Постанова № 10302145, 02.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-9462/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року

о12год.40хв. м.Одеса

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Коваленко І.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Антоненко С.В. за довіреністю №30 від 04.01.2010р.

Від відповідача: Осадчий М.І. за довіреністю №208/10/10-00-01 від 12.01.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеської залізниці до Котовської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень рішень №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2 639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.-штрафні (фінансові) санкції, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеської залізниці, в якому позивач, з урахуванням уточнень (вихід.№НЮ-14/1395 від 27.11.2009р.) просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Котовської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.- сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до пп.4.3.2. п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами, не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Позивач зазначає, що відповідно до пп.«д»пп.4.4.2 п.4.4. ст.4 зазначеного Закону, він не може бути притягнутий до відповідальності, так як діяв відповідно до податкового розяснення ДПА України. Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (вхід.№36368 від 21.08.2009р.), посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до пп.16.3.1 п.6.3. ст. 16 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-ІV, безпосередньо підприємство та тільки уповноважений структурний підрозділ - працедавець є податковими агентами при виплаті доходів своїм працівникам. Отже філії або, в даному випадку, структурні підрозділи державного підприємства Одеської залізниці здійснюють всі або частину його функцій зі сплати податку з доходів фізичних осіб. До того ж, з огляду на те, що у позовній заяві Одеська залізниця не посилається та не надає доказів в підтвердження повноважень своїх структурних підрозділів на сплату податку з доходів фізичних осіб, отже саме позивач є податковим агентом своїх працівників та відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" Одеська залізниця виступає особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати. Окрім того, службами, структурними підрозділами Одеської залізниці заперечення по зведеному акту не надавались. Отже, Котовська ОДПІ Одеської області правомірно, відповідно до норм діючого законодавства винесла податкові повідомлення-рішення №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639,00грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2009р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 24.07.2009р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24.07.2009р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 16.09.2009р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства України, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 31.03.2009р. на підставі направлень №117 від 17.02.2009р., №175 від 17.03.2009р., виданих Котовською ОДПІ Одеської області начальнику відділу організації податкового аудиту, відбору платників податку та аналізу їх діяльності управління податкового контролю юридичних осіб Олійник Л.С., старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу організації податкового аудиту, відбору платників податку та аналізу їх діяльності управління податкового контролю юридичних осіб Гладкій Г.В., старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Єсипенко О.М., головному державному податковому інспектору відділу погашення прострочених податкових зобовязань Паламаренко А.І., на підставі п.1 ч.1 ст.11, чч.1,9 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу України»№509-ХІІ від 04.12.1990р. (зі змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, була проведена планова виїзна перевірка Котовської дистанції сигналізації та звязку Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р.

За наслідками зазначеної перевірки був складений акт від 31.03.2009р. №714/23-01/01071634 „Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства".

На підставі складеного акта перевірки від 31.03.2009р. №714/23-01/01071634 Котовською ОДПІ Одеської області було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000072304/0 від 13.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.-штрафні (фінансові) санкції, у зв»язку з порушенням позивачем, на думку відповідача, вимог абз.1 п.п.1.1, п.Д п.1.3 ст.1, п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-ІV (із змінами та доповненнями).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням №0000072304/0 від 13.04.2009р., Одеська залізниця звернулась до Котовської ОДПІ Одеської області з первинною скаргою (вхід.ОДПІ від 16.04.2009р. №3892/10) про його скасування.

За результатами розгляду первинної скарги Котовська ОДПІ Одеської області прийняла рішення №1953/170110 від 30.04.2009р., яким податкове повідомлення рішення №0000072304/0 від 13.04.2009р. залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

У зв»язку з чим, на підставі вищевказаного рішення №1953/170110 від 30.04.2009р. Про результати розгляду первинної скарги, Котовською ОДПІ Одеської області було винесено податкове повідомлення рішення від 30.04.2009р. №0000072304/1 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.-штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями №1953/170110 від 30.04.2009р, Котовська залізниця звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Котовської ОДПІ Одеської області №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн.

Так, на думку суду, оскаржувані податкові повідомлення рішення Котовської ОДПІ Одеської області №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р., винесені податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Як вбачається з акта перевірки Котовської ОДПІ Одеської області від 31.03.2009р. №714/23-01/01071634 Котовської дистанції сигналізації та звязку Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р., при перевірці оборотів по рахунку №661 «Розрахунки по зарплаті» та відомостей нарахування заробітної плати, встановлено, що при нарахуванні та виплаті працівникам надбавок до тарифних ставок посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер роботи, у розмірах, визначених законодавством, Котовська дистанція сигналізації та звязку Одеської залізниці не відносила на рахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами»та не включала до загального місячного оподаткованого доходу і не оподатковувала податком з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2007р. по 31.08.2007р. включно, суми доходу 53-х своїх працівників. Згідно акта перевірки, загальна сума неоподаткованого доходу за перевіряємий період склала 5481,25грн., що, в порушення вимог абз.1 п.п.1.1, п.Д п.1.3 ст.1, п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», стало підставою для неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 879.94грн.

Відповідно до п.п. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п. 9.10 ст. 9 даного Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер»встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють набавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Згідно з абзацами першим та другим загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, обєднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою особою).

Відповідно до п. 3.16 зазначеної Інструкції, зі статистики заробітної плати надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належить до фонду оплати праці.

Статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Так, пунктом 4.6 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Котовської дистанції сигналізації та звязку Одеської залізниці на 2006-2010 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Котовського міськвиконкому за №24 від 26.09.2006р., встановлено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має розїзний характер вважаються відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за розїзний характер робіт. Підтвердженням фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях є відомості обліку розїзних за формою ФРУ-12, в яких проставляються відповідні відмітки.

