Ухвала суду № 103066809, 08.02.2022, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/576/16-ц

Провадження № 6/536/16/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Даніліної Ж.О., за участі секретаря Таран І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_1 , про заміну стягувача правонаступником,

УСТАНОВИВ:

Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Іжаковський О. В. (далі ? ТОВ «Вердикт Капітал») звернувся до суду із заявою про заміну стягувача ? Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі ? ПАТ «Альфа-Банк») на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області у справі №536/576/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 серпня 2016 року у справі №536/576/16-ц стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №630046251HPLS.

21 грудня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «»Фінансова компанія «Флексіс» (далі ? ТОВ «ФК «Флексіс») укладено договір факторингу №2, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК «Флексіс» право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №630046251HPLS до ОСОБА_1

21 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №21-12/20, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №630046251HPLS до ОСОБА_1 .

Заявник вказав, що згідно з вимогами закону, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу і з урахуванням положень статті 512 Цивільного кодексу України, статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», просив задовольнити подану заяву.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, згідно матеріалів справи просить справу розглядати без їх участі.

Представник АТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки суду невідомі.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи належним чином повідомлена, причини неявки суду невідомі.

Згідно із частиною 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 3 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що заочним рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 серпня 2016 року у справі №536/576/16-ц задоволено позовні вимоги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 23 жовтня 2013 року у сумі 14 646,57 грн та судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 378,00 грн.

21 грудня 2020 року між АТ «Альфа Банк» (клієнт) та ТОВ «ФК «Флексіс» (фактор) укладено договір факторингу №2 згідно умов пункту 2.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, зокрема право вимоги за кредитним договором №630046251HPLS до ОСОБА_1

21 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №21-12/20 згідно умов пункту 2.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, зокрема право вимоги за кредитним договором №630046251HPLS до ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 4.2 цього договору сторони погодили, що фактор зобов`язаний передати клієнту грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимоги у сумі 26 858 602,47 грн у строк до 15 січня 2021 року.

На виконання умов вказаного пункту ТОВ «Вердикт Капітал» надало до суду платіжні доручення №174240001 від 15 січня 2021 року на суму 1 712 316,85 грн, №173610001 від 13 січня 2021 року на суму 7 146 285,62 грн та №173910009 від 14 січня 2021 року на суму 18 000 000,00 грн про сплату ТОВ «ФК «Флексіс» грошових коштів у сумі 26 858 602,47 грн.

Згідно додатку №1-1 до договору факторингу №21-12/20 від 21 грудня 2020 року право вимоги за кредитним договором №630046251HPLS до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

Згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Вердикт Капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) зареєстровано як фінансову установу відповідно до Розпорядження комісії №97 від 04 лютого 2010 року, реєстраційний номер 13102461, серія та номер свідоцтва ФК №249 від 04 лютого 2010 року, код фінансової установи 13.

Протоколом №31/05-2019 загальних зборів учасників ТОВ «Вердикт Капітал» від 31 травня 2019 року ОСОБА_2 призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» з 03 червня 2019 року.

Наказом № 26-К від 03 червня 2019 року ОСОБА_2 призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення частини першої статті 512 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 Цивільного процесуального кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року №2-3627/09 зазначено, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Виконання судового рішення у світлі вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року слід розглядати як складову частину судового процесу у справі.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (стаття 18 Цивільного кодексу України).

У разі передання кредитором своїх прав іншій особі, зокрема за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20, від 17 червня 2021 року у справі № 387/1652/13 (провадження № 61-4319св21).

Суду не надано доказів повного виконання боржником судового рішення.

Ураховуючи, що на підставі договору факторингу №21-12/20 від 21 грудня 2020 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, що виникло із договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 23 жовтня 2013 року до ОСОБА_1 , укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал».

Керуючись статтями 442, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_1 , про заміну стягувача правонаступником, задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» при виконанні заочного рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 серпня 2016 року у справі №536/576/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяЖ. О. Даніліна