Рішення № 103004943, 27.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 січня 2022 р. Справа №120/5151/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що за результатами розгляду її клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва відповідачем 18 березня 2021 року прийнято рішення №338, яким відмовлено у наданні такого дозволу. Підставою для відмови слугувало те, що місце розташування земельної ділянки, яку позивачка має намір отримати у власність, не відповідає генеральному плану населеного пункту та плану зонування території села Агрономічне.

Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва позивачка звернулася до суду з цим позовом та просить визнати рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №338 від 18 березня 2021 року протиправним та скасувати його, зобов`язавши відповідача повторно розглянути її клопотання та надати відповідний дозвіл.

Ухвалою від 31 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою витребувано у Агрономічної сільської ради належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких відповідачем прийнято рішення №338 від 18 березня 2021 року, в тому числі й висновків постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності, на які містяться посилання в оскаржуваному рішенні.

29 червня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Агрономічна сільська рада заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Такий, окрім іншого, обґрунтований тим, що сільська рада, приймаючи рішення від 18 березня 2021 року №338, відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з огляду на те, що цільове призначення бажаної земельної ділянки не відповідає цільовому призначенню генерального плану та плану зонування території села Агрономічне. Так, відповідно до генерального плану населеного пункту цільове призначення бажаної позивачкою земельної ділянки - "територія садибної забудови" (І черга), а відповідно до плану зонування села Агрономічне з умовними позначеннями така земельна ділянка призначена для розташування одноквартирних житлових будинків до 3 поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках, а не для ведення садівництва. Також у відзиві йдеться про те, що Вінницьким окружним адміністративним судом в адміністративній справі №128/2833/17 постановлено ухвалу від 03 квітня 2018 року, якою Агрономічній сільській раді заборонено приймати рішення та вчиняти будь-які можливі дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадян 474,6783 гектари земель, які включені в межі населеного пункту Агрономічної сільської ради. В число оспорюваних земель увійшла і земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність. Окрім того, представник відповідача звертає увагу на тому, що до юрисдикції суду в широкому розумінні не входить зобов`язання органу місцевого самоврядування приймати будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції, зокрема, органів місцевого самоврядування. За наведених обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, на виконання вимог ухвали від 31 травня 2021 року відповідачем до відзиву долучено витребувані судом документи.

09 липня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив таке.

24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Агрономічної сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га на території Агрономічної територіальної громади (Агрономічної сільської ради) для ведення садівництва. До такого клопотання надано копії паспортного документа, реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також графічний матеріал із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

За результатами розгляду клопотання позивачки 18 березня 2021 року Агрономічна сільська рада прийняла рішення №338, яким відмовила у наданні такого дозволу у зв`язку з тим, що місце розташування земельної ділянки, яку позивачка має намір отримати у власність, не відповідає генеральному плану та плану зонування території села Агрономічне.

Надаючи оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у пунктах 2, 9 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Частиною 1 статті 18 Закону №3038-VI визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону №3038-VI план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Так, в ході судового розгляду установлено, що за результатами розгляду клопотання позивачки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га Агрономічна сільська рада своїм рішенням від 18 березня 2021 року №338 відмовила у наданні такого дозволу.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що місце розташування земельної ділянки, яку позивачка має намір отримати у власність, не відповідає генеральному плану та плану зонування території села Агрономічне, адже така ділянка розташована в межах території, що відведена для садибної забудови.

Дослідивши надані відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 31 травня 2021 року документи, серед яких Генеральний план села Агрономічне та План зонування території села Агрономічне, суд встановив, що земельна ділянка, щодо якої подано заяву позивачем про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, знаходиться в межах масиву, що відведений для садибної забудови (І черга).

Із Плану зонування території села Агрономічне слідує, що така ділянка знаходиться в межах території, що віднесена до житлової зони Ж-1.1 "Садибна забудова (1 черга)".

Відтак, земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність для ведення садівництва, відповідно до Генерального плану та Плану зонування села Агрономічного призначена для розташування одноквартирних житлових будинків до трьох поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках, яка визначена для розташування одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках, а не для індивідуального садівництва.

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2021 року у справі №0640/3492/18-а, від 30 грудня 2021 року у справі №810/3409/18-а.

Відтак, суд доходить висновку про невідповідність місця розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність для ведення садівництва, вимогам Генерального плану села Агрономічне та Плану зонування села Агрономічне, а тому відповідачем обгрунтовано відмовлено заявниці у наданні відповідного дозволу.

Водночас, суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі №128/2833/17 встановлено заборону Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, адже такі мотиви не були покладені в основу прийнятого сільською радою рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, тому й відсутні підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Агрономічна сільська рада (місцезнаходження: 23227, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Мічуріна, буд. 12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04525998)

Рішення суду в повному обсязі складено 27.01.2022

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович