Рішення № 103036860, 07.02.2022, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер справи № 243/12225/21

Номер провадження 2/243/438/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 07 » лютого 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання - Корчма О.В.,

- позивача – ОСОБА_1 ,

- представника позивача - ОСОБА_2 ,

- представників відповідача АТ КБ «ПриватБанк» – Захарова М.І., Пац Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду №4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участю третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ–ЦЕНТР», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про захист порушених прав споживача згідно Закону України «Про захист прав споживачів» та відновлення договорів ( Вклад «Депозит VIP»), розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що завдало матеріальних збитків,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участю третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_11 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ –ЦЕНТР», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про захист порушених прав споживача згідно Закону України «Про захист прав споживачів» та відновлення договорів ( Вклад «Депозит VIP»), розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що завдало матеріальних збитків, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він уклав з Горлівською філією ЗАТ КБ «ПриватБанк» ( нині АТ КБ «ПриватБанк») договори про депозитні вклади:

-Договір № SAMDN01000014661435 ( Вклад «Депозит VIP») від 02 липня 2007 року на суму 80000 доларів США.

-Договір № SAMDN01000703288548 ( Вклад «Депозит VIP») від 02 квітня 2008 року на суму 30000 доларів США.

Щомісячно він отримував від Банку відсотки з вказаних депозитних вкладів. Тобто, він був споживачем фінансових послуг Банку. Вказані договори – Вклад «Депозит VIP» були Банком розірвані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чим йому спричинені матеріальні збитки ( шкода). Кримінальне правопорушення було вчинено у Центрально –Міському районі м. Горлівка Донецької області.

У п.7 вказаних Договорів ( Вклад «Депозит VIP») зазначено, що у випадку, якщо в строк не пізніше дня закінчення строку вкладу Клієнт не заявив Банку про повернення вкладу, цей Договір продовжується ще на строк, вказаний в Таблиці 1 цього Договору. Договір продовжується неодноразово без явки Клієнта.

03 квітня 2008 року він був запрошений до Банку директором Тимченко М.В., з яким був знайомий, так як був вкладником і VIP – клієнтом Банку. ОСОБА_11 повідомив, що знає про укладений 02 квітня 2008 року депозитний договір між ним та Банком на суму 30000 доларів

США і попросив його виступити заставодавцем на два місяці по кредиту у сумі 490000 грн, який Банк видав ТОВ «Сталь Центр». ОСОБА_11 пояснив, що це потрібно для покращення виробничих показників Банку. Він погодився і підписав Заяву, що він є Заставодавцем по Договору застави б/н від 03 квітня 2008 року майнових прав на отримання грошових коштів по Депозитному договору між ним та «ПриватБанком», а також вказав, що не проживає однією сім`єю з будь –якою іншою особою, крім той, що надала згоду на надання в заставу «ПриватБанку» майнових прав згідно вказаного договору застави. Ця Заява надана «ПриватБанку» для тримання кредиту ТОВ «Сталь –Центр» ( ЄДРПОУ 35551917) за Кредитним договором від 04 березня 2008 року № 09/08.

Також він підписав Договори застави та відступлення права вимоги ( цесії) від 03 квітня 2008 року ( фінансові операції по яких не відбувалися) на один депозит № SAMDN01000703288548 ( Вклад «Депозит VIP») від 02 квітня 2008 року на суму 30000 доларів США.

18 липня 2008 року ОСОБА_11 було призначено на посаду радника голови правління банку і директором Горлівської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» він вже не працював.

Банк припинив йому сплачувати відсотки по вказаним депозитним договорам. Він звернувся до Банку з запитом і тримав відповідь, що кошти розірваних договорів в сумі

-Договір № SAMDN01000014661435 ( Вклад «Депозит VIP») від 02 липня 2007 року на суму 82895,34 доларів США.

-Договір SAMDN01000703288548 ( Вклад «Депозит VIP») від 02 квітня 2008 року на суму 31096,89 доларів США направлені на погашення Кредитного договору № 09/08 від 04 березня 2008 року ООО «Сталь Центр», цей Лист був підписаний директором ГФ «ПриватБанку» Куніциною Н.В. і керівником Відділу по обслуговуванню VIP клієнтів ОСОБА_14 .

Він звернувся до правоохоронних органів, було відкрито досудове кримінальне провадження №12011305130002324 від 09 травня 2013року. В ході досудового розслідування було встановлено, що ТОВ «Сталь-Центр» по кредитному договору №09/08 від 04 березня 2008 року отриманий від Банку кредит своєчасно не повернуло. Співробітники Банку продовжили строк повернення кредиту ТОВ «Сталь-Центр», побачили, що одного його депозиту на 30 тис. доларів США не вистачає для 100% фінансового покриття кредиту ТОВ «Сталь-Центр» у сумі 490 тис. грн. знищили договори застави і цесії між ним і Банком від 03 квітня 2008 року під видачу кредиту ТОВ «Сталь-Центр» на суму 490 тис. грн., на кредитному комітеті склали «Лист согласования на изменение условий кредитного договора» від 04 квітня 2008 року, де в якості забезпечення Кредитного договору 09/08 від 04 березня 2008 року між Банком та ТОВ «Сталь-Центр» на суму 490 тис. грн. стали його 2 вищевказані депозитні вклади на суму 30 тис. доларів США та 80 тис. доларів США, про що він не знав і згоду на це не надавав. Далі того ж дня співпрацівники Банку склали договори застави та цесії між ним і Банком від 04 квітня 2008 року, де його підписи підроблені, надали ці договори ОСОБА_11 , які він підписав, і залучили вказані договори до кредитної справи по Кредитному договору 09/08 від 04 березня 2008 року між Банком та ТОВ «Сталь-Центр».

Висновками експертизи №952 від 09 грудня 2013 року встановлено, що у Договорах застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04 квітня 2008року та у Договорі відступлення права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року у графах ”Заставодавець” і “Кредитор” підписи від імені ОСОБА_1 виконані з наслідуванням підпису ОСОБА_1 , а підписи у графах “Заставодержатель” і “Банк” від імені ОСОБА_11 виконані ОСОБА_11 .

Коли закінчилися кошти на його депозитних договорах по сплаті тіла кредиту, відсотків, пені, штрафів, то співробітники Банку розірвали його вказані депозитні договори, а кошти спрямували на погашення Кредитного договору №09/08 від 04 березня 2008року між Банком і ТОВ «Сталь-Центр» , чим йому завдана матеріальна шкода. ОСОБА_11 підписав договори застави та цесії між ним та Банком від 04 квітня 2008 року власноруч, без ідентифікації його, як клієнта Банку, без візи співробітника Банку, який супроводжував Кредитний договір 09/08 від 04 березня 2008 року на всіх етапах, без його згоди і волевиявлення всупереч ч. 3 ст. 203 ЦК України.

По закінченню досудового слідства ОСОБА_11 було повідомлено про підозру, що він підозрюється у службовій недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Матеріали досудового слідства були спрямовані до Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області.

Процесуальний керівник досудового слідства та державний обвинувач у суді старший прокурор прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки, молодший радник юстиції, ОСОБА_15 надав до суду Клопотання, у якому вказав, що директор ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_11 , допустив службову недбалість, тобто, будучи посадовою

особою не виконав належним чином свої службові обов`язки, унаслідок несумлінного до них відношення, при укладанні Договору №09/08 від 04 березня 2008 року та наданні кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» у сумі 490 000,00 грн., що спричинило за собою тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків для потерпілого ОСОБА_1 в особливо великому розмірі, а саме на суму, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищувала неоподаткований податком мінімум доходів громадян, тобто на суму 113 991 доларів США, що за курсом НБУ України станом на 12 серпня 2008 року складало 552 856, 35 грн.

Своїми діями, які виразилися у службовій недбалості, тобто невиконанні посадовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадянина ОСОБА_1 , ОСОБА_11 тим самим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України. Прокурор просив суд звільнити ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2, ст.367 КК України, відповідно ст.44, ч.3 ст.49 КК України; ч.2 п.1 ст.284 та ст.ст.283, 285, 286, 287 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року по справі № 253/4157/14-к ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на підставі ст.44, ч.3 ст.49 КК України; ч.2 п.1 ст.284 та ст.ст.283,285,286,287 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності, а він, ОСОБА_1 , визнаний потерпілим. Суддя Тарасенко С.Б. внесла в ЄДРСР Ухвалу, але не встигла внести відомості у ЄДРСР про набуття Ухвалою законної сили та надати йому її копію на паперовому носії з відміткою про набуття законної сили, так як приміщення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області було раптово захоплено озброєними формуваннями. Вважається, що Ухвала не має юридичної сили.

Він подав заяву до Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області. Було відкрито досудове кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 , і досудове слідство тривало з 05 травня 2017 року по 2021 рік.

Але керівник вказаної прокуратури наполягав щоб він звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, і він звернувся.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2020 року

№ 253/4157/14-к встановлено, що відповідно до Довідки головного спеціаліста з інформаційних технологій Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2020 року в результаті запиту до Центрально-міської бази КП-ДЗ м. Горлівки Донецької області знайдена ухвала в статусі «оригінал» та ознакою «відправлено до ЄДРСР» з електронно-цифровим підписом судді Тарасенко С.Б. від 18 квітня 2014 року та відміткою судове рішення набрало законної сили 28 квітня 2014 року. Крім того, відповідно ч.1 ст.532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано (апеляційна скарга не подавалась).

Він звернувся із заявою до Державної Судової Адміністрації України в особі ДП «Інформаційні судові системи» і отримав відповідь 29 квітня 2020 року № 2102/6/14-20-20, що Підприємством, як адміністратором ЄДРСР, встановлено дату набрання законної сили 28 квітня 2014 року Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2008 року по справі № 253/4157/14-к для рішення з реєстраційним № 38319859 в ЄДРСР. Тобто на теперішній час у ЄДРСР є відомості, що Ухвала Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2008 року по справі № 253/4157/14-к набула законної сили 28 квітня 2014 року. Він знову звернувся до Державної Судової Адміністрації України ДП “Інформаційні судові системи” з проханням надати йому копію Ухвали на паперовому носії з відміткою про набуття законної сили і отримав відповідь, що в межах кола визначеної компетенції та зони відповідальності Підприємства, зазначаємо , що необхідну йому копію судового рішення він можете отримати у відповідному суді в порядку, визначеному процесуальним законодавством, та звертаємо увагу, що згідно з розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Центрально-Міському районному суду м. Горлівки Донецької області, здійснюється Слов`янським міськрайонним судом Донецької області.

Тоді він звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецькій області і отримав відповідь у листі від 28 жовтня 2020 року Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, підписаного Головою суду Дюміною Н.О., що відповідно до ст.527 КПК України у Заяві про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження повинно бути зазначено, про

відновлення яких саме матеріалів просить заявник, чи був ухвалений вирок, в якому процесуальному статусі перебував заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді, місце проживання чи місце знаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження, про місце знаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення. До Заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.

Враховуючи викладене, роз`яснюємо Вам про можливість повторно звернутися до суду з заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, зібравши ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглися, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.

Він зібрав усі вказані документи і повторно звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області і отримав Ухвалу від 28 січня 2021 року по справі №253/4157/14-к, якою ухвалено відновити втрачені матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, в частині Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Гор лівки Донецької області від 18 квітня 2014 року по справі №253/4157/14-к. Але в мотивувальній частині Ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року по справі № 253/4157/14-к сказано, що Ухвала набула законної сили 28 квітня 2014 року, а в резолютивній частині – ні. Він подав Заяву до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області і отримав Ухвалу від 23 лютого 2021 року по справі № 253/4157/14-к, якою встановлено, що Ухвала набрала законної сили 28 квітня 2014 року.

Таким чином, на підставі вищевказаного Ухвала Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року по справі № 253/4157/14-к набула законної сили 28 квітня 2014 року. Тобто у теперішній час є Ухвала на паперовому носії з відміткою про набуття законної сили 28 квітня 2014 року, завірена належним чином, і ця Ухвала міститься в Ухвалі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року по справі №253/4157/14-к, а також сказане встановлено Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2021 року по справі №253/4157/14-к.

