Ухвала суду № 103014751, 18.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про встановлення нового строку для подання звіту

18 січня 2022 року м.Київ № 320/2872/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень та встановлення нового строку для подачі звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 основної державної пенсії, на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 85 %, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії, на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 85 %, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, починаючи з 25.04.2019, з урахуванням зміни мінімальної заробітної плати, без обмежень;

- постанову суду звернути до негайного виконання в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 адміністративний позов було задоволено: визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку та виплаті основної державної пенсії, на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 85 %, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності; зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії, на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 85 %, тобто як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, починаючи з 25.04.2019, з урахуванням зміни мінімальної заробітної плати, без обмежень та з урахуванням фактично здійснених виплат.

На підставі рішення суду, 11.05.2021 та 07.06.2021 Київським окружним адміністративним судом були видані виконавчі листи.

Ухвалою суду від 02.08.2021 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) подати протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду звіт про виконання судового рішення від 06 травня 2021 року в адміністративній справі №320/2872/21.

10.01.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та встановлення нового строку для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області звіту про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 у цій справі, у зв`язку з тим, що виплата пенсійних коштів позивачеві не відбулася.

У призначений для розгляду звернення час, сторони до суду не з`явилися, про час та місце проведення удового засідання, були повідомлені належним чином, у зв`язку із чим на підставі ч. 9 ст. 205 КАСУ, суд здійснив розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

При цьому, суд зазначає, що ухвалою суду від 02.08.2021 вже було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду звіт про виконання судового рішення від 06 травня 2021 року в адміністративній справі №320/2872/21.

Проте, станом на 18.01.2022, відповідач не надав звіту про виконання судового рішення та інших доків, на підтвердження виконання ним рішення від 06.05.2021 у цій справі.

Тому, з урахуванням вимог частини 2 ст. 382 КАС України, суд вважає за необхідне встановити новий строк для виконання судового рішення - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили даною ухвалою.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за невиконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, виплати пенсій може бути здійснені ГУ ПФУ у Київській області виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, зазначає, що відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктами 4, 5 Порядку № 649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:

документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;

копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;

розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України у межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19 сформулював правову позицію, відповідно до якої застосування процесуальних засобів судового контролю не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов і не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу застосовується не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, питання накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, можливо бути розглянути лише за наслідком розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду та встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника органу Пенсійного фонду наразі відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 132-142, 252, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) про накладення штрафу та встановлення нового строку для виконання рішення суду, - задовольнити частково.

Встановити для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 06.05.2020 у справі №320/2872/21 - протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.

Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лисенко В.І.