Ухвала суду № 103072986, 09.02.2022, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/273/22

Номер провадження 2-з/184/4/22

09 лютого 2022 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Попівніч Н.І.,

розглянувши в м. Покров заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) «про забезпечення позову до вирішення цивільного спору по суті», відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд.2 офіс 205, 01042), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницький Сергій Іванович (49000, м. Дніпро, вул. Глинки, 1), приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович (73003, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, буд. 32), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що від працівників «Монобанк» йому стало відомо, що на його рахунок приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. накладений арешт коштів боржника на підставі постанови від 25.01.2022р. по ВП №68226513, яке перебуває у виконавця на виконанні і в якій зазначено, що на підставі виконавчого напису №3550 від 28.09.2021р., виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. з неї підлягає стягненню заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», яка виникла на підставі Кредитного договору №382 від 24.03.2008р., укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Комерційний банк «Надра» в сумі 731141,54 грн. та 1700 грн. за вчинення виконавчого напису. Крім цього, в постанові зазначено, що арешт накладений в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 806749,89 грн. Однак в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який знаходиться у вільному доступі, такої юридичної особи, як Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк НАДРА» немає. Зазначена юридична особа до цього не пред`являла їй будь-яких претензій. Для з`ясування причин заведення виконавчого провадження вона письмово звернулась до приватного нотаріуса Кобельницького С.І. та приватного виконавця Манікіна Д.С., однак відповіді ще не отримала. Відповідач чи інші юридичні особи не звертались до суду з позовом про стягнення з неї боргу, тому вважає, що є всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Тому просить суд зупинити стягнення по виконавчому напису №3550, вчиненого 28.09.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості в сумі 731141,54 грн. та 1700,00 грн. за вчинення виконавчого напису та основної винагороди в розмірі 73284,15 грн. приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. по виконавчому провадженні №68226513 від 25.01.2022р. до вирішення цивільної справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч.1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується, а також спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце.

За таких обставин суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницькому С.І. до вирішення цивільної справи по суті здійснювати будь-які дії відносно виконання виконавчого напису №3550, вчиненого 28.09.2021р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості в сумі 731141,54 грн. може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких вона має намір звернутися до суду із позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заходи забезпечення позову в розумінні норм процесуального закону носять тимчасовий характер і покликані унеможливити настання обставин, за яких виконання ухваленого судом рішення буде утрудненим або взагалі стане неможливим.

Зазначені заходи забезпечення позову є спів мірними з позовними вимогами, які будуть заявлені ОСОБА_1 , адже їх вжиття буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не зумовить фактичного вирішення спору по суті та не порушує будь-яких прав третьої особи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення по виконавчому напису №3550, вчиненого 28.09.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості в сумі 731141,54 грн., 1700,00 грн. за вчинення виконавчого напису та основної винагороди в розмірі 73284,15 грн. приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. по виконавчому провадженні №68226513 від 25.01.2022р. до вирішення цивільної справи по суті, є достатніми та необхідними забезпечення реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, оскільки може призвести до порушення майнових прав позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 «про забезпечення позову до вирішення цивільного спору по суті» - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №3550, вчиненого 28.09.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким Сергієм Івановичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІНН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості в сумі 731141,54 грн., 1700,00 грн. за вчинення виконавчого напису та основної винагороди в розмірі 73284,15 грн. приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича по виконавчому провадженні №68226513 від 25.01.2022 року - до вирішення цивільної справи по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш