
Справа № 344/20011/21
Провадження № 1-кс/344/7715/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В., прокурора Чижовського С., слідчої Максим`юк Н.Т., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Войцеховської Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Максим`юк Наталії Тарасівни, погоджене прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного 07.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091010000781 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відносно:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працюючого неофіційно, раніше судимого, -
ВСТАНОВИЛА:
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в якому просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання вказано про те, що ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення злочинів проти власності на шлях виправлення та перевиховання не став, а вчинив новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, в період часу з 19 год. 30 хв. 06.08.2021 по 17 год. 12 хв. 08.08.2021, ОСОБА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, яке знаходилось у приміщенні будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , прийшов на територію зазначеного помешкання.
Перебуваючи на вказаному місці, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, шляхом розбиття вікна, незаконно проник в приміщення вказаного будинку, звідки таємно викрав мотокосу марки «Stihl» модель «Fs38», вартість якої, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи становить 2167 гривень, яка належала потерпілій ОСОБА_2 .
В подальшому, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану вище суму.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель м. Івано-Франківськ.
10 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
10 листопада 2021 року ОСОБА_1 , в порядку ч. 1 ст. 135 КПК України, вручено під розписку повістки про виклик до Івано-Франківського РУП в Івано-Франківській області у зазначеному кримінальному провадженні на 09 год. 00 хв. 15.11.2021, 16.11.2021, 17.11.2021, 18.11.2021, 19.11.2021 для проведення слідчих дій, а також на 09 год 06.12.2021 для проведення підозрюваному ОСОБА_1 судово-психіатричної експертизи. Факт отримання підозрюваним ОСОБА_1 повісток підтверджується його підписом. Проте 15.11.2021, 16.11.2021, 17.11.2021, 18.11.2021, 19.11.2021 та 06.12.2021о 09 год. 00 хв. підозрюваний ОСОБА_1 на виклик слідчого не прибув, про причини своєї неявки не повідомив.
Окрім цього, працівникам ВКП Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, було надано доручення щодо встановлення місця знаходження підозрюваного ОСОБА_1 та забезпечити доставку останнього, 06.12.2021 о 09 год до комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Медична, 15, для проведення останньому судово-психіатричної експертизи, а також неодноразово було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 проживав, однак за вказаною адресою його немає. Під час спілкування із сусідами було встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою вже протягом тривалого часу ніхто не бачив.
Крім цього, 08.12.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено, а підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук. Доручення щодо розшуку підозрюваного ОСОБА_1 в порядку ст. 40 КПК України направлено на виконання оперативному підрозділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задоволити. Зазначив, що у випадку якщо слідчий суддя дійде до переконання застосувати запобіжний захід у вигляді застави з правом внесення застави, вважає за можливе визначити мінімальний розмір застави.
Слідчий підтримала клопотання. Вказала, що намагання зв`язатися з підозрюваним не дало позитивного результату, що стало підставою для оголошення такого у розшук.
Захисник у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання. Просила, що достатньо буде обрати її підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Попередні судимості підзахисного не можуть вказувати на зазначені прокурором ризики. Підозрюваного належним чином не повідомляли про виклики до слідчого. При цьому вину визнає і має намір відшкодувати потерпілій завдану шкоду.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, Додатково вказав, що його контактні дані були у оперативного працівники. Весь час коли він був відсутній за місцем проживання перебував на тимчасових підробітках. Його середньомісячний заробіток становить близько 7 000 грн.
Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висноку.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091010000781 від 09.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
10.11.2021 ОСОБА_1 . повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 10.12.2021 надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою слідчого від 10.12.2021 зупинено досудове розслідування та оголошено підозрюваного у розшук.
Постановою слідчого від 04.02.2022 у даному кримінальному провадженні відновлено досудове розслідування.
Строк досудового розслідування даного кримінального провадження завершується 09 березня 2022 року.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів, які містяться в протоколі огляду місця події від 08.08.2021, постановою про призначення експертизи від 20.08.2021, висновком експерта від 24.09.2021 №СЕ-198109-21/9269-Д, постановою про призначення судово-дактилоскопічної експертизи від 15.11.2021, висновком експерта від 30.11.2021 №СЕ-19/109-21/12555-Д, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 09.07.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 09.11.2021, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 09.11.2021, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 10.11.2021, постановою про призначення судово-психіатричної експертизи від 10.11.2022, протоколом огляду відеозапису від 09.11.2021.
Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може продовжити злочину діяльність, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як перебував у розшуку.
Так, одного лише твердження, прохання сторони захисту обрати інший більш м`який запобіжний захід, не достатньо для переконання, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення.
Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, слідчий суддя зазначає, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.
Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).
При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, наявність середньо-спеціальної освіти, працюючий неофіційно, зі слів середній дохід у місяць 7 000 грн., раніше судимий, востаннє 18.12.2019 Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; звільнився з місць позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі 16.07.2021.
Враховуючи вище зазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , а інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 34 дні, тобто до 09 березня 2022 року, з визначенням застави – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання задоволити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 34 дні, тобто до 09 березня 2022 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Строк тримання під вартою рахувати з 04 лютого 2022 року з 22 год. 50 хв., тобто з моменту затримання.
Строк дії ухвали до 09 березня 2022 року включно ( в межах строку досудового розслідування).
Визначити заставу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 49 620 ( шорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265). У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 09 березня 2022 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:
1) не відлучатися з місця постійного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, перебування;
2) утримуватися від спілкування з потерпілою у даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти старшого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Максим`юк Наталію Тарасівну.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 07.02.2022.
Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.
Судове рішення № 103043784, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 06.02.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/20011/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: