Ухвала суду № 103014342, 17.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

17 січня 2022 року Київ № 320/270/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м Київ) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,

в с т а н о в и в:

до суду звернувся представник відповідача Телющенко П.П. в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Шевченківського ВДВС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №67378404 від 04.11.2021 року, яка винесена державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м Київ) Сімоновим К.К., з виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2021 у справі №357/6841/21.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За результатом дослідження позову та доданих до нього документів, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадженні у даній справі, з огляду на наступне:

з матеріалів позовної заяви судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження №67378404 з виконання постанови №357/6841/21, виданої 22.07.2021 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області. Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрфу у розмірі 1 700 грн. з конфіскацією сум внеску на підтримку політичної партії у сумі 25 000 грн., 25 000 грн. та 35 000 грн.

Позивач посилається на те, що вищезазначена постанова суду прийнята до виконання відповідним органом виконавчої служби з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ОСОБА_2 не проживає та не перебуває на території, на яку поширюються юрисдикція Шевченківського ВДВС у м.Києві.

При цьому, суд зазначає, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404).

За визначенням ст.1 Закон №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій встановлених законом органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, у відповідості до ст.74 Закону №1404, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Вказана правова норма містить правило, відповідно до якого, оскарження рішення, дії чи бездіяльності виконавця щодо виконання судового рішення здійснюється до того суду, який таке рішення ухвалив. Будь-яких особливостей чи винятків із наведеного правила щодо оскарження постанов про накладення штрафів норми Закону №1404-VIII чи будь-якого іншого законодавчого акта, не містять.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, ураховуючи наведене, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи: з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору; витрат пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу,прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані; до юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

При цьому, особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст.287 КАС України, частиною першою якої передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Оскаржена до суду постанова, на виконання якої відкрито виконавче провадження №67378404, була прийнята Білоцерківським міськрайонним судом Київської області відповідно до вимог КУпАП.

В той же час, згідно приписів ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За приписами ч.1ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Отже, ЦПК України, встановлений інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби при виконанні ними рішень судів загальної юрисдикції.

Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження №67378404, яка є предметом оскарження у даній справі, винесена на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення, то і будь-які дії, рішення або бездіяльність органу державної виконавчої служби, в межах виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду належить розглядати тим судом, який ухвалив рішення, що виконується, тобто Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, правове обгрунтування чого було викладено вище.

Юрисдикція адміністративного суду відповідно п.п. 1-15 ч.1 ст.19 КАСУ, поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Водночас, приписами ч.2 ст.74 Закону №1404-VIII унормовано категорія рішень органів державної виконавчої служби, які підлягають розгляду адміністративними судами.

Оскільки дана справа не підсудна адміністративному суду, суд на підставі п.1 ч. 1 ст.170 КАС України відмовляє у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-171, 243, 248, 287 КАС України, суд-

у х в а л и в:

відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м Київ) (ЄДРПОУ 34967593, вул.Саксаганського, буд.110, м.Київ,01032) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.