Рішення № 10299441, 07.07.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                     07.07.2010 Справа № 9/136-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Реві Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м.Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК", м.Херсон

про стягнення 640 грн. 74 коп.

та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК", м. Херсон

до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії, м. Херсон

про стягнення 1993 грн. 33 коп.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним - Воробйовська В.В., юрисконсульт, довіреність від 21.07.08р.

від відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним - Рефлер В.В, директор.

          04 вересня 2009 року відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічної фірми "РВІК" (відповідач) 640 грн. 74 коп. заборгованості по грошових зобов'язаннях за договором про користування парами магістрального та розподільного кабелю для організації абонентських ліній від 14.05.04р. № 24/885, з яких 476 грн. 16 коп. основного боргу, 26 грн. 15 коп. пені, 118 грн. 77 коп. інфляційних збитків та 19 грн. 66 коп. річних.

          Не погоджуючись з позовними вимогами, 16 жовтня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК" звернулась до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії 1993,33 грн. боргу по грошових зобов'язаннях за тим же договором, з яких 1781 грн. 40 коп. основної заборгованості, 107 грн. 02 коп. інфляційних збитків, 25 грн. 38 коп. 3% річних та 79 грн. 53 коп. пені.

          Зустрічну позовну заяву було прийнято судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

          19.10.2009р. представником позивача подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК", в якому позивач зазначив, що зустрічний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, а тому просить суд в зустрічних позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

          Заявою №251-10/31 від 18.11.2009р., що надійшла до суду 23.11.2009р., позивач за первісним позовом (ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії) збільшив позовні вимоги до 670,21грн., включивши в ціну позову заборгованість за серпень - вересень 2009р. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Клопотанням №167/1-09 від 23.11.2009р., що надійшло до суду 24.11.2009р., товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК" збільшив вимоги за зустрічним позовом до 6225,43грн. Дане клопотання суд також прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області від 10.03.2010р. №66 справу передано на розгляд судді Сулімовській М.Б.

          16.03.2010р. позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВТФ "РВІК" заборгованість в сумі 1776 грн. 96 коп. основного боргу, інфляційні збитки в сумі 136 грн. 31 коп., 3% річних в сумі 25 грн. 16 коп. та пеню у розмірі 19 грн. 91 коп. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          09.06.2010р. позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою №98-10/31 про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача за первісним позовом основну заборгованість в сумі 550 грн. 56 коп., 133 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 25 грн. 58 коп. 3% річних та 26 грн. 99 коп. пені. Заяву про зменшення позовних вимог долучено до матеріалів справи. Суд розглядає справу з урахуванням заяви ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії про зменшення позовних вимог за первісним позовом.

          10.06.2010р. позивач за зустрічним позовом надав суду доповнення до позовної заяви та звернувся з клопотанням про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом, в якому просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 8179 грн. 13 коп. основного боргу, 481 грн. 38 коп. інфляційних збитків, 275 грн. 78 коп. пені та 117 грн. 71 коп. 3% річних. Заяву про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи.

          15.06.2010р. позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом, в якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії за період з 01.03.2008р. по 01.06.2010р. 8179 грн. 13 коп. основної заборгованості, 1148 грн. 67 коп. інфляційних збитків, 373 грн. 33 коп. пені та 285 грн. 88 коп. 3% річних. Заяву про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи. Суд розглядає справу з урахуванням заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВІК" про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом.

          Представник позивача за первісним позов в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з урахуванням їх зменшення, просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість в повному обсязі.

          Директор відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти позову ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії заперечує, просить відмовити в його задоволенні.

          Позивач за зустрічним позовом підтримав свої вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просить зустрічний позов задовольнити.

          Відповідач за зустрічним позовом проти заявлених вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні.

          Безпосередньо розгляд справи відбувся в судових засіданнях 18.03.2010р., 10.06.2010р. та 17.06.2010р. з оголошенням перерви до 07.07.2010р. Ухвалою суду від 30.03.2010р. розгляд справи було зупинено у зв'язку із апеляційним оскарженням ухвали господарського суду від 18.03.2010р., після повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції провадження у справі було поновлено ухвалою від 31.05.2010р.