У відповідності до Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Гор лівки Донецької області від 18 квітня 2014 року по справі №253/4157/14-к, яка набула законної сили 28 квітня 2014 року, Клопотання старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України - задоволено.

ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст.44, ч.3 ст. 49 КК України; п.1 ч.2 ст. 284 та ст.ст. 283,285, 286, 287 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрито.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про стягнення матеріальних збитків залишено без розгляду.

Роз`яснено ОСОБА_1 його право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки йому роз`яснено про його право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав в порядку цивільного судочинства – тому він і звернувся за захистом своїх прав до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно ч.6 ст.82 «Підстави звільнення від доказування» ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії(бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Висновками експертизи Донецького НДІСЕ №180 від 15.02.2017р. встановлено, що:

Підписи від імені ОСОБА_1 , що розташовано на звороті аркуша, зліва, в графі: « Кредитор» в рядку навпроти прізвища “ ОСОБА_1 ” в нижній частині аркуша, зліва в графі: ”Підпис Кредитора” в оригіналі договору відступлення права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року, на звороті першого аркуша, зліва, в нижній частині документа в графі: «Підпис

Заставодавця», на другому аркуші, зліва, в нижній частині документа в графі: «Підпис Заставодавця», на звороті другого аркуша, зліва, в графі: «Заставодавець» в рядку навпроти прізвища « ОСОБА_1 » в оригіналі договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04 квітня 2008 року – виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Підписи від імені ОСОБА_1 , що розташовано в графі: «підпис» в рядку навпроти тексту: «03» квітня 2008 року» та рукописного запису: « ОСОБА_1 », зліва, в нижній частині документа, в графі: «Підпис Заставодавця» та рукописного запису: « ОСОБА_1 » в оригіналі заяви від «03» квітня 2008 року» - виконано самим ОСОБА_1 .

Рукописний запис « ОСОБА_1 », який розташовано зліва, в нижній частині документа, в графі: «Підпис Заставодавця» в оригіналі заяви від 03 квітня 2008 року» - виконано самим ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що Ухвалою встановлено: директор Горлівської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_11 підписав договори застави і цесії між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 і Банком під видачу кредиту ТОВ«СТАЛЬ ЦЕНТР» у сумі 490000,00 грн., підписи у яких від імені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підписів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , чим ОСОБА_11 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України, тому ОСОБА_11 є третьою особою на стороні відповідача відповідно ч.4 ст.53 ЦПК України;

- підписи у договорах застави і цесії від 04 березня 2008 року, укладені між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і Банком під видачу кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» у сумі 490000,00 грн., виконані не ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а іншою особою з наслідуванням підписів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , тому ОСОБА_9 , ОСОБА_10 є треті особи на стороні позивача згідно ч.4 ст.53 ЦПК України;

- ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , засновники ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» ( ОСОБА_12 - керівник,60% корпоративних прав; ОСОБА_13 - 40% корпоративних прав) отримали кредит від Банку у сумі 490 тис. грн. під фінансове покриття депозитних вкладів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , тому ТОВ«СТАЛЬ ЦЕНТР», ОСОБА_12 і ОСОБА_13 є треті особи на стороні відповідача відповідно ч.4 ст.53 ЦПК України.

Його, ОСОБА_1 , права, як споживача банківських фінансових послуг, були порушені наступним.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про захист прав споживачів” законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист справ споживачів.

У договорах застави і цесії між ним і Банком від 04 квітня 2008 року підписи від його імені виконані не ним, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису, тобто укладені без його волевиявлення в порушення ч.3 ст.203 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Таким чином, договори застави і цесії від 04 квітня 2008 року між ним і Банком є недійсними. Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Його депозитні Договори № SAMDN01000014661435 і № SAMDN01000703288548 були розірвані на підставі недійсних договорів застави і цесії між ним і Банком від 04 квітня 2008 року внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому вважає, що вищевказані депозитні договори повинні бути відновлені і визнані діючими з 12 серпня 2008 року по теперішній час, грошові кошти, які були зняті з його депозитних вкладів на погашення кредиту ТОВ “СТАЛЬ ЦЕНТР у сумі 490000 грн., повернуті згідно п.7 депозитних договорів, якщо вклад “Депозит VIP” припинив існування, то в силу вступає інший депозитний вклад з найбільшою річною процентною ставкою на умовах, аналогічних вкладу “Депозит VIP”.

Згідно ч.2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною, а відповідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди з душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою що до неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом(ч.3 ст.23 ЦК України). Тому вважає, що розмір моральної шкоди, яку спричинив йому Банк, складає 50000 грн.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними порушеннями Банком договорів застави та цесії між ним і Банком від 04 квітня 2008 року є наступне.

1. Банк розірвав його вищевказані депозитні договори на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) між ним і Банком від 04 квітня 2008 року, а грошові кошти спрямував на погашення кредиту, який ТОВ “Сталь Центр” отримало від Банку у сумі 490 тис. грн. Предметом вказаного договору цесії був договір застави майнових прав від 03 квітня 2008 року. Однак, Договору застави від 03 квітня 2008 року немає, його співробітники Банку знищили, а в кредитну справу поклали Договір застави від 04 квітня 2008 року. Але договір застави від 03 квітня 2008 року був, він його підписував на один депозит № SAMDN01000703288548 на суму 30 тис. доларів США згідно його заяви, по ньому ніяких фінансових операцій не було, а в Договорі застави від 04 квітня 2008 року два депозити № SAMDN01000703288548 та № SAMDN01000014661435. Ухвалою встановлено, що Договір відступлення права вимоги від 04 квітня 2008 року не відноситься до Договору застави від 03 квітня 2008 року та заяви про не проживання однією сім`єю від 03 квітня 2008 року, не звертаючи уваги на відсутність обов`язкових підписів останнього ( ОСОБА_1 ) на всіх сторінках вказаних документів. Тобто Договір цесії від 04 квітня 2008 року, на підставі якого були зняти гроші з його депозитних вкладів, не має предмету договору.

2. У п.5 Договору цесії від 04 квітня 2008року сказано, що даний договір підписується сторонами одночасно із підписанням Договору застави. Але Договір цесії від 04 квітня 2008року, підписаний 04 квітня 2008 року, а Договір застави від 03 квітня 2008 року (предмет Договору цесії від 04 квітня 2008 року) підписаний 03 квітня 2008 року. Вказані договори не могли бути підписані одночасно.

3. У п.9 договору цесії від 04 квітня 2008 року написано, що даний договір є невід`ємною частиною договору застави, але Договору застави від 03 квітня 2008 року немає, він знищений працівниками Банку.

Вказані порушення є істотними в договорах застави та цесії між ним і Банком від 04 квітня 2008 року із сторони Банку, тому згідно ч.2 ст.651 ЦК України просить суд їх розірвати, а відповідно ч.5 ст.653 ЦК України вимагає відшкодування збитків, завданих розірванням депозитних договорів (грошові кошти з його депозитних вкладів, які Банк спрямував на погашення кредиту ТОВ “СТАЛЬ ЦЕНТР”). Вважає, що Банк набув безпідставно грошові кошти з його депозитних вкладів, які спрямував на погашення кредиту ТОВ “СТАЛЬ ЦЕНТР”. Відповідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Згідно ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. На підставі вищевикладеного вважає, що Банк зобов`язаний відновити його депозитні договори Договір № SAMDN01000014661435 (Вклад «Депозит VIP») від 02 липня 2007 року і Договір № SAMDN01000703288548 (Вклад «Депозит VIP») від 02 квітня 2008 року, списані кошти повернути з 12 серпня 2008 року по теперішній час на дату відновлення згідно п.7 депозитних договорів, якщо вклад “Депозит VIP” припинив існування, то в силу вступає інший депозитний вклад з найбільшою річною процентною ставкою на умовах, аналогічних вкладу “Депозит VIP”.

Відомості про набуття Ухвали законної сили були внесені до ЄДРСР 29 квітня 2020 року Державною Судовою Адміністрацією України в особі ДП “Інформаційні судові системи”. Ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецькій області від 28 січня 2021 року і від 23 лютого 2021 року по справі №253/4157/14-к з відмітками набуття законної сили про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження він отримав 16 березня 2021 року Укрпоштою. Тому строки давності позовної заяви, а також у зв`язку з карантином на коронавірус (COVID-19) з 12 березня 2020 року до 31 грудня 2021 року, просить суд вважати пропущеними з поважних причин і їх поновити відповідно ч.1 ст.127 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав в повному обсязі, на обґрунтування якого послався на обставини, викладені у позовній заяві та просив його задовольнити. Просить суд:

- визнати строк позовної давності пропущеним з поважних причин та поновити пропущений процесуальний строк;

- розірвати договори застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) і відступлення права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “ПриватБанк”;

- відновити АТ КБ “ПриватБанк”, ЄДРПОУ 14360570, Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, депозитні договори: Договір №SAMDN01000014661435 (Вклад “ДепозитVIP’’) від 02 липня 2007року і Договір №SAMDN01000703288548 (Вклад ‘’ДепозитVIP’’) від 02 квітня 2008 року, у кладені між ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , та ПриватБанк, розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з 12 серпня 2008 року на дату відновлення згідно умов вказаних договорів (Вклад ”Депозит VIP”) п.7. Якщо договір (Вклад “Депозит VIР”) припинив існування, то в силу вступає інший депозитний договір з найбільшими річними процентами на умовах, аналогічних договору (Вклад ”Депозит VIP”);

- надати АТ КБ “ПриватБанк””, ЄДРПОУ 14360570, Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ОСОБА_1 оригінали відновлених депозитних договорів: Договір (Вклад “ДепозитVIP’’) № SAMDN01000703288548 від 02 квітня 2008 року і Договір №SAMDN01000014661435 (Вклад “ДепозитVIP’’) від 02 липня 2007 року, укладені між ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , та ПриватБанк, розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з 12 серпня 2008року на дату відновлення на паперових носіях, завірених належним чином, згідно умов вказаних депозитних договорів (Вклад ”Депозит VIP”) п.7;

- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 50000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, на обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві та просив задовольнити його позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Винник З.Г., яка діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги серія ДН №158666 від 06 грудня 2021 року (том 1, а.с. 165), позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача - Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Захаров М.І., що діє на підставі Довіреності №7697-К-О від 02 вересня 2021 року ( том 1 а.с. 148) та представник відповідача – Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Пац Є.О., що діє на підставі Довіреності № 1271-К-Н-О від 18 березня 2019 року ( том 1 а.с. 144) заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просили суд відмовити у їх задоволенні, оскільки вважають такі вимоги позивача безпідставними та надали суду пояснення, аналогічні поясненням, викладеним у Відзиві на позовні вимоги, наданому АТ КБ «ПриватБанк» в якому зазначено, що у справі №243/10887/21 суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Агеєва О.В. відмовила у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 , відповідач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», Третя особа: ОСОБА_11 , Третя особа: ОСОБА_13 , Третя особа: ОСОБА_12 , Третя особа: ТОВ "Сталь центр", Третя особа: ОСОБА_10 , відповідач: ОСОБА_9 , про захист прав споживачів.

Ухвала набрала законної сили 04 листопада 2021 року.

Згідно «Єдиного державного реєстру судових рішень» мотиви відмови у відкритті провадження наступні:

«Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, позивач звернувся до зазначеного суду з позовом до юридичної особи заставодержателя АТ КБ «ПриватБанк» за договором застави від 04.04.2008 року, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, з приводу визнання недійсним вказаного договору застави та відновлення предмету за вказаним договором застави, яким є договори депозиту, та визнання недійсним договору відступлення права вимоги за вказаними договорами, в зв`язку з невиконанням боржником ТОВ «Сталь Центр» зобов`язань за основним договором. Тобто між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочинів, укладених на виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ЦПК України.

Крім того, позивачем висунуто вимогу щодо кредитного договору, укладеного між двома юридичними особами, що також відносить даний спір до господарської юрисдикції».

Відмовляючи у відкритті провадження, суд роз`яснив позивачеві його право на звернення із вказаним позовом до Господарського суду Донецької області.

