Вирок № 103061452, 08.02.2022, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1816/21

Провадження № 1-кп/144/21/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 року смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Бондарук О.П.,

за участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

прокурора Спіженка О.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021025110000144 від 30.11.2021 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Міжлісся Барського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, одруженого, непрацюючого, раніше судимого:

-19.05.2015 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки 6 місяців;

-13.08.2015 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України засуджено на 5 років позбавлення волі;

-19.02.2020 року ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області умовно-достроково звільнений з невідбутим строком покарання 6 місяців 6 днів,-

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

29 листопада 2021 року, біля 11.00 години, ОСОБА_1 , маючи умисел на вчинення крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, зайшов до приміщення меблевого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вхідні двері якого були не зачиненими, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є «Товариство з обмеженою відповідальністю «Брат-ВМ» та яким користується, згідно договору оренди нежитлового приміщення № 01/12-2014 від 01.12.2014 фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (код ЄРДПОУ НОМЕР_1 , серія ВОІ від 19.07.2000), з метою крадіжки чужого майна, підійшов до столу, на якому стояла жіноча сумка, належна ОСОБА_2 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та в магазині нікого немає, із сумки, таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, здійснив крадіжку жіночого гаманця чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілої не становить, з грошовими коштами в сумі 12 500 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 місце злочину залишив та викраденим у подальшому розпорядився на власний розсуд, а саме грошові кошти витратив в м. Гайсин Гайсинського району Вінницької області, а гаманець викинув неподалік від Гайсинського центрального автовокзалу, завдавши потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 12 500 гривень.

Грошові кошти в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень потерпілій не повернуті.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що усвідомив неправильність своїх дій, цивільний позов потерпілої визнав.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що разом з чоловіком орендують приміщення по АДРЕСА_2 , в якому здійснюють торгівлю меблями. 29.11.2021 року вона перебувала у магазині. В першій половині дня до неї зателефонував чоловік і вона на кілька хвилин була змушена покинути приміщення магазину та вийти до нього на вулицю. На столі у приміщенні магазину стояла її сумка з гаманцем, у якому були грошові кошти в сумі 12500 грн. Двері магазину не зачиняла. Коли поверталась, побачила, що з магазину до виходу прямує обвинувачений ОСОБА_1 , після чого виявила відсутність у сумці гаманця.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України вважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми протиправними та винними діями скоїв суспільно небезпечне діяння при встановлених у суді обставинах, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

ОСОБА_1 раніше судимий, свою винуватість визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується добре.

Обставинами, що відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно з досудовою доповіддю щодо ОСОБА_1 , складеною провідним інспектором Теплицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області 25 січня 2022 року, ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та рівень небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб) є високими, а тому виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).

З урахуванням сукупності всіх обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, яке суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень з його боку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Також в матеріалах справи міститься цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 (цивільний позивач) до ОСОБА_1 (цивільний відповідач) про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до якого цивільний позивач просить стягнути з цивільного відповідача матеріальну шкоду в розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень.

В судовому засіданні потерпіла-цивільний позивач підтримала заявлений позов, пояснила, що наполягає на повному відшкодуванні спричиненої майнової шкоди внаслідок вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Надала пояснення аналогічні наведеним в цивільному позові.

В судовому засіданні обвинувачений - цивільний відповідач ОСОБА_1 позов визнав в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні також просив цивільний позов задовольнити.

При вирішенні цивільного позову суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як встановив суд і описано вище, внаслідок кримінального правопорушення діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду, розмір якої становить 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Зазначений розмір матеріальної шкоди цивільний відповідач визнав повністю і не заперечував його.

Суд вважає доведеним факт заподіяння протиправними діями ОСОБА_1 матеріальної шкоди потерпілій в розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, однак, як встановлено під час судового розгляду, частина вказаної шкоди - а саме 500 (п`ятсот) грн. потерпілій повернуто, а тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої-цивільного позивача шкоду в сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що між діями ОСОБА_1 та завданою потерпілій матеріальною шкодою є прямий причинний зв`язок, враховуючи характер та обсяг завданих потерпілій збитків, суд дійшов висновку, що є усі підстави для часткового задоволення позову. Також суд враховує ту обставину, що цивільний позов цивільним відповідачем ОСОБА_1 визнано в повному обсязі, що є також підставою для часткового задоволення цивільного позову.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 185 КК України, ст.ст. 100, 124, 127-129, 174, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість місяців).

Строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання та фактичного поміщення ОСОБА_1 до установи виконання покарань.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 07.12.2021 року на гаманець чорного кольору з банківськими картами, та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 14.12.2021 року на грошові коштів в сумі 500 (п`ятсот) грн., однією купюрою, серії ВВ № 3291909.

Речові докази: гаманець чорного кольору з банківськими картами повернути власнику ОСОБА_2 ; грошові кошти в сумі 500 (п`ятсот) грн. залишити у власності ОСОБА_2 .

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , 12000 (дванадцять тисяч) грн. матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Апеляційна скарга на вирок суду в іншій частині може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: