Ухвала суду № 103031769, 03.02.2022, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1791/2022

Справа № 428/7646/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олійник В.М., за участю секретаря Рудік Ю.Ю., прокурора Кожем`яки І.В., слідчого Лелюка Д.С., підозрюваного ОСОБА_1 , адвокатів Горбатенка Я.О., Красовської У.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Лелюка Д.С., погоджене прокурором у кримінальному провадження – заступником керівника Луганської обласної прокуратури Самсонюком І.С., винесене в кримінальному провадженні за № 12020130500000301 від 07.07.2020, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вибранівка, Жидачівського району, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, утриманців не має, який не є інвалідом, не є депутатом, обіймає посаду начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайної ситуації у Луганській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, за погодженням із прокурором, надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020130500000301 від 07.07.2020, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих громадян та державним інтересам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу № 286 від 09.07.2018 голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі за текстом ДСНС) призначено на посаду начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області (далі за текстом ГУ ДСНС України у Луганській області).

Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначено, що правоохоронними органами є органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» (далі за текстом Положення) ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (далі за текстом НС), запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків НС, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки; бере участь у: розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних і інших невідкладних робіт.

Згідно з п. 7 Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до розділу 3 Положення про ГУ ДСНС України у Луганській області, затвердженого наказом ДСНС № 3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018) основними завданнями Головного управління на відповідній території є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до розділу 7 Положення про ГУ ДСНС України у Луганській області Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює таке:

- разом із місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, вносить пропозиції щодо показників ризику та здійснює районування території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

- взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, суб`єктами господарювання щодо здійснення заходів з евакуації населення;

- залучає підрозділи пошуково-рятувальних сил та аварійно-рятувальних служб центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та координує їх діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, організовує проведення пошуково-рятувальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здійснює контроль за їх проведенням;

- забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров`ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків;

- здійснює оповіщення та інформування місцевих органів виконавчої влади про загрозу виникнення і виникнення надзвичайних ситуацій;

- організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання;

- організовує та проводить перевірку стану готовності органів управління та сил функціональних і територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій на місцевому рівні;

- здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону; діяльності аварійно-рятувальних служб, станом їх готовності до реагування на аварії та надзвичайні ситуації, а також вживає заходів до зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб у порядку, визначеному законодавством; дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією заходів цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємства, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки;

- перевіряє відповідно до закону стан готовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання, дотримання правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами, планування та готовність до здійснення заходів з організації евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, підготовку населення до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- бере участь у: роботі регіональної комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій; здійсненні заходів з проведення територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ з режиму функціонування у мирний час на функціонування в умовах особливого періоду; розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил організації та проведення ними рятувальних та інших невідкладних робіт;

- розробляє плани взаємодій із заінтересованими органами управління та силами цивільного захисту на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до статті 223 Кодексу України про адміністративні правопорушення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, здійсненням суб`єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду (статті 77, 77-1, 120, 175, 175-2, 188-8).

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ДСНС є правоохоронним органом та здійснює правозастосовні функції.

Згідно з розділом 10 Положення про ГУ ДСНС України у Луганській області Головне управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою ДСНС за погодженням з Міністром внутрішніх справ України та головою Луганської обласної державної адміністрації-керівника обласної військово цивільної адміністрації.

Відповідно до розділу 11 Положення про ГУ ДСНС України у Луганській області начальник Головного управління:

- здійснює керівництво Головним управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;

- організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, наказів ДСНС, доручень Голови ДСНС та його заступників, розпоряджень голови Луганської обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації;

- вносить Голові ДСНС пропозиції щодо визначення пріоритетів роботи Головного управління і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи Головного управління (річні, піврічні), погоджені з головою Луганської обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації;

- забезпечує в установленому порядку дієву взаємодію Головного управління з Луганською державною адміністрацією (Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією);

- призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших осіб рядового і начальницького складу та працівників Головного управління, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників);

- підписує накази Головного управління;

- надає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов`язкові для виконання особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівниками апарату Головного управління та підпорядкованих Головному управлінню підрозділів;

- підписує договори господарського та цивільно-правового характеру;

- відповідно до чинного законодавства розпоряджається коштами Державного бюджету України в межах затвердженого кошторису на утримання Головного управління та підпорядкованих підрозділів;

- здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ГУ ДСНС України у Луганській області є правоохоронним органом, а на його начальника ОСОБА_1 покладені організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв`язку з чим останній є службовою особою та працівником правоохоронного органу.

Також, враховуючи норми чинного законодавства, ОСОБА_1 як начальник ГУ ДСНС України у Луганській області, здійснюючи керівництво Головним управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, у тому числі щодо захисту населення і територій від НС, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків НС, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, тобто є відповідальним за належне виконання ГУ ДСНС України у Луганській області покладених на нього завдань.

Згідно зі ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, забезпечує гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших деяких видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров`ю населення чи призводять до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 80 Кодексу цивільного захисту України у пожежно-рятувальних частинах і підрозділах встановлюється цілодобове чергування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Пожежно-рятувальні підрозділи виїжджають для гасіння будь-яких пожеж, за винятком пожеж на підземних спорудах (крім діючих станцій метрополітену). Організацію гасіння пожежі та керівництво силами, які залучаються для цього, здійснює керівник гасіння пожежі. Керівництво гасінням пожежі здійснює старша за посадою особа центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яка прибула до місця пожежі. Усі пожежно-рятувальні підрозділи і частини, що залучаються до гасіння пожежі, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Під час гасіння пожежі працівник пожежно-рятувального підрозділу має право на безперешкодний доступ до всіх житлових, виробничих та інших приміщень, а також на застосування будь-яких заходів, спрямованих на рятування населення, запобігання поширенню вогню та ліквідацію пожежі. Організація та порядок гасіння пожежі, обов`язки і права осіб, які виконують завдання щодо гасіння пожежі, встановлюються Статутом дій у надзвичайних ситуаціях щодо гасіння пожеж, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Частиною 2 ст. 22 глави 5 Кодексу цивільного захисту України визначено, що основними завданнями сил цивільного захисту є:

1) проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;

2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

3) гасіння пожеж;

4) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;

5) проведення піротехнічних робіт, пов`язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;

6) проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

7) проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;

8) надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров`я;

9) здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;

10) надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

11) проведення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 4 Положення про ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює: забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров`ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків.

Розділом 1 Положення про ГУ ДСНС України у Луганській області, визначено, шо ГУ ДСНС України у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п. 1 розділу 3 Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.07.2014 №631, основними завданнями оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі за текстом ОРС ЦЗ) є проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, а також ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

Пунктами 1 та 3 глави 3 розділу 2 Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж (далі за текстом Статут), затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 квітня 2018 року № 340, визначено, що розвідка пожежі ведеться безперервно з моменту прибуття пожежно-рятувального підрозділу до місця виклику до її ліквідації з метою збирання відомостей для оцінки обстановки та прийняття рішення щодо організації оперативних дій. Розвідку проводять керівники гасіння пожежі (далі за текстом КГП), начальники оперативних дільниць (далі за текстом НОД) та особи за дорученням КГП, НОД. За потреби проведення розвідки одночасно в різних напрямках створюється декілька розвідувальних груп. Кожна група очолюється особою за посадою не нижче ніж командир відділення, але не менше ніж із двох осіб.

Згідно з п. 1 глави 6 розділу 2 Статуту гасіння пожежі - дії, спрямовані на припинення горіння в осередку пожежі, обмеження впливу її небезпечних факторів та усунення умов для самовільного відновлення пожежі після гасіння.

Пунктом 5 глави 6 розділу 2 Статуту визначено, що вирішальним напрямком оперативних дій на пожежі є напрямок, на якому утворилася небезпека для людей, загроза вибуху, руйнування конструкцій, викиду радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, найбільш інтенсивне поширення вогню та на якому оперативні дії пожежно-рятувальних підрозділів на цей час можуть забезпечити успіх гасіння пожежі. Сили і засоби першочергово вводяться на вирішальному напрямку оперативних дій.

Пунктом 6 глави 6 розділу 2 Статуту визначено, що вирішальний напрямок оперативних дій на пожежі (далі - вирішальний напрямок) визначається з урахуванням таких принципів: якщо небезпечні фактори пожежі загрожують життю і здоров`ю людей, основні сили і засоби вводяться для рятування людей; якщо існує загроза вибуху або руйнування конструкцій, основні сили і засоби вводяться в місцях, де їх дії можуть попередити вибух або руйнування конструкцій; якщо існує загроза викиду радіоактивних чи небезпечних хімічних речовин або стався їх викид, основні сили і засоби вводяться для проведення оперативних дій з попередження викиду або припинення розповсюдження радіоактивних чи небезпечних хімічних речовин; якщо вогнем охоплено частину будівлі (споруди) та відбувається його поширення на інші її частини або на сусідні об`єкти, основні сили і засоби вводяться в місцях, де подальше поширення вогню призведе до найбільших збитків; якщо вогнем охоплено окремо розташовану будівлю (споруду) та немає загрози поширення вогню на сусідні об`єкти, основні сили і засоби вводяться в місцях найбільш інтенсивного горіння; якщо вогнем охоплено малоцінну будівлю (споруду) та існує загроза поширення вогню на сусідні об`єкти, основні сили і засоби вводяться з боку будівлі (споруди), що не горить.

Пунктом 1 глави 8 розділу 2 Статуту визначено, що управління (далі - керівництво) силами та засобами на пожежі - діяльність КГП і Штабу на пожежі, яка здійснюється з метою успішного ведення оперативних дій залежно від обстановки.

Відповідно до п. 5 глави 8 розділу 2 Статуту моментом прийняття на себе керівництва гасінням пожежі старшою за посадою особою, визначеною в пункті 2 глави 9 цього розділу, є оголошення свого рішення КГП, оповіщення начальнику штабу на пожежі, начальнику тилу та начальнику оперативної дільниці на пожежі або віддання на місці пожежі наказу щодо управління силами та засобами. Інформування учасників гасіння пожежі про зміну КГП здійснюється всіма доступними способами та засобами одразу після прийняття цього рішення за формою: «Прийняв керівництво гасінням пожежі на себе! (Зазначити позивний)». Інформація про зміну КГП невідкладно передається до пункт зв`язку частин (далі за текстом ПЗЧ) (оперативно-координаційний центр (далі за текстом ОКЦ), де диспетчер робить відповідний запис в оперативно-службовій документації.

Пунктами 1 та 2 глави 9 розділу 2 Статуту визначено, що керівниками гасіння пожежі можуть бути посадові особи органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, які отримали (підтвердили) в установленому порядку допуск до самостійного виконання обов`язків КГП. Перелік посадових осіб органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, які можуть виконувати обов`язки КГП: начальник територіального органу ДСНС, його перший заступник та заступник за напрямком реагування на надзвичайні ситуації; начальник управління (відділу) реагування на надзвичайні ситуації територіального органу ДСНС, його заступники, особовий склад та працівники цього управління (відділу); начальник оперативно-координаційного центру, його заступник з питань оперативного реагування та старші помічники (помічники) начальників змін з питань оперативного реагування; особовий склад та працівники чергових змін оперативно-координаційного центру, які за своїми функціями виїжджають до місця пожежі та керують оперативними діями пожежно-рятувальних підрозділів; начальники міських (районних) управлінь (відділів, секторів) територіального органу ДСНС; начальники державних пожежно-рятувальних загонів та їх заступники; начальники відділів (секторів) реагування на надзвичайні ситуації державних пожежно-рятувальних загонів, їх заступники, особовий склад і працівники цих відділів (секторів); начальники аварійно-рятувального загону спеціального призначення та загону технічної служби територіального органу ДСНС, аварійно-рятувального формування ДСНС центрального підпорядкування, їх перші заступники та заступники за напрямком реагування на надзвичайні ситуації, якщо в структурних підрозділах цих формувань здійснюється чергування відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях або пожежному кораблі (катері); керівники структурних підрозділів аварійно-рятувального загону спеціального призначення, загону технічної служби територіального органу ДСНС, аварійно-рятувального формування ДСНС центрального підпорядкування, у яких здійснюється чергування відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях або пожежному кораблі (катері); начальники пожежно-рятувальних частин (постів), командири пожежного корабля (катера) та їх заступники; начальники караулів пожежно-рятувальних частин (постів), чергових змін частини спеціальної пожежної техніки, групи рятувальних робіт і пожежогасіння, у яких здійснюється чергування відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях або пожежному кораблі (катері); інженери з пожежно-рятувальних робіт пожежно-рятувальних частин; командири відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях. КГП є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби та інші сили, які залучено до гасіння пожежі. КГП забезпечує організацію робіт з рятування людей, гасіння пожежі, безпеку особового складу, збереження пожежно-рятувальної техніки та оснащення.

Відповідно до п. 1 глави 10 розділу 2 Статуту вбачається, що штаб на пожежі утворюється для організації управління та координації оперативних дій усіх залучених підрозділів і служб під час гасіння пожежі та є робочим органом КГП. Рішення про утворення і ліквідацію Штабу на пожежі, призначення начальнику штабу (далі за текстом НШ), його персонального складу та місця його розгортання приймає КГП.

Також п. 2 глави 10 розділу 2 Статуту визначено, що штаб на пожежі утворюється: на всіх великих і складних пожежах; у разі утворення трьох і більше оперативних дільниць (далі за текстом ОД) на пожежі; у разі залучення сил і засобів за підвищеним номером виклику; за потреби узгодження оперативних дій з черговим інженерно-технічним персоналом та адміністрацією об`єкта, де виникла пожежа; за рішенням КГП.

Відповідно до п. 7 глави 10 розділу 2 Статуту начальник штабу зобов`язаний організовувати ведення оперативної документації Штабу на пожежі.

Відповідно до п. 2 глави 66 розділу 2 Статуту слідує, що керівником гасіння лісової пожежі на території лісового фонду є старша посадова особа державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів, яка перебуває на пожежі.

Пунктом 3 глави 66 розділу 2 Статуту визначено, що пожежно-рятувальні підрозділи ОРС ЦЗ у районах виїзду залучаються для надання допомоги в гасінні пожеж на території лісового та природно-заповідного фонду в порядку, передбаченому мобілізаційно-оперативними планами ліквідації лісових пожеж, що розробляються лісогосподарськими підприємствами та спеціальними адміністраціями територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Пожежно-рятувальні підрозділи ОРС ЦЗ під час участі в гасінні пожежі на території лісового чи природно-заповідного фонду підпорядковуються в своїх діях КГЛП та залишають місце пожежі за його погодженням. Завдання пожежно-рятувальним підрозділам ОРС ЦЗ стосовно ліквідації пожежі ставить керівник гасіння лісової пожежі (далі за текстом КГЛП). Він визначає ділянки робіт, закріплює за пожежно-рятувальними підрозділами ОРС ЦЗ свого представника для технічного керівництва та підтримання зв`язку. Якщо КГЛП організував оперативний штаб на пожежі, до його складу включається представник від пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ. У разі загрози життю і здоров`ю особового складу або направлення пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ диспетчером (радіотелефоністом) ПЗЧ (ОКЦ) для гасіння інших пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі за текстом НС) (небезпечних подій) такий підрозділ залишає місце гасіння лісової пожежі, а старша за посадою особа цього пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ інформує про прийняте рішення КГЛП.

Відповідно до п. 4 глави 66 розділу 2 Статуту якщо пожежно-рятувальний підрозділ ОРС ЦЗ першим прибув до місця виникнення пожежі на території лісового або природно-заповідного фонду, старша за посадою особа, яка має допуск до самостійного виконання обов`язків КГП, повинна організувати гасіння пожежі та викликати до місця події пожежні команди лісових пожежних станцій лісогосподарського підприємства та його представника чи посадових осіб служби державної охорони природно-заповідного фонду. Після прибуття до місця лісової пожежі представника лісогосподарського підприємства чи служби державної охорони природно-заповідного фонду, який за посадою уповноважений здійснювати керівництво гасінням лісової пожежі, старша посадова особа пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ доповідає йому про обстановку та вжиті заходи для гасіння пожежі. Із цього моменту пожежно-рятувальний підрозділ ОРС ЦЗ вважається в оперативному підпорядкуванні КГЛП та виконує його завдання стосовно ліквідації пожежі.

Пунктом 5 глави 66 розділу 2 Статуту визначено, що старша посадова особа пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ, яка прибула до місця пожежі на території лісового або природно-заповідного фонду, повинна уточнити в КГЛП обстановку, з`ясувати чи є загроза від лісової пожежі населеним пунктам чи іншим об`єктам, отримати від нього завдання стосовно оперативних дій пожежно-рятувальних підрозділів на визначеній ділянці гасіння пожежі та представника для технічного керівництва роботами і підтримання зв`язку. У разі загрози розповсюдження лісової пожежі на населений пункт чи інший об`єкт, за погодженням із КГЛП основні зусилля пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ необхідно зосередити на захист цього населеного пункту чи інших об`єктів, поінформувати про обстановку оперативно-координаційний центр територіального органу ДСНС, залучити за потреби додаткові сили і засоби та надати місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування допомогу в організації оповіщення та евакуації населення. Якщо лісова пожежа розповсюдилася на населений пункт чи інший об`єкт, оперативні дії пожежно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ, у тому числі залучених до гасіння лісової пожежі, зосереджуються для рятування та екстреної евакуації людей, гасіння будівель і споруд, за потреби залучаються додаткові сили і засоби. Керівництво гасінням пожежі в населеному пункті чи іншому об`єкті бере на себе старша за посадою особа органу управління чи пожежно-рятувального підрозділу ОРС ЦЗ в порядку, визначеному главою 8 розділу II цього Статуту, про що інформує оперативно-координаційний центр територіального органу ДСНС та КГЛП.

Пунктом 8 глави 66 розділу 2 Статуту визначено, що під час гасіння лісових пожеж застосовуються такі прийоми гасіння: у разі верхової пожежі створюються протипожежні розриви (просіки) на шляху поширення вогню та пускається зустрічний вогонь з безпечної відстані, що визначається з урахуванням швидкості руху фронту пожежі, застосовуються авіаційні сили; у разі низової пожежі подаються вогнегасні речовини, кромка вогню збивається хлопавками та засипається землею, лісовий покрив випалюється біля опорної смуги та створюється мінералізована смуга по периметру пожежі; у разі торф`яної (підземної) пожежі в лісовому масиві її периметр окопується канавою до мінерального ґрунту або насиченого водою шару торфу, для гасіння вводяться пожежні стволи, осередки горіння підтоплюються водою, за можливості застосовується інженерна техніка для змішування торфу, що горить, із сирою торф`яною масою.

Пунктом 9 глави 66 розділу 2 Статуту визначено, що під час лісових пожеж залежно від швидкості поширення вогню за рішенням КГЛП застосовуються такі способи гасіння: за наявності достатньої кількості сил і засобів організовується гасіння по всьому фронту пожежі або одночасне гасіння найбільш небезпечних осередків на флангах і в тилу для розбивання периметру пожежі на окремі невеликі ділянки для подальшого їх гасіння; сили і засоби вводяться для гасіння з тилу пожежі та послідовно просуваються флангами до передньої лінії фронту пожежі із швидкістю, що перевищує швидкість поширення вогню; сили та засоби вводяться для гасіння фронту лісової пожежі, у подальшому поступово переходять до гасіння вогню на флангах і в тилу; сили і засоби вводяться для гасіння з флангів лісової пожежі з метою поступового звужування фронту пожежі; пуск зустрічного вогню від створеної опорної смуги (доцільно здійснювати в денний час із обов`язковою участю представника лісового господарства).

Відповідно до п. 10 глави 66 розділу 2 Статуту у разі загрози переростання лісової пожежі у велику або для гасіння складної лісової пожежі КГЛП утворює штаб на пожежі, який координує та забезпечує дії залучених сил і засобів. Під час гасіння складної лісової пожежі утворюються оперативні дільниці, на яких зосереджується необхідна кількість сил і засобів. У разі формування по периметру пожежі окремих фронтів утворюються додаткові оперативні дільниці. Начальника кожної оперативної дільниці штаб на пожежі забезпечує поквартальними планами (карти) лісового масиву. Під час гасіння складної лісової пожежі організовується комплексне застосування наземних та авіаційних сил і засобів. Заходи щодо гасіння лісової пожежі здійснюються безперервно в цілодобовому режимі з дотриманням заходів безпеки, ураховуючи необхідність відпочинку та ротації особового складу, обслуговування та ремонту техніки й обладнання, а також інших об`єктивних чинників. У нічний час для недопущення травмування учасників гасіння пожежі внаслідок падіння дерев організовується патрулювання та гасіння кромки пожежі вздовж доріг, протипожежних розривів та завчасно створених мінералізованих смуг. Для організації оперативних дій ефективно використовуються найбільш сприятливі вечірній та вранішній періоди доби, коли інтенсивність поширення пожежі мінімальна. Після гасіння пожежі для контролю та догашування повторних загорянь на площі, пройденій вогнем, застосовуються ранцеві вогнегасники та шанцевий інструмент.

Відповідно до Довідника керівника гасіння пожежі, який призначено для використання керівним складом органів та підрозділів ОРС ЦЗ ДСНС під час організації оперативних дій безпосередньо на місці гасіння пожеж, а також у повсякденній службовій діяльності (далі за текстом Довідник), у розробці якого брали участь представники Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту, Національного університету цивільного захисту України, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України та Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС України, який схвалено науково-технічною радою Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту (протокол №3 від 25.02.2016), визначено, що загальне керівництво гасіння лісових пожеж на території лісгоспів і відповідальність за повноту заходів з їх ліквідації покладено на лісгоспи та інші лісогосподарські органи. Безпосереднє керівництво роботами з гасіння лісової пожежі, як правило, здійснює працівник лісгоспу або начальник лісової пожежної станції. Координацію заходів щодо боротьби з лісовими пожежами здійснює відповідний орган влади, лісгосп або спеціальні комісія (штаб) з боротьби з пожежами, до складу яких входять старші оперативні начальники територіальних підрозділів ДСНС.

Згідно з Довідником уся організація діяльності КГП з моменту виїзду до ліквідування пожежі здійснюється за чотирма напрямками: оцінка обстановки на пожежі; прийняття рішення щодо ліквідування пожежі; постановка залученим підрозділам оперативного завдання та забезпечення його виконання; постійне інформування про обстановку, що склалась на пожежі, та хід її гасіння. З метою контролю за зміною обстановки під час гасіння пожежі, встановлення факту локалізації та ліквідації пожежі, за результатами розвідки визначається: вирішальний напрямок оперативних дій з гасіння пожежі; фактична та розрахункова кількість вогнегасних речовин; порядок створення резерву сил і засобів на пожежі; порядок збирання даних (інформації) про пожежу. Під час проведення розвідки та оцінки обстановки КГП приймає рішення і визначає оперативні завдання щодо: проведення рятувальних робіт; організації роботи тилу на пожежі за наявності двох і більше підрозділів; розташування сил і засобів на вирішальних напрямках оперативних дій; організація роботи штабу на пожежі, оперативних дільниць; визначення завдань для служби взаємодії; залучення за необхідності спеціальних автомобілів, служб і механізмів підприємств і організацій; використання начальницького складу гарнізону, який прибув до місця виклику; створення на пожежі резерву сил і засобів; перегрупування сил і засобів у разі обстановки; організації зв`язку управління, інформування та взаємодії; проведення первинного дослідження пожежі.

Довідником визначено, що штаб розробляє план боротьби з пожежею. У плані визначається: структура управління оперативними діями; способами і засобами ведення безперервної розвідки; способом локалізації та ліквідації пожежі з урахуванням наявних можливостей; прийоми здійснення оперативних дій на різних ділянках периметра площі пожежі; розрахунок загальної потреби сил та засобів; порядок ефективного використання пожежної, господарської, інженерної техніки, інших засобів пожежогасіння та вододжерел; порядок взаємодії між ділянками робіт, здійснення зв`язку і взаємної інформації; заходи з охорони та безпеки праці, захисту лісових масивів, сільськогосподарських угідь, населених пунктів, підприємств та установ, що розташовані на небезпечній відстані до осередку пожежі; питання, які стосуються організації постів і мобільних дозорів з обслуговування ділянок вздовж лінії фронту і тилу пожежі; рішення щодо матеріального, технічного та інших видів забезпечення.

Відповідно до Довідника верхові пожежі середньої та високої інтенсивності гасяться відпалюванням. Рубежами для пуску вогню вибирають, стежки, річки або мінералізовані смуги, створені за допомогою ґрунтообробної техніки і шанцевого інструменту. Відпалювання рекомендовано проводити у вечірні години з обов`язковим вартуванням локалізованої кромки пожежі протягом ночі і наступного дня. Опорні смуги для пуску вогню прокладаються уздовж фронту та флангів пожежі в місцях з найменшим запасом горючого матеріалу, на ділянках з перевагою листяних порід, вільних від хвойного підросту та буреломів. Як опорні смуги обираються річки, дороги, протипожежні просіки та інші бар`єри на такій відстані від фронту пожежі, щоб до підходу вогню встигли відпалити смугу шириною 100-200 м. Для прискорення створення смуги необхідної ширини доцільно застосовувати «східчастий» і «гребінчастий» спосіб відпалювання.

Довідником визначено, що начальник штабу забезпечує ведення оперативної документації штабу на пожежі, зокрема: схеми розстановки сил і засобів; журнали розпоряджень (наказів) з відмітками про доведення до виконавців і відмітками про виконання; журнал обліку оперативних дільниць; журнал обліку сил і засобів; довідка про пожежу, аварію, НС.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 Положення про державну лісову охорону, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, (державна лісова охорона - далі за текстом держлісоохорона) метою діяльності держлісоохорони є здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об`єктів тваринного світу. У своїй діяльності держлісоохорона керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами. Основним завданнями держлісоохорони є забезпечення охорони лісів від пожеж.

Пунктом 1.6 Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 № 278 (далі за текстом Правила) встановлено, що пожежна безпека в лісі повинна забезпечуватися шляхом проведення планових профілактичних заходів, оперативного виявлення і ліквідації лісових пожеж на території лісового фонду підприємства.

Відповідно до п. 1.7 Правил безпосереднє здійснення заходів щодо охорони лісів від пожеж, їх гасіння та обліку покладається на постійних лісокористувачів.

Згідно з п. 1.8 Правил забезпечення пожежної безпеки в лісі покладається на керівників лісогосподарських підприємств та громадян, що ведуть лісове господарство.

Пунктом 2.9 Правил встановлено, що відповідальними за загальне керівництво гасінням лісових пожеж і їх ліквідацію є керівник лісогосподарського підприємства або особа, яка виконує його обов`язки. Керівником гасіння лісової пожежі є старша посадова особа лісової охорони, яка перебуває на пожежі.