Натомість позивач виключив частину вимог, однак за змістом вимог, що лишилися, позивач знову звернувся до загального суду з позовом до юридичної особи заставодержателя АТ КБ «ПриватБанк» за Договором застави від 04 квітня 2008 року, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, з приводу розірвання

вказаного Договору застави та відновлення предмету за вказаним договором застави.

Щодо вимог, які дублюються, є судове рішення, яке набрало законної сили, про відмову у відкритті провадження по справі з підстав того, що такі вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, яке не оскаржено позивачем.

Вважає за необхідне також повідомити суд, що позивач вже звертався із позовом з тих самих підстав про стягнення коштів до АТ КБ «ПриватБанк».

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2015 року у справі №243/6041/14-ц, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2015 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2015 року, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

При цьому, набрання законної сили Ухвалою від 18 квітня 2014 року не ставилося судами під сумнів, принаймні судами апеляційної та касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, зазначив про таке:

«Таким чином, із змісту зазначеної ухвали з одного боку вбачається, що ОСОБА_1 03.04.2008 року надано згоду на заставу по вказаному кредиту своїх грошових коштів за депозитом на суму 30000 доларів США, та підписані з одного боку до погодження із другою стороною ГФ ЗАТ КБ «Приватбанк» договір цесїї, договір застави та заява про не проживання у шлюбі однією сім`єю від 03.04.2008 року, а з другого боку вбачається, що ці документи підроблені.

Крім того, в ухвалі зазначено, що 12.08.2008 р. у зв`язку з невиконанням ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» умов за Договором кредиту №09/08 від 04.03.2008 р. Горлівською філією КБ «ПриватБанк» спрямовано на свою користь майно ОСОБА_1, а саме: депозитний вклад «Депозит VІР» від 2 липня 2007 року № SАМDN01000014661435 на суму 82 895 доларів США та депозитний вклад «Депозит VІР» від 2 квітня 2008 року №SАМDN010000703288548 на суму 31 096 доларів США. В той час, як в листі директора відділення «Горлівська філія» Донецького регіонального управління ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_9 від 14.04.2009 року, який міститься на а.с. 100 т.1 (оборот), повідомляється, що згідно договору застави №09/08 від 04.04.08 р., укладеного між Горлівською філією ЗАТ КБ «Приватбанк» і ТОВ «Сталь Центр» в особі директора ОСОБА_6, гр-н ОСОБА_1 надав фінансове забезпечення, яким були депозитні договори №SАМDN010000703288548 від 2 квітня 2008 року і № SАМDN01000014661435 від 21.08.2007 р. У зв`язку з невиконанням ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» умов кредитного договору 12.08.2008 р. Горлівська філія ЗАТ КБ «ПриватБанк» розірвала депозитні договори ОСОБА_1 №SАМDN010000703288548 від 2 квітня 2008 року та № SАМDN01000014661435 від 21 серпня 2007 року на підставі договору застави №09/08 від 4 квітня 2008 року, договору відступлення права вимоги (цесії) б/н від 4 квітня 2008 року; кошти розірваних договорів в сумі 31 096,98 доларів США за договором №SАМDN010000703288548 від 2 квітня 2008 року та в сумі 82 895,34 доларів США за договором № SАМDN01000014661435 від 21 серпня 2007 року направлені на погашення кредитного договору № 09/08 від 4 березня 2008 року ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР». В листі є такий запис: «Я, ОСОБА_1, справку получил лично 15.04.09 г. (подпись)».

Із змісту наданої в якості письмового доказу Ухвали вбачається, що нею встановлені обставини щодо директора ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» гр. ОСОБА_2, а саме те, що він допустив службову недбалість, тобто, будучі посадової особою не виконав належним чином свої службові обов`язки, унаслідок несумлінного до них відношення при укладенні договору №09/08 від 04.03.2008 р. та наданні кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» у сумі 490 000 грн. Поряд з цим, судом не встановлено будь-яке безпосереднє відношення ОСОБА_2 до оспорюваних позивачем договорів застави та відступлення права вимоги, тобто ні в процесі досудового слідства, ні судом не встановлено, що саме ОСОБА_2 були підроблені підписи ОСОБА_1 у договорах застави та відступлення права вимоги.

Крім того, зазначена ухвала не може бути підставою звільнення від доказування з огляду на положення ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України».

З огляду на це, вважає обставини відсутності підстав для задоволення вимог позивача вже встановлені судами, по-друге, позивач пропустив строк позовної давності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010, провадження № 14-308цс18, зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що створює, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Також вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс 18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс 18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Щодо моральної шкоди, то вважає, в цій частині вимоги також не підлягають задоволенню, адже у відповідності до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або інтим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, Верховний суд України у п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 9 вказаної Постанови Пленуму роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин.

Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Однак всупереч вищезазначеному позивачем взагалі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завданої моральної шкоди, тому вважає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають та просить суд закрити провадження по справі, а в разі продовження розгляду справи відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та застосувати наслідки спливу строку позовної давності (а.с.91-98).

Також, 13 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 до суду надав Відповідь на відзив, в якій зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, оскільки у відзиві сказано, що позивачем, ОСОБА_1 , подавалась позовна заява до АТ КБ "ПриватБанк" про захист порушених прав споживача, відновлення депозитних договорів, розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке завдало матеріальних збитків.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2021 року

відмовлено у відкритті провадження по справі тому, що у позовних вимогах було "розірвати Кредитний договір 09/08 від 04.03.2008 р. між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Сталь Центр", що відносить даний спір до господарської юрисдикції, також цією Ухвалою ухвалено "роз`яснити позивачеві його право на звернення з вказаним позовом до Господарського суду Донецької області". Однак, у позовній заяві від 16 листопада 2021 року, по якій відкрито провадження №2/243/3443/2021 по справі №243/12225/21 таких позивних вимог немає. Тому рішення в Ухвалі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2021 року ніяк не відноситься до Ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №243/12225/21 про відкриття провадження у справі.

Крім того, у відзиві вказано, що в листопаді 2014 року позивач звертався до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про визнання договорів недійсними та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №243/6041/14-ц від 27 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Таке рішення суд виніс тому, що докази, які він, ОСОБА_1 , як позивач, надав суду, ґрунтувалися на фактах, встановлених Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2014 року №253/4157/14-к, але на той час не було відомостей в ЄДРСР про набуття Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2014 року №253/4157/14-к законної сили, а також не було вказаної Ухвали на паперовому носії з відміткою про набуття законної сили. Тому його докази судом були визнані недопустимими, "з урахуванням наведеного, зміст Ухвали від 18 квітня 2014 року може бути встановлений судом на підставі її електронної копії, наявної в ЄДРСР, проти відомостей про набрання судовим рішенням законної сили вона не містить. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до набрання судовим рішенням у кримінальному провадженні законної сили, є передчасним та таким, що не підлягають задоволенню».

Однак, на теперішній час у ЄДРСР є відомості про набуття Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2014 року №253/4157/14-к законної сили, а також ця Ухвала є на паперовому носії з відміткою про набуття законної сили, яка міститься в Ухвалі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року. Тому рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2015 року ніяк не може впливати на розгляд позовної заяви по справі №243/12225/21.

У відзиві відповідач вказав, що моральна шкода не підлягає задоволенню. Але згідно ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. АТ КБ "ПриватБанк" розірвав його депозитні договори: договір № SАМDN01000014661435 (Вклад «Депозит УІР») від 02 липня 2007 року на суму 80 тис. доларів США і договір №SАМDN010000703288548 (Вклад «Депозит VIР») від 02 квітня 2008 року на суму 30 тис. доларів США внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а кошти спрямував на погашення кредиту, який АТ КБ "ПриватБанк" видав ТОВ "Сталь Центр". Ці дії АТ КБ "ПриватБанк" є протиправною поведінкою щодо нього, він зазнав душевних страждань. Тому моральна шкода підлягає стягненню з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь.

У відзиві відповідач вказує, що позивач пропустив строки позовної давності. Однак відомості про набуття законної сили Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2014 року №253/4157/14-к внесені у ЄДРСР Державною Судовою Адміністрацією України в особі ДП "Інформаційні судові системи" 29 квітня 2020 року, а Ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року і 23 лютого 2021 року з відмітками набуття законної сили про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2014 року №253/4157/14-к він отримав 16 березня 2021 року Укрпоштою. Тому строк позовної давності не пропущений. Крім того, Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2021 року №243/12225/21 суд ухвалив «прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею».

Зазначає, що усі доводи, зазначені у відзиві відповідача на позовну заяву позивача є безпідставними і необґрунтованими, тому просить суд позовні вимоги позивача задовольнити повністю (а.с.128-130).

21 грудня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» до суду надано додаткові пояснення, які представник АТ КБ «ПриватБанк» - Захаров М.І. та представник АТ КБ «ПриватБанк» - Пац Є.О. в судовому засіданні підтримали та зазначили, що зі змісту Ухвали по справі №243/10887/21 про відмову у відкритті провадження вбачається, що:

“До суду надійшла позовна заява ОСОБА1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третіх осіб: ОСОБА 2 , ОСОБА З , ОСОБА 4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь Центр», ОСОБА 5 , ОСОБА 6 , про захист порушених прав споживача, відновлення депозитних договорів, розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке завдало матеріальних збитків.

В позовній заяві позивач просить:

1) визнати недійсним договір застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) між ОСОБА 4 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 04.03.2008 року;

2) визнати недійсним договір застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) між ОСОБА 3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 04.03.2008 року;

3) розірвати кредитний договір №09/08 від 04.03.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Сталь Центр»;

4) визнати правочин, здійснений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Сталь Центр» по кредитному договору №09/08 від 04.03.2008 року недійсним;

5) розірвати договори застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) і відступлення права вимоги (цесії) від 04.04.2008 року між ОСОБА1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»;

6) примусити АТ КБ «ПриватБанк» відновити з 12.08.2008 року по теперішній час на дату відновлення депозитні договори № SАМDN01000014661435 від 02.07.2007 року і №SАМDN010000703288548 від 02.04.2008 року, укладені між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»;

7) примусити АТ КБ «ПриватБанк» надати ОСОБА 1 оригінали відновлених депозитних договорів № SАМDN01000014661435 від 02.07.2007 року і №SАМDN010000703288548 від 02.04.2008 року на паперовому носії;

8) примусити АТ КБ «ПриватБанк» сплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000 грн.

По справі №243/12225/21, яка наразі розглядається судом, заявлені наступні позовні вимоги:

3) розірвати договори застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) і відступлення права вимоги (цесії) від 04.04.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»;

4) відновити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (...) депозитні договори: Договір № SАМDN01000014661435 від 02.07.2007 року і №SАМDN010000703288548 від 02.04.2008 року, укладені між ОСОБА_1 та ПриватБанк (...), розірваних внаслідок вчинення правопорушення (...);

5) надати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (...) ОСОБА_1 оригінали відновлених депозитних договорів № SАМDN01000014661435 від 02.07.2007 року і №SАМDN010000703288548 від 02.04.2008 року (...), розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення (...) на паперових носіях (...).

Отже, як було зазначено у відзиві, Позивач виключив частину вимог, однак за змістом вимог, що лишилися, позивач знову звернувся до суду загальної юрисдикції з позовом до юридичної особи заставодержателя АТ КБ «ПриватБанк» за Договором застави від 04.04.2008 року, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, з приводу розірвання вказаного договору застави та відновлення предмету за вказаним договором застави.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо того, що позивач вже звертався із позовом з тих самих підстав про стягнення коштів до АТ КБ «ПриватБанк».

Так, позивач у відповіді на відзив зазначає, що Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2015 року у справі №243/6041/14-ц, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. Суд мотивує свою відмову у позові в тому числі тим, що ухвала Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року не набрала законної сили.

Однак при перегляді за скаргами Позивача зазначеного рішення суду в апеляційному та касаційному порядку суди вищих інстанцій приймали в якості доказу ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2015 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Як зазначав АТ КБ «ПриватБанк» у відзиві на позов, набрання законної сили Ухвалою від 18

квітня 2014 року не ставилося судами апеляційної та касаційної інстанції під сумнів.

Копії рішень по справі №243/6041/14-ц були додані АТ КБ «ПриватБанк» до відзиву на позов.

З огляду на це, вважає, обставини відсутності підстав для задоволення вимог позивача вже встановлені судами, по-друге, позивач пропустив строк позовної давності.

Щодо строку позовної давності, то Позивач помилково ототожнює початок його перебігу із датою отримання Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року після відновлення втраченого провадження.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами довідалася та могла довідатися у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Навіть якщо строк позовної давності переривався зверненням Позивача до правоохоронних органів, а потім до суду загальної юрисдикції, рішення в справі набрало законної сили 14 липня 2015 року. Отже, загальний строк позовної давності в такому разі сплив 14 липня 2018 року. Позивач же звернувся до суду лише наприкінці 2021 року.

Щодо прийняття до розгляду його позову, то це не свідчить про поновлення строку позовної давності, адже сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження по справі.

Щодо моральної шкоди, Позивач зазначає про душевні страждання, однак не надає належних та допустимих доказів на підтвердження завданої моральної шкоди, у зв`язку з чим вимоги в цій частині не підлягають задоволенню (а.с.160-163).

Треті особи на стороні позивача : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися.

Треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та представник ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» у судове засідання не з`явилися.

У зв`язку з тим, що м. Горлівка та м. Єнакієве Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р., при цьому, з 27 листопада 2014 року припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, у т.ч. до/з м. Горлівка (згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті УДППЗ “Укрпошта”)

У відповідності до ч.7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

- юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.»

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Згідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України «Відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до

суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи».

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оголошення на офіційному веб-сайті Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про виклик до судового засідання третіх осіб було опубліковано на офіційному веб-сайті Слов`янського міськрайонного суду Донецької області за 20 днів до дати відповідного судового засідання, тому треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та представник ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участю третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_11 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ–ЦЕНТР», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про захист порушених прав споживача згідно Закону України «Про захист прав споживачів» та відновлення договорів ( Вклад «Депозит VIP»), розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що завдало матеріальних збитків, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

У відповідності до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» «Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 43, 81 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних

свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь – які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У судовому засіданні встановлено, що 02 липня 2007 року між Горлівською філією ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № SAMDN01000014661435 ( Вклад «Депозит VIP») на суму 80000 доларів США (а.с.18, 23).

04 березня 2008 року між Горлівською філією ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі директора Тимченко М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ–ЦЕНТР» було укладено Кредитний договір № 09/08, з лімітом кредитного договору 490000,00 грн. на наступні цілі: придбання металопрокату в асортименті, оплата ТМЦ, виконання робіт, надання послуг, поповнення оборотних засобів підприємства (а.с.57-60).

02 квітня 2008 року між Горлівською філією ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № SAMDN01000703288548 ( Вклад «Депозит VIP») на суму 30000 доларів США (а.с.19, 22).

Відповідно до Заяви від 03 квітня 2008 року ОСОБА_1 зазначив, що він є Заставодавцем по Договору застави б/н від «03» квітня 2008 року майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору, укладеному між ним та ПриватБанком, заявив, що не проживає однією сім`єю з будь-якою іншою особою, крім той, що надала згоду на надання в заставу ПриватБанку майнових прав згідно вказаного договору застави. Ця заява надана ПриватБанку для отримання кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 35551917) за Кредитним договором від 04 березня 2008 року № 09/08 (а.с.20).

Відповідно до Листа узгодження на зміни умов Кредитного договору від 03 квітня 2008 року, Позичальник ТОВ "Сталь Центр" просив термін дії Кредитного договору № 09/08 від 04 березня 2008 року на суму кредиту 490 000,00 грн., укладений на строк з 04 березня 2008 року до 04 квітня 2008 року, продовжити на два місяці (а.с.24).

04 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено Договір застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) про надання в заставу майнових прав на отримання грошових коштів в повному обсязі по Депозитним договорам № SAMDN01000014661435 від 02 липня 2007 року та № SAMDN01000703288548 від 02 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Сталь Центр» за Кредитним договором №09/08 від 04 березня 2008 року та Додатковою угодою від 03 квітня 2008 року №1 до Кредитного договору №09/08 від 04 березня 2008 року (а.с.25-26).

04 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), предметом якого є відступлення кредитором банку на підставі укладеного між ними Договору застави майнових прав від 03 квітня 2008 року б/н права вимоги на отримання в повній сумі грошових коштів за Депозитними договорами № SAMDN01000014661435 від 02 липня 2007 року та № SAMDN01000703288548 від 02 квітня 2008 року, з моменту порушення ТОВ «Сталь Центр» зобов`язань за Кредитним договором №09/08 від 04 березня 2008 року (а.с.27).

Згідно з Листом Горлівської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 14 квітня 2009 року вбачається, що відповідно до Договору застави № 09/08 від 04 квітня 2008 року, укладеного між Горлівською філією ЗАТ КБ ПриватБанку та ТОВ «Сталь-Центр» в особі директора Щеглова О.Г., ОСОБА_1 надав фінансове забезпечення, яким є Депозитні договори № SAMDN01000703288548 від 02 квітня 2008 року та № SAMDN01000014661435 від 21 серпня 2007 року. У зв`язку з невиконанням Позичальником, ТОВ «Сталь-Центр», умов Кредитного договору 12 серпня 2008 року Горлівська філія ЗАТ КБ ПриватБанку розірвала Депозитні договори ОСОБА_1 № SAMDN01000703288548 від 02 квітня 2008 року та № SAMDN01000014661435 від 21 серпня 2007 року на підставі Договору застави № 09/08 від 04 квітня 2008 року, Договору поступки права вимоги (цесії) б/н від 04 квітня 2008 року.

Кошти розірваних договорів у сумі:

- № SAMDN01000703288548 від 02 квітня 2008 року - 31 096,89 доларів США;

- № SAMDN01000014661435 від 21 серпня 2007 року - 82 895,34 доларів США направлені на погашення Кредитного договору № 09/08 від 04 березня 2008 року ТОВ "Сталь Центр" (а.с.21).

Згідно з Листом Апеляційного суду Донецької області від 04 червня 2015 року слідує, що згідно даних копії бази автоматизованої системи документообігу суду Д-3 (м. Донецьк)

кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 до Апеляційного суду Донецької області у 2014 році не надходило (а.с.30).

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_11 , про визнання договорів недійсними та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відмовлено повністю (а.с.106-110).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2015 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2015 року залишено без змін (а.с.111-119).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2015 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2015 року залишено без змін (а.с.120-122).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 05 травня 2017 року відомості щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051720000130. Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення - до Слов`янської місцевої прокуратури надійшла Заява про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 , який працюючи директором ЗАТ ГФ КБ «ПриватБанк», діючи в інтересах ТОВ «Сталь Центр», у 2008 році, на підставі підроблених документів підписав договір кредиту і ТОВ «Сталь Центр» незаконно отримало кредит на суму 490 тис. грн., (а.с.28-29).

Згідно з Листом ДП «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України від 29 квітня 2020 року вбачається, що в ході перевірки даних Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, які містяться в центральній базі даних автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що в картці на особу по справі 253/4157/14-к, провадження 1-кп/253/124/2014 встановлено відмітку дати набрання законної сили – 28 квітня 2014 року. Враховуючи, що Центрально-Міський районний суд м. Горлівки перебуває в зоні проведення ООС, а Слов`янський міськрайонний суд Донецької області не має технічної змоги встановлення відмітки дати набрання законної сили безпосередньо на електронному примірнику судового рішення від 18 квітня 2014 року по справі №253/4157/14-к Центрально-Міського районного суду м. Горлівки, Підприємством, як адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено дату набрання законної сили «28 квітня 2014 року» для рішення з реєстраційним номером 383 і 9859 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с.31).

Згідно з Листом ДП «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2020 року слідує, що «в межах кола визначеної компетенції та зони відповідальності Підприємства, зазначаємо, що необхідну Вам копію судового рішення Ви можете отримати у відповідному суді в порядку, визначеному процесуальним законодавством, та звертаємо увагу, що згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Центрально-Міському районному суду м. Горлівка здійснюється Слов`янським міськрайонним судом Донецької області (а.с.32).

Відповідно до Листа Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2020 року вбачається, що «з Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України від 02.09.2014 року вбачається, що судом, якому визначається територіальна підсудність справ Калінінського, Микитівського та Центрально-Міського районних судів міста Горлівки Донецької області є Слов`янський міськрайонний суду Донецької області.

Відповідно до листа ТУ ДСА України в Донецькій області від 03.07.2015 року, приміщення Калінінського, Микитівського та Центрально-Міського районних судів міста Горлівки розташовані на окупованій території та захоплені незаконними озброєними формуваннями, представники яких перешкоджають передачі справ, які перебували у провадженні відповідного суду.

З цієї причини не має можливості організувати передачу судових справ, як того вимагає ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Станом на теперішній час Кримінальна справа №253/4157/14-к відносно ОСОБА_11 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, з Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області не надходила.

Враховуючи викладене, Слов`янський міськрайонний суд Донецької області не має

можливості надати Вам запитувану копію судового рішення, що набуло законної сили.

Відповідно до наданого Вами листа державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 27 серпня 2020 року за №4115/6/06-00-20 необхідну Вам копію судового рішення Ви можете отримати у відповідному суді в порядку, визначеному процесуальним законодавством.

Додатково роз`яснюємо, що для отримання вищезазначеної копії ухвали Вам необхідно звернутися до суду з заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

Статтею 524 КПК України встановлено, що відновленню підлягають лише втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.

30 липня 2019 року Ви зверталися до суду з заявою щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2020 року Вашу заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України залишено без задоволення. Проте залишення Вашої заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження без задоволення не позбавляє Вас права на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів, про що роз`яснено в зазначеній ухвалі суду від 06 квітня 2020 року».

Також ОСОБА_1 було роз`яснено про можливість повторно звернутися до суду з Заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, зібравши ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження (а.с.33).

Як вбачається з Трудової книжки, заповненої 07 травня 1968 року на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 останнього було призначено на посаду директора філії КБ «ПриватБанк» в м. Горлівка; 18 липня 2008 року - призначено на посаду радника Голови Правління банку; 30 листопада 2008 року – звільнено за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.34).

Відповідно до Висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 180 від 15 лютого 2017 року, вбачається, що:

1. Підписи від імені ОСОБА_1 , що розташовано на звороті аркуша, зліва, в графі: «Кредитор» в рядку навпроти прізвища « ОСОБА_1 », в нижній частині аркуша, зліва, в графі: «Підпис Кредитора» в оригіналі Договору відступлення права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року, на звороті першого аркуша, зліва, в нижній частині документа в графі: «Підпис Заставодавця», на другому аркуші, зліва, в нижній частині документа в графі: «Підпис Заставодавця», на звороті другого аркуша, зліва, в графі: «Заставодавець» в рядку навпроти прізвища « ОСОБА_1 » в оригіналі договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04 квітня 2008 року - виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

2. Підписи від імені ОСОБА_1 , що розташовано в графі: «підпис», в рядку навпроти тексту: «03» квітня 2008 року» та рукописного запису: « ОСОБА_1 », зліва, в нижній частині документа, в графі: «Підпис Заставодавця» та рукописного запису: « ОСОБА_1 » в оригіналі заяви від 03 квітня 2008 року - виконано самим ОСОБА_1 .

3. Рукописний запис « ОСОБА_1 », який розташовано зліва, в нижній частині документа, в графі: «Підпис Заставодавця» в оригіналі заяви від 03 квітня 2008 року - виконано самим ОСОБА_1 (а.с.35-41).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року по справі № 253/4157/14-к провадження № 1-вп/243/1/2021 відновлено втрачені матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України в частині Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року по справі № 253/4157/14-к.

Так, Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року по справі № 253/4157/14-к, яка набула законної сили 28 квітня 2014 року, встановлено наступне:

«До суду надійшло Клопотання старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, що зареєстрований в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань № 12013051030002324 від 09.05.2013 року, скоєного за наступних обставин.

