Постанова № 10302189, 08.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-60/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача Приватного підприємства "Рідний ліс"Шаповал Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Рідний ліс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання неправомірними дій державного податкового інспектора щодо проведення документальної невиїзної перевірки, визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2010 року Приватне підприємство "Рідний ліс"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання неправомірними дій державного податкового інспектора відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Уткіної А.В. щодо проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки за період з травня по жовтень 2008 року, визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.11.2009 року № 0005951502/0/3718 в розмірі 44923 грн. 50 коп., в тому числі 29949 грн. основного платежу та 14974 грн. 50 коп. штрафних санкцій..

Позов обґрунтований тим, що Приватним підприємством "Рідний ліс" було правомірно включено до податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за період з травня по жовтень 2008 року суми податку, сплачених у звязку з придбанням товарів та наданням послуг у взаємовідносинах з приватним підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс АВХ 2006 ЛТД», що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними на всю кількість товару та послуг.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надав письмове заперечення на позов, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки в результаті порушення пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.3.1, 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»Приватним підприємством "Рідний ліс"було завищено суму податкового кредиту на 29949 грн.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Рідний ліс" зареєстроване як платник податку на додану вартість 29.01.2007 року, свідоцтво № 100016998, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34450989.

18.11.2009 року державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Уткіною А.В. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Приватного підприємства "Рідний ліс" за період з травня по жовтень 2008 року.

За результатами вищевказаної перевірки було складено акт №359/15-322/34450989 від 18.11.2009 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0005951502/0/3718 від 27.11.2009 року про застосування до Приватного підприємства "Рідний ліс" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44923,50 грн. за порушення пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.3.1, 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевірка проведена на підставі підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»га на підставі вищевказаного закону встановлено порушення.

Відповідно до вказаної норми контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином, перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства "Рідний ліс" проведена інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Уткіною А.В. відповідно до вимог чинного законодавства та є законною.

Перевіркою встановлено, що позивач щомісячно декларує податковий кредит, по контрагентах (приватний підприємець ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс АВХ 2006 ЛТД») які не відображають податкові зобовязання та в результаті чого утворюються розбіжності між задекларованими сумами контрагентів. Сума податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларована Приватним підприємством «Рідний Ліс»по контрагенту ПП ОСОБА_4 за період з травня по вересень 2008 року становить 29116 грн.

В ході перевірки було направлено запит до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції № 12876/7/15-322 від 18.09.2009 року щодо взаємодії Приватного підприємства "Рідний ліс" з приватним підприємцем ОСОБА_4 (код НОМЕР_1. Згідно отриманого листа № 8975/7/17-123 від 02.10.2009 року від Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції встановлено, що за період травень вересень 2008 р. приватний підприємець ОСОБА_4 не подавав звітність до податного органу, на письмові звернення про надання пояснень стосовно неподання звітності та розбіжностей, що виникли, не надавав.

Проте, судом встановлено, що у період взаємовідносин Приватного підприємства "Рідний ліс" з приватним підприємцем ОСОБА_4, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», останній був зареєстрований платником податку на додану вартість. Даний факт підтверджується також листом Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції № 8975/7/17-123 від 02.10.2009 року, згідно з яким Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцію було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємця ОСОБА_4 лише 22.07.2009 року.

Що стосується взаємовідносин Приватного підприємства "Рідний ліс" з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс АВХ 2006 ЛТД», які відбулися в жовтні 2008 року (податковий кредит на суму 833 грн. 33 коп.) висновок Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областібазується на тому, що згідно податкової звітності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс АВХ 2006 ЛТД»відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ. У звязку з цим податкова інспекція безпідставно прийшла до висновку щодо нікчемності правочину укладеного між Приватним підприємством "Рідний ліс" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс АВХ 2006 ЛТД», оскільки товари, придбані у вищевказаного підприємства використовувалися у фінансово-господарській діяльності Приватного підприємства "Рідний ліс", а суми ПДВ були задекларовані останнім у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до пункту 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпунктів 7.4.1 й 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як свідчать матеріали справи, Приватне підприємство "Рідний ліс" отримало належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість товару та послуг (що й зазначено в самому акті перевірки), які були придбані відповідно до договорів.

Таким чином, оскільки суми податку, що включені до податкового кредиту Приватного підприємства "Рідний ліс", повязані з придбанням сировини та послуг, які були використані в господарській діяльності підприємства, податковий кредит Приватного підприємства "Рідний ліс" документально підтверджено податковими накладними, оформленими належним чином, та виписані на той час зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд прийшов до висновку, що Приватне підприємство "Рідний ліс" виконало всі вимоги чинного законодавства щодо правомірності включення зазначених сум податку на додану вартість до сум податкового кредиту.

Крім того, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від сплати податку контрагентами, оскільки не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо ним виконано усі законодавчі вимоги для отримання такого відшкодування та він має всі документальні підтвердження свого податкового кредиту.

Суд бере до уваги, що згідно з частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності та обґрунтованості прийняття Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській областірішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.11.2009 року № 0005951502/0/3718 на суму 44923 грн. 50 коп.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства "Рідний ліс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областів частині визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.11.2009 року № 0005951502/0/3718 в розмірі 44923 грн. 50 коп., в тому числі 29949 грн. основного платежу та 14974 грн. 50 коп. штрафних санкцій - є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Рідний ліс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання неправомірними дій державного податкового інспектора щодо проведення документальної невиїзної перевірки, визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про застосування до Приватного підприємства "Рідний ліс" штрафних (фінансових) санкцій від 27.11.2009 року № 0005951502/0/3718 в розмірі 44923 грн. 50 коп., в тому числі 29949 грн. основного платежу та 14974 грн. 50 коп. штрафних санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Рідний ліс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко