Ухвала суду № 10305247, 08.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2010 р. м. КиївК-5128/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 року по справі № 2-25/14675-2006А за позовом ДП «Кримавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до ДПІ у м. Сімферополі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 року, позовні вимоги ДП «Кримавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ДПІ у м. Сімферополі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 05.03.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 19.06.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неповне дослідження судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у м. Сімферополі була здійсненна виїзна планова перевірка Дочірнього підприємства «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 01.04.2006 р., за результатами якої складено акт №4726/23-6/31829422 від 16.08.2006 р.

В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем ст.ст.2, 5, 7, 14, 15 Закону України «Про плату за землю».

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0011672301/0 від 23.08.2006 року, яким визначено позивачу податкове зобовязання у розмірі 17624,12 грн., в тому числі 11749,73 основний платіж та 5874,39 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанції встановлено, що Дочірне підприємство «Кримавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні у дороги України»зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності та взято на податковий облік в ДПІ в м. Сімферополі, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.1 Статуту, підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони України в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.

Для цього підприємство здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм.

Відповідно до п. 2.1 Положення «Про філію «Сімферопольська дорожня експлуатаційна ділянка», затвердженого наказом ДП «Кримавтодор»ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»філія «Сімферопольський ДЕД»здійснює будівництво, ремонт і утримання автомобільних шляхів загального користування.

На балансі вказаного підприємства знаходяться: адміністративна будівля, розташована на земельній ділянці в м. Сімферополь, по вул. Лазо, 1 - площею 1,6660 га і житлові будинки, розташовані на земельних ділянках: вул. Внешня, 1 площею 1,4 га.; проспект Перемоги, 241 площею 0,2888 га.; вул. Ялтинська, 75 площею 0,0292 га; вул. Хабаровська, 2 площею 0,0500 га; селище Комсомольське, вул. Зелена площею 0,0820 га.; напрям м. Сімферополь Новоросійськ (с. Камянка) площею 0,11152 га.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 цього Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з нормою, закріпленою частиною 2 статті 12 Закону України «Про плату за землю»в редакції Закону, що діяла на момент спірних правовідносин, не справляється плата за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 71 Земельного кодексу України та частини 3 статті 31 Закону України «Про транспорт»до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди; б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; г) захисні насадження.

Враховуючи викладені положення законодавства та докази, які спростовують доводи касаційної скарги, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції щодо правомірності несплати філією позивача «Сімферопольська дорожньо-експлуатаційна дільниця»земельного податку за земельні ділянки, на яких розташовані адміністративний будинок, виробнича база, житлові будинки, оскільки останні відносяться до земель дорожнього господарства, з яких земельний податок не справляється.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 зазначеного Кодексу встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, податкове повідомлення рішення №0011672301/0 від 23.08.2006 року, яким визначено позивачу податкове зобовязання у розмірі 17624,12 грн., в тому числі 11749,73 основний платіж та 5874,39 грн. штрафні (фінансові) санкції є таким, що не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин.

Суд не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частина 1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі залишити без задоволення, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І Костенко

________Н.Є. Маринчак

________Є.А. Усенко