Рішення № 103012804, 19.01.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 січня 2022 року Справа № 280/11067/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, щодо не внесення даних про виконавчий лист, який видано 18.03.2013 на підставі Постанови Заводською районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 по справі № 2а-46/2011 до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».

- Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області внести дані про виконавчий лист, який видано 18.03.2013 па підставі Постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 по справі № 2а-46/2011 до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за бюджетною програмою 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою»

В обґрунтування позовних вимог у позивачка позовній заяві зазначила наступне. Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 року, залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя по справі №2а-46/11 задоволено частково, визнано дії Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 у відповідності з вимогами, встановленими ст.50, ч.4 ст.54, ч.З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними з 29.05.2010 року. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_2 державну пенсію та додаткову пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. інваліду 3 групи з 29.05.2010 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного відповідно до вимог ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2020 року по справі № 2а-46/11 було замінено стягувача ОСОБА_2 його правонаступником - ОСОБА_1 . На сьогоднішній день, у зв`язку з тим. що у резолютивної частини постанови Заводського районного суду від 17.05.2011 по справі № 2а-46/2011 вказано лише «зобов`язано перерахувати державну пенсію та додаткову пенсію», Головне управління Державної казначейської служби у Запорізької області не вбачає свого обов`язку здійснити Позивачу виплату нарахованих грошових коштів на виконання вказаного судового рішення, внаслідок чого, позивач не має можливості отримати пенсійні виплати перераховані на виконання вказаного судового рішення. Позивач стверджує, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) передано до Головного управління Державної казначейської служби України v Запорізькій області пакет документів на ви конання рішення суду у справі № 2а-46/20і 1. тобто, згідно вимог Порядку № 440. Також позивач стверджує, що Головне управління Держаної казначейської служби Україии у Запорізькій області повідомило про необхідність усунення недоліків, які перешкоджають виконанню рішення суду. Натомість позивач зазначає, що відсутність в резолютивній частині рішення суду вимоги про виплату грошових коштів на користь Позивача не може рахуватись як недолік. Під час розгляду справи № 2а-46/2011 судом вирішено порушені позивачем питання та визначено спосіб його виконання, шляхом зобов`язання органу Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії, а виплата с відповідним наслідком. Позивач стверджує, що Відповідач не вніс дані про рішення по справі №2а-46/2011 до Реєстру рішень, виконання яких гарантується держаною, таким чином не виконав свої обов`язки передбачені Пунктом 7 Порядку №440. На підставі наведеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 22.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

10.12.2021 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якій відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що відомості щодо конкретного акту приймання-передавання, згідно з яким виконавчий документ по справі № 2а-46/3011 від органу державної виконавчої служби передано до Головного управління у позовній заяві відсутні. Лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції України (м. Дніпро) від 16.08.2021 № 6958-4-03.1, на який посилається позивачка, не може бути належним та допустими доказом по справі, оскільки у зазначеному листі також відсутні відомості про реквізити відповідного акту приймання-передавання або листування між органом державної виконавчої служби та Головним управлінням щодо повернення виконавчогого документа по справі №2а-46/3011. Станом на теперішній час виконавчий документ по справі № 2а-46/3011 від органу державної виконавчої служби до Головного управління не передано. Таким чином ствердження позивачки про бездіяльність відповідача стосовно не внесення інформації про зазначений виконавчий документ до Реєстру виконавчих документів для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» є необгрунтованими. Отже, наразі у Головного управління взагалі відсутні підстави для вчинення будь-яких дій щодо виконавчого документа по справі № 2а-46/3011.

Ухвалою суду від 19.01.2022 залишено без задоволення заяву-заперечення Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області проти розгляду справи № 280/11067/21 за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 по справі № 2а-46/2011 позов ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя задоволено частково: визнано дії Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною з 29.05.2010 року. Зобов`язати управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_2 державну пенсію та додаткову пенсію, як учаснику ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інваліду 3 групи, з 29.05.2010 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного відповідно до вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У задоволенні решти вимог відмовлено. (а.с. 6-7).

18.03.2013 по справі №2а-46/2011 Заводським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист про виконання постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 по справі № 2а-46/2011, яка набрала законної сили 19.02.2013 (а.с. 5).

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2020 по справі № 2а-46/11 задоволено заяву ОСОБА_1 та замінено стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з виконання постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2011 у адміністративній справі № 2-а – 46/2011 його правонаступником – спадкоємцем ОСОБА_1 , яка успадкувала недоодержану пенсію померлого згідно вищезазначеного рішення суду, але не виплачену (а.с. 8-9).

Також позивачем було додано до позовної заяви копію листа відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «Про усунення недоліку» вих. №6958-4-031 від 16.08.2021 (а.с. 11) у якому зазначено наступне: «Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусове виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі-Відділ) вживаються заходи щодо усунення недоліків у документах по справі № 2-а-46/2011, які були прийняті відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджене постановою КМУ № 440 від 03.09.2014.

Відповідно до вимог Порядку, передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Повідомляємо, що під час передачі документів по справі №2-а-46/2011 для здійснення нарахування на Вашу користь до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області було відмовлено у їх прийняті, так як було виявлено недоліки пакеті документів.

Постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя №2а-46/2011 зобов`язано УПФ в Заводському районі м.Запоріжжя перерахувати ОСОБА_2 державну пенсію та додаткову пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інваліду 3 групи, з 29.05.2010 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначено відповідно до вимог ч.1 ст.28 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У задоволені решти позовних вимог, а саме виплати, відмовлено.»

Позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі по тексту - Закон України № 4901-VI) встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та особливості їх виконання. Згідно з частинами першою та четвертою статті 3 Закону України № 4901-VI виконання рішень про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а у разі відсутності у зазначеного органу відповідних бюджетних призначень - за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для

забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4901-VI виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за яким є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні

даного судового рішення.

Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом З Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4901-VI, інвентаризації та погашення заборгованості за ними визначено Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440 (далі по тексту - Порядок № 440). Згідно з пунктами 3, 4, 13, 15, 20 Порядку № 440 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних кошів, для погашення заборгованості. Передача рішень від органу державної виконавчої служби до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяці, що настає за звітним. Отже, Порядком №440 визначено чіткий порядок і спосіб дій, які мають вчинятись з метою виконання рішень суду, виконання яких

гарантується державою.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною шостою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені їх права, свободи або інтереси.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні переконливості їх переконливості.

Таким чином, метою і завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто захисту підлягає лише порушене право, а не ті права та інтереси, які можливо будуть порушені.

Бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є його пасивна поведінка - невчинення дій, яку носій публічної влади зобов`язаний вчинити.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає про нездійснення відповідачем дій щодо внесення відомостей стосовно виконавчого документа до Реєстру виконавчих документів для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою». В свою чергу, виходячи з змісту вищезазначених норм законодавства, дії по виконанню судового рішення органом Державної казначейської служби України можуть бути вчинені виключно після отримання відповідних документів від органу державної виконавчої служби.

Так, відповідно до положень Порядку № 440 виконавчий документ стягувачем подається до органу державної виконавчої служби, а не органу Державної казначейської служби України. Відомості щодо конкретного акту приймання-передавання, згідно з яким виконавчий документ по справі № 2а-46/2011 від органу державної виконавчої служби передано до Головного управління в матеріалах справи відсутній та не наданий суду позивачем. Лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції України (м. Дніпро) від 16.08.2021 на який посилається позивачка, не може бути належним та допустим доказом по справі, оскільки у зазначеному листі також відсутні відомості про реквізити відповідного акту приймання-передавання або листування між органом державної виконавчої служби та Головним управлінням щодо повернення виконавчого документа по справі №2а-46/2011. Також відсутні у даному листі і відомості щодо конкретних підстав начебто відмови Головним управлінням Державної казначейської служби України в Запорізькій області було у прийняті до виконання відповідних документів, через начебто виявлені недоліки пакеті документів.

Не надано суду позивачем і доказів своїх тверджень про те, що (як зазначено у позовній заяві): «на сьогоднішній день, у зв`язку з тим, що у резолютивної частини постанови Заводського районного суду від 17.05.2011 по справі № 2а-46/2011 вказано лише «зобов`язано перерахувати державну пенсію та додаткову пенсію», Головне управління Державної казначейської служби у Запорізької області не вбачає свого обов`язку здійснити Позивачу виплату нарахованих грошових коштів».

Натомість відповідач у відзиві взагалі заперечує факт передачі виконавчого документу по справі № 2а-46/2011 від органу державної виконавчої служби до відповідача і зазначену обставину не спростовано позивачем.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 37941997) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.В. Стрельнікова