Ухвала суду № 103046317, 24.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1250/22

Провадження № 2/752/5039/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ про залишення позовної заяви без руху /

24 січня 2022 року Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» про стягнення заробітної плати та середнього розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом і просить:

- стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у період з 04.02.2019 року по 01.11.2021 року у розмірі 163 253,69 грн.;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 14 875,96 грн.;

-стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175 та 177 ЦПК України в наступному.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 гр.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи викладене, позивач не може бути звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.

Крім того, згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається із тексту позовної заяви позивач звільнений від сплати судового збору тільки за вимогу щодо стягнення заборгованостті по заробітній платі.

Щодо позовних вимог позивача про стягннення з ТОВ «Гарантбуд» на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 14 875,96 грн. та відшкодування моральної шкоди , слід зазначити наступне.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок щодо застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та реалізації особою права звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою нею позовною вимогою щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Тому можна дійти висновку, що спеціальним законом не передбачено пільг щодо сплати судового збору за вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненнінезважаючи навіть на те, що вона є похідною від основної вимоги (стягнення заробітної плати).

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 761/943/18, від 15 лютого 2021 року у справі № 372/4328/19.

Щодо позовних вимог позивача про стягннення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., слід зазначити наступне.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. ( за вимогами майнового характеру) на рахунок: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) 899998 , Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002, Код класифікації доходів бюджету 22030101 . Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд» про стягнення заробітної плати та середнього розрахунку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя: К.В.Машкевич