Ухвала суду № 10303540, 22.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року справа №2а-7074/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Нікуліна О.А.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

за участі

представника відповідача Бельчевої О.К.

представників третіх осіб Клімова О.С., Татусь О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року у справі № 2а-7074/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, за участю третіх осіб Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Національної комісії регулювання електроенергетики України «про скасування рішення від 24 лютого 2010 року № 52»,-

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, за участю третіх осіб Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Національної комісії регулювання електроенергетики України «про скасування рішення від 24 лютого 2010 року № 52».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року у справі № 2а-7074/10/0570 позов було задоволено у повному обсязі, а саме: скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 24 лютого 2010 року № 52 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у загальній сумі 559340 грн. 10 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, проти чого заперечували представники третіх осіб. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 20316900 з такими видами діяльності, зокрема, як розподілення та постачання газу. Діяльність з транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами позивач здійснює на підставі ліцензії НКРЕ серії АА № 224451, строк дії ліцензії з 22 березня 2000 року по 21 березня 2010 року. Діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом позивач здійснює на підставі ліцензії НКРЕ серії АА № 224425, строк дії ліцензії з 7 квітня 2000 року по 6 квітня 2010 року.

17 лютого 2010 року відповідачем був складений акт № 77, відповідно до якого здійснена перевірка позивача, яка відбулася з 8 по 17 лютого 2010 року, з питань правильності формування та застосування роздрібних цін (тарифів) на природний та скраплений газ, який реалізується населенню та іншим споживачам позивачем за період 2009 рік, січень 2010 року.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлено, що позивачем в порушення запровадженого порядку застосування регульованих цін (тарифів) на природний газ в період з 8 лютого по 18 лютого 2009 року зайво отримано 186446 грн. 70 коп.

24 лютого 2010 року заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52, яким на підставі акту перевірки від 17 лютого 2010 року № 77, за завищення цін на природний газ з порушенням запровадженого порядку їх застосування в розмірі 2622 грн. 06 коп. за 1 тис. куб.м. з урахуванням тарифів на транспортування, постачання та ПДВ за період з 8 по 18 лютого 2009 року застосовано суму економічної санкції у сумі 559340 грн. 10 коп., а саме: необґрунтовано отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 186446 грн. 70 коп. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 372893 грн. 40 коп.

У спірному рішенні відповідач визначив порушення позивачем норм статті 58 Конституції України, пункту 1 статті 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 року № 279-VІ, пункту 1 постанови НКРЕ України «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, на 2009 рік» від 29 січня 2009 року № 56, пункту 1 постанови НКРЕ України «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших субєктів господарювання на 2009 рік» від 29 січня 2009 року № 57, пункту 1 постанови НКРЕ «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, на 2009 рік» від 19 лютого 2009 року № 194, пункту 1 постанови НКРЕ «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших субєктів господарювання на 2009 рік» від 19 лютого 2009 року № 195.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (пункти 1, 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819).

Відповідно до пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки.

Таким чином, відповідач - Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області є субєктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами.

Проблемою даного спору є питання застосування позивачем при господарській діяльності цін (тарифів), які підлягають державному регулюванню у відповідності до прийнятих відповідними органами виконавчої влади нормативно-правових актів.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікації; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які виступають субєктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 року. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Як вбачається з акту перевірки (7 стор. акту), відповідач під час перевірки встановив, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 28 січня 2009 року № 36 було внесено зміни до пункту 8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регульованих цін (тарифів) від 25 грудня 1996 року № 1548. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року № 36 була опублікована в офіційному друкованому виданні «Урядовий курєр» від 4 лютого 2009 року № 19. Відповідно до статті 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України набирають чинність з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше їх дня їх офіційного опублікування. Таким чином, відповідач здійснює висновок, що постанова Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 року № 36 повинна набрати чинність з 4 лютого 2009 року, у зв'язку із чим тільки з 4 лютого 2009 року Національна комісія регулювання електроенергетики України отримала право за погодженням з Міністерством економіки України встановлювати граничні ціни на природний газ для споживачів (крім населення).

Національна комісія регулювання електроенергетики України постановою «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших субєктів господарювання на 2009 рік» від 29 січня 2009 року № 57 затвердили граничні рівні цін, однак на думку відповідача, на час прийняття даної постанови НКРЕ не отримувала повноважень щодо встановлення граничних рівнів цін для промислових споживачів та інших субєктів господарювання, у зв'язку із чим є не чинною.

В акті перевірки відповідач також зазначає, що з 19 лютого 2009 року, тобто після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2009 року № 36 постановою НКРЕ «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших субєктів господарювання на 2009 рік» від 19 лютого 2009 року № 195 на законних підставах затверджений граничний рівень ціни на природний газ на 2009 рік.

У відповідності з вимогами постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 29 квітня 2006 року № 605 НАК «Нафтогаз України» своїм наказом від 16 січня 2009 року № 13 «Про внесення змін до наказів від 29 серпня 2008 року № 342 та від 27 січня 2008 року № 457» з 1 січня 2009 року затвердив ціну на природний газ в розмірі 1553 грн. 15 коп. за 1000 куб.м.

В результаті порушення запровадженого порядку застосування регульованих цін (тарифів) позивачем, на думку відповідача, зайво отримано за період з 8 по 18 лютого 2009 року коштів в сумі 186446 грн. 70 коп.

Суд погоджується з висновками відповідача, що постанова Кабінету Міністрів України № 36 набрала чинності з 4 лютого 2009 року, тобто з моменту її офіційного опублікування, але при цьому суд зазначає, що датою набрання чинності нормативно-правовим актом є дата, з якої виконання цього нормативно-правового акту є обовязковим на всій території України; водночас, відносини, що змінюються цим нормативно-правовим актом змінюються з дня, що зазначений в такому нормативно-правовому акті. Таким чином, зміна граничних розмірів цін та тарифів з 1 січня 2009 року не є датою набрання постановою Кабінету Міністрів України чинності, а є датою, з якої змінюються правовідносини щодо визначення розміру граничних цін та тарифів.

Крім цього, як вбачається з акту перевірки, відповідач при здійсненні розрахунку зайво отриманої суми виручки від реалізації природного газу за період з 8 по 18 лютого 2009 року використав розмір ціни 1553 грн. 15 коп. відповідно до наказу НАК «Нафтогаз України» від 16 січня 2009 року № 13, який був визнаний не чинним наказом НАК «Нафтогаз України» від 29 січня 2009 року № 43.

Суд також зазначає, що будь-яких доказів отримання позивачем будь-якої виручки (вигоди) у спірних правовідносинах, відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути засновані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Вилучення прибутку (доходу) та адміністративно-господарський штраф є видами адміністративно-господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 239 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але е пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, Держцінінспекцією не дотримано строки притягнення ВАТ «Макіївкагаз» до відповідальності за порушення державної дисципліни цін, оскільки санкції накладені рішенням від 24 лютого 2010 року за період із 8 по 18 лютого 2009 року.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 23.06.2010 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року у справі № 2а-7074/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Макіївкагаз» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, за участю третіх осіб Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Національної комісії регулювання електроенергетики України «про скасування рішення від 24 лютого 2010 року № 52» залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін