Ухвала суду № 103036495, 02.02.2022, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 237/4526/21

Провадження №1-кп/235/325/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючої – судді Корнєєвої І.В.

при секретарі – Діденко О.О.

за участю прокурора Шинкаренка Є.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників обвинуваченого ОСОБА_1 –адвокатів Полковникова Е.О.

Брага І.Д.,Юренка Ю.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 -адвоката Брага А.І. ,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Покровську обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2020 р. за № 12020050690000579, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Курахове Мар`їнського району Донецької області, громадянина України , одруженого, працюючого ФОП « ОСОБА_4 », не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.2 ст. 306,ч.2,3 ст. 307,ч.3 ст. 311 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженки с.Соснівка Покровського району Дніпропетровської області , громадянки України ,розлученої , не працюючої, не судимої , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,

за ч.2 ст. 306,ч.2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженця м.Курахове Мар`їнського району Донецької області, громадянина України , не одруженого, не працюючого , не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

за ч.2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 306,ч.2,3 ст. 307,ч.3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень ,передбачених ч.2 ст. 306,ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень ,передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор заявив клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду , про виклик до суду обвинувачених, свідків згідно реєстру матеріалів до обвинувального акту .

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою , мотивуючи тим, що обвинувачений обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень , обвинувачений може здійснити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні,вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків , передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України .

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що обвинувачена обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень , обвинувачена може здійснити спроби переховуватися від суду , незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні,вчинити інше кримінальне правопорушення , що свідчить про наявність ризиків , передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України .

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. ранку наступного дня, мотивуючи тим, що обвинувачений обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень , обвинувачений може здійснити спроби переховуватися від суду ,незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачених п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду , клопотання про виклик до судового засіданні додаткових свідків та долучення додаткових доказів до матеріалів кримінального провадження не заявив, заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підтримав клопотання захисників про закриття кримінального провадження , про витребування доказів , про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання .

Захисник Юренко Ю.В. не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду , клопотання про виклик до судового засіданні додаткових свідків та долучення додаткових доказів до матеріалів кримінального провадження не заявив, заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 199 КПК України та Конвенції з прав людини та основоположних свобод, ризики прокурором не доведені , заявлені формально, докази наявності ризиків відсутні , у клопотанні не зазначено свідків , може здійснювати вплив обвинувачений, кримінальне провадження перебуває у суді , неможливо обвинуваченому переховуватися від досудового слідства, бо всі матеріали справи зібрані та передані до суду. Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою подано прокурором з метою тиску на обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_5 підписує все, тому він на свободі.Ризики ,які зазначив прокурор, відсутні .Просить обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Підтримав клопотання захисника Браги І.Д. про закриття кримінального провадження та клопотання захисника Полковникова Е.О. про витребування доказів та зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник Брага І.Д. не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду , посилаючись на сталу практику Європейського Суду з прав людини ( рішення «Луценко проти України», «Єлоєв проти України»,»Янжинський проти Польші» та інші , Конвенцію з прав людини і основоположних свобод)зазначив , що додаткові свідки та додаткові докази можливо будуть заявлені в залежності від досліджених доказів, заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що відповідно до норм ст. 177,178,184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, прокурором заявлено клопотання з тих же підстав та мотиві , що й раніше заявлені клопотання, але доказів на підтвердження ризиків прокурором не надано та прокурором у клопотанні про продовження самого суворого запобіжного заходу не наведено жодних підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. У порушення ст. 199 КПК України прокурором не наведено обставин , що дають обрати обвинуваченому менш суворий запобіжний захід. Досудове розслідування проведено з грубими порушеннями ст. 214 КПК України .Прокурором не надано жодного доказу винуватості обвинуваченого у збуті наркотичних засобів .Прокурор безпідставно посилається на те, що обвинувачений може зникнути та перешкоджати судовому розгляду. Ризик здійснення тиску на свідків може бути на передніх стадіях судового розгляду . В той же час прокурор зачитав , що підзахисний ОСОБА_1 характеризується позитивно , має міцні соціальні зв`язки, одружений, має двох дітей, має свій бізнес, прокурором доказів , що обвинувачений може покинути країну , суду не надано.Прокурором не доведено, що у обвинуваченого в Росії або на непідконтрольній території є зв`язки,внаслідок чого ризик втечі обвинуваченого відсутній. Просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за виключенням часу явки до суду , медичних заходів та стихійного лиха. Крім того , кримінальна справа повинна бути закрита на підставі ст. 284 КПК України , бо 20.07.2020 року провадження відкрито на підставі рапорту оперуповноваженого , у жовтні 2020 року була проведена оперативна закупка у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Ст.214 КПК України вимагає внесення відомостей до ЄРДР не пізніше 24 годин та тільки після цього можливо проводити слідчі дії та обшуки , проводити експертизи.Відомості до ЄРДР не внесені й до проведення й другої та третьої закупки.Ці підстави тягнуть за собою неналежність та недопустимість всіх доказів. Підтримав клопотання захисника Полковникова Е.О. про витребування доказів та зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник Полковников Е.О. заявив клопотання про витребування доказів, зазначивши, що для забезпечення засад рівності та змагальності сторін кримінального провадження у відповідності ст. ст. 10, 22 КПК України учасники судового провадження мають право заявляти клопотання про витребування тих чи інших доказів по кримінальному провадженню.Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.Відповідно до положень частини 2 статті 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.Частиною 5 ст. 214 КПК України визначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я та по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього визначає Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.Внесення відомостей до ЄРДР щодо кримінального провадження № 12020050690000579 від 20/07/2020 року здійснювалось у відповідності із вимогами Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений Наказом Генерального прокурора України № 298 від 30/06/2020 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року. Підпунктом 1 Пункту 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (в редакції Наказу Генерального прокурора України від 30/06/2020 року) передбачено, що Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.Підпунктами 4, 5 Пункту 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (в редакції Наказу Генерального прокурора України від 30/06/2020 року) встановлено, що держателем Реєстру є Офіс Генерального прокурора (далі - Держатель), який, зокрема, здійснює функції адміністратора Реєстру (технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, його адміністрування та моніторинг використання інформації, зберігання та захист даних Реєстру, контроль права доступу тощо).Підпунктами 1, 6 Пункту 4 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (в редакції Наказу Генерального прокурора України від 30/06/2020 року) відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України та з додержанням вимог КПК України та Закону України "Про захист персональних даних".З обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12020050690000579 від 20/07/2020 року неможливо встановити рух вказаного кримінального провадження та кримінального провадження в межах якого проводились слідчі дії щодо обвинуваченої особи в період часу 20 липня 2020 року - 22 листопада 2021 року включно.?Окрім кримінального провадження № 12020050690000579 від 20/07/2020 року у ЄРДРбули зареєстровані кримінальні провадження №12020050690000491 від 02/11/2021 року за ч.3 ст. 307 КК України,№12020050690000492 від 02/11/2021 року за ч.3 ст. 311 КК України, № 12021052690000493 від 02/11/2021 року за ч. 2 ст. 306 КК України.11 листопада 2021 року прокурором було винесено постанову про об`єднання вищевказаних кримінальних проваджень.Захисник просить зобов`язати Держателя „ Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офіс Генерального прокурора України надати вичерпні дані з бази даних Держателя ЄРДР, що містяться та/або мають відношення до кримінального провадження за № 12020050690000579 від 20/07/2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 311 КК України, які повинні були бути внесені до вказаної бази згідно вимог КПК України в порядку та обсягу, передбаченому Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений Наказом Генерального прокурора України № 298 від 30/06/2020 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року.Зазначені відомості необхідно витребувати у виді завірених у встановленому порядку відповідних скріншотів (знімків екрану комп`ютера) відповідних даних з Єдиного реєстру досудових розслідувань по " кримінальному провадженню № 12020050690000579 від 20/07/2020 року, а саме вкладок: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріпленні файли», у тому числі з підвкладками вкладки «Кримінальні правопорушення»:«реєстрація», «Характеристика КП»,«Правопорушники», «Потерпілі», «Збитки», «Наслідки», «Рух», «Файли», «Зміни»; та вкладки «Правопорушники»: «Особисті дані», «Відомості про особу», «Запобіжні заходи», «Рух», «Результат суду», «Зміни» з копіями документів, зазначених у вкладці «Прикріплено». Захисник заперечує проти призначення кримінального провадження до судового розгляду із-за заявленого клопотання про витребування доказів, зазначивши , що у ході судового розгляду в подальшому можливо виникне потреба у допиті додаткових свідків та долученні додаткових доказів. Відносно запобіжного заходу ОСОБА_1 захисник підтримав думку колег , просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання. Захисник заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, зазначивши, що відповідно до ч. 1, 2 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.Відзначаючи факт недоцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_1 , клопочу про зміну щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального ‘ правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Обґрунтовуючи дане клопотання, захисник просить на виконання вищезазначеної норми кримінального процесуального закону врахувати, що ОСОБА_1 не судимий та раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності; одружений, має родину; позитивно характеризується за постійним місцем проживання; є підприємцем; на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. Дані обставини свідчать про міцність його соціальних зв`язків, що, у свою чергу, не дає підстав для висновків сторони обвинувачення, що лише подальше тримання ОСОБА_1 під вартою може убезпечити від настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не можна вважати належно обґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються конкретними доказами і не відповідають нормам кримінального процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини.У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголосив, саме національні ' судові органи мають подбати про те, щоб тривалість запобіжного заходу обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою. Враховуючи викладене, захисник вважає про недоцільність тримання під вартою підзахисного та можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу замість тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки тривале застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає меті застосування запобіжного заходу, якою згідно вимог ст. 177 ч КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також порушує п. З ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Захисник звертає увагу суду на позицію Комітету Ради Європи з питань запобігання катуванням, який закликає держави частіше використовувати альтернативи взяттю особи під варту в очікуванні суду, вдаватися до скорочення строків позбавлення волі, до умовно-дострокового звільнення та пробації, до повторної оцінки потреби у продовженні недобровільної госпіталізації психіатричних пацієнтів, до виписки або надання комунальної медико-соціальної допомоги особам, які перебувають в установах соціального захисту, а також до відмови, наскільки це можливо, від адміністративного затримання мігрантів.

Крім того, 20 березня 2020 року Комітетом було затверджено Перелік принципів, що стосуються поводження з особами, позбавленими свободи, у контексті пандемії коронавірусної хвороби (СОУГО-19). Зокрема, у принципі 5 Переліку наголошується на тому, що всі органи влади, від яких це залежить, повинні здійснювати узгоджені заходи, що є альтернативними позбавленню свободи. Такі заходи є нагально необхідними передусім у ситуаціях перенаселеності установ. Крім того, органи влади повинні частіше використовувати альтернативи взяттю особи під варту в очікуванні суду, а також вдаватися до скорочення строків позбавлення волі, до умовно дострокового звільнення та пробації, до повторної оцінки потреби у продовженні недобровільної госпіталізації психіатричних пацієнтів, до виписки або надання комунальної медико-соціальної допомоги особам, які перебувають в установах соціального захисту, а також до утримання максимально можливою мірою від затримання мігрантів. Комісар Ради Європи з прав людини підтримала опублікований Європейським комітетом із запобігання катуванням Перелік принципів у контексті пандемії СОУГО-19. Зокрема, вказано, що використання альтернативних позбавленню свободи заходів є першочерговим обов`язком в ситуаціях перенаселеності місць позбавлення волі, а надто в надзвичайних ситуаціях. Особливу увагу слід приділяти тим ув`язненим, у яких є проблеми зі здоров`ям; літнім людям, які не являють загрози для суспільства; і тим, хто звинувачується або засуджений за незначні або ненасильницькі злочини. Скорочення ' чисельності позбавлених волі осіб є необхідною умовою для забезпечення ефективного дотримання санітарних правил і послаблення тиску на тюремний персонал і пенітенціарні системи загалом . Враховуючи рекомендації європейських інституцій та ситуацію з пандемією в Україні, розуміючи, що життя та здоров`я людини згідно з Конституцією України є найвищою соціальною цінністю (стаття 3), суди, органи прокуратури і досудового розслідування мають вживати дієві заходи щодо обов`язкового врахування умов пандемії як однієї з обставин, що мають враховуватися при обранні тримання під вартою, чи зміні іншого запобіжного заходу на тримання під вартою та пошук можливостей застосування у разі потреби альтернатив. Проголошуючи «право на свободу», стаття 5 Конвенції передбачає >, фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена волі. Вона не пов`язана зі звичайними обмеженнями свободи пересування, які регулюються статтею 2 Протоколу № 4 (Creanga v. Romania [ВП] (Креанге проти Румунії), § 92; Engel and Others v. the Netherlands (Енгель та інші проти Нідерландів), § 58).Основною метою статті 5 є запобігання свавільному або необгрунтованому позбавленню волі (McKay v. The United Kingdom (Маккей проти Сполученого Королівства) [ВП], § 30). Право на свободу та особисту недоторканість має найважливіше значення в «демократичному суспільстві» за змістом Конвенції (Medvedyev and Others v. France (Медвєдєв та інші проти Франції) [ВП], § 76; Ladent v. Poland (Ладент проти Польщі), № 11036/03, § 45, 18 березня 2008 року).Стаття 5 § 3 Конвенції передбачає гарантії проти свавільного або необгрунтованого позбавлення волі заарештованих або затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (Aquilina v. Malta (Аквіліна проти Мальти) [ВП], § 47; Stephens v. Malta (Стівенс проти Мальти) (№ 2), § 52).Судовий контроль служить ефективною гарантією захисту від можливого неналежного поводження, ризик якого є максимальним на початковому етапі затримання, а також від зловживання повноваженнями, покладеними на співробітників правоохоронних органів або інших органів влади, які повинні здійснюватись суворо в обмежених цілях і виключно V, відповідно до встановленого порядку (Ladent v. Poland (Ладент проти Польщі), § 72).Захисник також відзначає, що будь-яке позбавлення волі має узгоджуватися з метою захисту особи від свавілля (див., серед інших Witold Litwa v. Poland (Вітольд Литва проти Польщі), § 78).Поняття «свавілля» у статті 5 § 1 має більш широке значення, аніж просто недотримання національного законодавства, так що позбавлення волі може бути законним з точки зору внутрішнього права, але все ж свавільним в розумінні Конвенції, порушуючи тим самим її положення (Creanga v. Romania (Креанге проти Румунії), § 84; A. and Others v. the Unied Kingdom (А. та інші проти Сполученого Королівства) [ВП], § 164; принципи, що стосуються поняття «свавілля», розглядаються у справі Saadi v. The United Kingdom (Сааді проти Сполученого Королівства) [ВП], §§ 68- 74). Європейський суд вважає, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії) [ВП], § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 183, Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії), § 97; Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії, § 62).Гарантії, передбачені статтею 5 Конвенції, покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Враховуючи вищенаведене, захисник вважає, що на теперішній час відпала необхідність в обмеженні права ОСОБА_1 на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час має забезпечити запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 . Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Таким чином, можливо застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 мешкав в цій квартирі до арешту. Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та покласти на нього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м. Курахове, Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.Захисник просить змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та покласти на нього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м. Курахове, Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи,/що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Захисник підтримав клопотання захисника Браги І.Д. про закриття кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_2 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду , клопотання про допит додаткових свідків та долучення додаткових доказів не заявила, заперечувала проти продовження їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримавши позицію захисника Браги А.І. та клопотання захисників Браги І.Д.,Полковникова Е.О.,Юренка Ю.В.

Захисник Брага А.І. підтримав клопотання захисника Полковникова Е.О. про витребування доказів , заперечував проти призначення кримінального провадження до судового засідання , клопотання про допит додаткових свідків та долучення додаткових доказів до матеріалів кримінального провадження не заявив, заперечував проти продовження обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що клопотання прокурора стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не обгрунтоване , прокурор зловживає своїми правами, прокурор копіює свої вимоги з клопотання в клопотання , не обрунтовуючи неможливість перебування ОСОБА_2 на свободі , прокурором порушення змагальність сторін –докази вини ОСОБА_5 у кримінальних правопорушеннях наявні , наркотичні засоби належать ОСОБА_5 ,який підсадив ОСОБА_2 на вживання наркотичних засобів,вмовив її узяти на себе вину , бо вона раніше не судима, а ОСОБА_5 судимий. Будучи закоханою в ОСОБА_5 ,з яким обвинувачена проживала, вона повірила йому. Саме ОСОБА_5 повинен бути під вартою.Жодного доказу наявності ризиків прокурором не наведено. ОСОБА_2 не впливала , не впливає на слідство. Застава ,визначена у розмірі 1 350 000 грн. –це цинізм , бо обвинувачена таких грошей не має , та не буде мати якщо й продасть квартиру та свої органи. Просить змінити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання. Клопотання захисника Браги І.Д. про закриття кримінального провадження підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового засідання , клопотання про допит додаткових свідків та долучення додаткових доказів до матеріалів кримінального провадження не заявив, не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту у визначений проміжок часу. Підтримав клопотання захисників Браги І.Д.,Полковникова Е.О.,Браги А.І.,Юренка Ю.В.

Прокурор Шинкаренко Є.С. заперечував проти задоволення клопотання захисників Браги І.Д.,Полковникова Е.О.,Браги А.І.,Юренка Ю.В.,зазначивши, що після проведення НСРД було вилучено низку доказів, на підставі яких проведені експертизи. Відомості до ЄРДР внесені по відповідній кваліфікації

Вислухавши думку учасників судового провадження , суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 10 КПК України не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом , за ознаками раси , кольору шкіри , політичних, релігійних чи інших переконань ,статі ,етнічного та соціального походження , майнового стану ,місця проживання,громадянства ,освіти , роду занять , а також за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності , що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій , прав, свобод і законних інтересів засобами , передбаченими цим Кодексам.Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей , документів ,інших доказів,клопотань, скарг , а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом Суд ,зберігаючи об`єктивність та неупередженість , створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження , потерпілим, представником юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження у порядку ,передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади , органів місцевого самоврядування , підприємств, установ , організацій ,службових та фізичних осіб речей ,копій документів ,відомостей, висновків експертів, висновків ревізій ,актів перевірок , ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій , негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій , а також шляхом здійснення інших дій ,які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій , негласних слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань,які розглядаються в порядку , передбаченому ст. 220 КПК України.

До доказів сторони захисту повинно бути надано доступ за запитом прокурора в порядку ст. 290 КПК України.

Як встановлено у судовому засіданні з наданих стороною захисту матеріалів (надано тільки клопотання захисника про витребування доказів) сторона захисту не зверталася у ході досудового розслідування до Офісу Генерального прокурора з питання витребування витягів з ЄРДР та ці докази не відкривалися прокурору в порядку ст. 290 КПК України.

При судовому розгляді кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час судового розгляду визначено ст. 333 КПК Українм , зокрема,звернення до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, при цьому судом повинно бути враховано причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Враховуючи , що нормами КПК України взагалі не передбачено при судовому розгляді проведення такої процесуальної дії ,як витребування доказів за клопотанням сторони кримінального провадження, а також те, що стороною захисту до суду не подавалося клопотання в порядку ст. 333 КПК України, як й не подавалися докази звернення захисника до Офісу Генерального прокурора з клопотанням або заявою про дання документів з ЄРДР.

Посилання захисника Полковникова Е.О. на вимоги ст. 10,22 КПК України суд вважає необгрунтованими , бо суд створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків,а не виконує функції сторони захисту.

На підставі викладеного , суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання захисника Полковникова Е.О. про витребування доказів.

Відносно клопотання захисника Браги І.Д. про закриття кримінального провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 284 КПК України передбачені підстави для закриття кримінального провадження , зокрема 10 пунктів в частині 1 статті та 4 пункти частини 2 цієї статті передбачають закриття кримінального провадження.

Захисником Брагою І.Д.при заявленні усного клопотання не вказано яка саме підстава за даним кримінальним провадженням є підставою для закриття кримінального провадження, та захисником Брагою І.Д. не надано суду жодного доказу на підтвердження підстав для закриття кримінального провадження.

Посилання захисника Браги І.Д. на порушення вимог ст. 214 КПК України без зазначення яких саме та без надання доказів на їх підтвердження , при умові , що по кримінальному провадженні провадиться підготовче судове засідання , у суду наявні тільки обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування , не є підставою для задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження відповідно до вимог ст. 314 КПК України.

Посилання захисника Браги І.Д. на недопустимість доказів ,які отримані при порушенні ст. 214 КПК України , без вказівки самих доказів та надання доказів,які дають підстави для закриття кримінального провадження, не може бути підставою для закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні.

Крім того ,як вбачається із додатків до обвинувального акту, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи,а саме на стадії судового розгляду .

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку про відсутність правових підставі для задоволення клопотання захисника Браги І.Д. про закриття кримінального провадження.

Обвинувальний акт, пред`явлений ОСОБА_1 за ч.2 ст. 306,ч.2,3 ст. 307,ч.3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 306,ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст. 307 КК України. ,що надійшов до суду 06 грудня 2021 року , відповідає вимогам КПК України, і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Красноармійському міськрайонному суду Донецької області на підставі ухвали Донецького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року .

Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.

Існує необхідність допитати під час судового розгляду обвинувачених, свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» від 21 липня 2020 року № 817-IX внесено зміни до Криміналого процесуального кодексу ,а саме:

-частину ч.2ст. 31 КПК України викладено у редакції "2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд".

-статтю 315 КПК України доповнено частиною четвертою такого змісту:"4. Під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів".

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судом роз`яснено, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень , за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, мають право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заявили клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них суддею одноособово.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 (справа № 1-28/2017) , положення третього речення ч.3 ст.315 КПК України щодо автоматичного продовження під час підготовчого провадження запобіжного заходу , обраного під час досудового розслідування , визнане неконституційним.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження суд має право обрати , змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження , у тому числі запобіжний захід , обраний щодо обвинуваченого .

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України .

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов`язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Гарсія Руіс проти Іспанії»).

У п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (справа «Соловей і Зозуля проти України» від 27 листопада 2008 р.). За таких обставин Суд вважає, що рішення районного суду (без мотивування підстав для його прийняття) не забезпечило заявникові адекватного захисту від свавілля, який є важливим елементом «законності» тримання під вартою в розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 12 лютого 2015 р. по справі «Подвезько проти України » визначено порушення п.1 і 3 ст.5 Конвенції з прав людини з огляду на те, що досудове тримання під вартою не ґрунтувалося на належних і достатніх підставах і суди не аргументували необхідність тримання заявника під вартою.

У рішенні ЄСПЛ «Жердєв проти України » Європейський суд вказав , що вже встановлював у справах проти України порушення у зв`язку з тим, що навіть коли йдеться про тривалі строки тримання під вартою , національні суди здебільшого посилаються на аналогічні підстави , наведені при затриманні , не вказуючи жодного з нових деталей ,або взагалі не обґрунтовують обрання такого запобіжного заходу ;-національні суди на жодному етапі не розглядали можливості застосування альтернативних запобіжних заходів

Суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 16.06.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14.08.2021 року включно , з альтернативою визначення запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 16.06.2021 року складає 1 135 000 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 06.07.2021 року обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою визначення запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 16.06.2021 року складає 1 135 000 грн, визнано співмірним.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 10.09.2021 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 08.11.2021 року включно , з альтернативою визначення запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 09.09.2021 року складає 1 135 000 грн.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 05.11.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14.12.2021 року включно , з альтернативою визначення запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 05.11.2021 року складає 1 135 000 грн.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13.12.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 10.02.2022 року включно , з визначенням запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2021 року складає 1 135 000 грн.

Судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 306,ч.2,3 ст. 307,ч.3 ст. 311 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини , санкція ст.306 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна ;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого - обвинувачений є особою молодого віку , не є особою з інвалідністю ;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : обвинувачений має зареєстроване місце проживання , має родину та двох неповнолітніх утриманців , проживає з дружиною та дітьми;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : є фізичною особою підприємцем;

6) репутація обвинуваченого: посередня ;

7) майновий стан обвинуваченого : не має у власності нерухомого чи рухомого майна, кошти на рахунках у банку відсутні;

8) обвинувачений- не судимий;

9) обвинуваченому за даним кримінальним провадження інший запобіжний захід , окрім тримання під вартою,не обирався.

10) обвинуваченому не повідомлялось про підозру у вчиненні іншого кримінального провадження

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, - відсутній.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_1 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченою ОСОБА_1 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акту, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит інших обвинувачених та заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не проведенням у судовому засіданні допиту інших обвинувачених та свідків .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні восьми епізодів кримінального правопорушення ,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на викладене, суд вважає що ризики,які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у ході досудового розслідування , не зникли та не зменшилися , та застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кількох умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень , максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 15 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків у кримінальному провадженні.

Тобто , для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Враховуючи особистість обвинуваченого ОСОБА_1 , вагомість доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєння інкримінованих кримінальних правопорушень , суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків,внаслідок чого клопотання захисників ОСОБА_7 ,Юренка Ю.В.,Полковникова Е.О.,Браги А.І. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, задоволенню не підлягає.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 15.06.2021 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 13.08.2021 року включно.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.09.2021 року ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 07.11.2021 року включно , з альтернативою визначення запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 09.09.2021 року складає 1 135 000 грн.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 05.11.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14.12.2021 року включно .

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13.12.2021 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 10.02.2022 року включно , з визначенням запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2021 року складає 1 135 000 грн.

Судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого їй обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її вини: ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч.2 ст. 307 КК України , які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини , санкція ст.306 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна ;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченої - обвинувачена є особою молодого віку , не є особою з інвалідністю;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченої : обвинувачена має зареєстроване місце проживання , має родинй, утриманців не має, проживає з повнолітнім сином ;

5) наявність у обвинуваченої постійного місця роботи : не працює;

6) репутація обвинуваченої: посередня ;

7) майновий стан обвинуваченої : не має у власності нерухомого та рухомого майна, кошти на рахунках у банку відсутні;

8) обвинувачена- не судима;

9) обвинуваченій за даним кримінальним провадження інший запобіжний захід , окрім тримання під вартою,не обирався.

10) обвинуваченій не повідомлялось про підозру у вчиненні іншого кримінального провадження

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, - відсутній.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачена ОСОБА_2 без застосування до неї запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченої, моральністю, її відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченою ОСОБА_2 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання- відсутність соціальних зв`язків .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акту, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит інших обвинувачених та заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не проведенням у судовому засіданні допиту інших обвинувачених та свідків .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачена раніше не судима, обвинувачується у вчиненні трьох епізодів тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень ,що свідчить про схильність обвинуваченої до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на викладене, суд вважає що ризики,які були підставою для обрання обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у ході досудового розслідування , не зникли та не зменшилися , та застосування обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачена обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кількох умисних кримінальних правопорушень , максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 12 років, у зв`язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на іншого обвинуваченого та свідків у кримінальному провадженні.

Тобто , для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Враховуючи особистість обвинуваченої , вагомість доказів причетності обвинуваченої ОСОБА_2 до скоєння інкримінованих кримінальних правопорушень , суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу , ніж тримання під вартою ,не забезпечить виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків,внаслідок чого клопотання захисника Браги А.І. про зміну обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у розмірах- щодо особи , підозрюваної чи обвинуваченої к вчиненні особливо тяжкого злочину –від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках ,якщо слідчий суддя , суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою , що підозрюється , обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину ,покладених на неї обов`язків ,застава може бути призначена у розмірі ,який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 06.07.2021 року обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою визначення запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 16.06.2021 року складає 1 135 000 грн, визнано співрозмірним.

Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімумів для працездатних осіб складає 2 481 грн. З урахуванням вимог ст. 182 КПК України розмір застави визначається з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 року.

Враховуючи тяжкість пред`явленого обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення , велику кількість епізодів злочинної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів ,психотропних речовин , їх аналогів та прекурсопів , дані про особи обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд приходить до висновку , що застава у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладених на них обов`язків та суд приходить до висновку , що застава у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2022 року складає 1 240 500 грн, є співрозмірним з пред`вленим обвинуваченням та наявними ризиками , передбаченими ч.1 ст.177 КПК України та які не зменшилися на момент даного розгляду кримінального провадження.

Відносно доводів захисників про необгрунтованість підозри та пред`явленого обвинувачення ,відсутність доказів винуватості обвинувачених у інкримінованих їм кримінальних правопорушень,суд зазначає, що на даній стадії підготовчого судового засіданні судом докази не досліджуються. Дослідження доказів законодавцем віднесено до стадії судового розгляду .Крім того , оцінку доказів , наданих стороною обвинувачення та стороною захисту , суд оцінює у нарадчій кімнаті при ухвалені вироку по справі.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 16.06.2021 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці , тобто до 16.08.2021 року включно.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.09.2021 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту строком з 22 год. до 06 год.на 2 місяці , тобто до 08.11.2021 року включно.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 05.11.2021 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту строком з 22 год. до 06 год.на 2 місяці , тобто до 14.12.2021 року включно.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13.12.2021 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком з 22 год. до 06 год.на 2 місяці , тобто до 13.02.2022 року включно.

Судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред`явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини , санкція ст.307 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна ;

3) вік та стан здоров`я обвинуваченого - обвинувачений є особою молодого віку , не є особою з інвалідністю ;

4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого : обвинувачений має зареєстроване місце проживання , має родину , проживає з батьками;

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : не працює;

6) репутація обвинуваченого: посередня ;

7) майновий стан обвинуваченого : не має у власності нерухомого чи рухомого майна, кошти на рахунках у банку відсутні;

8) обвинувачений- в силу ст. 89 КК України не судимий;

9) обвинуваченому за даним кримінальним провадження інший запобіжний захід , окрім домашнього арешту ,не обирався.

10) обвинуваченому не повідомлялось про підозру у вчиненні іншого кримінального провадження

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, - відсутній.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_3 без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов`язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Судом не встановлено стримуючі фактори, які свідчать , що обвинуваченим ОСОБА_3 не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акту, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит інших обвинувачених та заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато.

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку з не проведенням у судовому засіданні допиту інших обвинувачених та свідків .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення ,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

З огляду на викладене, суд вважає що продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту , є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення , максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна .

Тобто , для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту , наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст. 177 КПК України , і на які вказує прокурор.

Враховуючи особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , вагомість доказів причетності обвинуваченого до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення , суд приходить до висновку , що обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного і керуючись ст.314-316 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань захисників Полковникова Е.О., Браги І.Д.,Юренко Ю.В.,Браги А.І. про зміну обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту відмовити .

В задоволенні клопотання захисника Полковникова Е.О. про витребування доказів відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Браги І.Д. про закриття кримінального провадження відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 306,ч.2,3 ст. 307,ч.3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 306,ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст. 307 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Красноармійського міськрайонного суду на 14 год. 00 хв. 11 лютого 2022 року.

Судовий розгляд кримінального провадження провести суддею одноособово з викликом учасників судового провадження: прокурора Шинкаренка Є.С., обвинувачен них ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників Полковникова Е.О., Брага І.Д.,Брага А.І.,Юренка Ю.В. , свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту.

Продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Курахове Мар`їнського району Донецької області, громадянина України,у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 02 лютого 2022 р. до 02 квітня 2022 р.

Визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 у 500 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року, що складає 1 240 500 грн. (один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот грн. 00 коп.), які можуть бути внесені на рахунок ТУ ДСА України.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: - прибувати до прокурора і суду за першою вимогою у встановлений час- не відлучатися із населеного пункту , а саме, м.Курахове Покровського району Донецької області без дозволу прокурора та суду; -повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженні ;-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон , інші документи , що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора , суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки ,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку ,встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженки с.Соснівка Покровського району Дніпропетровської області , громадянки України,у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 02 лютого 2022 р. до 02 квітня 2022 р.

Визначити розмір застави обвинуваченій ОСОБА_2 у 500 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року, що складає 1 240 500 грн. (один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот грн. 00 коп.),які можуть бути внесені на рахунок ТУ ДСА України.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обов`язки: - прибувати до прокурора і суду за першою вимогою у встановлений час- не відлучатися із населеного пункту , а саме, м.Курахове Покровського району Донецької області без дозволу прокурора та суду; -повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженні ;-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон , інші документи , що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до прокурора , суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки ,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку ,встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженця м.Курахове Мар`їнського району Донецької області, громадянина України, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці , тобто до 02 квітня 2022 р. включно , заборонивши останньому залишати житло за адресою: : АДРЕСА_4 , в період доби з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: - прибувати до прокурора та суду за першою вимогою у встановлений час- не відлучатися із м.Курахове Покровського району Донецької області без дозволу прокурора та суду ; -повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання .

Контроль за виконанням ухвали суду щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 покласти на орган Національної поліції за місцем його перебування під домашнім арештом , а саме на ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області за адресою : 85612 Донецька область ,м.Курахове , пр.Мечникова ,16, у зв`язку з відсутністю електронного засобу контролю.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченим негайно після її оголошення.

Копію ухвали відносно ОСОБА_3 направити до ВП № 2 Покровському РУП ГУ НП в Донецькій області для виконання.

Копію ухвали суду відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направити до державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали оголошений 07 лютого 2022 р. о 12.00 год.

Головуюча :