОБА_1, який не пройшов відповідного навчання, не провівши при цьому інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці, в наслідок чого, при виконання ОСОБА_1 робіт по стропуванні блоку без належних для того навиків та знань, стропа з однієї із сторін блоку зірвалася і падаючи, блок придавив йому руку, що спричинило отримання ним тяжких тілесних ушкоджень у вигляді травматичної ампутації правої верхньої кінцівки на рівні нижньої третини плеча.
Крім цього, 19 грудня 2009 року, близько 22-ї години 40 хвилин, підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в кафе «Перлина», яке розташоване в м. Буринь, по вулиці Леніна, в ході сварки з ОСОБА_2 на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, наніс декілька ударів руками та ногами в область обличчя та по ногам, в наслідок чого ОСОБА_2. було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості у виді закритого перелому наружньої лодижки правої гомілки, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівої біля орбітальної області та легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя у вигляді субконьюктивального крововиливу лівого ока.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою визнав повністю і показав, що являється приватним підприємцем-фізичною особою, займаючись господарською діяльністю в сфері роздрібної торгівлі будівельними матеріалами бувшими у використанні та надання послуг із розвантажуваннязавантажування вантажів краном, який зареєстровано на нього. В нього працюють наймані працівники, в тому числі і ОСОБА_1, який останнім часом виконував обовязки стропувальника, хоча відповідного навчання не проходив. Крім того він, займаючись такого виду діяльністю, він не мав дозволу на проведення робіт з підвищеною небезпекою. Вранці 22.09.2009 року він надав вказівку ОСОБА_1 допомогти у завантажуванні блоків його краном. Сам він при виконанні вказаних робіт присутнім не був, а близько 930-ти йому повідомили, що один з блоків впав на руку ОСОБА_1.
Крім того, 198.12.2009 року він перебуваючи в кафе «Перлина» зустрів ОСОБА_2, який раніше в нього працював. Останній почав до нього чіплятися з приводу розрахунків з ним. Між ними виникла сварка, в ході якої він декілька разів вдарив ОСОБА_2 руками та ногами. Удари приходилися в обличчя а також в область кінцівок ніг. Через деякий час їх розтягли присутні, а потім він дізнався, що ОСОБА_2 доставили в лікарню з травмою ноги . У вчинених злочинах щиро розкаявся. Всі збитки потерпілим відшкодував.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили покази підсудного, пояснивши, що жодних претензій до нього не мають. Завдану їм шкоду він відшкодував. Просили не позбавляти його волі.
Таким чином, впевнившись в добровільності та істинності позиції підсудного та інших учасників судового розгляду, суд вважає, що його вина в скоєнні злочинів за обставин зазначених в описовій частині вироку доведена в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує:
- за ст.272 ч.2 КК України, так як він, будучи особою яка зобовязана дотримувати спеціальні правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на будь-якому підприємстві, що потягнуло тяжкі наслідки;
- за ст. 122 ч .1 КК України, так як він спричинив потерпілому ОСОБА_2 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.
При призначенні покарання для підсудного суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_3 у скоєному щиро розкаявся, спричинену шкоду потерпілим відшкодував повністю, характеризується виключно позитивно, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, має поганий стан здоровя.
Як обставини, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд враховує щире каяття підсудного, позитивні характеристики, добровільне відшкодування завданої шкоди, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, стан його здоровя.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
Враховуючи всі ці обставини, а також особу підсудного, суд, призначаючи основне покарання за ч.2 ст.272 та ч.1 ст.122 КК України у вигляді обмеження волі, вважає можливим застосувати ч.2 ст.69 КК України і не призначати додаткового покарання, встановленого санкцією ч.2 ст.272 КК України у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Однак, враховуючи фактичні обставини справи, особу підсудного, тяжкість вчинених злочинів, позицію потерпілих, обставини, що помякшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили необхідно залишити раніше встановлений підписка про невиїзд.
Прокурор просив стягнути витрати на лікування потерпілих, які були понесені лікувальними закладами в сумі: на лікування ОСОБА_1 - 2387 грн. 36 коп.( т.1 а.с.135) та на лікування потерпілого ОСОБА_2 1024 грн.72коп. (т.2 а.с.89)
Цивільний відповідач підсудний ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги визнав повністю.
Відповідно до ст.1206 ЦК України, обовязок відшкодування витрат на лікування потерпілого закладові охорони здоровя покладається на особу, яка вчинила злочин.
По справі достовірно встановлено, що ОСОБА_3 вчинив відносно вказаних потерпілих злочини передбачені ч.2 ст.272 та ч.1 ст.122 КК України, за що і засуджується. Оскільки його вина доведена, то у відповідності до ст. 1206 ЦК України він повинен відшкодувати завдану шкоду.
Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст. 272 ч.2 та 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.272 КК України із застосуванням ч.2 ст.69 КК України у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
- за ст.122 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на один рік.
У відповідності до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно, ОСОБА_3, визначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом року не вчинить нового злочину, зобовязавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписка про невиїзд.
Позови прокурора задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь комунальної установи Путивльської районної ради «Путивльська центральна районна лікарня» (р/р 35410001001794 , код 01981460, УДК в Сумській області) 2387 грн. 36 коп. - витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1, та на користь фінансового управління Буринської районної державної адміністрації (р/р31416544700066, код 24060300, ГУДКУ у Сумські області, МФО837013) -1024 грн.72 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судове рішення № 10308346, Буринський районний суд Сумської області було прийнято 12.02.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: