Рішення № 10303272, 01.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2010 р. Справа № 29/133-10

вх. № 4954/5-29

Суддя господарського суду Харківської області Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Агічеєва О.А. за дов. №2 від 01.05.2010р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг", м. Харків;

про стягнення 59998,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.06.10 Відкрите акціонерне товариство "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" 59998,19грн. за векселем серії АА№1542145 від 15.07.2008р.; судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що за простим векселем АА№1542145, який 15.07.2008р. відповідач передав позивачу, вчинивши на ньому індосамент на користь позивача, сума 59998,19грн. залишилась не стягнутою (з векселедавця стягнуто 66893,81грн., а 12.04.2010р. виконавчий документ був повернутий позивачу). Окрім того, 03.06.10 до суду надійшло клопотання позивача про забезпечення позову, в якому він просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно ТОВ "Оберіг".

Ухвалою суду від 03.06.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, клопотання позивача про забезпечення позову було задоволено.

17 червня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області заяву (вх.№11801) про долучення до справи документів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав.

Через канцелярію суду, відповідачем було надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю явки його представника в судове засідання.

Позивач проти відкладення розгляду справи та проти продовження строків вирішення спору заперечує.

Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного. Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 ГПК України, спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи, що строк вирішення спору по справі №29/133-10 закінчується 02.07.10, а позивач заперечує проти продовження строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, оголошено перерву для надання можливості ознайомитись із доповненням до позовної заяви, із матеріалами справи, надати нові докази тощо). Проте, нових доказів відповідачем не надано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні про відкладення справи не зазначено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 15.07.2008 відповідач передав позивачу простий вексель АА № 1542145 (надалі – вексель), виданий ТОВ “Навчальний друк”, вчинивши на ньому індосамент на користь позивача. Термін сплати векселя – за пред’явленням.

Відповідно до статті 16 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, який запроваджено Конвенцією Ліги Націй від 07.06.1930 до якої Україна приєдналася згідно із Законом від 06.07.1999 № 826-XIV “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі” (надалі – Уніфікований Закон) власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Оригінал векселя представлений позивачем та долучений до матеріалів справи.

Згідно з актом приймання-передачі векселів від 17.07.2008 на виконання договору надання поліграфічних послуг №344 від 06.08.2007 з урахуванням додаткової угоди №1 від 17.07.2008 відповідач передав, а позивач прийняв простий вексель АА № 1542145 (надалі – вексель), виданий ТОВ “Навчальний друк.

Як випливає з передавального напису (індосаменту) на користь позивача та акту приймання-передачі векселя від 17.07.2008, позивач є його законним держателем.

Відповідно до статті 15 Уніфікованого Закону, відповідач (індосант) відповідає за платіж за векселем.

Матеріалами справи підтверджується, що 30.09.2008 вексель був пред’явлений до платежу векселедавцю, ТОВ “Навчальний друк”, код ЄДРПОУ 31342575, не сплачений за пред’явленням, про що 01.10.2008 року Тимченко Т.В. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу вчинено відповідний протест та у подальшому – виконавчий напис від 01.10.2008, зареєстрований в реєстрі за №5663.

Позивач пред’явив вексель разом із протестом та виконавчим написом до стягнення ДВС в Дергачівському районі м. Харкова та 03.10.08 було відкрите виконавче провадження.

Постановою від 12.04.2010 виконавче провадження закрито за заявою стягувача.

Відповідно до статті 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру – у двомісячний строк.

Оскільки виконавче провадження тривало більше встановленого законом строку, а закінчено було за заявою стягувача, а не у зв’язку із виконанням, суд вважає, що векселедавець – ТОВ “Навчальний друк” своїх зобов’язань за векселем не виконав.

Позивач зазначає, що станом на день розгляду позову стягнуто з векселедавця 66893,81 грн (разом з витратами на нотаріуса), сума 59998,19 грн. залишилася нестягнутою, що відповідачем не спростовано.

При цьому позивач мав право заявляти вимоги до відповідача, як індосанта про стягнення навіть всієї суми за векселем, виходячи з наступного.

Статтею 47 Уніфікованого Закону визначено, що всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов’язаними перед держателем. Держатель має право пред’явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов’язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов’язалися. Пред’явлення позову до однієї із зобов’язаних осіб не перешкоджає пред’явленню позову до інших осіб, навіть якщо вони йдуть після особи, до якої пред’явлено позов.

Уніфікований Закон не вимагає від векселедержателя доведення обставин несплати боргу іншими зобов’язаними особами.

Індосамент, вчинений відповідачем на векселі не містить напису “без звороту на себе”, “обіг без витрат” або інших аналогічних застережень про неможливість пред’явлення позову до індосанта.

Відповідно до ч. 1 статті 45 Уніфікованого закону держатель повинен повідомити свого індосанта і трасанта про неакцепт або неплатіж протягом чотирьох робочих днів, наступних за днем протесту. Кожний індосант повинен протягом двох робочих днів, наступних за днем одержання ним повідомлення, сповістити свого індосанта про одержане ним повідомлення із зазначенням найменувань і адрес тих, хто надіслав попередні повідомлення, і так далі послідовно, аж до трасанта. Перебіг вказаних вище строків починається з моменту одержання попереднього повідомлення.

При цьому, відповідно до ч. 6 тієї ж статті особа, яка не надсилає повідомлення протягом вказаного вище строку, не втрачає своїх прав. Вона несе відповідальність за будь-яку шкоду, спричинену внаслідок її необережності, однак розмір відшкодовуваних збитків не повинен перевищувати суму переказного векселя.

Хоча позивач не надав доказів повідомлення індосанта про протест у неплатежі, він, виходячи з норм ч.6 ст. 45 Уніфікованого Закону, своїх прав на стягнення не втрачає, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які дані про його необережність та шкоду, яка була завдана відповідачу у зв’язку із неповідомленням йому про протест.

Отже, суд приходить до висновку, що право позивача на стягнення зазначеної їм суми підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача про стягнення 59998,19грн. за простим векселем № АА № 1542145 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг” (61140, м. Харків, пр.Гагаріна, буд. 62, кв. 97, рах. №26008811379740 26008811379740 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 351016, код ЄДРПОУ 31339960) на користь Відкритого акціонерного товариства “Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе” КП ДАК “Укрвидавполіграфія” (61057, м. Харків, вул. Донець – Захаржевського,6/8, рах. №260055763 у ВАТ «Мегабанк» МФО 351629, код ЄДРПОУ 02470170)59998,19грн. за векселем серії АА № 1542145 від 15.07.2008, 599,98 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.