Так, ОСОБА_11 , відповідно Наказу №264 від 21.02.1996 р. Комерційного банку «Приват

Банк» м. Дніпропетровськ, призначений на посаду директора філії КБ «Приватбанк» в м. Горлівка, яке розташоване за адресою: м. Горлівка, Центрально-Міський район, вул. Партизанська, 2.

Відповідно до п. 1.2 Положення про Горлівську філію ЗАТ КБ «ПриватБанк», зареєстрованого Рішенням комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Дніпропетровський області від 14.02.2006 року за №78, затвердженого Рішенням правління ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 12.01.2006 року Горлівська філія КБ «ПриватБанк» створена рішенням Зборів учасників комерційного банку «Приватбанк» від 16 жовтня 1995 року, як Горлівська філія комерційного банку «ПриватБанк».

У зв`язку зі зміною організаційно-правової форми господарювання філію перейменовано у Горлівську філію ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Філія створена з метою комплексного обслуговування суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб незалежно від державної належності та форм власності, підвищення якості та збільшення обсягів надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1.3 Положення про Горлівську філію Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» філія має власний баланс, свій код банку (МФО), рахунок у ЗАТ КБ «ПриватБанк», внутрішньобанківський реєстраційний код.

Відповідно до п. 1.4 Положення про Горлівську філію ЗАТ КБ «ПриватБанк» філія є відокремленим структурним підрозділом ЗАТ КБ «ПриватБанк», не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені ЗАТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк), в межах повноважень, наданих Банком, та закріплених у цьому положенні…

Філія має право здійснювати від імені Банку інші угоди, які не суперечать чинному законодавству України, згідно з встановленим Банком порядком.

Відповідно Довіреності №998-Н, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Козіною А.В. від 14.04.2005 зі строком дії до 14.04.2008р., Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, в особі Голови Правління Дубілета Олександра Валерійовича, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та діє на підставі Статуту «ПриватБанку», зареєстрованого Національним Банком України за №92 від 04.05.2005 р. і Протоколу №8 засідання Спостережної Ради «ПриватБанку» від 22.10.2002 р., цією довіреністю уповноважило Директора Горлівської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Тимченка Миколу Васильовича, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Центрально-Міським РВ УМВС України у м. Горлівка, 01.04.1997 р., здійснювати від імені «ПриватБанку» наступні дії:

1.Укладати договори (угоди) про забезпечення виконання зобов`язань перед «Приват Банком», зокрема договори (угоди) застави, іпотеки, поруки, гарантії, завдатку та інших видів забезпечення виконання зобов`язань, а також договори (угоди) про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки без обмеження суми угоди. У зв`язку з чим йому надаються наступні права: представляти і одержувати необхідні довідки і документи, подавати заяви до відповідних органів та організацій, підписувати договори застави, іпотеки, поруки, гарантії завдатку, укладати договори (угоди) про внесення змін та доповнень в договори (угоди) застави, іпотеки, поруки, гарантії, завдатку та інших видів забезпечення виконання зобов`язань, а так само вчиняти всі інші дії, пов`язані з виконанням цього повноваження…

…Так, 04 березня 2008р. ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», яке зареєстроване 19.12.2007р. Державним реєстратором виконавчого комітету Єнакіївської міської Ради, в особі директора Щеглова О.Г. згідно листу від 25.01.2008р. №25/01-1 звернулося до Горлівської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» з питанням про отримання кредиту у сумі 490 000грн. на строк 1 місяць з метою поповнення оборотних засобів підприємства, та для придбання партії товару.

04.03.2008р. директором ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» гр. ОСОБА_11 , вказане клопотання спрямоване для розгляду працівникам кредитного центру вказаної кредитної установи.

Наряду із заявою про надання кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», для розгляду питання про можливість отримання кредиту до ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» надано:

- Клопотання про надання кредиту вих.№25/01-01 від 25.01.2008р.,

- Заявку про надання у позику коштів від 04.03.3008р,

- Заявку анкету-анкета отримувача кредиту від 04.03.3008р.,

- Заявка про отримання короткострокового займу від 04.03.2008р.,

- Анкету клієнта КБ «ПриватБанк» від 04.03.2008р.,

- Копію техніко-економічного обґрунтування діяльності ТОВ «Сталь Центр», з додатками документів які підтверджують мету отримання кредиту,

- Копію статуту ТОВ «Сталь Центр» затверджений загальними зборами учасників товариства від 03.12.2007р,

- Копію протоколу №1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь Центр» від 03.12.2007р.,

- Копію свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи від 19.12.2007р.,

- Копію довідки №02-15-278 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 19.12.2007р.,

- Копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.12.2007р.,

- Копію паспорту ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- Копію довідки ІПН ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

04.03.2008р., в денний час, невстановлені посадові особи кредитного центру ГФ ЗАТ КБ ПриватБанк», матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи умисно, з метою поліпшення виробничих показників діяльності банківської установи в сфері кредитування, діючи в інтересах третьої особи – ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», усвідомлюючи, факт про те що вказане підприємство має заборгованість у сумі 500 000 грн. за кредитним договором №03/08 від 31.01.2008р., а також не є платіжним, зворотнім та кредитне покриття нічим не забезпечене, при невстановлених досудовим слідством обставинах, отримали ксерокопії депозитних договорів клієнтів банку, в яких утримувалися охоронювана законом інформація про банківську таємницю, про номер та серію паспорту громадянина України, депозитного договору, дату складання, строку та розмір вкладу, а також персональні дані клієнта – фізичної особи про: особистий підпис, ідентифікаційний податковий номер, місце мешкання, відносно вкладників, а саме: ОСОБА_9 , ІПН НОМЕР_3 , мешк., за договорами вклад «Пенсионный накопительный» + карта «Универсальная» від 29.10.2007 року SAMDN18000700355739 на суму 101 152,00 грн. на строк вкладу до 29.10.2008р., №SAMDN25000700356256 про депозитний вклад «Стандарт» від 29.10.2007 на суму 49 999,00 доларів США на строк вкладу, а також ОСОБА_10 , ІПН НОМЕР_4 за договором №SAMDN18000700064205 (Вклад «Пенсионный накопительный») від 22.08.2007 на суму 40 000грн. на строк вкладу до 22.08.2008р.

Після чого, неустановлені посадові особи кредитного центру ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк», матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, склали завідомо недостовірні документи, а саме:

- договори поступки права вимоги (цесії), договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04.03.2008 згідно з якими гр. ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , нібито надають у якості забезпечення за кредитним договором №09/08 від 04.03.2008 ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» та «ПриватБанком» на 490 000грн., у заставу майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі по депозитним договорам:

- ОСОБА_9 , договори про депозитний вклад «Пенсионный накопительный» + карта «Универсальная» від 29.10.2007 року SAMDN18000700355739 на суму 101 152,00 грн., а також договір №SAMDN25000700356256 про депозитний вклад «Стандарт» від 29.10.2007 року на суму 49 999,00 доларів США,

ОСОБА_10 , договір №SAMDN18000700064205 (Вклад «Пенсионный накопительный») від 22.08.2007 на суму 40 000грн.

При цьому, невстановлені слідством особи кредитного центру ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк», матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з використанням кулькової ручки з барвником синього кольору, підробили підписи у вказаних документах: договорах застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04.03.2008р., договорах поступки права вимоги (цесії) від 04.03.2008р., в графах (підпис Заставодавця), в графах (підпис Кредитор), заявах про не проживання у шлюбі однією сім`єю від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

З урахуванням вказаних завідомо підроблених офіційних документів від імені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , а саме: договорів застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору), договорів відступлення права вимоги (цесії) від 04.03.2008р., якими у повну міру забезпечувалося кредитне покриття, кредитним комітетом ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк», прийняте рішення про надання кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» на суму кредиту у розмірі 490 000грн., на строк в 1 місяць, % ставка 17% річних+0,25% комісії.

04.03.2008 року, в денний час, точний час не встановлено, невстановленими особами ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк», матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, завідомо підроблені документи від імені гр. ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , спрямовані на підпис керівнику банку – гр. ОСОБА_11 , який, у цей же день, у цей же час, знаходячись у службовому кабінеті вказаного банку, за адресою:

АДРЕСА_3 , будучи посадовою особою, у свою чергу, недбало ставлячись до виконання своїх обов`язків та прав, в порушення ст. 203, 207,215 Цивільного Кодексу України від 16.10.2003 №435- IV із змінами та доповненнями, не перевірив волевиявлення учасників правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, також те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, поклався на добросовісне виконання функціональних обов`язків із боку працівників кредитного центру банку при укладенні договорів, проігнорувавши свій безпосередній обов`язок ідентифікувати осіб при укладанні договорів, не встановивши волевиявлення учасників правочинів - ОСОБА_16 та ОСОБА_10 , які нібито виступили поручителями своїми майновими правами за договором кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» від 04.03.2008р., недбало ставлячись до виконання своїх функціональних обов`язків через несумлінне ставлення до них, відносно проведення фінансового моніторингу та наданих для цього прав, чим діючи в порушення:

- Цивільного Кодексу України від 16.10.2003 №435- IV із змінами та доповненнями;

- Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121-III із змінами та доповненнями;

- Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664-III із змінами та доповненнями;

- Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28 листопада 2002 року N 249-IV із змінами та доповненнями;

- Постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254 Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України із змінами та доповненнями;

- Постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2003 року N 189 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 р. за N 381/7702 із змінами та доповненнями;

- Процедур мікрокредитування, затверджених в м. Дніпропетровську у жовтні 2003г. Головою правління «Приватбанку» Дубілетом А.В.,

- прав та обов`язків наданих йому згідно довіреності №998-Н від 14.04.2005р. діяти від імені Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, маючи особисте право:

Укладати договори (угоди) про забезпечення виконання зобов`язань перед «ПриватБанком», зокрема договори (угоди) застави, іпотеки, поруки, гарантії, завдатку та інших видів забезпечення виконання зобов`язань, а також договори (угоди).

У зв`язку з чим йому надавалися наступні права: підписувати договори застави, іпотеки, поруки, гарантії завдатку, укладати договори (угоди) про внесення змін та доповнень в договори (угоди) застави, іпотеки, поруки, гарантії, завдатку та інших видів забезпечення виконання зобов`язань, а так само вчиняти всі інші дії, пов`язані з виконанням цього повноваження,будучі керівником ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанку» підписав від імені ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанку» завідомо підроблені офіційні документи - договори застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору), договори поступки права вимоги (цесії) від 04.03.2008р. згідно за якими нібито гр. ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , у якості забезпечення за кредитним договором №09/08 від 04.03.2008 ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» та «ПриватБанком» на 490 000грн. нібито надали у заставу майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі по депозитним договорам, а саме:

ОСОБА_9 , договори про депозитний вклад «Пенсионный накопительный» + карта «Универсальная» від 29.10.2007 року SAMDN18000700355739 на суму 101 152,00 грн., а також договір №SAMDN25000700356256 про депозитний вклад «Стандарт» від 29.10.2007 на суму 49 999,00 долларів США,

ОСОБА_10 , договор №SAMDN18000700064205 (Вклад «Пенсионный накопительный») від 22.08.2007 на суму 40 000грн.

При цьому, гр. ОСОБА_11 діючи від імені Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, Горлівської філії ЗАТ КБ «ПриватБанку», 84603, м.Горлівка, обл. Донецька, вул. Партизанська, 2, ЄДРПОУ 24153665, власноручно підписав вказані підроблені документи у графах (підпис Банк), та скріпив їх відбитками круглої мастичної печатки «Горлівська Філія Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Код 2415366.

З урахуванням підроблених документів поручителів, а саме: договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04.03.2008р., договору поступки

права вимоги (цесії) від 04.03.2008р., заяв про не проживання у шлюбі однією сім`єю від імені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що нібито забезпечили кредитне покриття депозитними договорами на суму 101152,080 грн., на суму 49 999,00 доларів США що належали ОСОБА_9 , та на суму 40 000грн., що належали ОСОБА_10 , та «ПриватБанком», в особі директора – ОСОБА_11 з одного боку, та ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» - «ПОЗИЧАЛЬНИК» в особі директора ОСОБА_12 , був укладений кредитний договір №09/08 від 04.03.2008р., згідно за яким ПОЗИЧАЛЬНИКУ наданий строковий кредит на 490 000грн. під 17% річних для мети: придбання металопрокату в асортименті, оплату товарно – матеріальних цінностей, виконаних робіт, зі строком повернення кредиту до 04.04.2008р.

Згідно ордеру розпорядження б/н від 04.03.2008р. ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» зарахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» 20627052100756 кредитні кошти за договором 09/08 від 04.03.2008р. у сумі 490 000,00грн.

Згідно платіжного доручення від 04.03.2008р. №29 ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» з рахунку НОМЕР_5 у КБ «ПриватБанк» перерахувало отримувачеві ТОВ «Торговий дім Корнер» (ЄДРПОУ 33620407) 490 000,00грн. за металопрокат згідно договору 281207 від 28.12.2007р.

Окрім того, 03.04.2008 року, в денний час, ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» в особі директора Щеглова О.Г. згідно листу №03/04 від 03.04.2008р., звернулося до Горлівської філії КБ «ПриватБанк» з клопотанням можливості пролонгації кредиту у сумі 490 000грн. на строк 2 місяці, з метою покращення умов виробництва підприємством.

03.04.2008р. директором ГФ КБ «ПриватБанк» гр. ОСОБА_11 , вказане клопотання спрямоване для розгляду працівникам кредитного центру вказаної кредитної установи.

Наряду із клопотанням про пролонгацію кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», для розгляду цього питання до ГФ КБ «ПриватБанк» надано:

- Довідку про відсутність розрахункових рахунків вих..1/104 від 01.04.2008р.;

- Протокол зібрання засновників №3 ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» від 01.04.2008р.,

при цьому гр. ОСОБА_1 , 03.04.2008 року надано згоду на заставу по вказаному кредиту своїх грошових коштів за депозитом на суму 30 000 доларів США, та підписані з одного боку до погодження із другою стороною ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» договір цессії, договір застави та заява про не проживання у шлюбі однією сім`єю від 03.04.2008р., відповідно чого ОСОБА_1 виступав заставодавцем на термін двох місяців по кредитному договору №09/08 від 04.03.2008р. між ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» та «ПриватБанком» на суму 490 000грн.

Однак, 04.04.2008р., в денний час, невстановлені особи кредитного центру ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк», матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, достовірно усвідомлюючи, про те, що 30 000 доларів США за депозитом ОСОБА_1 є не достатньою сумою для забезпечення кредитного покриття, пені, простроченої винагороди, відсотків і тіла кредиту, склали завідомо неправдиві офіційні документи: договір застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04.04.2008р., договір поступки права вимоги (цессії) від 04.04.2008р. згідно за якими нібито гр. ОСОБА_1 , у якості забезпечення за кредитним договором №09/08 від 04.03.2008 ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» та «ПриватБанком» на 490 000грн., надав у заставу майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі по:

- договору про Депозитний вклад «Депозит VIP» від 02.07.2007 №SAMDN01000014661435 на суму 80 000 доларів США;

- договору про Депозитний вклад «Депозит VIP» від 02.04.2008 № SAMDN01000703288548 на суму 30 000 доларів США,

використовуючи шарикову ручку з барвником синього кольору, підробили підписи від імені ОСОБА_1 у договорі застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04.04.2008р., договорі поступки права вимоги (цессії) від 04.04.2008р., в графах (підпис Заставодавця), в графах (підпис Кредитор), а директор ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_11 , 04.03.2008 року, у денний час доби, більш точний час не встановлено, знаходячись у службовому кабінеті вказаного банку, за адресою: Донецька область, м. Горлівка, Центрально-Міський район, вул. Партизанська, 2, будучи посадовою особою, у свою чергу, недбало ставлячись до виконання своїх обов`язків та прав, в порушення ст. 203, 207,215 Цивільного Кодексу України від 16.10.2003 №435- IV із змінами та доповненнями, не перевірив волевиявлення учасників правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, також те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, поклався на добросовісне виконання функціональних обов`язків із боку працівників кредитного центру банку при укладенні договорів, проігнорувавши свій

безпосередній обов`язок ідентифікувати осіб при укладанні договорів, не встановивши волевиявлення учасників правочинів, в свою чергу, ігноруючи факт про те, що договір відступлення права вимоги (цессії) від 04.04.2008р. не відноситься до договору застави від 03.04.2008р., та заяви про не проживання однією сім`єю від 03.04.2008р., не перевіряючи волевиявлення ОСОБА_1 на укладення цих договорів, не звертаючи уваги на відсутність обов`язкових підписів останнього на всіх сторінках вказаних документів, поклався на те, що вказані договори підписані з гр. ОСОБА_1 в присутності працівників кредитного центру банку, чим допустив службову недбалість, та діючи від імені Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, Горлівської філії ЗАТ «ПриватБанку», 84603, м. Горлівка, обл. Донецька, вул. Партизанська, 2, ЄДРПОУ 24153665, власноручно підписав вказані підроблені документи у графах (підпис Банк), та скріпив їх відбитками круглої мастичної печатки «Горлівська Філія Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Код 2415366.

З урахуванням підроблених документів про забезпечення кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», а саме: договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04.04.2008р., договору поступки права вимоги (цесії) від 04.04.2008р., за якими гр. ОСОБА_1 нібито надав у заставу майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі по депозитним договорам від 02.07.2007 та 02.04.2008р. на загальну суму 113 991 доларів США, та додаткової угоди №1 до кредитного договору №09/08 від 04.03.2008р. термін повернення кредиту пролонгований до 04.06.2008р.

З 04.03.2008р. до 04.06.2008р. кредит у сумі 490 000грн. наданий ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» не погашався, чим ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» станом на 30.07.2008р. завдано матеріальну шкоду на суму 547 485 грн.

12.08.2008р. у зв`язку з невиконанням ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» умов за договором кредиту №09/08 від 04.03.2008р., Горлівською філією КБ «ПриватБанк» спрямовано на свою користь майно ОСОБА_1 , а саме:

- Депозитний вклад «Депозит VIP» від 02.07.2007р. №SAMDN01000014661435 на суму 82 895 доларів США та Депозитний вклад «Депозит VIP» від 02.04.2008р. №SAMDN01000703288548 на суму 31 096 доларів США. Вказані кошти забезпечили погашення простроченого кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» та «ПриватБанк», прострочених відсотків, по винагороді, по пені, а всього на загальну суму 113 000 доларів США.

При цьому, відповідно висновку експерта НДЕКЦ ГУМВС України в Донецькій області №952 від 09.12.2013:

1. На лицьових та зворотних сторінках наступних документів:

- кредитного договору №09/08 від 04 березня 2008 ПриватБанку та ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» підписи в графі «Банк» від імені ОСОБА_11 виконані ОСОБА_11 ,..;

- картці кредитної справи що надається на кредитний комітет від 03 березня 2008 підпис в графі «Директор» від імені ОСОБА_11 виконані ОСОБА_11 ,..;

- договорі поруки №1 від 04 березня 2008 .., підпис в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- підпис в нижньому правому куті договорі поруки №2 від 04 березня 2008 в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- заяві від імені гр. ОСОБА_17 від 04 березня 2008 року до ПриватБанку в графі «підпис» від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_18 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_18 ;

- договорі відступлення права вимоги (цессії) від четвертого березня дві тисячі восьмого року відносно договору про депозитний вклад «Стандарт» від 29.10.2007 №SAMDN25000700356256 гр. ОСОБА_9 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_9 ;

- договорі застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від четвертого березня дві тисячі восьмого року по депозитному договору SAMDN250000700356256 від 29.10.2007 гр. ОСОБА_9 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_18 , підпис в графі «Банк» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- заяві від імені ОСОБА_17 від 04 березня 2008 року до ПриватБанку, в графі «підпис» від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_9 ;

- договорі відступлення права вимоги (цессії) від четвертого березня дві тисячі восьмого року

про депозитний вклад від 29.10.2007 №SAMDN18000700355739 гр. ОСОБА_9 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_9 , підпис в графі «Банк» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- договорі застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від четвертого березня дві тисячі восьмого року про депозитний вклад від 29.10.2007 року № SAMDN18000700355739 гр. ОСОБА_9 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Заставодавець» від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_9 , підпис в графі «Заставодержатель» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- заяві від імені ОСОБА_10 до ПриватБанку від 04 березня 2008 року, в графі «підпис» від імені ОСОБА_10 виконаний не ОСОБА_10 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_10 , …;

- договорі відступлення права вимоги (цессії) від четвертого березня дві тисячі восьмого року гр. ОСОБА_10 та Приватбанку про депозитний вклад від 22.08.2007 №SAMDN18000700064205, в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_10 виконаний не ОСОБА_10 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_10 , підпис в графі «Банк» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- договорі застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору від четвертого березня дві тисячі восьмого року про депозитний вклад від 22.08.2007, в графі «Заставодавець» від імені ОСОБА_10 виконаний не ОСОБА_10 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_10 , підпис в графі «Заставодержатель» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- додаткової угоди №1 до кредитного договору №09/08 від 04.03.2008 складеної 03 квітня 2008, підпис в графі «Заемщик» від імені ОСОБА_12 виконаний ОСОБА_19 , підпис в графі «Банк» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- додаткової угоди №1 до договору поруки №1 від 04.03.2008 року складеної від 03 квітня 2008, підпис в графі «Поручитель» від імені ОСОБА_12 виконаний ОСОБА_19 , підпис в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- додаткової угоди №1 до договору поруки №2 від 04.03.2008 складеної 03.04.2008, підпис в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 …;

- договори застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від четвертого квітня дві тисячі восьмого року гр. ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Заставодавець» від імені ОСОБА_1 виконаний з наслідуванням підпису ОСОБА_1 , підпис в графі «Заставодержатель» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 ;

- договорі відступлення права вимоги (цессії) від четвертого квітня дві тисячі восьмого року, в графі «Кредитор» від імені ОСОБА_1 виконаний з наслідуванням підпису ОСОБА_1 , підпис в графі «Банк» від імені ОСОБА_11 виконаний ОСОБА_11 ;

5. Відтиски круглої мастичної печатки «Горлівська філія Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк КОД 214153665» які містяться в:

- кредитному договору №09/08 від 04 березня 2008 ПриватБанку та ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», картці кредитної справи що надається на кредитний комітет від 03 березня 2008, договорі поруки №1 від 04 березня 2008 гр. ОСОБА_12 та ПриватБанк, договорі поруки №2 від 04 березня 2008 гр. ОСОБА_13 та ПриватБанк, ДОГОВОРІ ЗАСТАВИ до предмету Договіру про депозитний вклад «Пенсионный накопительный» + карта «Универсальная» від 29.10.2007 №SAMDN18000700355739 (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору від четвертого березня 2008 року, ДОГОВОРІ відступлення права вимоги (цессії) до предмету Договіру про депозитний вклад «Пенсионный накопительный» + карта «Универсальная» від 29.10.2007 №SAMDN18000700355739 від четвертого березня 2008 року, ДОГОВОРІ ЗАСТАВИ по предмету договору про депозитний вклад «Стандарт» від 29.10.2007 №SAMDN25000700356256 (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору від четвертого березня 2008 року, ДОГОВОРІ відступлення права вимоги (цессії) від четвертого березня 2008 року, відповідають наданим на експертизу зразкам відтисків печатки «Горлівська філія Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк КОД 214153665».

Таким чином, директор ГФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» гр. ОСОБА_11 , допустив службову

недбалість, тобто, будучи посадовою особою не виконав належним чином свої службові обов`язки, унаслідок несумлінного до них відношення, при укладанні договору №09/08 від 04.03.2008р. та наданні кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» у сумі 490 000,00грн., що спричинило за собою тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків для потерпілого гр. ОСОБА_1 в особливо великому розмірі, а саме на суму яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищувала неоподаткований податком мінімум доходів громадян, тобто на суму 113 991 доларів США, що за курсом НБУ України станом на 12.08.2008 року складало 552 856, 35 грн.

Своїми діями, які виразилися у службовій недбалості, тобто невиконанні посадовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадянина ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_11 тим самим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив звільнити ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України відповідно до ст.44, ч.3 ст. 49 КК України; ч.2 п.1 ст. 284 та ст.ст. 283, 285, 286, 287 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності; просив позовну заяву надану ОСОБА_1 залишити без розгляду.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_11 просив клопотання прокурора задовольнити.

У судовому засіданні потерпілий та його представник проти задоволення клопотання прокурора не заперечували та наполягали на задоволенні позовної заяви пред`явленої до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення матеріальних збитків у сумі 2 606 680,00 грн. та витрат, понесених на проведення економічної експертизи у сумі 4000,00 грн.

Суд, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, потерпілого, представника потерпілого, прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до ст..44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 раніш не судим, до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в медичних закладах не перебуває, вперше скоїв злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України підлягає задоволенню, кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Враховуючи те, що судом розглядалося клопотання старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України без встановлення вини підозрюваного у зазначеному злочині, суд приходить до висновку, що позовну заяву пред`явлену ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про стягнення матеріальних збитків слід залишити без розгляду».

Даною ухвалою Клопотання старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України – задоволено.

ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст.44, ч.3 ст. 49 КК України; п.1 ч.2 ст. 284 та ст.ст. 283, 285, 286, 287 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрито.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства

Комерційний банк «Приват Банк» про стягнення матеріальних збитків залишено без розгляду.

Роз`яснено ОСОБА_1 його право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав в порядку цивільного судочинства ( том 1 а.с.178-190).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України,»Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії ( бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою».

Відповідно до ч. ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, суд приходить до переконання, що строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, позивачем ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, оскільки відомості про набуття Ухвали Центрально – Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року законної сили були внесені до ЄДРСР 29 квітня 2020 року Державною Судовою Адміністрацією України в особі ДП “Інформаційні судові системи”, Ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецькій області від 28 січня 2021 року та від 23 лютого 2021 року по справі №253/4157/14-к з відмітками набуття законної сили про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження він отримав лише 16 березня 2021 року, тому загальний строк позовної давності при зверненні до суду, відповідно до ст. 263 ЦК України, ОСОБА_1 не пропущено. Дана обставина також підтверджена Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 травня 2015 року у справі №243/6041/14-ц, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі з тих підстав, що Ухвала Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року не набрала законної сили. Тому цей строк підлягає відновленню, оскільки відомості про дату набуття законної сили Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 квітня 2014 року, яка складає 28 квітня 2014 року, були внесені до ЄДРСР лише 29 квітня 2020 року Державною Судовою Адміністрацією України в особі ДП “Інформаційні судові системи”. Вказані обставини представником відповідача у належний спосіб в судовому засіданні не спростовані.

Згідно зі ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Разом з тим суд не приймає до уваги заявлену відповідачем вимогу про застосування строку позовної давності, оскільки вважає належним, для захисту прав сторін по справі, вирішити спір по суті даної справи.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача АК КБ «ПриватБанк» на ті підстави, що провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до вимог ст. 255 ЦПК України з тих підстав, що позивач вже звертався із позовом з тих самих підстав про стягнення коштів до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», оскільки з матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третіх осіб: ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь Центр», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про захист порушених прав споживача, відновлення депозитних договорів, розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке завдало матеріальних збитків. Позивач, просив суд розірвати Кредитний договір 09/08 від 04.03.2008 р. між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Сталь Центр", що відносить даний спір до господарської юрисдикції, також цією Ухвалою роз`яснено позивачеві його право на звернення з вказаним позовом до Господарського суду Донецької області". Однак, у позовній заяві від 16 листопада 2021 року, по якій відкрито провадження №2/243/3443/2021 по справі №243/12225/21 таких позовних вимог позивач не заявляє, тому у суду не має підстав для закриття провадження у справі з цих підстав.

Також суд не приймає до уваги посилання представників відповідача АК КБ «ПриватБанк» на ті підстави, що Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №243/6041/14-ц від 27 травня 2015 року вже було вирішено спір по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа ОСОБА_11 , про визнання Договору недійсним та відшкодування

шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що Ухвала Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2014 року №253/4157/14-к, на час звернення ОСОБА_1 до суду, не мала відомостей в ЄДРСР про набуття законної сили, а також не було вказаної Ухвали на паперовому носії з відміткою про набуття законної сили. Тому його докази судом були визнані недопустимими, а позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до набрання судовим рішенням у кримінальному провадженні законної сили, передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на теперішній час у ЄДРСР містяться відомості про набуття Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2014 року №253/4157/14-к законної сили, а також зміст Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 18 квітня 2014 року №253/4157/14-к відновлений в Ухвалі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року. Тому суд вважає, що позивач має право звернутися до суду з даним позовом, оскільки всі вимоги, що були зазначені в Рішенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №243/6041/14-ц від 27 травня 2015 року, позивачем ОСОБА_1 , виконані.

Так, відповідно до ч. ст. 626 ЦК України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною . За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Відповідно до ч. 4 ст. 1060 ЦК України, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору,

умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений Договір №SAMDN0100001461435 (вклад «Депозит VIP»), відповідно до якого ОСОБА_1 передав на депозит банку грошові кошти в сумі 80000 доларів США, на строк 12 місяців, тобто до 2 липня 2008 року (том 1, а.с. 18).

02 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ ПриватБанк» був укладений Договір №SAMDN 010000703288548 (вклад «Депозит VIP») , відповідно до якого він передав на депозит грошові кошти у сумі 30 000 доларів США на строк 12 місяців, тобто до 2 липня 2008 року (том 1, а.с. 19).

04 березня 2008 року між ПриватБанком в особі директора Горлівської філії «ПриватБанк» Тимченка М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ ЦЕНТР», в особі директора Щеглова О.Г. був укладений Кредитний договір на суму 490000 грн. на придбання металопрокату.

Так, Відповідно до статті першої Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною першою статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини сьомої статті 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з пунктом 26.1 статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів" платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.

Отже, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду. У разі звернення стягнення в інший спосіб, зокрема шляхом договірного списання коштів, між сторонами мають бути погоджені такі умови в договорі.

Відповідно до Договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору), укладеного 04 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі директора філії ПриватБанку Тимченко М.В., предметом цього договору є надання Заставодавцем в заставу майнових прав на отримання грошових коштів в повному обсязі по депозитним договорам: про депозитний вклад «Депозит VIP» від 02 липня 2007 року №SAMDN0100001461435, про депозитний вклад «ДепозитVIP» від 02 квітня 2008 року №SAMDN 010000703288548, укладений між Заставодавцем та ПриватБанком, в забезпечення виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ ЦЕНТР» перед Заставодержателем; за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з Кредитного договору від 04 березня 2008 року №09/08 та додаткової угоди №1 від 03 квітня 2008 року до Кредитного договору №09/08 від 4 березня 2008 року з повернення кредиту в сумі 490 000 грн. (том 1, а.с. 25-26);

04 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір відступлення права вимоги (цесії), предметом якого є відступлення кредитором банку на підставі укладеного між ними договору застави майнових прав від 03 квітня 2008 року б/н права вимоги на отримання в повній сумі грошових коштів за депозитними договорами № SAMDN01000014661435 від 02 липня 2007 року та № SAMDN01000703288548 від 02 квітня 2008 року, з моменту порушення ТОВ «Сталь Центр» зобов`язань за Кредитним договором №09/08 від 04 березня 2008 року (том 1, а.с.27).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі

електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно Висновку №180 Донецького Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 15 лютого 2017 року за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 квітня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , що розташовано на звороті аркуша, зліва, в графі: « Кредитор» в рядку навпроти прізвища “ ОСОБА_1 ” в нижній частині аркуша, зліва в графі: ”Підпис Кредитора” в оригіналі договору відступлення права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року, на звороті першого аркуша, зліва, в нижній частині документа в графі: «Підпис Заставодавця», на другому аркуші, зліва, в нижній частині документа в графі: «Підпис Заставодавця», на звороті другого аркуша, зліва, в графі: «Заставодавець» в рядку навпроти прізвища « ОСОБА_1 » в оригіналі Договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04 квітня 2008 року – виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Підписи від імені ОСОБА_1 , що розташовано в графі: «підпис» в рядку навпроти тексту: «03» квітня 2008 року» та рукописного запису: « ОСОБА_1 », зліва, в нижній частині документа, в графі: «Підпис Заставодавця» та рукописного запису: « ОСОБА_1 » в оригіналі заяви від «03» квітня 2008 року» - виконано самим ОСОБА_1 .

Рукописний запис « ОСОБА_1 », який розташовано зліва, в нижній частині документа, в графі: «Підпис Заставодавця» в оригіналі заяви від 03 квітня 2008 року» - виконано самим ОСОБА_1 . (том 1, а.с.35-41).

Крім того, в мотивувальній частині Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 18 квітня 2014 року при розгляді Клопотання старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м. Горлівки про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12013051030002324, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19 квітня 2014 року зазначено, що «03.04.2008 року директором ГФ «Приватбанк» Тимченко М.В. вказане клопотання (про можливість пролонгації кредиту у сумі 490000 грн. на строк 2 місяці) спрямоване для розгляду працівникам кредитного центру вказаної кредитної установи.

Наряду з Клопотанням про пролонгацію кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», для розгляду цього питання до ГФ КБ «Приватбанк» надано:

- Довідку про відсутність розрахункових рахунків вих.1/104 від 01.04.2008р.

- Протокол зібрання засновників №3 ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» від 01.042008р.,

при цьому гр. ОСОБА_1 03 квітня 2008 року надано згоду на заставу по вказаному кредиту своїх грошових коштів за депозитом на суму 30000 доларів США, та підписані з одного боку до погодження із другою стороною ГФ ЗАТ КБ «Приватбанк» договір цесії, договір застави та заява про не проживання у шлюбі однією сім`єю від 03 квітня 2008 року, відповідно чого ОСОБА_1 виступив заставодавцем на термін двох місяців по Кредитному договору №09/08 від 04.03.2008 р. між ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» та «ПриватБанком» на суму 490000 грн.

Однак, 04 квітня 2008 року, в денний час невстановлені особи кредитного центру ГФ ЗАТ КБ «Приватбанк», матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, достовірно усвідомлюючи про те, що 30 000 доларів США за депозитом ОСОБА_1 є недостатньою сумою для забезпечення кредитного покриття, пені, простроченої винагороди, відсотків і тіла кредиту, склали завідомо неправдиві офіційні документи: Договір застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04 квітня 2008 року, Договір поступки права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року, згідно за яким нібито ОСОБА_1 у якості забезпечення за Кредитним договором №09/08 від 04 березня 2008 року ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» та «ПриватБанком» на 490 000 грн., надав у заставу майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі по:

- Договору про депозитний вклад «Депозит VIP» від 02.07.2007№SAMDN0100001461435 на сум 80 000 доларів США;

- Договору про депозитний вклад «Депозит VIP» від 02. 04. 2008 року №SAMDN 010000703288548 на суму 30 000 доларів США, використовуючи шарикову ручку з барвником синього кольору підробили підписи від імені ОСОБА_1 у Договорі застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04 квітня 2008 року, Договорі поступки права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року, в графах (підпис Заставодавця), в графах (підпис Кредитор), а директор ГФ ЗАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_11 04 березня 2008 року, у денний час доби, більш точний час не встановлено, знаходячись у службовому кабінеті вказаного банку, за адресою: АДРЕСА_3 , будучи посадовою особою, у свою чергу, недбало ставлячись до виконання своїх обов`язків та прав, в порушення ст. 203, 207, 215 Цивільного Кодексу України від 16.102003 №435-IV із змінами та доповненнями, не перевірив волевиявлення учасників правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, також те, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, поклався на добросовісне виконання функціональних обов`язків з боку працівників кредитного центру банку при укладенні договорів, проігнорувавши свій безпосередній обов`язок ідентифікувати осіб при укладенні договорів, не встановивши волевиявлення учасників правочинів, в свою чергу, ігноруючи факт про те, що договір відступлення права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року не відноситься до Договору застави від 03 квітня 2008 року та Заяви про не проживання однією сім`єю від 03 квітня 2008 року, не перевіряючи волевиявлення ОСОБА_1 на укладення цих договорів, не звертаючи уваги на відсутність обов`язкових підписів останнього на всіх сторінках вказаних документів, поклався на те, що вказані договори підписані з гр.. ОСОБА_1 в присутності працівників кредитного центру банку, чим допустив службову недбалість, та діючи від імені Закритого Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк», 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, Горлівської філії ЗАТ «ПриватБанку», 84603, м. Горлівка, обл. Донецька, вул. Партизанська, 2, ЄДРПОУ 24153665, власноручно підписав вказані підроблені документи у графах (підпис Банк), та скріпив їх відбитками круглої мастичної печатки «Горлівська Філія Закритого Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Код 2415366.