Згідно з п. 2.11 Правил встановлено, що участь територіальних (місцевих) підрозділів МНС України в гасінні лісових пожеж встановлюється Інструкцією про порядок взаємодії між підрозділами МНС України і обласними управліннями лісового господарства та підприємствами, розкладом виїзду пожежних частин гарнізонів пожежної охорони, а також у порядку, передбаченому мобілізаційно-оперативними планами ліквідації лісових пожеж, що розробляються лісогосподарськими підприємствами. Підрозділи МНС України підпорядковуються у своїх діях з гасіння лісової пожежі керівнику гасіння лісової пожежі і залишають місце пожежі тільки за узгодженням з ним (за винятком обставин, пов`язаних із загрозою життю і здоров`ю пожежних або, у крайніх випадках, за викликом центральних (районних) пунктів пожежного зв`язку гарнізонів пожежної охорони).

Відповідно до п. п. 5.1.2, 5.1.3, 5.1.4, 5.1.5, 5.1.8 Правил управління силами і засобами пожежогасіння виконує керівник гасіння лісової пожежі. КГЛП є старша посадова особа лісової охорони, яка першою прибула на гасіння пожежі; при участі в гасінні представників декількох лісництв - старша посадова особа лісогосподарського підприємства. Кожна новоприбула до місця пожежі старша посадова особа лісової охорони повинна: оцінити обстановку і визначити правильність організації гасіння пожежі; визначити необхідність виклику додаткових сил і засобів; при необхідності прийняти на себе керівництво гасінням пожежі. Старша посадова особа, що прибула на пожежу, є відповідальна за наслідки гасіння пожежі незалежно від того, чи прийняла вона керівництво на себе, чи ні. Надання на пожежі старшою посадовою особою наказу КГЛП або минаючи його, є моментом прийняття на себе керівництва гасінням пожежі.

Відповідно до п 5.1.7. Правил старша посадова особа повинна об`явити своє рішення про прийняття керівництва гасінням лісової пожежі на себе і сповістити про це вищу посадову особу лісової охорони і керівників окремих підрозділів, які беруть участь у гасінні лісової пожежі.

Згідно з п. 5.1.8 Правил у залежності від обставин, що виникають на пожежі, для управління силами і засобами КГЛП може організувати оперативний штаб і пожежні ділянки.

Пунктом 5.1.10. Правил визначено, що при участі на пожежі двох і більше підрозділів призначається начальник тилу з числа середньої або молодшої керівної особи лісництва, на території якого виникла пожежа.

Відповідно до п. 5.3.3 Правил оперативний штаб організовує: зустріч, розміщення і розподіл підрозділів, що прибувають; розвідку пожежі в процесі її гасіння, збір даних і інформації КГЛП про зміни обстановки; ведення обліку документів стосовно пожежі; створення на пожежі резерву сил і засобів; збір даних про причину виникнення пожежі і нанесені збитки; зв`язок на пожежі; виконання рішень, наказів КГЛП, контроль за виконанням задач, що поставлені; контрольно-пропускні пункти і пости безпеки; харчування при тривалих пожежах (більше 3-х годин), захист від теплового удару; матеріально-технічне забезпечення працюючих на пожежі підрозділів.

Пунктами 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.4 Правил встановлено, що КГЛП є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи пожежної охорони і надані сили, які прибули на пожежу. Він є відповідальним за організацію робіт з гасіння пожежі, безпеку особового складу і збереженість пожежної техніки. КГЛП повинен забезпечувати суворе виконання всіма працівниками на гасінні пожежі правил безпеки праці і є відповідальним за це. КГЛП не повинен сам залишати місце пожежі і відпускати учасників гасіння до тих пір, поки пожежа не буде загашена або надійно локалізована. КГЛП зобов`язаний: виконати розвідку та оцінити обстановку на пожежі; визначити вірогідність поширення пожежі на населені пункти та інші об`єкти; при розповсюдженні пожежі на великій площі і набуття затяжного характеру пожежі розвідку останньої виконувати щоденно, а при швидкому розповсюдженні горіння - два рази на день; при можливості посадки вертольоту поблизу пожежі розвідку пожежі виконувати на вертольоті; визначити вид і розміри пожежі за фронтом, флангами і тилом, найбільш небезпечний напрямок розповсюдження пожежі; напрямок швидкої її локалізації, необхідну кількість сил і засобів пожежогасіння, способи і прийоми гасіння; поставити завдання підрозділам, організувати їх взаємодію і забезпечити виконання завдань, що поставлені; безперервно слідкувати за змінами обставин на пожежі і приймати відповідні рішення; з прибуттям до місця пожежі за зовнішніми її ознаками передати інформацію на диспетчерський пункт лісогосподарського підприємства або лісництва; після прийняття рішення і надання розпорядження повідомити адресу пожежі, що горить (або горіло), які сили і засоби введені в дію, чи існує небезпека розвитку пожежі, потрібні додаткові сили і засоби; підтримувати в подальшому безперервний зв`язок з лісогосподарським підприємством, періодично повідомляти про прийняті рішення і про стан на пожежі; викликати додаткові сили і засоби і організувати їх зустріч; уживати заходів щодо з`ясування причин пожежі; особисто переконатися у ліквідації горіння, визначити необхідність і тривалість спостереження за місцем ліквідованої пожежі; визначити порядок вибуття з місця пожежі підрозділів і взаємодіючих служб. При визначенні необхідних для гасіння пожежі додаткових сил і засобів КГЛП повинен враховувати: площу, на яку може розповсюдитись вогонь до введення в дію викликаних сил і засобів; необхідну кількість людських сил і техніки для гасіння пожежі; необхідність залучення спеціальних служб; необхідність підвозу води автоцистернами для організації подання води перекачкою.

Згідно з п. 5.3.2. Правил оперативний штаб створюється: на великих і складних пожежах; за рішенням КГЛП у залежності від обставин.

Відповідно до п. 1.13 Правил визначено, що великою лісовою пожежею визначено пожежу, площа якої складає від 5 до 200 га.

Пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 Інструкції щодо взаємодії Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі за текстом ЛОУЛМГ) і Головного управління ДСНС України у Луганській області (далі за текстом ГУ ДСНС України у Луганській області), затвердженої наказом ГУ ДСНС України у Луганській області та ЛОУЛМГ від 05.05.2018 №176-НО/34, визначено таке: п. 1 взаємодія ЛОУЛМГ і ГУ ДСНС України у Луганській області у режимі повсякденної діяльності, при виникненні й загрозі виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється через чергово-диспетчерські служби; п. 2 взаємодія здійснюється шляхом обміну інформацією й погодженням спільних дій при ліквідації надзвичайних ситуацій та загроз їх виникнення; п. 3 взаємне інформування здійснюється з питань зміни обстановки в зоні відповідальності (стан розвитку, гасіння лісової пожежі та ліквідація її наслідків і хід ліквідації надзвичайної ситуації, пов`язаної з масовою загибеллю тварин, масовим засиханням та загибеллю лісових культур), виникненням несприятливих погодних умов, природних явищ, які суттєво впливають на оперативну обстановку; п. 5 виклик сил, засобів ГУ ДСНС України у Луганській області здійснюється за каналами для організації взаємодії або за номером 101. Виклик сил і засобів ЛОУЛМГ здійснюється за каналами для організації взаємодії. За заявою ГУ ДСНС України у Луганській області ЛОУЛМГ здійснює проведення невідкладних робіт щодо гасіння лісових пожеж. За заявою ЛОУЛМГ ГУ ДСНС України у Луганській області виконує невідкладні роботи (у тому числі піротехнічні) для забезпечення проведення ЛОУЛМГ робіт щодо гасіння лісових пожеж. У разі виїзду на гасіння лісової пожежі підпорядкованих підрозділів ГУ ДСНС України у Луганській області за заявкою ЛОУЛМГ, або за повідомленням громадян (інших), ЛОУЛМГ безперешкодно надає підпорядкованим підрозділам ГУ ДСНС України у Луганській області вогнегасні речовини, техніку, пально-мастильні матеріали, обладнання, засоби зв`язку, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації осіб, залучених до гасіння пожежі. Сили та засоби суб`єктів взаємодії надаються негайно після надходження відповідної заявки (для піротехнічних підрозділів не пізніше трьох діб, а у населених пунктах при загрозі населенню протягом 2 години). Обсяг необхідних сил та засобів визначається суб`єктом взаємодії, якому надійшла заява, виходячи із заявленого обсягу робіт, з дотриманням принципу необхідності й достатності сил і засобів; п. 6 на час проведення аварійно-рятувальних, інших невідкладних робіт, аварійно-відновлювальних робіт та гасіння пожежі сили, надані суб`єктами взаємодії, переходять у оперативне підпорядкування уповноваженому керівнику робіт з ліквідації НС, керівнику робіт з ліквідації аварії, керівнику гасіння пожежі; п. 7 КГП дає розпорядження, які не суперечать вимогам частини ІІІ «Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту», затвердженого наказом МНС України № 575 від 13.03.2012, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2012 за № 835/21147 та нормативними актами з питань техніки безпеки, а також на основі ст. 80 Кодексу цивільного захисту України; п. 8 старша посадова особа протипожежного (рятувального, піротехнічного тощо) підрозділу суб`єктів взаємодії по прибутті до місця робіт доповідає про це КГП і разом з підпорядкованими силами переходить у його оперативне підпорядкування; п. 9 КГП: здійснює управління всіма силами й засобами (у тому числі придатними) до закінчення робіт; організовує й контролює дотримання правил безпеки всіма підпорядкованими особами; по закінченню робіт підписує акти виконання робіт.

Станом на 06.07.2020 на території Луганської області відповідно до регіональної шкали класів пожежної небезпеки за метеорологічними умовами утворилась надзвичайна пожежна небезпека, яка відповідає найвищому, 5 класу пожежної небезпеки.

Так, 06.07.2020 на території Новоайдарського району Луганської області виникло два незалежних одне від одного осередки пожежі. Перший осередок виник 06.07.2020 приблизно об 11.25 годині серед хвойних насаджень в зоні розміщення кварталу №57 Охтирського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ». Другий осередок виник 06.07.2020 приблизно об 11.42 годині серед трав`яного та листяного покрову праворуч автомобільної дороги в напрямку с. Муратове Новоайдарського району Луганської області, навпроти кварталу №74 Капітанівського лісництва Державного підприємства «Новоайдарське лісомисливське господарство» (далі за текстом ДП «Новоайдарське ЛМГ»).

До гасіння вказаних осередків пожеж на першочерговому етапі було залучено сили та засоби ДП «Новоайдарське ЛМГ», Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» (далі за текстом ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ») та територіальних підрозділів ГУ ДСНС України у Луганській області.

Складні погодні умови, а саме: сильний поривчатий вітер, висока температура на поверхні ґрунту та повітря, зменшення вологості повітря, відсутність опадів та 5 клас пожежної небезпеки сприяли стрімкому розвитку пожеж на території лісництв.

Про виникнення вказаних осередків пожеж черговою зміною ОКЦ ГУ ДСНС України у Луганській області 06.07.2020 проінформовано начальника ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 .

О 13.15 годині до ОКЦ ГУ ДСНС України у Луганській області надійшла інформація від першого заступника начальника Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_2 про те, що лісова пожежа поширилась на квартал №112 Борівського лісництва ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» та загальна площа лісової пожежі збільшилась до 10 га, тобто набула статусу великої лісової пожежі, що вимагало для ефективного гасіння лісової пожежі (локалізації та ліквідації) створення оперативного штабу. Черговою зміною ОКЦ ГУ ДСНС України у Луганській області про збільшення площі лісової пожежі було проінформовано начальника ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 , який отримавши вказану інформацію о 13.19 годині 06.07.2020 прийняв рішення про залучення додаткових сил та засобів для гасіння пожежі в районі с. Ведмеже Новоайдарського району Луганської області.

Реагуючи на повідомлення про стрімке поширення лісової пожежі та збільшення її площі, 06.07.2020 приблизно о 14.40 годині на місце пожежі прибув начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 .

З моменту прибуття на місце пожежі начальника ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 останній, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, протиправно втрутився у діяльність КГЛП, не маючи на те повноважень, прийняв керівництво гасінням лісової пожежі на себе, що виразилось у залученні до гасіння пожежі Збройних Сил України, передислокації підрозділів, розстановці техніки лісомисливського господарства та ДСНС, чим порушив п. 5.1.3 та 5.2.1 Правил, де зазначено, що підрозділи ДСНС України підпорядковуються у своїх діях з гасіння лісової пожежі КГЛП, керівником гасіння пожежі є старша посадова особа лісової охорони, яка є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи пожежної охорони і надані сили, які прибули на пожежу, він є відповідальним за організацію робіт з гасіння пожежі, безпеку особового складу і збереженість пожежної техніки.

Крім того, останній з моменту прийняття на себе керівництва з гасіння лісової пожежі, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не оголосив своє рішення про прийняття керівництва з гасіння лісової пожежі на себе, не сповістив про це вищу посадову особу лісової охорони і керівників окремих підрозділів, які беруть участь у гасінні лісової пожежі та учасників гасіння пожежі, чим порушив п. 5.1.7 Правил, у якому зазначено, що старша посадова особа повинна об`явити своє рішення про прийняття керівництва гасінням лісової пожежі на себе і сповістити про це вищу посадову особу лісової охорони і керівників окремих підрозділів, які беруть участь у гасінні лісової пожежі, та пункт 5 глави 8 розділу 2 Статуту, відповідно до якого інформування учасників гасіння пожежі про зміну КГП здійснюється всіма доступними способами та засобами одразу після прийняття цього рішення за формою: «Прийняв керівництво гасінням пожежі на себе! (Зазначити позивний)». Інформація про зміну КГП невідкладно передається до ПЗЧ (ОКЦ), де диспетчер робить відповідний запис в оперативно-службовій документації.

Прийнявши на себе керівництво з гасіння лісової пожежі, начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 , продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, починаючи з 06.07.2020 не забезпечив належну взаємодію між підрозділами ДСНС та підрозділами лісомисливського господарства, які брали участь у локалізації пожежі, що у свою чергу є порушенням п. 5.2.3. Правил, відповідно до якого КГЛП зобов`язаний організувати взаємодію між підрозділами.

Ставши КГЛП, начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 06.07.2020, достовірно знаючи про два осередки пожежі, один з яких знаходиться серед хвойних насаджень в зоні розміщення кварталу №57 Охтирського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ», а інший серед трав`яного та листяного покрову праворуч автомобільної дороги у напрямку с. Муратове Новоайдарського р. Луганської області, навпроти кварталу №74 Капітанівського лісництва ДП «Новоайдарського ЛМГ», неналежно виконуючи свої службові обов`язки, не створив розвідувальні групи та не провів розвідку в декількох напрямках, не визначив кількість розвідувальних груп та їх склад, не призначив командирів розвідувальних груп та не поставив їм завдання, що сприяло поширенню пожежі в Охтирському та Капітанівському лісництві ДП «Новоайдарське ЛМГ» та їх об`єднанню 07.07.2020 і утворенню однієї зони горіння, чим порушив пункт 3 глави 3 розділу 2 Статуту, відповідно до якого розвідку проводять керівники гасіння пожежі, начальники НОД та особи за дорученням КГП, НОД, за потреби проведення розвідки одночасно в різних напрямках створюється декілька розвідувальних груп, кожна група очолюється особою за посадою не нижче ніж командир відділення, але не менше ніж із двох осіб.

Також начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 з моменту прибуття на місце пожежі та прийнявши керівництво гасінням пожежею, достовірно володіючи інформацією, що пожежа набула статусу великої лісової та складної пожежі, за рахунок складних погодних умов (сильний поривчатий вітер, висока температура на поверхі ґрунту та повітря, зменшення вологості повітря, відсутність опадів) стрімко збільшувала свою площу, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, своєчасно не організував створення штабу на пожежі, який координував би та забезпечував дії залучених сил і засобів та не ведення його оперативної документації, створивши його лише 07.07.2020 о 17.10 годині у с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області, своєчасно не визначив місце його розташування та своєчасно не створив оперативні дільниці, на яких зосереджувалась необхідна кількість сил та засобів, чим порушив п. п. 5.2.3 та 5.3.2 Правил, відповідно до яких КГЛП зобов`язаний у залежності від обставин організувати оперативний штаб на пожежі і визначити місце його розташування; оперативний штаб створюється на великих і складних пожежах, та пункт 10 глави 66 розділу ІІ Статуту, відповідно до якого у разі загрози переростання лісової пожежі у велику або для гасіння складної лісової пожежі КГЛП утворює штаб на пожежі, який координує та забезпечує дії залучених сил і засобів, під час гасіння складної лісової пожежі утворюються оперативні дільниці, на яких зосереджується необхідна кількість сил і засобів; пункт 7 глави 10 розділу 2 Статуту відповідно до якого начальник штабу зобов`язаний організовувати ведення оперативної документації Штабу на пожежі та недотримано вимог пункту 7.7.6 Довідника, яким визначено, що начальник штабу забезпечує ведення оперативної документації штабу на пожежі, зокрема: схеми розстановки сил і засобів; журнали розпоряджень (наказів) з відмітками про доведення до виконавців і відмітками про виконання; журнал обліку оперативних дільниць; журнал обліку сил і засобів; довідка про пожежу, аварію, НС.

Окрім того, начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 , через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, після створення штабу на пожежі о 17.10 годині у с. Смолянинове Новоайдарський район Луганська область, не забезпечив ведення начальником штабу оперативної документації, чим порушив пункт 7 глави 10 розділу 2 Статуту відповідно до якого начальник штабу зобов`язаний організовувати ведення оперативної документації Штабу на пожежі та недотримано вимог пункту 7.7.6 Довідника, яким визначено, що начальник штабу забезпечує ведення оперативної документації штабу на пожежі, зокрема: схеми розстановки сил і засобів; журнали розпоряджень (наказів) з відмітками про доведення до виконавців і відмітками про виконання; журнал обліку оперативних дільниць; журнал обліку сил і засобів; довідка про пожежу, аварію, НС.

