Рішення № 10302964, 01.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/19301.07.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Аквадук” ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гідробуд –Україна”

Простягнення 209305, 02 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаГорячківська К.Л., Дубовик В.Є. Від відповідачаІльїн О.П. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення грошових коштів в розмірі 209305,02 грн. основного боргу.

Під час розгляду справи Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій змінив предмет позову та просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача основний борг в сумі 209305,02 грн. та штрафні санкції в сумі 104652,51 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №02 купівлі-продажу продукції, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв товар, проте Відповідач за проданий товар розрахувався частково, у зв’язку з чим повинен сплатити суму основного боргу та штрафні санкції.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що Позивачем невірно зроблений розрахунок неустойки. Проти суми основного боргу Відповідач не заперечив.

Ухвалою від 20.04.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 27.05.10р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 27.05.10р. розгляд справи був відкладений на 10.06.10р. у зв’язку з неявкою Відповідача, неподанням сторонами витребуваних судом доказів у справі.

Ухвалою від 10.06.10р. розгляд справи був відкладений на 01.07.10р. у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом доказів у справі.

Судом досліджені надані сторонами докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №02 купівлі-продажу продукції, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача, а Відповідач прийняти і оплатити на умовах даного договору товар в обумовленому сторонами асортименті, кількості і за цінами, вказаними у рахунках-фактурах, які є невід’ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.2.1. договору оплата продукції Відповідачем здійснюється шляхом безготівкових перерахувань на вказаний Позивачем банківський рахунок на умовах передплати. Згідно з п.2.2. договору ціна на продукцію визначається на момент виписки рахунків-фактур.

Відповідно до п.3.1.1. договору Позивач зобов’язується передати представнику Відповідача в 3 денний строк з моменту виставлення рахунку-фактури продукцію належної якості і в асортименті, обумовленому у додатках до даного договору. Згідно з п.3.2.1. договору Відповідач зобов’язується оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.3. договору у випадку невиконання або неналежного виконання п.2.1. Відповідачем, останній сплачує на користь Позивача штраф у розмірі 1,0% від вартості товару за кожен день прострочки.

У період з 03.06.09р. по 28.07.09р. Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 514220,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання цінностей та актом звірки взаєморозрахунків від 26.05.10р., підписаним сторонами.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 304914,98 грн., що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків від 26.05.10р.

Таким чином, на день вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 209305,02 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем.

          Спір виник з причини того, Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлений товар у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 15.06.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №02 купівлі-продажу продукції, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача, а Відповідач прийняти і оплатити на умовах даного договору товар в обумовленому сторонами асортименті, кількості і за цінами, вказаними у рахунках-фактурах, які є невід’ємними частинами даного договору.

Як встановлено судом відповідно до п.2.1. договору оплата продукції Відповідачем здійснюється шляхом безготівкових перерахувань на вказаний Позивачем банківський рахунок на умовах передплати. Згідно з п.2.2. договору ціна на продукцію визначається на момент виписки рахунків-фактур. Згідно з п.3.2.1. договору Відповідач зобов’язується оплатити товар на умовах даного договору.

Як встановлено судом у період з 03.06.09р. по 28.07.09р. Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 514220,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання цінностей та актом звірки взаєморозрахунків від 26.05.10р., підписаним сторонами. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 304914,98 грн., що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків від 26.05.10р. Таким чином, на день вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 209305,02 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 209305,02 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, відповідно до п.4.3. договору у випадку невиконання або неналежного виконання п.2.1. Відповідачем, останній сплачує на користь Позивача штраф у розмірі 1,0% від вартості товару за кожен день прострочки.

Враховуючи викладене, суд вважає розмір пені нарахований Позивачем в сумі 104652,51 грн. обґрунтованим. Проте, суд вважає, даний розмір неустойки надмірно великим та таким, що значно перевищує розмір збитків, тому відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України суд вважає можливим зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з Відповідача до 52326,25 грн.

Судом не приймаються доводи Відповідача щодо невірного розрахунку пені з посиланням на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»з наступних підстав.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

З наведених норм вбачається, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, проте законом може бути визначено, що зміна цього розміру за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вказаною нормою закону визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, проте в цьому закону не встановлено, що зміна цього розміру за погодженням сторін не допускається.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гідробуд-Україна»(03110, м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 3, 03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2а; код 36197536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквадук»(03110, м. Київ, вул. Олексіївська, 3; код 36309129) заборгованість в сумі 209305 (двісті дев’ять тисяч триста п’ять) грн. 02 коп., штрафні санкції в сумі 52326 (п’ятдесят дві тисячі триста двадцять шість) грн. 25 коп., державне мито в сумі 3139 (три тисячі сто тридцять дев’ять) грн. 57 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 09.07.2010р.