Рішення № 102997540, 24.01.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2022 Справа № 914/2745/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів

до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго», м. Стрий Львівської області

про стягнення 181 828,33 грн

за участю представників:

від позивача: Трухим С.В.;

від відповідача: Сливка В.В.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про стягнення 181 828,33 грн.

Ухвалою суду від 14.09.2021 позов залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, допущених ним при поданні позовної заяви.

21.09.2021 на електронну адресу суду надійшла заява від позивача з долученими до неї документами на виконання вимог ухвали від 14.09.2021.

Ухвалою від 21.09.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 19.10.2021.

12.10.2021 на адресу господарського суду від позивача надійшла заява (вх. № 4131/21) про зміну підстав позову в частині обґрунтування основної заборгованості за розподіл природного газу.

13.10.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 23953/21). Крім висловлених заперечень щодо позовних вимог, відповідач у відзиві також заявляє клопотання про зменшення розміру нарахованої позивачем пені.

У судовому засіданні 19.10.2021 суд оголосив перерву до 15.11.2021.

Ухвалою від 15.11.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 15.11.2021, суд постановив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти розгляд справи на 06.12.2021.

Ухвалою від 06.12.2021 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову (вх. № 4131/21 від 12.10.2021), постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням цієї заяви та відклав підготовче засідання на 20.12.2021

Ухвалою від 20.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 20.12.2021, суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 24.01.2022.

У судовому засіданні 24.01.2022 взяли участь представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 24.01.2022 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 24.01.2022 після повернення з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 094205С0J0FT016 (а також додаток 4 стосовно об`єкта споживача за адресою: м. Стрий, вул. Львівська 141). В подальшому, відповідачем подано заяви про встановлення величини річної замовленої потужності з грудня 2020, а також на 2021 рік для цього об`єкта. У випадку приєднання нового об`єкта споживача, що не є побутовим (за умови наявності інших об`єктів з періодом експлуатації не менше одного повного газового року), величина річної замовленої потужності та фактичне використання такої потужності визначаються по цьому об`єкту споживача окремо. Відповідачем було допущено перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої річної потужності, про що складалися відповідні акти, які потім надсилалися на адресу споживача. Відповідач такі акти не підписав, не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 160 728,57 грн, що й стало причиною виникнення спору.

Крім цього позивач скористався своїм правом, передбаченим законодавством та договором, та нарахував боржнику: 2402,68 грн – 3% річних, 11768,46 грн – пені, та 6928,62 грн – інфляційних втрат.

Аргументи відповідача.

Відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, у діях відповідача немає вини, ним вживалися всі можливі заходи для належного виконання зобов`язання, з огляду на що до нього не може бути застосована відповідальність у вигляді неіснуючої заборгованості.

Відповідач звертає увагу на те, що об`єкт КП «Стрийтеплоенерго», розташований за адресою: м. Стрий, вул. Львівська, 141, не є новим споживачем газу, оскільки ця котельня відповідно до рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Львівської обласної ради № 257 від 09.02.2000 «Про передачу об`єктів теплокомуненерго та водоканалізаційного господарства» та згідно з рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради № 164 від 18.05.2000 та акту приймання-передачі, яким до комунальної власності територіальної громади м. Стрия передано цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Стрийтеплокомуненерго», де налічувалося 25 котелень, у тому числі й котельня по вул. Львівська, 141.

Вказана котельня перебувала на реконструкції з 2006 по 2018 рік, а об`єм газу, який вона використовувала, перейшов на котельню по вул. Коссака, 11.

З наведених відповідачем даних вбачається, що у грудні 2020 року споживання котельнею по вул. Львівська, 141, склало 1587,72 куб.м., а за січень та лютий 2021 року – 68037,07 куб.м.

Таким чином, як стверджує КП «Стрийтеплоенерго», загальна кількість об`єму газу, яка використовувалась відповідачем, не змінювалася, а тому відсутні як правові, так і технічні підстави для визначення котельні по вул. Львівська, 141, у м. Стрий в якості нового об`єкту споживача, що не є побутовим.

З огляду на вказане просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві відповідач також заявляє клопотання про зменшення пені. Таке клопотання мотивоване тим, що в разі, якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення позовних вимог, то заявлену до стягнення позивач суму пені слід зменшити на 50%, оскільки саме такий розмір пені є адекватною мірою відповідальності та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, а також засобом недопущення використання пені та штрафу як інструменту отримання безпідставних доходів, та способом стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Суму пені слід зменшити з урахуванням майнового (фінансового) стану боржника, а також те, що дії останнього не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок дій відповідача, враховуючи ступінь виконання зобов`язання боржником (відсутність основного боргу за Договором), та виходячи із можливості застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.01.2016 Комунальним підприємством «Стрийтеплоенерго» підписано Заяву-приєднання № 094205С0J0FT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), а також підписано Додаток № 4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» щодо об`єкта – котельні у м. Стрий по вул. Львівська, 141.

В подальшому відповідачем подано заяви на встановлення величини річної замовленої потужності для котельні у м. Стрий по вул. Львівська, 141: на грудень 2020 року – у обсязі 314 кубічних метрів газу; на 2021 рік – у обсязі 2021 – 1100 кубічних метрів газу.

Відповідно до пункту 1.1 договору, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору, Оператор ГРМ - це оператор газорозподільної системи в особі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», що здійснює розподіл природного газу, а споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ. За цим договором відповідач є споживачем.

Відповідно до пункту 2.1 договору, оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п. 6.1. договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. договору).

Пунктом 6.4. договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачає, що фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року. Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 6.5. Типового договору:

- у випадку якщо Споживач, що не є побутовим, в установленому Кодексом ГРМ порядку самостійно здійснив замовлення величини річної потужності по всіх його об`єктах (об`єкту) в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік та фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний з моменту перевищення фактичного обсягу над заявленим здійснювати оплату вартості перевищенні річної замовленої потужності;

- визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої Споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об`єктах Споживача, що не є побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

Для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта, у випадку якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність (у тому числі змінену відповідно до абзацу другого цього пункту), до завершення повного календарного року величина перевищення має бути сплачена споживачем з коефіцієнтом 1,1 до тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу (п. 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Позивачем долучено до матеріалів справи Акти наданих послуг за грудень 2020 року, січень-квітень 2021 року, з яких вбачається, що відповідачем допущено перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої річної потужності.

Докази надсилання відповідних актів та рахунків на оплату на адресу відповідача також долучені до матеріалів справи.

Окрім цього, суд встановив, що перевищення відповідачем обсягу замовленої річної потужності на котельні у м. Стрий по вул. Львівська, 141, випливає також з долучених до позову деталізованих актів за період грудень 2020 – квітень 2021 року по сукупності об`єктів споживача. Таким чином, у грудні 2020 року котельнею по вул. Львівська, 141, спожито 1587,72 куб.м. газу; у січні 2021 року – 25208,64 куб.м. газу; у лютому 2021 року – 42828,43 куб.м. газу; у березні 2021 року – 4790,54 куб.м. газу; у квітні 2021 року – 0,43 куб.м. газу.

Такі акти підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач заперечує щодо позову з підстав того, що позивач помилково трактує котельню у м. Стрию по вул. Львівська, 141, як нового споживача, що не є побутовим, оскільки така котельня входить до складу цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго», і на момент підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) вказана котельня перебувала на реконструкції, проте не вибувала з цілісного майнового комплексу. Об`єм газу, який використовувала ця котельня, перейшов на котельню по вул. Коссака, 11. Таким чином, загальна кількість об`єму газу, яка використовувалась КП «Стрийтеплоенерго» не змінювалась.

Проте з наведеної відповідачем у відзиві таблиці (а.с. 80 т. 1) також вбачається, що котельня у м. Стрий по вул. Львівська, 141, у грудні 2020 року спожила 1587,72 куб.м. газу. а у січні-лютому 2021 року – 68037,07 куб.м. газу.

До відзиву відповідач долучає підписані сторонами акти за розподіл природного газу та платіжні доручення, з яких вбачається факт здійснення розрахунків з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за основним зобов`язанням, передбаченим договором.