Перебуваючи на пожежі з 06.07.2020, начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 не вжив заходів до розроблення плану боротьби з пожежею, який би включав в себе таке: структуру управління оперативними діями; способи і засоби ведення безперервної розвідки; способи локалізації та ліквідації пожежі з урахуванням наявних можливостей; прийоми здійснення оперативних дій на різних ділянках периметра площі пожежі; розрахунок загальної потреби сил та засобів; порядок ефективного використання пожежної, господарської, інженерної техніки, інших засобів пожежогасіння та вододжерел; порядок взаємодії між ділянками робіт, здійснення зв`язку і взаємної інформації; заходи з охорони та безпеки праці, захисту лісових масивів, сільськогосподарських угідь, населених пунктів, підприємств та установ, що розташовані на небезпечній відстані до осередку пожежі; питання які стосуються організації постів і мобільних дозорів з обслуговування ділянок вздовж лінії фронту і тилу пожежі; рішення щодо матеріального, технічного та інших видів забезпечення. Невжиття заходів до розроблення плану боротьби з пожежею у свою чергу є недотриманням останнім пункту 5 розділу 5 Довідника.

Станом на 13.00 годин 07.07.2020 пожежа у кварталі № 55 та № 110 Борівського лісництва ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» перейшла з низової у верхову та почала стрімко розповсюджуватися у напрямку с. Метьолкіне та с. Воронове Сєвєродонецької міської ради Луганської області, що в свою чергу вимагало від КГЛП, яким був начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 , на шляху поширення вогню пустити зустрічний вогонь з безпечної відстані (методом відпалювання), однак останній через неналежне виконання своїх службових обов`язків цього не зробив, чим порушив пункт 9 глави 66 розділу 2 Статуту, відповідно до якого під час гасіння лісових пожеж застосовується такий прийом як пуск зустрічного вогню від створеної опорної смуги (доцільно здійснювати в денний час із обов`язковою участю представника лісового господарства) та не дотримався пункту 5.7 розділу 5 Довідника, відповідно до якого верхові пожежі середньої та високої інтенсивності гасяться відпалюванням.

Також ОСОБА_1 , будучи КГЛП, через несумлінне ставлення до виконання своїх обов`язків не забезпечив здійснення в полезахисній лісосмугі кварталу № 80 Капітанівського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ» в ніч з 06.07.2020 на 07.07.2020 локалізації пожежі, а саме дій, спрямованих на припинення можливості подальшого поширення горіння і створення умов для його успішної ліквідації наявними силами та засобами, чим порушив п. 5.2.1 та 5.2.2. Правил.

07.07.2020 о 12.22 годині до ПЗЧ 25 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Луганській області надійшло перше повідомлення про наближення лісової пожежі до садівничого товариства №5 «Озеро Вовче» Новоайдарського району Луганської області, однак начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 , будучи керівником гасіння пожежі, через несумлінне ставлення до виконання свої обов`язків належним чином на таке повідомлення не відреагував та не організував проведення розвідки з метою встановлення загрози людям, шляхів та способів їх врятування та шляхів поширення горіння. Приблизно о 13.21 годині 07.07.2020 пожежа досягла меж території вказаного садівництва та перейшла на його межі, де почали горіти транспортні засоби, садові будинки, господарські будівлі, городина та інше майно. ОСОБА_1 , продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, сили та засоби ОРС ЦЗ до гасіння пожежі на території вказаного садівництва не залучив та організацію гасіння пожежі не здійснив; лише о 15.10 годині 07.07.2020 до садівництва прибуло одне пожежне відділення на автоцистерні частини спеціальної пожежної техніки аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Луганській області, яким здійснено евакуацію 16 людей. Таким чином ОСОБА_1 порушив пункт 1 глави 3 розділу 2 Статуту, відповідно до якого розвідка пожежі ведеться безперервно з моменту прибуття пожежно-рятувального підрозділу до місця виклику до її ліквідації з метою збирання відомостей для оцінки обстановки та прийняття рішення щодо організації оперативних дій, та пункт 1 глави 6 розділу 2 Статуту, відповідно до якого гасіння пожежі - дії, спрямовані на припинення горіння в осередку пожежі, обмеження впливу її небезпечних факторів та усунення умов для самовільного відновлення пожежі після гасіння.

Крім того, 07.07.2020 о 10.39 годині на телефону лінію «101» надійшло перше повідомлення про наближення пожежі до с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області, однак начальник ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 , будучи керівником гасіння пожежі, через несумлінне ставлення до виконання свої обов`язків, належним чином на таке повідомлення не відреагував та не організував проведення розвідки з метою встановлення загрози людям, шляхів та способів їх врятування та шляхів поширення горіння. Приблизно о 13.59 годині 07.07.2020 пожежа досягла меж території вказаного населеного пункту та перейшла на його межі, де почали горіти транспортні засоби, житлові будинки, господарські будівлі, городина та інше майно. ОСОБА_1 , продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, неправильно обрав вирішальний напрямок оперативних дій на пожежі; так, він лише о 14.30 год. прийняв рішення про передислокацію підрозділів ДСНС з лісової пожежі у кварталах № 55 та № 110 Борівського лісництва ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» з дільниці захисту смт. Воронове та смт. Метьолкіне Сєвєродонецької міської ради Луганської області й направлення їх до с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області, в результаті чого не забезпечив гасіння пожежі у с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області на початковому етапі. Таким чином ОСОБА_1 порушив пункт 1 глави 3 розділу 2 Статуту, відповідно до якого розвідка пожежі ведеться безперервно з моменту прибуття пожежно-рятувального підрозділу до місця виклику до її ліквідації з метою збирання відомостей для оцінки обстановки та прийняття рішення щодо організації оперативних дій, та пункт 5 глави 6 розділу 2 Статуту, відповідно до якого вирішальним напрямком оперативних дій на пожежі є напрямок, на якому утворилася небезпека для людей, руйнування конструкцій найбільш інтенсивне поширення вогню та на якому оперативні дії пожежно-рятувальних підрозділів на цей час можуть забезпечити успіх гасіння пожежі, та пункт 1 глави 6 розділу 2 Статуту, відповідно до якого гасіння пожежі - дії, спрямовані на припинення горіння в осередку пожежі, обмеження впливу її небезпечних факторів та усунення умов для самовільного відновлення пожежі після гасіння.

Неналежне виконання начальником ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, невиконання останнім вказаних вище вимог Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 № 278, Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 квітня 2018 року № 340, Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.07.2014 №631, Постанови Кабінету міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», Положення про ГУ ДСНС України у Луганській області, затвердженого наказом ДСНС № 3 від 04.02.2013, сприяло поширенню пожежі, яка 06.07.2020 виникла на території кварталу №57 Охтирського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ», по горючим матеріалам (хвойним насадженням, опалим хвоїнкам, листю, дрібним гілочкам, корі, шишкам, мертвим деревам, трав`янистій рослинності) за рахунок конвекції, випромінювання та теплопровідності на інші квартали Охтирського, Піщаного лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ» та квартали Борівського та Бобрівського ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ», та поширенню пожежі, яка 06.07.2020 виникла серед трав`яного та листяного покрову праворуч автомобільної дороги в напрямку с. Муратове Новоайдарського р. Луганської області, навпроти кварталу №74 Капітанівського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ» по горючим матеріалам (хвойним насадженням, опалим хвоїнкам, листю, дрібним гілочкам, корі, шишкам, мертвим деревам, трав`янистій рослинності) за рахунок конвекції та випромінювання на квартали Капітанівського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ». В процесі розвитку та поширення пожеж на територіях Охтирського та Капітанського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ» 07.07.2020 пожежі об`єднались та утворили одну зону горіння.

Як наслідок, неналежне виконання начальником ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_1 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них призвело до загорання приблизно о 13.21 годині 07.07.2020 та приблизно о 13.59 год 07.07.2020 відповідно транспортних засобів, господарських будівель, садових будинків, житлових приміщень та іншого майна громадян та юридичних осіб на території садівничого товариства № 5 «Озеро Вовче» та с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області, внаслідок дії на таке майно іскор, що утворились при згоранні твердого горючого матеріалу та (або) частин палаючого горючого матеріалу, внаслідок поширення пожежі (теплообмін за рахунок конвекції, випромінювання та теплопровідності), яка виникла 06.07.2020 на території Охтирського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ».

Так, в результаті вказаної лісової пожежі вогнем знищено лісові насадження на територіях Капітанівського, Піщаного та Охтирського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ», на територіях Борівського та Бобрівського лісництва ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ», чим заподіяно ДП «Новоайдарське ЛМГ» шкоду у розмірі 4 072 961 830 гривень та ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» у розмірі 1 105 642 130 гривень. Таким чином державі завдано матеріальну шкоду, яка більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки.

Також мешканцям с. Смолянинове Новоайдарського району Луганської області спричинено матеріальну шкоду у результаті знищення об`єктів нерухомості.

Вказані наслідки стали можливими у зв`язку із відсутністю взаємодії між підрозділами ДСНС та підрозділами лісомисливського господарства; передачею повноважень КГЛП особі, яка не має на те повноважень; не створення штабу на пожежі 06.07.2020, який мав забезпечити: зустріч, розміщення і розподіл підрозділів, що прибувають, розвідку пожежі в процесі її гасіння, збір даних і інформації КГЛП про зміни обстановки, ведення обліку документів стосовно пожежі, створення на пожежі резерву сил і засобів, збір даних про причину виникнення пожежі і нанесені збитки, зв`язок на пожежі, виконання рішень, наказів КГЛП, контроль за виконанням задач, що поставлені, контрольно-пропускні і пости безпеки, харчування при тривалих пожеж (більше 3-х години), захист від теплового удару, матеріально-технічне забезпечення працюючих на пожежі підрозділи; не розроблення плану боротьби з пожежею; не забезпечення ведення оперативної документації штабу на пожежі; не створення протипожежних розривів та пуску зустрічного вогню; не проведення локалізації пожежі в полезахисній лісосмугі біля кварталу № 80 Капітанівського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ», що призвело до поширення пожежі 07.07.2020 на сусідні квартали лісництв.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам окремих громадян та державним інтересам.

Докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та свідчать про обґрунтованість підозри, містяться в таких матеріалах кримінального провадження:

- витяг з ЄРДР № 12020130500000301 від 07.07.2020;

- витяг з наказу ДСНС України від 09.07.2018 №286, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ГУ ДСНС України у Луганській області;

- положення про ГУ ДСНС України у Луганській області, яке затверджене наказом ДСНС від 04.02.2013 №3;

- картка оперативно-тактичних дій на пожежі, яка виникла на території Луганської області 07.07.2020 та ліквідована 13.07.2020;

- хронологя організації гасіння лісової пожежі, яка виникла 06-07 липня 2020 року на території Охтирського та Капітанівського лісництва ДП «Новоайдарське ЛМГ»;

- хронологія розвитку лісової пожежі 06.07.2020-13.07.2020 на території Борівського та Борбрівського лісництва ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ»;

- інформаційна довідка про пожежу, яка мала місце у період часу з 06.07.2020 по 13.07.2020;

- відповідь на запит Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства від 31.12.2020;

- висновок комісійної судової пожежно-технічної експертизи від 17.11.2021 №СЕ-19-20/24425-ПТ, яким підтверджено невідповідність дій начальника ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_3 вимогам нормативних документів та пожежно-тактичним прийомам оперативних дій при гасінні пожежі у період часу з 06.07.2020 по 13.07.2020;

- висновок судової економічної експертизи від 14.05.2021 №СЕ-19/113-21/3642-ЕК про суму спричиненої шкоди ДП «Сєвєродонецье ЛМГ»;

- висновок судової економічної експертизи від 25.05.2021 №СЕ-19/113-21/3645-ЕК про суму спричиненої шкоди ДП «Новоайдарське ЛМГ»;

- висновок судової будівельно-технічної експерти №СЕ-19/104-21/5733 БТ від 24.06.2021;

- висновок судової будівельно-технічної експертизи №2464 від 26.11.2021;

- висновок судової будівельно-технічної експерти №6621-6622 від 25.11.2021;

- протоколи допитів ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 )

- прротокол одночасного допиту від 14.01.2021 між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (стенограма до нього);

- інші докази в їх сукупності.

Враховуючи викладене, у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Метою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

Відповідно до вимог ст. 176, 177, 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (про існування вказаного ризику, зокрема, свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється (зокрема за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого); вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого злочину; проживання підозрюваного в районі лінії розмежування з тимчасово окупованою територією; розмір спричиненої ОСОБА_1 матеріальної шкоди; наявність у власності ОСОБА_1 нерухомого майна (квартири) на тимчасово окупованій території);

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (про існування вказаного ризику, зокрема, свідчить те, що на цей час ОСОБА_1 обіймає посаду начальника ГУ ДСНС України у Луганській області, а відтак, з огляду на надані йому повноваження, останній має реальну можливість вчинити відповідні дії з документами, які перебувають в розпорядженні органів ДСНС та стосуються обставин, які підлягають дослідженню у кримінальному провадженні);

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (про існування вказаного ризику, зокрема, свідчить те, що на цей час ОСОБА_1 обіймає посаду начальника ГУ ДСНС України у Луганській області, а відтак, з огляду на надані йому повноваження, останній має реальну можливість незаконно впливати на свідків, серед яких є співробітники ГУ ДСНС України у Луганській області (зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 ), з метою примушування їх надати завідомо неправдиві показання та, як наслідок, уникнути кримінальної відповідальності; при цьому згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; як наслідок, в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками у подальшому, під час судового розгляду);

- вчинити інше кримінальне правопорушення (про існування вказаного ризику, зокрема, свідчить те, що на цей час ОСОБА_1 обіймає посаду начальника ГУ ДСНС України у Луганській області, а відтак, з огляду на надані йому повноваження, може вчинити протиправні діяння, пов`язані з незаконним впливом на свідків кримінального правопорушення (підбурення до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України), внесення до офіційних документів ГУ ДСНС України в Луганській області завідомо неправдивих відомостей, з метою штучного створення доказів своєї невинуватості).

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний ОСОБА_1 не продовжить протиправну діяльність, відсутні.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам, орган досудового розслідування вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, зокрема, є:

- вагомість наявних доказів, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, яке може бути застосовано до підозрюваного у разі визнання обвинувальним вироком суду його винуватості у вчиненні злочинів;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 (по лісництвам ДП «Новоайдарсье ЛМГ» спричинено шкоду у розмірі 4 072 961 830 гривень та по лісництвам ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» спричинено шкоду у розмірі 1 105 642 130 гривень).

Вказане свідчить про необхідність обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя та безкарності, саме домашній арешт є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні. Обрання запобіжного заходу більш м`якого, ніж домашній арешт, не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підозрюваного ОСОБА_1 необхідно покласти відповідні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в клопотанні, просили його задовольнити з огляду на обґрунтованість підозри, що підтверджується зібраними матеріалами, наявність зазначених в клопотанні ризиків, а також неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. Крім того зазначили, що органом досудового розслідування визначено Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, а отже дане клопотання підлягає розгляду Сєвєродонецьким міським судом.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти клопотання та обрання запобіжного заходу, зазначав, що вважає клопотання необґрунтованим, ризики надуманими, погодився з доводами захисників, просив в задоволенні клопотання відмовити.

Захисники Горбатенко Я.О., Красовська У.Д. у судовому засіданні заперечували проти клопотання про обрання запобіжного заходу, просили в його задоволення відмовити, надали пояснення аналогічні тим, що викладені в письмових запереченнях на клопотання, де зокрема посилалися на відсутність обґрунтованої підозри, відсутність у ОСОБА_1 повноважень в неналежності виконання яких обвинувачується, політичної вмотивованості провадження, взагалі відсутності зазначених в клопотанні ризиків, вважали, що клопотання подано поза межами строку досудового розслідування та з порушенням територіальної підсудності. Також посилались на особу підозрюваного, характеризуючі дані, наявність нагород та заохочень. Зазначали, що сторона обвинувачення в судовому засіданні не довела неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, не довела існування жодного з ризиків та обґрунтованості підозри.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що працює у Головному управлінні, заступником начальника управління з цивільного захисту ДСНС. Згідно діючого законодавства КГОП або керівником гасіння лісової пожежі може бути старша посадова особа лісової охорони або представник лісового господарства. Старша посадова особа не виступала керівником гасіння пожежі. 07.07.2020 приблизно о 09 год від прибув до с.Осколонівка де було містечко життєзабезпечення. Коли він прибув старшою посадовою особою від ДСНС був начальник Головного управління, і він його змінив. Керівником гасіння лісової пожежі був начальник Головного Луганського лісо-мисливського господарства ОСОБА_15 . ОСОБА_1 перебував на пожежі як старша посадова особа 06.07.2020. Перебував з 15-00 до 21-00 Після чого він змінив ОСОБА_1 до 13-00 потім знов був ОСОБА_1 до 23-00, до прибуття генерал-майора ОСОБА_16 , який був старшою посадовою особою до ліквідації пожежі. ОСОБА_1 не надавав ОСОБА_17 жодних вказівок. Штаб керівника гасіння лісової пожежі не може очолювати службова особа не лісової охорони. Штаб гасіння пожежі, як правило створюється під час гасіння пожежі в населених пунктах і на об`єктах, які відносяться до зони повноважень ДСНС. Створюється на складних пожежах. Штаб призначається персонально. Обидва штаби можуть взаємодіяти, але не можуть об`єднуватися. Штаб керівника гасіння пожежі у с.Смолянинове було створено орієнтовно о 17 годині 07.07.2020, після утворення 4 оперативних дільниць. При використанні способу гасіння пожежі, як зворотній віджиг, були ризики посилення пожежі, оскільки поблизу було багато населених пунктів. 06.07.2020 штабу гасіння лісової пожежі створено не було. Керівником гасіння пожежі в с.Смолянинове була старша посадова особа, яка прибула – начальник Станично-Луганського міськрайвідділу полковник Очаков, другою посадовою особою був начальник управління. Штаб гасіння у с.Смоляниново створювався, начальником був або ОСОБА_18 , або ОСОБА_19 . Його призначали керівником оперативної дільниці № 3, основний напрям був захист військової частини. Була загроза вибуху артилерійських складів та загибелі людей. Основні сили були зосереджені на рятування людей та майна. Картки ОТД на пожежі на дачних ділянках не складаються, оскільки це не є населеним пунктом.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною першою, другою ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, за вчинення якого передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, які були досліджені в судовому засіданні.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, є обґрунтованою.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, а саме: копії висновків експертів, довідки, листи, накази, протоколи допиту свідків та інше, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони підтверджують факт кримінального правопорушення, є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_1 міг вчинити інкримінований йому злочин при зазначених у клопотанні обставинах.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді саме домашнього арешту, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності зазначених стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, має оцінити в сукупності всі обставини.

Зі змісту ст.194 КПК України слідує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, передбачено ст. 194 КПК України.

Так, відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Свої доводи сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, а це, в свою чергу, вказує на можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Однак, сама по собі тяжкість вчиненого злочину, в якому підозрюється особа, на переконання слідчого судді, не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу, без урахування інших обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.

Так, слідчий суддя приймає до уваги, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ОСОБА_1 на підставі достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення може бути мотивом та підставою для вчинення підозрюваним дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування.

Однак суд не приймає посилання сторони обвинувачення щодо проживання підозрювааного в районі лінії розмежування з тимчасово окупованою територією, адже наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України має підтверджуватися суб`єктивними обставинами щодо підозрюваного, а не об`єктивними обставинами, які не залежать від волі підозрюваного та до яких належить зокрема і місце проживання особи. Застосування іншого підходу призведе до дискримінації осіб в залежності від місця їх проживання, про що неодноразово наголошувалось судами різних інстанцій. Як і не свідчить про це наявність нерухомого майна на цій території.

Крім того, розглядаючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки жодних доказів суду надано не було, як і не було обґрунтовано слідчим в клопотанні, що свідчить про невстановленість та недоведеність існування ризиків передбачених п.2, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 на даний час хоча і обіймає посаду начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайної ситуації у Луганській області, однак враховується достатність часу органу досудового розслідування за для збирання необхідних доказів, їх наявність та достатність у сукупності для пред`явлення підозри, обґрунтованість якої доводиться зібраними доказами. Крім того сторона обвинувачення не вказує, які саме речі та документи на їх думку мають значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення, та які ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити без застосування зазначеного в клопотанні запобіжного заходу, як і не зазначено підстави неможливості отримання у розпорядження сторони обвинувачення цих речей та документів, визнання речовими доказами з метою збереження.

Зазначення в клопотанні існування ризику передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, взагалі носить абстрактний характер та є лише домислами та припущеннями сторони обвинувачення.

Щодо існування ризику можливого незаконно впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд, з огляду на доводи клопотання та обставини кримінального провадження вважає, що існування цього ризику знайшло своє підтвердження під час розгляду клопотання, враховуючи, що його наявність обумовлюється не лише наявністю активних дій зі сторони підозрюваного, а й можливістю їх вчинення, враховуючи, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника ГУ ДСНС України у Луганській області, наділений відповідними повноваженнями, а деякі свідки, є співробітниками ГУ ДСНС України у Луганській області та знаходяться в його підпорядкуванні прямому чи опосередкованому, що може свідчити про можливість незаконного впливу на них.

Також суд погоджується із тим, що згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; та відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Однак суд також враховує і те, що запобігання ризику передбаченому п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України можливо і шляхом покладення відповідного обов`язку передбаченого ч.5 ст.194 КПК України.

Інші доводи прокурора не підтверджують та не дають підстав слідчому судді дійти висновків про доцільність застосування запобіжного заходу, який зазначений в клопотанні, його пропорційності тяжкості інкримінованого діяння та достатності досягнення завдань досудового розслідування.

Хоча на думку слідчого судді, підозрюваний на даній стадії досудового розслідування є особою, до якої все ж таки потрібно застосувати захід забезпечення кримінального провадження у виді певного запобіжного заходу без ізоляції від суспільства для забезпечення виконання нею, покладених процесуальних обов`язків, враховуючи його особу та обставини, встановлені під час розгляду клопотання.

Слідчий у поданому клопотанні не навів доводів існування обставин, що виключають застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 окрім домашнього арешту, та в порушення вимог п.6 ч.1 ст.184 КПК України обмежився лише загальними посиланнями щодо розгляду таких клопотань, зазначивши, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобігання встановленим ризикам, що у свою чергу не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу.

Положення ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Суд зазначає, що само по собі не може бути підставою застосування домашнього арешту необхідність посилення контролю за місцем перебування підозрюваного в інтересах органу досудового слідства, як і наявність збройного конфлікту між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, та наближеність до тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України.

Крім того, під час розгляду клопотання слідчий суддя враховує, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є нетяжким, з моменту його вчинення минуло півтори роки, а про підозру повідомлено 31.01.2022 року. Будь-яких відомостей про те, що підозрюваним, після повідомлення про підозру вчинялись дії, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, під час розгляду клопотання не встановлено.

Розглядаючи дане клопотання суд приймає до уваги і те, що відповідно до примітки до ст.45 КК України, передбачений ст.367 КК України злочин, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , не відноситься до корупційних злочинів; є злочином у сфері службової діяльності, який вчиняється тільки з необережності та з моменту його вчинення минуло півтори роки.

Надані в судовому засідання пояснення свідка ОСОБА_14 не спростовують обґрунтованості підозри та наявності існування встановлених ризиків, як і не свідчить про відсутність підстав застосування певного запобіжного заходу.

Щодо існування на думку сторони захисту, політичної вмотивованості, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність чи відсутність даного питання, враховуючи резонанс фактів та подій, які відбувались на Луганщині в той період часу, що були пов`язані з масштабними лісовими пожежами, висвітлення у ЗМІ, особистою думкою кожного, жодним чином не пов`язане з розглядом даного клопотання.

Також суд враховує особу підозрюваного, його вік та майновий стан, стан здоров`я, враховуючи, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має місце постійного проживання, утриманців не має, позитивно характеризується, зокрема і з місця роботи, має заохочення та нагороди, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити частково визначивши більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання яке полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Суд не приймає посилання сторони захисту на подання клопотання поза межами строків досудового розслідування, оскільки, це спростовується ухвалою слідчого судді від 29.12.2021 по справі № 428/12914/21 (провадження № 1-кс/428/6082/2021), відповідно до якої строк досудового розслідування було продовжено до 07.01.2023.

Також, щодо посилання стороною захисту на порушення підсудності, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Як вбачається з наданих судом матеріалів клопотання досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, що підтверджується витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020130500000301 від 07.07.2020, постановою про доручення проведення досудового розслідування від 19.01.2022.

Зі змісту копії листа виконуючого обов`язки Директора Державного бюро розслідувань, також вбачається, що з 01 березня 2021 року у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань почали діяти слідчі підрозділи (відділи), які розташовано у всіх областях України, а також надано інформацію щодо назв цих підрозділів (відділів), місця їх розташування, місцевих та апеляційних судів, під територіальною юрисдикцією яких знаходяться відповідні слідчі підрозділи (відділи).

Відповідно до наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську №26 від 17.03.2021 визначено територіальну юрисдикцію слідчих відділів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, відповідно до якого Другий слідчий відділ Територіального управління (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську розташовується за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 26, здійснює розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на територіях та населених пунктах, розташованих на території Луганської області.

Відповідно до листа Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду №292/0/158-21 від 15.04.2021, з урахуванням вимог частини другої статті 132 КПК України, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться слідчий відділ територіального управління Державного бюро розслідувань.

Відповідно додатку до листа Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Другий слідчий відділ Територіального управління (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську перебуває в межах діяльності територіальної юрисдикції Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Статтею 9 Закону України «Про державне бюро розслідувань» визначено, що для забезпечення виконання завдань Державного бюро розслідувань утворюються його територіальні управління, зокрема територіальне управління, розташоване у м. Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області.

Відповідно до ч.2 ст.132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Як слідує з наданого витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12020130500000301 від 07.07.2020 досудове розслідування здійснюється Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську та до групи слідчих, що здійснюють досудове розслідування також включено і старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Лелюка Д.С., що підтверджується постановою про доручення проведення досудового розслідування від 19.01.2022.

Тобто, дане клопотання може бути розглянуто лише тим судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Другий слідчий відділ територіального управління Державного бюро розслідувань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання підсудне Сєвєродонецькому міському суду Луганської області.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що у даному випадку стороною обвинувачення не було доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме - недостатності застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, а відтак, керуючись ч.4 ст.194 КПК України, вважає доцільним застосувати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, а саме – особисте зобов`язання, яке полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Окрім того, на підозрюваного ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти відповідні обов`язки, необхідність яких було доведена та які будуть направлені на належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також іншим підозрюваним ОСОБА_15 , окрім участі у проведенні слідчих дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Дані обов`язки покликані не лише для забезпечення відповідної процесуальної поведінки підозрюваного, а й для запобігання встановлених під час судового розгляду ризиків.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Лелюка Д.С., погоджене прокурором у кримінальному провадження – заступником керівника Луганської обласної прокуратури Самсонюком І.С., винесене в кримінальному провадженні за № 12020130500000301 від 07.07.2020, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також іншим підозрюваним ОСОБА_15 , окрім участі у проведенні слідчих дій;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала в частині покладених обов`язків діє протягом двох місяців тобто до 03.04.2022, включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 що у разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального правопорушення, а на час перебування справи у провадженні суду – на прокурора.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. М. Олійник