Рішення № 103000510, 25.10.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/672/17

Провадження №2-а/367/104/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до Ірпінського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, в якому зазначає, що 30.12.2016 ним було отримано лист Центру зайнятості від 09.12.2016 №947/02/01-13, в якому повідомлялось, що 21.11.2014 позивачу надано статус безробітного, а 28.11.2014 призначено виплату допомоги по безробіттю. Оскільки виявлено факт заняття адвокатською діяльністю, позивач повинен повернути допомогу по безробіттю в сумі 9 148, 98 грн. Підставою для такої вимоги є Наказ директора Ірпінського міського центру зайнятості Кондратюк Т.О. від 09.12.2016 № 118/01-32. В оскаржуваному наказі зазначено, що згідно акту розслідування страхових випадків та необґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 06.12.2016 №155, зобов`язано юрисконсульта Ірпінського МЦЗ письмово запропонувати ОСОБА_1 протягом 15 днів повернути незаконно отримані 9 148,98 грн, а також направити повідомлення про правопорушення до правоохоронних органів та подати позов до суду про стягнення з позивача зазначених коштів. З даним наказом позивач категорично не згоден. Вважає його таким, що обмежує його права та законні інтереси, прийнятим з порушенням закону, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.

Вказує, що наказом від 27.10.2014 № 130-ОС позивача було звільнено з посади головного економіста відділу експертизи застави управління ризи-менеджменту в порядку пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, а 21.11.2014 звернувся до Ірпінського міського центру зайнятості. В центрі зайнятості позивач написав заяву встановленої форми, де підтвердив, що не займається трудовою та підприємницькою діяльністю, не є членом кооперативу, фермером або членом особистого селянського господарства. Під час спілкування з інспектором повідомив, що має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, надав його для огляду. Дані позивача одразу перевірили в базі та повідомили, що за даними реєстру Пенсійного фонду та інформації ДПА України він не отримував дохід від адвокатської діяльності, а тому свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю їм не потрібно. Позивач зазначає, що при зверненні до Центру зайнятості жодним чином не ухилявся від надання будь-якої інформації щодо своєї трудової діяльності, в тому числі, що щодо наявності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.12.2007 №3542/10. Відповідно до отриманої інформації 21.11.2014 позивачу було призначено статус безробітного. А вже 28.11.2014 призначено виплату допомоги по безробіттю. Пізніше працевлаштувався в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (Наказ від 23.01.2015 №29-П) та відповідно до наказу Центру зайнятості від 26.01.2015 №150126 було припинено виплату допомоги по безробіттю.

Зазначає, що в оскаржуваному наказі зазначено, що згідно розслідування страхових випадків та необгрунтованості виплат матеріального забезпечення від 06.12.2016 №155 були виявлені порушення, хоча в довідці від 08.12.2016 №377/06-25 за підписом директора Ірпінського МЦЗ ОСОБА_2 в графі «порушення законодавства про зайнятість» не зазначено жодних порушень, а акт розслідування складено лише 06.12.2016 - тобто в період коли позивач вже не перебував на обліку як безробітний, всупереч пункту 2 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним. Відповідно згідно пункту 3 Порядку розслідування - перевірка проводиться під час звернення до центру зайнятості та подання документів, які дають право на одержання допомоги по безробіттю. Тобто, (1) під час подачі ним документів, (2) під час визнання його безробітним, (3) під час призначення допомоги (листопад 2014) проводили перевірку даних позивача та порушень не виявлено. Хоча в загальнодоступному Реєстрі адвокатів України ще з 2007 року є відомості про те, що ОСОБА_1 має відповідне свідоцтво. Наведене може свідчити або про бездіяльність посадових осіб Ірпінського МЦЗ у листопаді 2014 або про протиправність дій у грудні 2016. Крім того, вказує, що Порядок розслідування не надає права органам служби зайнятості перевіряти дані в мережі Інтернет.

Стосовно прав позивача на отримання допомоги по безробіттю позивач зазначає, що наявність свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не обмежує права позивача на соціальний захист на випадок безробіття. Крім того, ні на момент набуття статусу безробітного, ні на час подання позовної заяви не отримував доходу від здійснення адвокатською діяльністю. Позивач має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, проте не

перебуває на обліку в податковому органі як фізична особа, яка проводить незалежну

професійну діяльність, не здійснює державну реєстрацію незалежної професійної

діяльності у відповідному уповноваженому органі, не суміщає трудову діяльність з

незалежною професійною діяльністю, не отримує доходи від адвокатської діяльності.

У зв`язку з чим, просить визнати протиправним та скасувати Наказ директора Ірпінського міського центру зайнятості Кондратюк Т. О. від 09.12.2016 № 118/01-32.

До суду надійшло заперечення від представника відповідача, в якому він вказує, що відповідно до п. 3 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 13.02.2009 № 60/62 визначено, що перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації. На виконання п. 2 вищезазначеного Порядку, здійснено перевірку осіб, що були зареєстровані як безробітні, отримували допомогу по безробіттю та у відповідності до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 відносилися до категорії зайнятого населення. П. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. У відповідності до листа Київського обласного центру зайнятості від 06.09.2016 вих. № 2784/09/12-16 та за допомогою Єдиного реєстру адвокатів України здійснено моніторинг осіб на предмет отримання свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю встановлено отримання такого свідоцтва ОСОБА_1 . З метою підтвердження інформації, яка міститься в ЄРАУ відносно ОСОБА_1 відповідачем направлено запит до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 11.10.2016, вих. № 748/05/01-13. Листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.11.2016 № 655 підтверджено факт отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 27.12.2017 № 3542/10. Таким чином, відповідач вказує, що відповідачем належним чином підтверджено факт отримання позивачем свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, що не є перевищенням службових повноважень директором Ірпінського МЦЗ ОСОБА_3 у відповідності до ст. 19 Конституції України. Стосовно посилань позивача щодо наявності свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю, але не перебування на обліку в податковому органі як фізична особа, яка має намір здійснювати незалежну професійну діяльність, відповідач вказує, що враховуючи пп. 226 п. 14.1 ст. 14, п. 1 ст. 178 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю передбачає участь фізичної особи в незалежній професійні діяльності в статусі адвоката та набуття обов`язку стати на облік контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи.

Представник відповідача зазначає, що позивачем не надано жодних підтверджуючих доказів інформування спеціалістів Ірпінського МЦЗ про наявність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. У зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що відповідно до наказу директора Ірпінського міського центру зайнятості Т. Карандюк від 09.12.2016 № 118/01-32 наказано провідному юрисконсульту ОСОБА_4 підготувати письмове повідомлення ОСОБА_1 , в якому запропонувати протягом 15-ти календарних днів з дня отримання письмового повідомлення добровільно повернути незаконно отриманні кошти за період з 28.11.2014 по 26.01.2015 у сумі 9 148, 98 грн., зазначені в довідці Ірпінського МЦЗ від 08.12.2016 № 377/06-25 про виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю під час перебування на обліку в Ірпінському міському центрі зайнятості як безробітного, направити повідомлення про правопорушення до правоохоронних органів та підготувати позов до суду про стягнення коштів з ОСОБА_1 у разі його відмови добровільно повернути незаконно отримані кошти.

Листом Ірпінського міського центру зайнятості від 09.12.2016 № 947/02/01-13, адресованому ОСОБА_1 було направлено позивачу копію наказу від 09.12.2016 № 118/01-32 щодо повернення незаконно отриманих коштів як допомогу по безробіттю. Відповідно до копії даного листа, 21.11.2014 позивачу призначено статус безробітного, 28.11.2014 - призначено виплату допомоги по безробіттю. Ірпінським МЦЗ виявлено факт зайняття ОСОБА_1 адвокатською діяльністю з 27.12.2007. Відповідно до довідки Ірпінського МЦЗ про виплачену допомогу по безробіттю від 08.12.2016 № 377/06-25 під час перебування на обліку в Ірпінському МЦЗ як безробітного позивачу було виплаченого допомогу по безробіттю у сумі 9 148, 98 грн. У зв`язку з чим, Ірпінський МЦЗ зазначив, що позивач повинен повернути отриману допомогу по безробіттю у сумі 9 148, 98 грн.

Даний лист, відповідно до рекоменованого повідомлення про вручення поштового відправлення, був отриманий позивачем 30.12.2016 року.

Актом № 155 розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 06.12.2016 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в Ірпінському міському центрі зайнятості в статусі безробітного з 21.11.2014, займається адвокатською діяльністю з 27.12.2007, що підтверджується листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10.11.2016 вих. № 655 та витягом з Єдиного державного реєстру адвокатів. Таким чином, громадянин ОСОБА_1 дійсно є адвокатом, який відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є самозайнятою особою, що призвело до порушення вимог ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» та ч. 2, 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Підставою для проведення звірки є службова записка провідного юрисконсульта ОСОБА_4 № 302/02/01-35 від 05.10.16.

Згідно копії листа Голови кваліфікаційної палати КДКА Київської області № 655 від 2016 року, який наявний в матеріалах справи, ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 3542/10 від 27.12.2007. Інформація про реєстрацію зупинення або припинення вказаної діяльності у зазначеному реєстрі відсутня.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до частин другої, третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 1 частин першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно зі статтею 45 цього Закону реєстрація безробітного припиняється у разі, зокрема: зайнятості особи; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік (пункту 187.1 статті 187 ПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За правилами статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2018р. (справа №750/9213/16-ц) зробив висновок, відповідно до якого: «… адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому позивач не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами Державної фіскальної служби України….».

Аналіз вищезазначених норм дає підстави вважати, що адвокат є самозайнятою особою, незалежно від того чи зареєстрований він як фізична особа-підприємець.

Судом встановлено, що на час подачі заяви про надання статусу безробітного ОСОБА_1 мав право на заняття адвокатською діяльністю, а тому не може вважатися незайнятою особою, незалежно від часу взяття його на облік органами Державної фіскальної служби України.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 13.02.2009 № 60/62, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Згідно із ч. 3 Порядку, перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли, в тому числі, подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Таким чином, суд приходить до висновку про дотримання відповідачем процедури розслідування обгрунтованості виплат матеріального забезпечення, передбаченої Порядком розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 13.02.2009 № 60/62 та вважає правильним відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4-10, 72-78, 241-245 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ірпінського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Кравчук