Рішення № 103065068, 07.02.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7619/21

пр.№ 2-а/464/4/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Шашуріна Г.О.

справа № 464/7619/21

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції

вимоги: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення

представник позивача Ганусяк Олег Ігорович

у с т а н о в и в :

Представник позивача від імені та в інтересах позивача, 28 жовтня 2021 року звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову заступника командира 1 батальйону 3 роти УПП у Львівській області Кліщ Р.І., серії ЕГА № 437960 від 29 червня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позову покликається, що відсутні будь-які докази на доведення законності складеної постанови та не доведено факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 01 листопада 2021 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 10 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити повністю у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю такого, а також відмовити у судових витратах.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому просить задоволити позов у повному обсязі.

У судове засідання призначене на 12.30 год 03 лютого 2022 року учасники справи не з`явилися, скористались правом наданим ч.3 ст.194 КАС України, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

На підставі ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України.

Суддя дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

У ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Інспектором УПП у Львівській області Кліщ Р.І., 29 вересня 2021 року винесено постанову серії ЕГА № 437960, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП.

Даною постановою встановлено, що позивач 29 вересня 2021 року по вулиці Дністерська, 1 у місті Львові, знаходився поблизу будинку в п`яному вигляді з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя), чим ображав людську гідність і громадську мораль, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.178 КУпАП.

Згідно з вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У ст.ст.72-76 КАС України визначено поняття доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність.

Незважаючи на зазначене, суб`єктом владних повноважень - патрульною поліцією не було подано в порядку, визначеному ст.ст.162, 269 КАС України, жодних доказів перебування позивачем в громадському місці у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, відповідач не покликається на будь-який доказ, який підтверджує дані обставини.

Відтак, відповідач в особі працівника патрульної поліції який розглянув справу не виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази, які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем. Разом з тим, у постанові немає покликання на час вчинення правопорушення.

Позиція щодо застосування норм права при розгляді справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а. За ч.2 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даній постанові встановлено, що оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п.3 ч.2 ст.2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху. Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо). Наявність лише постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З урахуванням наведеного, при розгляді даної справи суб`єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено появу позивача в громадському місці у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, а відповідно факту вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України), судом не встановлено.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини, ураховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить переконання, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийняте без повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відтак, позов підлягає задоволенню. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, у матеріалах справивідсутні.

Одночасно, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, за рахунок його бюджетних асигнувань, необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у сумі 454 гривні.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено витрати професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.

При цьому, відповідно до акта виконаних послуг по договору про надання правової допомоги від 21 жовтня 2021 року № 02/10, які подані до матеріалів справи, витрати на правничу допомогу складаються з: правового аналізу матеріалів та консультування клієнта з приводу можливих варіантів вирішення спору - 400 грн; пошук та правовий аналіз правових позицій Верховного Суду в аналогічних справах - 500 грн; підготовка позовної заяви по справі - 1 600 грн; формування пакету додатків до позовної заяви та відправлення на адресу в суд - 500 гривень.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Верховний Суд у Постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20 (провадження №К/9901/6151/21) зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

У даній справі, суд констатує, що вказаний спір належить до категорії справ незначної складності, щодо вирішення вказаного спору існує безліч судової практики, зокрема Верховного Суду, яка є сталою, відтак суд дійшов переконання, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн є неспівмірними з обсягом наданих послуг, у зв`язку з чим підлягають зменшенню.

За таких обставин на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн, які стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем по справі.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 255, 286 КАС України,

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Постанову серії ЕГА № 437960 від 29 вересня 2021 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору у сумі 454 грн, а також 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено згідно з ч.4 ст.286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.272 КАС України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

відповідач Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м. Львів, вул. Перфецького, 19

Повне рішення суду складено 07 лютого 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.3 ст.243, ч.5 ст.250 КАС України.

Суддя Г.О.Шашуріна