Ухвала суду № 103003477, 17.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

17 січня 2022 р. Справа № 120/302/22-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового зобов`язання

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області.

У позовній заяві заявлено вимогу про визнання незаконною та скасування нарахованої ОСОБА_1 заборгованості із земельного податку в сумі 145809,45 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Мотивом звернення ОСОБА_1 до суду стала його незгода із донарахованим контролюючим органом податковим зобов`язанням у розмірі 145809,45 грн.

У прохальній частині позову ОСОБА_1 просить визнати незаконною та скасувати нараховану відповідачем заборгованість із земельного податку з фізичних осіб станом на 23.12.2021 у розмірі 145809,45 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що сума спірного податкового зобов`язання виникла на підставі прийнятого відповідачем податкового повідомлення – рішення № 431-2404-0228, яким визначено суму грошового зобов`язання із земельного податку за 2021 рік у розмірі 36495,34 грн, а станом на 23.12.2021 сума податкового боргу становить 145809,45 грн.

Однак позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень про визначення суми грошового зобов`язання позивачем не заявлено.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.01.2016 за № 124/28254 контролюючий орган визначає суму, зокрема іншого зобов`язання шляхом складання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відтак, у разі незгоди позивача із сумою донарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання, належним способом захисту який опосередковує правильне визначення змісту адміністративного позову є вимога про визнання протиправним та скасування відповідного податкового повідомлення - рішення на підставі якого спірне зобов`язання виникло.

Зміст позовних вимог про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень відповідатиме нормам процесуального закону та із урахуванням норм ПК України, забезпечить ефективний захист прав позивача у разі встановлення судом ознак протиправності спірного рішення.

Отже, позивачу необхідно привести зміст позовних вимог у відповідність із нормами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в існуючому вигляді заявлені вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, та потребують уточнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2481,00 грн.

Як видно із позовної заяви, позивач не погоджується із донарахованою сумою земельного податку у розмірі 145809,45 грн.

Така позовна вимога є майновою, а відтак, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір в сумі 1458,09 грн. Вказана сума судового збору становить 1 відсоток ціни позову (145809,45 грн.). Однак доказів сплати судового збору позивачем не надано.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду за вимогу майнового характеру в розмірі 1458,09 грн.

Водночас суд звертає увагу, що у разі уточнення позивачем змісту позовних вимог, розмір судового збору який підлягатиме оплаті необхідно обрахувати із урахуванням зазначених в ухвалі правил, виходячи із остаточної редакції заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб:

- надання до суду письмової заяви про уточнення прохальної частини позовної заяви з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог у відповідності із вимогами ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- надання до суду документу який підтверджує сплату судового збору або документу який підтверджує підстави для звільнення від обов`язку його сплати в силу закону. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 256, КАС України,

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового зобов`язання, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович