Ухвала суду № 103071187, 09.02.2022, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/699/21

Провадження № 2/700/28/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Пічкура С.Д.

за участю секретаря судового засідання – Кравець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, в смт. Лисянка цивільну справу №700/699/21, провадження №2/700/28/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» , третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 24.09.2021 року за місцем роботи у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського його проінформували про те, що надійшла постанова про звернення стягнення на його заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесена приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяною Петрівною 16.09.2021 року у виконавчому провадженні № 6671280. Дана постанова була винесена на підставі виконавчого напису № 10079 виданого 14.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 5920,50 грн. Із виконавчого напису № 10079 від 14.05.2021 вбачається, що між ОСОБА_1 та ТОВ «СС ЛОУН» укладений кредитний договір № 831769-А від 08.03.2020. Даний договір ним власноручно не підписувався, про умови даного договору йому також не відомі. Сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами у розмірі 5920,50 грн., про що зазначено у виконавчому написі № 10079 від 14.05.2021 йому також невідомо. Із виконавчого напису також вбачається про існування договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 40071779 від 19.08.2020 укладеного нібито між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «Фінфорс». Про цей договір йому також нічого не відомо. На його адресу листи від ТОВ «Фінфорс» не надходили. Позивач вважає, що виконавчий напис є незаконним, тому просить визнати зазначений виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 454,00 та 908,00 грн. на оплату судового збору при поданні заяви про забезпечення позову та позовної заяви.

Позивач у судове засідання не з`явився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву не подавав.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною був вчинений виконавчий напис за № 10079 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором 831769-А від 08.03.2020 року в сумі 5920,50 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. від 06.09.2021 року було відкрито виконавче провадження № 66712804 з примусового виконання вказаного виконавчого напису.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат".

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу II "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21. 11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України ” від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про знесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001р.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001р. передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (в редакції чинній станом на 20.02.2017 - дату вчинення спірного виконавчого напису) встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів (підпункт 5.2. пункту 5 глави 16 Порядку № 296/5 від 22.02.2012).

Отже, станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Тобто Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року було дозволено вчиняти виконавчі написи на звичайних кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, а не тільки на нотаріально посвідчених договорах, як це було до того.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк ’Надра", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Альфа-банк", про визнання незаконними, нечинними та скасування пунктів постанови.

Оскільки Постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року є нечинною з моменту її прийняття, тому вчинення виконавчих написів на звичайних кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, станом на 28.02.2018р., тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису не посвідченому нотаріально кредитному договорі, що укладений між позивачем та відповідачем, взагалі не було передбачено законодавством.

Вказаний вище висновок висловлений також у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2017р. до закінчення касаційного розгляду зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. касаційні скарги Кабінету Міністрів України та публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у даній справі - без змін.

Таким чином, вчинення виконавчих написів на звичайних кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, станом на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, не передбачено законодавством, так як Постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року є нечинною з моменту її прийняття.

Крім того, ні відповідачем ні нотаріусом не надано суду належних та допустимих доказів існування заборгованості позивача, укладення кредитного договору з ТОВ "СС ЛОУН", доказів отримання коштів саме позивачем, що виключає безпірність інсування боргу.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, то вони підлягають задоволенню відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст .ст. 141, 280-284, 289 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» , третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити .

Визнати виконавчий напис за № 10079, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною 14.05.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості в розмірі 5920,50 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» ( код ЄДРПОУ 41717584, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд 4/6, корп. В, каб.508-2) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. Д. Пічкур