Ухвала суду № 10300264, 27.05.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 р.Справа № 2-а-412/08/1505 Категорія: 2.30Головуючий в 1 інстанції: Боярський О.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шеметенко Л.П.

судді Запорожана Д.В.

судді Яковлева Ю.В. при секретарі Капцовій К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою санаторія «Приморський»на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2008 року по справі за позовом санаторія «Приморський»до Приморської сільської ради, третя особа Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення, встановила: В квітні 2008 року санаторій «Приморський» звернувся до суду з адміністративним позовом до Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (с. Приморське Білгород-Дністровського району Одеської області, вул.Дзержинського,94, код ЄДРПОУ 04377990) від 21 березня 2008 року № 1390-У, про припинення права користування земельними ділянками санаторієм «Приморський»(с.Курортне, Білгород-Дністровського району Одеської області).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним рішенням відповідача припинено право користування земельними ділянками санаторію «Приморський»та віднесено їх до земель запасу Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Вказане рішення було прийнято в період дії ухвали господарського суду Одеської області про забезпечення позову, якою було заборонено державним і недержавним установам, юридичним та фізичним особам, в тому числі Приморській сільській раді, вчиняти певні дії з приводу припинення землекористування санаторієм «Приморський»земельною ділянкою, відповідачем порушені права та охоронювані законом інтереси позивача як землекористувача.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 10 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог санаторія «Приморський»до Приморської сільської ради, третя особа Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі санаторія «Приморський»ставиться питання про скасування судового рішення у звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановлення нового судового рішення про задоволення вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відмовляючи санаторію «Приморський»в задоволенні позову прийшов до висновку, що Приморська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області при прийняті рішення № 1390-У від 21 березня 2008 року про припинення права користування санаторієм «Приморський»земельними ділянками площею 0,55 га в селі Курортне по вул. Набережній в частині б/в «Нерудник», 0,29 га в селі Курортне по вул.Набережній, 27-а в частині б/в «Дельфін», 0,20 га в селі Курортне по вул.Садовій, в частині б/в «Смерічка»діяла на підставі закону та в межах своїх повноважень, в звязку з чим прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом під час розгляду справи не перевірено, як впливає на права та охоронювані законом інтереси санаторію «Приморський»припинення права користування санаторієм «Приморський»земельними ділянками площею 0,55 га в селі Курортне по вул. Набережній в частині б/в «Нерудник», 0,29 га в селі Курортне по вул.Набережній, 27-а в частині б/в «Дельфін», 0,20 га в селі Курортне по вул. Садовій, в частині б/в «Смерічка», вказуючи при цьому, що в даному випадку мало самовільне зайняття землі, що знаходиться в користуванні санаторія «Приморський»вказаними базами відпочинку, що підтверджується приписами Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області.

Так, з матеріалів справи дійсно вбачається, що оскаржуване рішення відповідача безпосередньо стосується прав та законних інтересів б/в «Нерудник», б/в «Дельфін», б/в «Смерічка», судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що рішення по вказаній справі безпосередньо торкається їх прав, а наслідки безпосередньо порушують права та інтереси позивача.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про залучення до участі у справі вказаних осіб, що суперечить вимогам ст.ст. 52, 53 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 2 та 3 ст. 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.11 КАС України, порушив правила змагальності сторін, диспозитивності, позбавив їх права дати пояснення, які містять такі докази, дати відповідь на запитання позивача, та заявити свої клопотання, оскільки пояснення відповідача, третьої особи, та осіб, які можуть бути залучені до участі в справі підлягають перевірці і оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами, що безпосередньо регламентується ст. 86 КАС України. Суд апеляційної інстанції не вправі досліджувати факти, встановлені з грубим порушенням вимог процесуального закону.

Допуск до суду першої інстанції є невідємною частиною права на справедливий суд, що передбачено ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ч.1 ст.13 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Позбавлення судом першої інстанції права осіб, які беруть участь у справі та заінтересованих осіб на справедливий і публічний розгляд справи, яка стосується його прав і обовязків, є безумовною підставою для скасування постанови суду.

Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Законність як конституційна засада судочинства покладає на суд обов'язок розглядати і вирішувати судові справи на підставі закону з урахуванням його цілей й у встановленому ним порядку.

Принцип законності, згідно з частиною першою цієї статті, означає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таке визначення збігається з положенням частини другої статті 19 Конституції України.

Також колегія суддів зауважує на суворому дотриманні статті 41 КАС України, за якою суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Ця стаття визначає єдиним способом фіксування судового засідання під час судового розгляду звукозапис судового засідання технічним засобом.

Однак, судом першої інстанції не було дотримано такого порядку, що є порушенням, оскільки використання технічного засобу дає можливість з повною точністю зафіксувати перебіг судового засідання, зменшити ймовірність неточностей, помилок чи перекручення висловлювань, стимулює суд і учасників процесу до належної поведінки в судовому засіданні.

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку і вважає, що постанова суду повинна бути скасована, з направленням справи на повторний розгляд до суду першої інстанції. При повторному розгляді справи суду першої інстанції необхідно ретельно зясувати перелічені вище обставини, вирішити питання про залучення до участі в розгляді справи осіб, чиїх інтересів, прав та свобод стосується розгляд судового спору, дати належну оцінку усім доказам по справі і, в залежності від встановленого, вирішити справу.

Колегія суддів також звертає увагу на неприпустимості порушення норми процесуального закону щодо повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу санаторія «Приморський» - задовольнити частково.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2008 року по справі за позовом санаторія «Приморський»до Приморської сільської ради, третя особа Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 червня 2010 року.

Головуючий суддя:ідпис/Л.П. Шеметенко

Суддя:/підпис/Д.В.Запорожан Суддя:/підпис/Ю.В.Яковлев