          За клопотанням відповідача за первісним позовом всі судові засідання проводились із застосуванням технічного запису розгляду судової справи за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

в с т а н о в и в:

          14 травня 2004 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії (позивач за первісним позовом, Укртелеком за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВіК" (відповідач за первісним позовом, Оператор за договором) було укладено договір №24/885 про користування парами магістрального та розподільного кабелю для організації абонентських ліній, за умовами якого Оператор зобов'язався надавати Укртелекому в користування пари магістрального та розподільного кабелю для організації абонентських ліній в кількості, що вказана в додатку №1 до цього договору, а Укртелеком, в свою чергу, зобов'язався надавати Оператору в користування пари магістрального та розподільного кабелю для організації абонентських ліній в кількості, що вказана в додатку №2 цього договору.

          В розділі 2 договору „Обов’язки сторін”, сторони, крім іншого, визначили, що зобов’язуються використовувати отримані в користування пари магістрального та розподільного кабелю для надання телекомунікаційних послуг відповідно до своїх ліцензій. Своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за користування парами магістрального та розподільного кабелю.

          В розділі 3 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків. Так за умовами даного розділу вартість отриманих Укртелекомом в користування пар магістрального та розподільного кабелю визначається згідно договірних тарифів, які узгоджені Сторонами та складають:

- плата за надання в користування пари магістрального кабелю –6,34 грн. без ПДВ;

- плата за надання в користування пари розподільного кабелю –6,20 грн. без ПДВ;

- плата за організацію з’єднання при наданні в користування пари магістрального кабелю для організації абонентської лінії (одноразово) –60,29 грн. без ПДВ;

- плата за організацію з’єднання при наданні в користування пари розподільного кабелю для організації абонентської лінії (одноразово) –49,33 грн. без ПДВ; шляхом перемноження на відповідну кількість з урахуванням поточних змін кількості отриманих в користування пар магістрального та розподільного кабелю (Додаток №3).

          Вартість отриманих Оператором в користування пар магістрального та розподільного кабелю визначається згідно діючих тарифів, затверджених наказом ВАТ „Укртелеком”, шляхом перемноження на відповідну кількість з урахуванням поточних змін кількості отриманих в користування пар магістрального та розподільного кабелю (Додаток№3).

          Відповідно до п.п.3.3.,3.4 сторони зобов’язані щомісячно в 10-денний термін з дати виставлення рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, вносити плату за отримані послуги на розрахункові рахунки контрагента на підставі рахунку, виставленого до 7 числа згідно з вимогами законодавства. На вартість наданих сторонами за цим договором послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, діючою у розрахунковий період.

          Відповідно до розділу 4 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору в порядку, передбаченому Законом України „Про телекомунікації” та законодавством України. Сторони відшкодовують збитки завдані контрагенту несвоєчасним усуненням пошкоджень споруд зв’язку та сплачують штраф у розмірі 25 відсотків від суми збитків. Сторони за порушення строків оплати наданих за цим договором послуг сплачують пеню, яка обчислюється від суми заборгованості в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

          За розділом 8 договору даний договір набирає чинності з дати підписання до 31 грудня 2005 року. Сторони зобов’язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Договір вважається пролонгованим на цих же умовах до кінця наступного року, якщо за 30 днів до дати припинення його чинності жодна із сторін письмово не заявить про намір не продовжувати дію цього договору. Продовження строку дії цього договору на кожний наступний рік відбувається на тих самих умовах.

          Відповідно до п.9.1 передбачені цим договором права та обов’язки Укртелекому в тому числі проведення розрахунків, реалізуються філією останнього - Херсонською філією ВАТ „Укртелеком”.

          За умовами п.10.5 договір не втрачає чинності в разі зміни реквізитів сторін, їх установчих документів, а також зміни організаційно - правової форми тощо. Про зазначені зміни сторони зобов’язані протягом 15 днів повідомити одна одну.

          В Додатках №№1 та 2 до договору №24/885 сторонами було визначено перелік наданих в користування Укртелекому абонентських ліній та перелік наданих в користування Оператору абонентських ліній.

          В Додатку №3 до договору сторони визначили розрахунок оплати. Так за п.1 Укртелеком щомісячно здійснює оплату за користування парами магістрального та розподільного кабелю згідно Додатку №1 в сумі 275,32 грн. На вартість зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою діючою у розрахунковий період.

          За п.2 Оператор щомісячно здійснює оплату за користування парами розподільного кабелю згідно Додатку №2 в сумі 24,80 грн. На вартість зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою діючою у розрахунковий період.

          В Додатку №4 до договору сторони обумовили зразок Акту виконаних робіт за договором.

          01.04.2006р. сторонами було підписано Додаток №2 до договору, в якому сторони визначили перелік наданих Укртелекомом в користування Оператору пар розподільного кабелю. А в Додатку №3 від 01.04.2006р. сторони зазначили розрахунок плати. Так за п.1 з 01.09.2005р. Укртелеком щомісячно здійснює оплату за користування парами магістрального та розподільного кабелю згідно Додатку №1 від 01.09.2005р. в сумі 632,78 грн. На вартість зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою діючою у розрахунковий період.

          За п.2 з 01.04.2006р.Оператор щомісячно здійснює оплату за користування парами розподільного кабелю згідно Додатку №2 від 14.05.2004р. в сумі 12,40 грн. На вартість зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою діючою у розрахунковий період.

          23 квітня 2008року позивач за первісним позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії надіслав відповідачу для підписання Додаткову угоду №3 до договору №24/885, в якій запропонував внести зміни з 1 березня 2008 року в Додатки №№1;3 до договору, зазначивши кількість магістральних та розподільних пар в меншій кількості, а саме: магістральних пар в кількості 11 та розподільних –13, у зв’язку з чим відповідно і вартість послуг зменшується до 150,34 грн. на місяць без ПДВ.

          11.11.2008р. господарським судом Херсонської області було винесено рішення у справі №4/391-ПД-08 (копію якого надано в матеріали справи т.2 а.с.57-59) за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Херсонської філії до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-технічна фірма „РВІК” про зобов’язання підписати додаткову угоду №3 до договору №24/885 від 24.05.2004р. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-технічна фірма „РВІК” до відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Херсонської філії про стягнення 4040,78 грн., яким зобов’язано відповідача за первісним позовом підписати з позивачем Додаткову угоду №3. Також даним рішенням було встановлено, що позивач з 1 березня 2008 року користується 11 парами магістрального та 13 парами розподільного кабелю, належних відповідачу, а тому плата за користування становить 180,41 грн. з ПДВ. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.05.2009р. рішення місцевого господарського суду у справі №4/391-ПД-08 залишено без змін.

          За приписами статті ч.2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки стаття 124 Конституції України визначає обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у справі №4/391-ПД-08, господарський суд вважає безсумнівним той факт, що, оскільки з 1 березня 2008 року позивач користується 11 парами магістрального та 13 парами розподільного кабелю, належних відповідачу, плата за користування з 01.03.2008р. становить 180,41 грн. з ПДВ, причому цей факт не може ставитись судом під сумнів та є таким, що виключає необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

          Проаналізувавши умови укладеного між сторонами 14.05.2004р. договору №24/885 про користування парами магістрального та розподільного кабелю для організації абонентських ліній суд зазначає, що особливість зобов'язань сторін за договором полягає в тому, що одночасно кожна сторона несе подвійне зобов'язання, а саме, надати пари кабелю, який їй належить, та, отримавши пари кабелю іншої сторони, - створити на них абонентські лінії. Обидві сторони в даній угоді виступають і як оператор, і як споживач, в залежності від надання та споживання наданих контрагентом послуг.

          Враховуючи, що за умовами п.1.2 Укртелеком надає Оператору в користування пари магістрального та розподільного кабелю, в даному випадку відповідач (Оператор за договором) є споживачем послуг позивача (Укртелеком за договором).

          За приписами статті 1 Закону України „Про телекомунікації” телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

          Згідно зі ст.1 Закону України „Про телекомунікації” споживачем телекомунікаційних послуг є юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб. Таким чином відповідач за первісним позовом товариство з обмеженою відповідальністю „ВТФ „РВІК” є споживачем телекомунікаційних послуг по користуванню 2 парами розподільного кабелю.

          Відповідно до п.147 Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв’язком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997р. №639, кожному підприємству, установі та організації відкривається тільки один особовий рахунок (присвоюється один індекс), за яким виконуються розрахунки за розмови, здійснені абонентом з будь-якого з наявних у нього телефонів. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.06.1997р. №639 втратила чинність з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”. Відповідно до п.171 зазначених Правил оператор відкриває в системі розрахунків кожному абоненту особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за всі надані абоненту послуги.

          Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника ВАТ „Укртелеком” в особі Херсонської філії, з урахуванням наведених вимог, враховуючи відсутність інших роз'яснень в нормативно-правових актах в сфері телекомунікацій з приводу порядку обліку наданих телекомунікаційних послуг, позивачем за первісним позовом для відповідача ще у 2004 році було відкрито особовий рахунок №1227 для обліку розрахунків з ТзОВ „ВТФ „РВІК”. На цьому особовому рахунку здійснюється облік розрахунків за декількома господарськими договорами та за фактично надані послуги (бездоговірні).

          Позивач за первісним позовом свої зобов’язання за договором виконував своєчасно та в повному обсязі. Позивачем щомісячно надавались відповідачу для оплати єдині рахунки за всі надані послуги (т.1 а.с.135-150; т.2 а.с.1-16), в тому числі і послуги з користування парами розподільного кабелю за договором, за особовим рахунком з роздруківками (розшифровками нарахувань –т.2 а.с.17-24), які за період з грудня 2006 року по вересень 2009 року не були оплачені. Всі рахунки своєчасно направлялись відповідачеві рекомендованою кореспонденцією (т.1 а.с. 31-55, т.2 а.с.113,115,117,118, т.3 а.с.111,112).

          Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову діяльність" підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій тощо. Як слідує з пояснення позивача, з урахуванням вказаних вимог Закону позивачем було затверджено організацію бухгалтерського обліку та облікову політику відповідними наказами від 31.12.2004р. №547 та від 17.12.2007р. №553.(т.3 а.с.77-78).

          Суд звертає увагу на те, що рахунок на оплату наданих послуг, що надавався відповідачеві, відповідає вимогам ст. 9 Закону, відповідно до якого підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

          Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку на перше число кожного місяця.

          Особовий рахунок абонента - це логічний аналог облікової форми, на якому ведеться облік наданих абоненту послуг за договорами на обслуговування та сумарний облік оплат в автоматизованій системі комплексних рахунків. При відкритті рахунка йому присвоюється унікальний код, що ідентифікує абонента в межах структурного підрозділу. Ідентифікатором абонента в рамках своєї корпорації є єдиний особовий рахунок.

          Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, документування господарський операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити реквізити типових або спеціалізованих форм. З пояснень позивача слідує, що форма рахунку, який надавався відповідачеві, затверджена наказом ВАТ "Укртелеком" від 06.06.2005р. №222 (зі змінами, внесеними наказом від 15.12.2006р. №579).

          Так як рахунок, що надавався в кінці звітного місяця, відповідно до наказу ВАТ "Укртелеком" від 15.12.2006р. №579 є одночасно і актом передавання-приймання виконаних робіт, про що зазначено в самому рахунку, за розрахунковий період, то він є первинним документом.

          Відповідно до п.180 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг у рахунку для юридичних осіб або в додатку до нього зазначаються дані щодо кожного номера телефону, зазначаються дані про їх кількість та сума нарахувань. Застосовуючи даний пункт Правил як аналогію, та, враховуючи, що позивач має право самостійно встановлювати форму внутрішньогосподарського обліку, звітності й контролю господарських операцій, він разом з рахунком надсилав розшифровку наданих за звітний період послуг, в якій зазначав дані про кількість наданих послуг та їх вартість.

          Також 14.08.2009р. відповідачу супровідним листом №10/29 рекомендованою кореспонденцією було направлено акти виконаних робіт за період з грудня 2006 року по липень 2009 року (т.1 а.с.56-89), які до теперішнього часу не підписані відповідачем та не повернуті.

          У вересні та жовтні 2009 року позивач направив відповідачеві акти виконаних робіт за серпень та вересень 2009 року (т.2 а.с.114, 116-118); в матеріалах справи (т.2 а.с.138) містяться підписані відповідачем примірники актів виконаних робіт за серпень та вересень 2009р.