Згідно з п.8 Положення про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має розїзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць, в тому числі при розїздах за межі України, затвердженого наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285-Ц, та наявного в матеріалах справи, підставами для виплат надбавки є відомості обліку розїздів (ФРУ-12), маршрутні листки, плани-графіки, журнали обліку тощо. Відповідно до зазначеного Положення, працівникам, робота яких постійно проходить в дорозі або має розїзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць виплачується надбавка в розмірі 50% добових, встановлених при відрядженнях в межах України, за кожну добу знаходження в розїздах. При цьому час, проведений працівниками в поїздці, включаючи працівників, які обслуговують приміські поїзди, та розїздах, який складає 12 і більше годин, але менше цілої доби, враховується як одна доба.

Судом встановлено, що Котовською дистанцією сигналізації та звязку Одеської залізниці для обліку розїздів у всіх випадках використовувалась відомість за формою ФРУ-12, що не спростовується і відповідачем.

Крім того, як вбачається з листа ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716, який відповідно до п.п.«г»п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 №2181-III, є податковим розясненням, за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у звязку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»№663 від 23.04.1999р. та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою Наказом Міністерства Фінансів України №59 від 13.03.1998р., зареєстрованої Міністерством Юстиції України 31.03.1998р. за №218/2658, не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених пп.4.3.2 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до п.п.«г», «д»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач діяв відповідно до умов колективного договору, Положення про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має розїзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць, в тому числі при розїздах за межі України, та наданого йому податкового розяснення (14.07.2006 року №7759/6/17-0716), Котовська дистанція сигналізації та звязку Одеської залізниці, з урахуванням положень п.п.«д»п.п.4.4.2 п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути притягнута до відповідальності за те, що в період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. правомірно не нараховувала та не перераховувала до бюджету податок з доходів фізичних осіб із сум надбавок за розїзний характер робіт в розмірі 879,94грн.

Відтак, суд вважає, що податкові повідомлення рішення Котовської ОДПІ Одеської області №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. про визначення Котовській дистанції колії №3 Одеської залізниці податкового щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.-штрафні (фінансові) санкції, є неправомірними, безпідставними та складеними в порушення вимог чинного податкового законодавства України.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що службові поїздки працівників Котовської дистанції сигналізації та звязку Одеської залізниці, постійна робота яких проходить в дорозі або має розїзний характер, не є відрядженнями, оскільки зазначені службові поїздки в колективному договорі між адміністрацією та профспілковим комітетом Котовської дистанції сигналізації та звязку Одеської залізниці на 2006-2010 роки визначені відрядженнями, що відповідає вимогам ст.13 КЗпП України та положенням Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59.

При цьому, суд враховує, що за своєю природою та особливостями праці службові поїздки працівників Котовської дистанції сигналізації та звязку Одеської залізниці не можуть обліковуватися шляхом оформлення посвідчення про відрядження, оскільки такі поїздки здійснюються в межах дільниць обслуговування, що виключає можливість заповнення зворотної сторони посвідчення про відрядження. У звязку з чим в умовах колективного договору було передбачено збереження діючого порядку обліку виплат за розїзний характер робіт, який у повній мірі забезпечив належне підтвердження знаходження працівника у такому відрядженні.

Водночас, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що в силу ст.ст.2, 55, 216 Господарського кодексу України відповідач неправомірно притягнув до юридичної відповідальності Котовську дистанцію сигналізації та звязку Одеської залізниці, яка є структурним підрозділом Одеської залізниці без права юридичної особи, оскільки остання є платником податків, податковим агентом, платником податку з доходів найманих працівників, взята на податковий облік у Котовській обєднаній державній податковій інспекції Одеської області як платник податків та може нести відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до вимог п.1.15. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом, окрім юридичних осіб є їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Отже, згідно з названою нормою Закону обовязки платника податків та відповідальність за їх виконання покладено на податкових агентів, до складу яких, згідно з наведеною нормою законодавства, поряд з юридичною особою віднесено і її структурні підрозділи.

Пунктом 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про систему оподаткування»зазначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Таким чином, законодавством визначено, що відповідальність за порушення податкового законодавства несуть платники податків, або особи, на яких законами покладено обовязки платників податків та відповідальність за їх виконання і до яких, у тому числі, прирівняні відокремлені підрозділі юридичних осіб.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач Котовська ОДПІ Одеської області, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду відповідні належні докази в підтвердження правомірності та грунтовності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень рішень №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Одеської залізниці про скасування податкових повідомлень рішень Котовської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Одеської залізниці у розмірі, визначеному приписами ч.3 Розділу VІІ КАС України.

Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Одеської залізниці до Котовської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень рішень №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.-штрафні (фінансові) санкції, задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення Котовської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 29.12.2007р. №0000691510/0 №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.-штрафні (фінансові) санкції, скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Одеської залізниці (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови складено та підписано суддею «02» червня 2010р. СуддяХарченко Ю.В. 1. Адміністративний позов Одеської залізниці до Котовської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень рішень №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.-штрафні (фінансові) санкції, задовольнити. 2. Податкові повідомлення-рішення Котовської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 29.12.2007р. №0000691510/0 №0000072304/0 від 13.04.2009р. та №0000072304/1 від 30.04.2009р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 2639грн., з яких 879,94грн.-основний платіж, 1759,88грн.-штрафні (фінансові) санкції, скасувати. 3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Одеської залізниці (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40 коп. 02 червня 2010 року