Рішення № 10302893, 07.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/22607.07.10 За позовом          Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» до           Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про           стягнення грошових коштів в порядку регресу

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна» (надалі ПАТ «СК «АХА Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) 7744, 92 грн. суми виплаченого страхового відшкодування, 687, 28 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Україна»на підставі договору страхування серії МА № 058810 від 10.11.2006р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ 21093, державний номер ВМ 9442 АС, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21063, державний номер Ж 6049 СУ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому вимогу про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 7744, 92 грн. в судовому порядку, заявивши до стягнення суму нарахованої пені за прострочення здійснення виплати.

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 03.06.2010р. представник позивача не з’явився, однак враховуючи виконання вимог суду, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі.

Згідно клопотання отриманого судом від 07.07.2010р. через неможливість забезпечити явку свого представника у судове засідання розгляд справи позивач просив провести без його участі при повному підтриманні позовних вимог. Інформації щодо сплати заборгованості в сумі заявленій до стягнення відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 13.04.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.06.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором страхування серії МА № 058810 від 10.11.2006р. у ЗАТ «СК «Український Страховий Альянс», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль ВАЗ 21093, державний номер ВМ 9442 АС, страхувальником по договору є Могилевський Віктор Володимирович, вигодонабувачем АКІБ «Укрсиббанк».

Згідно довідки Сумського міського відділу УМВС України у Сумській області 28.02.2009р. о 10 год. 30 хв. в м. Суми на перехресті вул. Калініна - Засумська сталась дорожньо-транспортна пригода –зіткнення за участю автомобілів ВАЗ 21063, державний номер Ж 6049 СУ, яким керував Передерій М.Ф. та ВАЗ 21093, державний номер ВМ 9442 АС, яким керував Могилевський В.В..

ДТП сталася в результаті порушення водієм Передерій М.Ф. вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.03.2009р., справа 3-507/2009р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номер ВМ 9442 АС в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 216/2009 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автотранспортного засобу складеного 04.03.2009р. суб'єктом оціночної діяльності –ПП «Ікар ВМЗ Сервіс»(сертифікат ФДМУ про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 5398/07 від 18.01.2007р.), складає 9158, 37 грн.. За додатковим оглядом автомобіля 03.04.2009р. згідно звіту № 311/2009 сума матеріального збитку, без врахування втрати товарної вартості транспортного засобу, спричиненого власнику в результаті пошкодженя автомобіля складає 9930, 20 грн..

За страховим випадком –ДТП що сталась 28.02.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2385/09/05/19 від 24.03.2009р. по договору страхування серії МА № 058810 від 10.11.2006р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 7101, 73 грн., та згідно страхового акту № 2385/09/05/19/допл. від 03.06.2009р. на суму доплати в розмірі 643, 19 грн., виплата якого підтверджується платіжними дорученнями № 424 від 25.03.2009р. (згідно відомості виплат № 57 від 25.03.2009р. запис № 6), № 1650 від 04.06.2009р. (згідно відомості виплат № 106 від 04.06.2009р. запис № 21).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7744, 92 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21063, державний номер Ж 6049 СУ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ 21093, державний номер ВМ 9442 АС, застрахований у ВАТ НАСК «Оранта»що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/8455937.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номер Ж 6049 СУ підтверджується Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.03.2009р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21063, державний номер Ж 6049 СУ будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/8455937).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ 21093, державний номер ВМ 9442 АС відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8455937), а до ПАТ «СК «АХА Україна»як правонаступника страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування серії МА № 058810 від 10.11.2006р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8455937) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза - 0 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ВАТ НАСК «Оранта»розмір збитків у сумі 7744, 92 грн. є обґрунтованим, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню. Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно пред’явленої позивачем вимоги про сплату страхового відшкодування відповідач, станом на час вирішення спору в судовому порядку, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму пені 362, 76 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з наявним простроченням виплати суми за заявою № 5753 від 26.10.2009р., яка отримана відповідачем 28.10.2009р..

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку позивача, що проведений у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%) за період прострочення з 29.11.2009р. по 05.05.2009р., не більше ніж за 6 місяців, та складає 687, 28 грн..

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, р/р 26500218673900 в АКІБ «УкрСиббанк»МФО 351005, ідент. код 31235110) 7744, 92 грн. (сім тисяч сімсот сорок чотири гривні 92 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 687, 28 грн. (шістсот вісімдесят сім гривень 28 копійок) пені, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Р.І. Самсін