Також долучені копія довідки № 01/1650 від 08.10.2021 про результати претензійно-позовної роботи, довідка про стан розрахунків відповідача із споживачами станом на 30.09.2021 та довідка про стан розрахунків КП «Стрийтеплоенерго» та АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за період з жовтня 2020 року по травень 2021 року.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної, комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператор ГРМ (до мереж якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (далі - договір розподілу природного газу), в порядку визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4, глави 3, розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в укованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

01.01.2016 Комунальним підприємством «Стрийтеплоенерго» підписано Заяву-приєднання № 094205С0J0FT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), а також підписано Додаток № 4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» щодо об`єкта – котельні у м. Стрий по вул. Львівська, 141.

В подальшому відповідачем подано заяви на встановлення величини річної замовленої потужності для котельні у м. Стрий по вул. Львівська, 141: на грудень 2020 року – у обсязі 314 кубічних метрів газу; на 2021 рік – у обсязі 2021 – 1100 кубічних метрів газу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем перевищення обсягу замовленої річної потужності по об`єкту (котельні) у м. Стрий по вул. Львівська, 141. Це підтверджується, як встановлено судом вище, позивач долучив до позову підписані сторонами деталізовані акти по сукупності об`єктів КП «Стрийтеплоенерго» за період грудень 2020 – квітень 2021. Крім цього, факт перевищення обсягу замовленої річної потужності відображений у наведеній відповідачем у відзиві таблиці (а.с. 80 т. 1).

Відповідач визнає факт отримання актів АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про перевищення обсягів замовленої річної потужності.

З огляду на вказане суд критично оцінює доводи відповідача щодо незмінюваності обсягів газу, спожитих в цілому КП «Стрийтеплоенерго», оскільки доказами у справі підтверджується протилежне.

Надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством (п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що директор КП «Стрийтеплоенерго» З. Білінський звертався до Оператора ГРМ із заявами про встановлення величини річної замовленої потужності для котельні по вул. Львівська, 141, у м. Стрий у таких обсягах: грудень 2020 – 314 куб.м. газу; на 2021 рік – 1100 куб.м. газу.

Вказані обсяги замовленої річної потужності перевищено відповідачем.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу (п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок прострочення відповідачем оплати за перевищення замовленої річної потужності, позивач нарахував боржнику пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Здійснивши перевірку правильності таких нарахувань, суд погоджується із сумами нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Суд зазначає, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення ч. 3 ст. 551 ЦК свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17.

Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Аналіз вказаних норм (місця їх розташування у кодексах, зв`язку з іншими нормами) дає підстави для висновку, що за змістом ч. 1 ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК під розміром збитків потрібно розуміти саме суму, на яку нараховано неустойку, зокрема пеню, а не будь-яку іншу суму збитків. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що стягнення збитків є окремою грошовою вимогою і може не заявлятися кредитором, оскільки це вимагає доведення їх складу та розміру з боку кредитора, тоді як для стягнення штрафних санкцій кредитору потрібно довести лише факт прострочення, а заперечення вини покладається на боржника (постанови Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19 та від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

При стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов`язання, презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки (пункти 33, 34 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК та ст.551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховувалися такі обставини: ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання); причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов`язання для кредитора; поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення); майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі №922/266/20, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

Питання можливого зменшення штрафних санкцій вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на долучені відповідачем довідки про фінансовий стан КП «Стрийтеплоенерго», довідку про результати здійснення претензійно-позовної роботи, відсутність у матеріалах справи понесених позивачем збитків внаслідок дій відповідача, та стан розрахунків з контрагентом – АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50%.

Тому сума пені, що підлягає до задоволення становить 5884,23 грн.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2661,96 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Новаківського, буд. 9, ідентифікаційний код 05432684) на користь Акціонерного товариства «Оператор газотранспортної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, буд. 42, ідентифікаційний код 03349039) 160728,57 грн заборгованості за розподіл природного газу, 5884,23 грн пені, 2402,68 грн 3% річних, 6928,62 грн інфляційних втрат, та 2661,96 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 24.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини. Повний текст рішення складено 03.02.2022.

Суддя Гоменюк З.П.