Рішення № 103075872, 20.01.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/8258/21

Пр.2/336/1198/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис вчинений 21.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за №9107, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 2790,21 грн., таким що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2021 року позивачу в банківській установі було повідомлено, що відносно нього надійшли документи по виконавчому провадженню про стягнення заборгованості та накладання арешту на пенсійний та кредитний рахунки. З АСВП стало зрозуміло, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису виданого Приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. від 21 серпня 2020 року зареєстрованого в реєстрі 9107, де приватний нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» стягнувши з нього заборгованість на загальну суму 2790,21 грн.

Ознайомившись із зазначеними документами, позивач наголошує на тому що він не укладав у письмовому вигляді жодного договору з ТОВ «Фінпром Маркет» та від відповідача жодних кредитних або інших коштів не отримував, ніяких нотаріально посвідчених документів з відповідачем або іншими юридичними особами пов`язаних з кредитами, позиками або іншими фінансовими правовідносинами не підписував.

Позивач вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом було допущено грубе порушення чинного законодавства, а саме, статей 87 і 88 Закону України «Про нотаріат», а також підпунктів 3.1-3.5 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, у зв`язку з чим виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2021 року по справі відкрите спрощене позовне провадження. Витребувано від приватного нотаріуса КМНО Остапенко Є.М. належним чином завірену копію виконавчого напису вчиненого 21.08.2020р., зареєстрованого за №9107, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпроммаркет» заборгованості у розмірі 2790,21 грн. та копію документів та матеріалів на підставі яких він був вчинений та від Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином завірену копію виконавчого провадження №66890638 відкрите на підставі виконавчого напису вчиненого 21.08.2020р., зареєстрованого за №9107 вчиненим приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М..

Представником відповідача подано заяву, за змістом якої вказував, що ТОВ «Фінпром маркет» визнає позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та просить стягнути судовий збір в порядку ч.1 ст. 142 ЦПК України.

Згідно з ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Клопотань від учасників справи не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Суд встановив, що приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис від 21.08.2020 р., який зареєстрований в реєстрі за №9107 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором №93038036000 від 06.07.2015р., який був укладений з АТ «Укрсиббанк», у загальному розмірі 2790,21грн.

Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на підставі заяви «ТОВ Фінпром маркет», відкрито виконавче провадження № 66890638 з виконання Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет».

Проте, відступлення права вимоги АТ «Укрсиббанк» на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами відповідачу ТОВ «Фінпром Маркет», належними та допустимими доказами у справі не підтверджено.

Постановою державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 06.10.2021 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 ..

Копії документів, на підставі яких був вчинений вищезазначений виконавчий напис, не були предметом дослідження судом, оскільки не надані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М..

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 21.08.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 21.08.2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.12 та ст.81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Вказане узгоджується з нормами ст. 142 ЦПК України.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за розгляд судом заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн., а також за розгляд позовної заяви 908 грн. Враховуючи, що відповідачем подано письмову заяву про визнання позову, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що складає 227 грн. за розгляд судом заяви про забезпечення позову та 454 грн. за розгляд позовної заяви.

Керуючись ст.ст.9,10,12,18,76-81, 141,247,263-265,272,353,354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 21.08.2020 р. зареєстрований в реєстрі за №9107, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) заборгованості в розмірі 2790,21 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 681 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50% сплаченого судового збору у сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривень 00 коп.), сплачений відповідно до квитанції № 8532-04-008/С, 04.10.2021, через АКБ «ІндустріалБанк» на рахунок НОМЕР_2, код одержувача 37941997, отримувач платежу - ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, код банку отримувача 899998, призначення платежу - *;101; НОМЕР_1 ;22030101; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 50% сплаченого судового збору у сумі 227,00 грн. (двісті двадцять сім гривень 00 коп.), сплачений відповідно до квитанції № 8532-04-009/С, 04.10.2021, через АКБ «ІндустріалБанк» на рахунок НОМЕР_2, код одержувача 37941997, отримувач платежу - ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, код банку отримувача 899998, призначення платежу - *;101; НОМЕР_1 ;22030101; судовий збір, щодо забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 , Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Оригінали квитанцій знаходяться в матеріалах цивільної справи № 336/8258/21.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.А.Галущенко