          Однак відповідач свої зобов’язання за договором в частині оплати отриманих послуг виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим за ним за період з грудня 2006 року по вересень 2009 року обліковується заборгованість в сумі 505,92 грн. основного боргу.

          16.03.2010р. позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог. Заява мотивована тим, що рішенням господарського суду Херсонської області від 18.12.2009р. у справі №14/212-ПД-09 було встановлено факт розірвання договору №24/885 від 14.05.2004р. з 09.02.2009р., у зв’язку з чим, зазначив позивач, період боргу відповідача за договором становить з грудня 2006р. по 09.02.2009р. та складає 391 грн. 66 коп. Враховуючи, що договір №24/885 є взаємним, позивач здійснював оплату відповідачу за надані послуги користування парами магістрального та розподільного зв’язку по 30.09.2009р. включно із розрахунку 180,41 грн. з ПДВ щомісячно, позивач, враховуючи рішення суду від 18.12.2009р. направив відповідачеві лист-вимогу №383/04-04-03 від 29.12.2009р. про повернення переплачених коштів за період з 01.02.2009р. по 30.09.2009р. в сумі 1385 грн. 30 коп. У зв’язку з викладеним позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1776 грн. 96 коп. основного боргу, 136,31 грн. інфляційних збитків, 25,16 грн. 3% річних та 19,91 грн. пені.

          Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.04.2010р. у справі №14/212-ПД-09 було змінено мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду від 18.12.2009р. в частині встановлення факту щодо припинення дії договору №24/885 від 14.05.2004р. з 09.02.2009р.

          У зв’язку з чим позивач за первісним позовом 09.06.2010р. звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог обґрунтувавши її наступним. Заявник вважає, що постановою апеляційної інстанції строк дії договору від 14.05.2004р. було збільшено до 31.12.2009р. Заявник зазначає, що, оскільки за результатами прийнятої постанови збільшується період заборгованості за позовом, у позивача зникає необхідність в поверненні переплачених ним відповідачу коштів за період з 10.02.2009р. по 30.09.2009р. в сумі 1385,30 грн., у зв’язку з чим період боргу відповідача за договором становить з 01.12.2006р. по 31.12.2009р., з огляду на що позивач просить стягнути з останнього 550,56 грн. основного боргу, 133,12 грн. інфляційних збитків, 25,58 грн. 3% річних та 26,99 грн. пені.

          За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          За приписами статті 903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

          Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Статтею 33 Закону України „Про телекомунікації” та п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, на споживача телекомунікаційних послуг покладено обов’язок своєчасно вносити плату за отримані ним телекомунікаційні послуги.

Доказів оплати заборгованості суду не надано.

          Суд не приймає до уваги твердження відповідача про безпідставність застосування до існуючих взаємовідносин невідповідного нормативно-правового акту –Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, які регламентують взаємовідносини звичайного оператора із звичайним споживачем, який отримує послуги зв’язку виключно для своїх потреб з огляду на наступне.

          Відповідно до п.2 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.2005р. №720 дія їх розповсюджується на відносини операторів, провайдерів телекомунікаційних послуг, які згідно із законодавством надають телекомунікаційні послуги в телекомунікаційних мережах загального користування, юридичних та фізичних осіб-споживачів телекомунікаційних послуг.

          Відповідно до п.4 Правил, всі телекомунікаційні послуги поділяються на загальнодоступні та інші послуги, які, в свою чергу, поділяються на основні та додаткові, що нерозривно пов’язані технологічно з наданням певних основних телекомунікаційних послуг. Так, оренда ( користування) парами магістрального та розподільного кабелю є додатковою іншою телекомунікаційною послугою, оскільки нерозривно пов’язана з процесом надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг. Отже оренда вказаних пар необхідна відповідачу саме для організації його абонентських ліній, як визначено в п.1.1 договору №24/885.

          Таким чином дія вищезазначених Правил розповсюджується на взаємовідносини, що склалися між позивачем за первісним позовом як оператором, який надає відповідачу як споживачу додаткову телекомунікаційну послугу з користування пар магістрального та розподільного кабелю, та, оскільки договір є взаємним, то їх дія розповсюджується і на взаємовідносини, які склалися між відповідачем, як оператором, який надає позивачу додаткову телекомунікаційну послугу по користуванню парами магістрального та розподільного кабелю. Отже, відповідач ТзОВ „ВТФ „РВІК” є споживачем телекомунікаційних послуг по користуванню парами магістрального та розподільного кабелю.

