Рішення № 103000203, 03.02.2022, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 293/2295/21

Провадження № 2/293/165/2022

03 лютого 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс"

за участю третьої сооби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олексндровича.

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", за змістом якого просить: визнати виконавчий напис, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №4603 від 01.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр Кредит Фінанс" заборгованості на загальну суму 28675,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 11.11.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Пунктом 3 даної ухвали суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду Володимира Олексндровича. Підготовче засідання суд призначив на 01.12.2021.

Разом з тим пунктом 9 вказазної ухвали суд у порядку ст. 84 ЦПК України витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Андрія Миколайовича копії доку ментів, на підстав яких було вчинено виконавчий напис № 4603 від 16.06.2011.

Також ухвалою від 11.11.2021 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позов , якою зупинив стягнення на підставі виконавчого напису за №4603 від 01.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 67346760 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 28675,00 грн заборгованості, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвалою від 01.12.2021, яка у порядку ч.5 ст.259 ЦПК України занесена до протоколу судовго засідання суд відклав підготовче засідання на 29.12.2021 та повторно витребував докази у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича.

Ухвалою від 29.12.2021, яка у порядку ч.5 ст.259 ЦПК України занесена до протоколу судовго засідання від 29.12.2021 суд відклав підготовче засідання на 11.01.2022 та повторно, у порядку ст. 84 ЦПК України, витребував докази у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича.

Ухвалою від 11.01.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 03.02.2022.

13.01.2022 на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Андрія Миколайовича надійшли копії документів, на підстав яких було вчинено виконавчий напис № 4603 від 16.06.2011. (а.с. 77-87).

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що йому із застосунку "ДІЯ" стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської обасті відкрито виконавче провадження № 67346760 щодо виконання виконавчого напису№ 4603 від 01.06.2021 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованості у розмірі 28675,00 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис, здійснений приватним нотаріусом Бригідою В. О., вчинений з порушенням норм чинного законодавства та не підлягає виконанню, оскільки вказаний виконавчий напис було вчинено щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який не посвідчено нотаріально. Зауважує, що жодного нотаріально посвідченого договору з відповідачем не укладав та віповідно будь-яка заборгованість перед ним відсутня.

Вказує, що відповідач з вимогою про погашення заборгованості не звертався, розрахунку заборгованості не надавав, відповідно сума вказана у виконавчому написі не є безспірною та позивачем не визнається.

Зважаючи на викладені обставини позивач просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з`явився. 23.01.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява, у якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. 88).

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про дату час та місце розгляду спарви був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.96).

Відзиву у порядку ст.178 ЦПК України відповідач не подав.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. у судове засідання не з`явився. У заяві, яка надійшла до суду 13.01.2022 просив розгляд справи проводити без його участі (а.с. 77).

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 03.02.2022.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 03.02.2022 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину заочного рішення.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.01.2019 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (відповідач, кредитодавець) та ОСОБА_2 (позивач,позичальник) укладений кредитний договір №0113-9817 від 18.01.2019 з додатком ( а.с. 80-83).

Відповідно до п.1.1. вказаного вище договору, кредитодавець надає позичальнику на умовах , що передбачені даним Договором грошові кошти в кредит у сумі 14500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобо`язується повернути нараховану кредитодавцем плату за користування кредитом.

01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 4603, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором №0113-9817 від 18.01.2019, укладеного між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_2 , заборгованість у загальному розмірі 28325,00 грн за період з 29.03.2019 по 12.05.2021,з яких:

- 14500,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 12325,00 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом;

- 350,00 грн плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму (а.с.78).

В подальшому, 02.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 67346760 з виконання виконавчого напису № 4603 виданого 06.01.2021 (а.с. 10)

Позивач оспорюваний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню, як такий, що вчинений з порушенням норм права та вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому за захистом свого порушеного права звернувся до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 16 ЦК України установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Спір у даній справі виник у зв`язку вчиненням приватним нотаріусом виконачого напису, який на переконання позивача не підягає виконанню.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно достатті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1статті 1 Закону України "Про нотаріат", нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина 1статті 39 Закону України "Про нотаріат").

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, вчиняють нотаріальні написи.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України "Про нотаріат" та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбан" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Отже, станом на 01.06.2021 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів`в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин", з моменту її прийняття.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулося на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Проте, незважаючи на це, всупереч вимогам закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус у свою чергу вчинив 01.06.2021 виконавчий напис № 4603, всупереч правилам встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджени мнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 4603 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей87,88 Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними ВП ВС у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (п. 77-95).

Судом достовірно встановлено, що приватним нотаріусом вчинений виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, що виходить за межі компетенції нотаріуса та свідчить про порушення нотаріусом ЗУ "Про нотаріат". Зазначені обставини є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим інші доводи судом не оцінюються.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса віднесено до виконавчих документів.

Відповідно дост. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, вирішуючи справу на підставі наявних доказів, суд дійшов висновку, що виконавчий напис нотаріусом вчинено за договором, що не є нотаріально посвідченим, за вимогами, які не є безспірними, відповідачем не підтверджено належним чином його право вимоги позивача .

За таких обставин, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича №4306, виданий 01.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованості у розмірі 28325,00 грн слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач у ході судового розгляду не скористався своїм правом спростувати доводи позивача щодо неправомірності вчиненян виконавчого напису.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу

окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, на підставі наданих письмових доказів суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

У порядку 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13,79,81, 141, 200, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем 01.06.2021 за реєстраційним номером 4603 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр Кредит Фінанс" заборгованості на загальну суму 28675,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (б-р Л.Українки, буд.26, оф.407, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1362,00 грн судового збору.

4. Визначити, що заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 11.11.2021 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення/складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення/складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Позивач, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) .

Відповідач: ТОВ "Укр Кредит Фінанс", місце знаходження: 01133, місто Київ, вулиця Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: 02068, м. Київ, проспект Григоренка,15 прим. 3.

Повний текст рішення складений: 07.02.2022

Суддя Людмила ЛОСЬ