Рішення № 103047466, 08.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/28221/21

пр. № 2/759/1900/22

08 лютого 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Багінської І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом АТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 р. до Святошинського районного суд м. Києва надійшов зазначений позов в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № КК/30704 від 09.09.2020 р. у розмірі 151 037, 09 грн., що складається з неповернутої суми кредиту - 110 545, 79 грн., прострочених відсотків - 40 491, 30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08.09.2020 р. між Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір №26202021422873/980/РКО про надання комплексних банківських послуг на умовах визначених Заявою - договором, додатком до заяви-договору та правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «КРЕДОБАНК».

Проте, вказані зобов`язання за Кредитним договором № КК/30704 від 08.09.2020 р. відповідачем не виконуються, кредитні зобов`язання відповідачем постійно порушуються, прострочена заборгованість не погашається, у зв`язку з чим станом на 27.09.2021 року за ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 151 037, 09 грн.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № КК/30704 в загальному розмірі 151 037, 09 грн., що складається з: 110 545, 79 грн. - сума заборгованості за кредитом; 40 491,30 грн. - сума заборгованості за відсотками; витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 103, 710 грн. та судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду від 15.12.2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін ( а.с.66-67).

Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї ( а.с.68-69).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходили.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд, в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судовим розглядом встановлено, що 09.09.2020 р. між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № КК/30704, згідно з яким відповідачу було надано кредит що підтверджується додатком про відкриття кредитної лінії № КК/30704 ВІД 09.09.2020 р. до Заявки-Договору № 26202021422873/980/РКО від 08.09.2020, випискою руху коштів по рахунку з 09.09.2020 по 27.09.2021 р.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банком зобов`язання за договором виконані у повному обсязі, натомість відповідачем не надано своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов зазначеного договору, однак, відповідачем кошти не були повернуті (а.с. 40).

У відповідності до розрахунку заборгованості за договором № КК/30704 від 09.09.2020, станом на 27.09.2021 року за ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 151 037, 09 грн., що складається з: 110 545,79 грн. - сума заборгованості за кредитом; 40 491, 30 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № КК/30704 від 09.09.2020 у розмірі 151 037, 09 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, то суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а тому вимога щодо стягнення з відповідача на користь АТ «КРЕДОБАНК» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 103,70 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525-527, 551, 530, 610-612, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов АТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь АТ «КРЕДОБАНК» заборгованість за Договором № КК/30704 від 09.09.2020 у розмірі 151 037, 09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «КРЕДОБАНК» судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2 2270, 00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: АТ «КРЕДОБАНК» (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ - 09807862).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ).