Ухвала суду № 10303509, 17.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Масенко Д.Є.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року справа №2а-5044/09/1213

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:Горбенко К.П.

суддів: Юрченко В.П.

Лях О.П.

при секретарі:Ольховій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 25 грудня 2009 року у справі № 2-а-5044/09/1213 за позовом ОСОБА_3 до УДАІ УМВСУ в Луганській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська із позовом до УДАІ УМВСУ в Луганській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою суду першої інстанції від 25 грудня 2009 року у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №550551 та №05506034.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що інспектором ДПС 3-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганська Нікулішиним С.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення, де вказано, що 28.10.2009р. о 8.50г. ОСОБА_3 на вул. Красноармійська м. Луганська, керуючи автомобілем ВАЗ-2109, держ.номер НОМЕР_1, проігнорував вимоги дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та здійснив зупинку в зоні дії цього знаку.

На підставі вищевказаного протоколу інспектором ВДАІ було винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та піддано покаранню у вигляді штрафу у сумі 260 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог позивача та крім цього зазначає наступне. Відповідно до ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності

Відповідно до ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Даючи правову оцінку діям відповідача, колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про міліцію» одними із завдань міліції є забезпечення безпеки дорожнього руху та запобігання правопорушенням та їх припинення.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14.04.1997 року № 341 одним із завдань Державтоінспекції є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань виявляє та вживає заходів до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд справ, віднесених до відання Державтоінспекції.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем по справі було виявлено факт скоєного правопорушення, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВВ № 073878 від 28.10.2009 року відносно ОСОБА_3, що відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є одним з доказів скоєного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач при винесенні постанови про адміністративне правопорушення діяв в межах наданих йому повноважень, передбачених діючим законодавством, тому постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 25 грудня 2009 року у справі № 2-а-5044/09/1213 за позовом ОСОБА_3 до УДАІ УМВСУ в Луганській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17.06.2010р. Повний текст ухвали складено 22.06.2010р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді