Ухвала суду № 103079441, 08.02.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/8874/21

2/465/1761/22

УХВАЛА

про відмову у застосуванні зустрічного забезпечення

08.02.2022 року місто Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Мигаль Г.П., при секретарі судового засідання Максимович М.М., розглянувши заяву представника відповідача Акціонерного товариства «Кредобанк» Павленка С.В.про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 10.11.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви та зупинено стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 в межах виконавчого провадження № 67102774, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни від 03.09.2021 № 3481, шляхом заборони вчиняти будь-які дії в рамках виконавчого провадження № 67102774.

При постановлені судом ухвали про забезпечення позову за зверненням позивача, суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду.

08.02.2022 представником відповідача подано заяву про зустрічне забезпечення позову у вищезазначеній цивільній справі шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_1 здійснити внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 299 782,49 грн. В обґрунтування заяви вказує наступне.

Позивач ОСОБА_1 умисно уникає відповідальності перед установою банку, а тому зобов`язання позивачки внести зазначену суму на депозитний рахунок суду буде співмірним з позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки невжиття зазначених заходів може призвести до ухилення її від цивільно-правової відповідальності та можливого навмисного псування та втрати зовнішніх характеристик у квартирі – предметі іпотеки.

Відтак, з метою дотримання збалансованості і однакового захисту прав та інтересів усіх сторін по справі, заявник просить застосувати заходи зустрічного забезпечення у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення позивачем відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Отже зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Порядок застосування та скасування зустрічного забезпечення визначено у статтях 154, 155 ЦПК України.

Норми частини п`ятої статті 154 ЦПК України визначають вимоги до зустрічного забезпечення. Так, заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).

З аналізу наведеної норми вбачається, що критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України», одним з аспектів права на суд є право на доступ до суду, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Як вбачається з матеріалів клопотання, жодних доказів відсутності реєстрації місця проживання чи незадовільного фінансового стану позивачки суду не надано. При цьому, відсутність у позивачки нерухомого майна може розглядатись у сукупності з відомостями про відсутність у позивачки зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, чого судом при розгляді даної заяви не встановлено.

Оскільки розмір можливих збитків відповідач оцінює у сумі 299782,49 грн., заявник просить застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у зазначеному розмірі, однак останнім не надано жодних належних розрахунків можливих збитків, які може він понести в результаті прийнятих судом заходів забезпечення позову та відповідного обґрунтування таких розрахунків. При цьому, заявник фактично ототожнює розмір збитків із заборгованістю за договором.

Право на звернення до суду гарантовано положеннями Конституції України та Цивільного процесуального кодексу і не може оцінюватись як засіб спричинення шкоди інтересам фізичної або юридичної особи.

Слід відзначити, що встановлені в ході розгляду заяви обставини не свідчать про наявність вищенаведених фактів передбачених процесуальним законодавством, зокрема визначених у ч.3 ст.154 ЦПК України, які покладають на суд обов`язок застосувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подана заява не містить належних аргументів з приводу того, яким чином зупинення стягнення може завдати збитків відповідачу, а матеріали справи не містять доказів наявності передбачених п.п.1,2 ч.3 ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб зустрічного забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, а обставини, визначені ч. 3 ст. 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, відсутні, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.154 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача Акціонерного товариства «Кредобанк» Павленка С.В.про застосування зустрічного забезпечення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08 лютого 2022 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.