З урахуванням підроблених документів про забезпечення кредиту ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР», а саме: Договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04 квітня 2008 р., Договору поступки права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року, за якими ОСОБА_1 нібито надав у заставу майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі по депозитним договорам від 02 липня 2007 року та 02 квітня 2008 року на загальну суму 113 991 доларів США, та додаткової угоди №1 до кредитного договору №09/08 від 04.03.2008 р. термін повернення кредиту пролонгований до 04.06.2008 р.».

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, із змісту Ухвали Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 18 квітня 2014 року, яка набула законної сили 28 квітня 2014 року та була відновлена Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року, та Висновку №180 вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 , що розташовано на звороті аркуша, зліва, в графі: « Кредитор» в рядку навпроти прізвища “ ОСОБА_1 ” в нижній частині аркуша, зліва в графі: ”Підпис Кредитора” в оригіналі договору відступлення права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року, на звороті першого аркуша, зліва, в нижній частині документа в графі: «Підпис Заставодавця», на другому аркуші, зліва, в нижній частині документа в графі: «Підпис Заставодавця», на звороті другого аркуша, зліва, в графі: «Заставодавець» в рядку навпроти

прізвища « ОСОБА_1 » в оригіналі договору застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 04 квітня 2008 року – виконано не ОСОБА_1 , тобто встановлено, що ці документи підроблені.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правове значення для вирішення питання про визнання кредитного договору недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не при його виконанні.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсність правочину визначається статтями 203, 215 ЦК України.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що у договорах застави і цесії між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ « ПриватБанк» від 04 квітня 2008 року підписи від імені ОСОБА_1 виконані не ним, а іншою особою, тобто укладені без його волевиявлення в порушення ч.3 ст.203 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України, є підставою недійсності правочину в наслідок недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином договори застави і цесії від 04 квітня 2008 року, укладені між в ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» є недійсними.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, в Ухвалі Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 18 квітня 2014 року, яка набула законної сили 28 квітня 2014 року та була відновлена Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2021 року, зазначено, що 12 серпня 2008 року у зв`язку з невиконанням ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» умов за Договором кредиту №09/08 від 04 березня 2008 року Горлівською філією КБ «ПриватБанк» спрямовано на свою користь майно ОСОБА_1 , а саме: депозитний вклад «Депозит VIP» від 2 липня 2007 року №SAMDN01000014661435 на суму 82895 доларів США та депозитний вклад «Депозит VIP» від 2 квітня 2008 року №SAMDN 010000703288548 на суму 31096 доларів США. В той час, як в листі директора відділення «Горлівська філія» Донецького регіонального управління ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 14 квітня 2009 року, який міститься на а.с. 100 т.1 (зворот), повідомляється, що згідно Договору застави №09/08 від 04 квітня 2008 року, укладеного між Горлівською філією ЗАТ КБ «Приватбанк» і ТОВ «Сталь Центр» в особі директора Щеглова О.Г. ОСОБА_1 надав фінансове забезпечення, яким були депозитні договори №SAMDN010000703288548 від 02 квітня 2008 року і SAMDN01000014661435 від 21 серпня 2007 року. У зв`язку з невиконанням ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР» умов Кредитного договору 12 серпня 2008 року Горлівська філія ЗАТ КБ «ПриватБанк» розірвала депозитні договори №SAMDN010000703288548 від 2 квітня 2008 року та №SAMDN01000014661435 від 21 серпня 2007 року на підставі Договору застави №09/08 від 4 квітня 2008 року, Договору відступлення права вимоги (цесії) б/н від 4 квітня 2008 року; кошти розірваних договорів в сумі 31096.98 доларів США за договором №SAMDN010000703288548 від 2 квітня 2008 року та в сумі 82895.34 доларів США за договором №SAMDN01000014661435 від 21 серпня 2007 року направлені на погашення Кредитного договору № 09/08 від 4 березня 2008 року ТОВ «СТАЛЬ ЦЕНТР».

Щодо посилання представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» на ті підстави, що позивачем ОСОБА_1 невірно обраний спосіб захисту, суд вважає належним зазначити, що звернення до суду із вимогами про відновлення договорів депозиту відповідає змісту його порушеного права та спрямоване на захист цих прав, що відповідає нормам ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Разом з тим, згідно частини другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок про те, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Постановою Верховного Суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок про те, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

У частинах першій, другій статті 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми правочину про забезпечення виконання зобов`язання є його нікчемність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зроблено висновок про те, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як заінтересовані особи (ст.ст. 215, 216 ЦК України), оскільки саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із

фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

А тому, спираючись на відсутність чітко визначеної (спеціальної) норми права, як підстави для незадоволення позову, суд не порушує принцип «jura novit curia» або «суд знає закони».

Пунктом 6 ст. 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність. Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що депозитні договори №SAMDN01000014661435 і №SAMDN01000703288548 були розірвані на підставі недійсних договорів застави і цесії між ОСОБА_1 і АТ КБ «Приватбанк» від 04 квітня 2008 року внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому відповідно до вимог ст. 216 ЦК України, повинні бути відновлені і визнані діючими з 12 серпня 2008 року по теперішній час, грошові кошти, які були зняті з депозитних вкладів ОСОБА_1 на погашення кредиту ТОВ “СТАЛЬ ЦЕНТР у сумі 490000 грн., повернуті згідно п.7 депозитних договорів, якщо вклад “Депозит VIP” припинив існування,то в силу вступає інший депозитний вклад з найбільшою річною процентною ставкою на умовах, аналогічних вкладу “Депозит VIP”.

Таким чином, позовні вимоги щодо розірвання договорів застави (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) і відступлення права вимоги (цесії) від 04 квітня 2008 року, укладених ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “ПриватБанк” не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ці договори позивачем ОСОБА_1 не підписувалися, а його підписи виконані іншою особою, а тому при їх укладанні недодержано вимог письмової форми правочину про забезпечення виконання зобов`язання, що є їх нікчемністю.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до переконання про задоволення вимог ОСОБА_1 щодо відновлення АТ КБ “ПриватБанк”, депозитних договорів №SAMDN01000014661435 (Вклад “ДепозитVIP’’) від 02 липня 2007 року та №SAMDN01000703288548 (Вклад ‘’ДепозитVIP’’) від 02 квітня 2008 року, укладених між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з 12 серпня 2008 року на дату відновлення згідно умов вказаних договорів (Вклад ”Депозит VIP”) згідно п.7., в якому зазначено, що якщо договір (Вклад “Депозит VIР”) припинив існування, то в силу вступає інший депозитний договір з найбільшими річними процентами на умовах, аналогічних договору (Вклад ”Депозит VIP”), оскільки дані договори були розірвані банком в односторонньому порядку внаслідок вчинення працівником банку злочину, та банком, після встановлення всіх фактів злочину, в добровільному порядку не відновлені.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках,

встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492),банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10).

Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибутковою касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Статтею 1064 ЦК України установлено, що укладення договору банківського вкладу з

фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред`явлення ощадної книжки у банк. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред`явлення ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред`явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

Таким чином, оскільки суд прийшов до переконання про задоволення вимог ОСОБА_1 щодо відновлення депозитних договорів №SAMDN01000014661435 (Вклад “ДепозитVIP’’) від 02 липня 2007 року та №SAMDN01000703288548 (Вклад ‘’ДепозитVIP’’) від 02 квітня 2008 року, укладених між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з 12 серпня 2008 року на дату відновлення згідно умов вказаних договорів (Вклад ”Депозит VIP”) згідно п.7, а другий екземпляр оригіналів цих депозитних договорів №SAMDN01000014661435 від 02 липня 2007 року та №SAMDN01000703288548 від 02 квітня 2008 року позивачем ОСОБА_1 не втрачені, тому вимоги позивача ОСОБА_1 про надання АТ КБ «ПриватБанк» Кулиничу С.В. оригіналів відновлених депозитних договорів, не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, в судовому засіданні встановлено, що директор Горлівської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_11 підписав договори застави і цесії між ОСОБА_1 і Банком під видачу кредиту ТОВ«СТАЛЬ ЦЕНТР» у сумі 490000,00 грн., підписи у яких від імені ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, чим ОСОБА_11 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України, тому саме АТ КБ «Приватбанк», у відповідності лр ст. 1172 ЦК України відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку передбачених законом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України, закріплює право кожної особи на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів такого захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що гарантується в першу чергу Конституцією України, а також Цивільним Кодексом і відповідними законами України.

Частинами 1-3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної

шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості, а також майнового стану цивільного відповідача.

Суд вважає, що ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, які були спричинені протиправними діями працівників відповідача АТ КБ «Приватбанк». Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує страждання ОСОБА_1 , пов`язані з втратою майна та втрати можливості отримувати відсотки за депозитними договорами, порушення його право власності.

Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985р. у справі « Абдулазіз , Кабалес і Балкандалі », зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення» ( Постанова ВП/ВС у справі № 752/ 17832/ 14-ц від 15 грудня 2020 року).

Виходячи з вищенаведеного, суд, враховуючи принцип розумності, виваженості та справедливості, вважає за доцільне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити у сумі 20000,00 грн.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 5 ч 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній

заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, а за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог немайнового характеру щодо відновлення депозитних договорів , а тому з АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.

Також, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення 20000,00 грн. з АТ КБ «ПриватБанк» в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 40% (( 20000,00 грн. – задоволені вимоги) / ( 50000,00 грн. – заявлені позовні вимоги )*100%).

З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 363,20 грн. ((50000,00 – ціна позову * 1 %, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що складає 908,00 грн ) *40%), який підлягає стягненню на користь держави за рахунок відповідача.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , а саме: розірвання договорів застави та відступлення прав вимоги, надання оригіналів відновлених договорів депозиту відмовлено, а тому судові витрати по справі в цій частині позовних вимог необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участю третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ–ЦЕНТР», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про захист порушених прав споживача згідно Закону України «Про захист прав споживачів» та відновлення договорів ( Вклад «Депозит VIP»), розірваних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що завдало матеріальних збитків - задовольнити частково.

Акціонерному товариству Комерційний Банк “ПриватБанк”, ЄДРПОУ 14360570, Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, відновити депозитні договори: Договір №SAMDN01000014661435 (Вклад “ДепозитVIP’’) від 02 липня 2007 року, а також Договір №SAMDN01000703288548 (Вклад ‘’ДепозитVIP’’) від 02 квітня 2008 року, укладені між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ЗАТ КБ «ПриватБанк», які були розірвані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з 12 серпня 2008 року на дату відновлення згідно умов вказаних договорів (Вклад ”Депозит VIP”) п.7, яким передбачено, що в разі, якщо договір (Вклад “Депозит VIР”) припинив існування, то в силу вступає інший депозитний договір з найбільшими річними процентами на умовах, аналогічних договору (Вклад ”Депозит VIP”).

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк”, ЄДРПОУ 14360570, Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_4 , моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.( двадцять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк”, ЄДРПОУ 14360570, Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) за вимогу немайнового характеру та 363,20 грн. ( триста шістдесят три грн. 20 коп.) за вимогу про стягнення моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити у зв`язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2022 року

Головуючий:

суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.