          Матеріалами справи також спростовуються твердження відповідача про незаконне використання позивачем коштів в сумі 1402,09 грн., сплачених ним в рахунок визначеної за даним позовом заборгованості.

          Як підтвердження перерахування коштів в сумі 1402,09 грн. відповідачем надано в матеріали справи копію платіжного доручення від 23.08.2006р. №160 в графі „призначення платежу” за яким визначено –„Оплата за послуги зв’язку згідно рах. №1227 від 30.06.2006р. в т.ч. ПДВ”.

          Таким чином, відповідач сам визначив, що оплата в розмірі 1402,09 грн. здійснена згідно рахунку від 30.06.2006р. В матеріалах справи (т.2 а.с.25-26) міститься копія вищезазначеного рахунку №1227 з якого вбачається, що його було виставлено відповідачеві за телекомунікаційні послуги, надані позивачем в червні 2006р., та копія банківської виписки АППБ „Аваль”, яка свідчить, що кошти в сумі 1402,09 грн. оплачені за рахунком №1227 від 30.06.2006р.

          На виконання вимог ухвали суду позивачем 02.04.2010р. було надано письмову довідку щодо зарахування сплачених відповідачем 1402,09 грн. з якої слідує, що із зазначеної суми було проведено зарахування за наступними договорами: 1004,88 грн. зараховано як оплата за міжміські та міжнародні розмови згідно договору №436/06 від 01.05.2004р.; 73,21 грн. зараховано за користування місцем в кабельній каналізації згідно договору №1227-АК від 01.11.2005р.; 324,00 грн. зараховано як часткова оплата за користування з’єднувальними лініями згідно договору №238/04 від 01.05.2004р. Також в матеріалах справи містяться копії податкової накладної від 30.06.2006р. та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних №06.2006 (т.2 а.с.95-98), з яких вбачається, що позивачем було здійснено нарахування податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 233,68 грн. відповідно до виставленого рахунку №1227 від 30.06.2006р. Копія рахунку від 30.06.2006р., податкової накладної та розшифровки наданих в червні послуг були отримані уповноваженою особою відповідача 11.07.2006р., про що свідчить копія розписки (т.3 а.с.76).

          Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що 1402,09 грн. були сплачені ним в якості авансу за надані за договором №24/885 послуги з огляду на те, що зазначеним договором не передбачена авансова форма оплати за послуги.

          У доповненні до позовної заяви від 10.06.2010р. (т.3 а.с.91) відповідач посилається на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.05.2009р. у справі №2/216-08 за позовом ВАТ „Укртелеком” в собі Херсонської філії до відповідача ТзОВ „ВТФ „РВІК” про стягнення суми, в мотивувальній частині якої визначено, що, мовою оригіналу „колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про необхідність зарахування сплаченої відповідачем в серпні суми у розмірі 1402,09 грн. за послуги міжміського зв’язку в рахунок основного боргу, оскільки відповідачем не доведено, що ця сума призначалася саме на погашення заборгованості за договором №436/06”. Суд не приймає до уваги зазначене посилання, оскільки, як вбачається з наведеного, саме відповідач ТзОВ „ВТФ „РВІК” клопотав про зарахування даної суми в рахунок погашення заборгованості за договором №436/06, що не має ніякого відношення до договору №24/885.

          Матеріалами справи також спростовуються викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи щодо неотримання ним копій рахунків на оплату та актів виконаних робіт, оскільки, як вже зазначалось, у справі містяться реєстри та квитанції, які підтверджують відправку рекомендованою кореспонденцією актів виконаних робіт та рахунків відповідачеві.

          На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості в сумі 550 грн. 56 коп. є обґрунтованими, документально доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Крім основної заборгованості позивачем, в порядку статті 625 Цивільного Кодексу України, заявлено до стягнення 133 грн. 12 коп. інфляційних збитків та 25 грн. 58 коп. 3% річних за період з 01.12.2006р. по 31.12.2009р.

          Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.           

          Згідно з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                    Перевіряючи правильність нарахування позивачем сум інфляційних збитків та 3% річних суд виходив з наступного. При визначенні заявлених до стягнення сум інфляційних збитків та річних, а також періодів їх нарахування, позивачем не було враховано дати направлення рахунків відповідачеві та положення п.3.3 договору, за яким сторони зобов'язані щомісячно в 10-денний термін з дати виставлення рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, вносити плату за отримані послуги на розрахункові рахунки контрагента на підставі рахунку, виставленого до 7 числа згідно з вимогами законодавства. Так, з матеріалів справи вбачається, що не всі рахунки були виставлені позивачем своєчасно, наприклад, рахунок за грудень 2006р. було направлено відповідачеві лише 24.01.2007р., що позбавило останнього можливості оплатити його у встановлений договором строк.

          При перевірці правильності нарахування вказаних позивачем сум інфляційних збитків та 3% річних суд встановив, що вимоги в частині стягнення річних підлягають частковому задоволенню. Отже, з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягає стягненню 133 грн. 12 коп. інфляційних збитків та 23 грн. 91 коп. 3% річних. В частині стягнення 1 грн. 67 коп. річних слід відмовити.

          Крім цього позивачем, на підставі ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" та п.4.3 договору заявлено до стягнення неустойку у вигляді пені в сумі 26 грн. 99 коп.

          Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Згідно з пунктом 4.3. Договору сторони за порушення строків оплати наданих за цим договором послуг сплачують пеню, яка обчислюється від суми заборгованості в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

          Відповідно до положень ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

          Суд, з урахуванням вищезазначених зауважень, перерахував заявлену до стягнення суму пені та зазначає, що стягненню підлягає 0,99 грн. пені. В решті вимог в частині стягнення 26 грн. пені слід відмовити.

          Таким чином позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню в сумі 708 грн. 58 коп., з яких 550 грн. 56 коп. основної заборгованості, 133 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 23 грн. 91 коп. 3% річних та 0,99 грн. пені.

          В решті вимог в частині стягнення 1 грн. 67 коп. 3% річних та 26 грн. пені слід відмовити.

          З відповідача за первісним позовом, в порядку статті 49 ГПК України, на користь позивача за первісним позовом, пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню 98 грн. 17 коп. грн. витрат на оплату державного мита та 227 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          16 жовтня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК" звернулась до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії 1993,33 грн. боргу по грошових зобов'язаннях за тим же договором від 14.05.2004р. №24/885, п.1.1 якого передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо технічна фірма "РВІК" (Оператор, позивач за зустрічним позовом) надає відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Херсонської філії (Укртелеком, відповідач за зустрічним позовом) в користування пари магістрального та розподільного кабелю для організації абонентських ліній в кількості, що вказана у Додатку №1 цього договору.

          В процесі розгляду справи позивач за зустрічним позовом неодноразово збільшував позовні вимоги, таким чином визначивши, що заборгованість відповідача за зустрічним позовом, заявлена позивачем до стягнення за період з 01.03.2008р. по 01.06.2010р., становить 9987 грн. 01 коп., з яких 8179 грн. 13 коп. основної заборгованості, 1148 грн. 67 коп. інфляційних збитків, 373 грн. 33 коп. пені та 285 грн. 88 коп. 3% річних. При цьому до суми основної заборгованості позивачем також включено 1565 грн. 77 коп. за організацію з'єднання при наданні в користування відповідачеві пар магістрального та розподільчого кабелю.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

          Господарським судом Херсонської області було розглянуто справу №4/391-ПД-08 за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії до ТзОВ "ВТФ "РВІК" про зобов'язання підписати Додаткову Угоду №3 до договору від 14.05.2004р. та за зустрічним позовом ТзОВ "ВТФ "РВІК" до ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії про стягнення заборгованості в сумі 4040,78 грн. за договором №24/885, яка виникла за період з березня 2008р. по жовтень 2008р. включно та складалася з 3584,34 грн. основної заборгованості, 68,60 грн. штрафних санкцій, 186,03 грн. пені, 116,72 грн. інфляційних збитків та 85,09 грн. 3% річних. Рішенням від 11.11.2008р. позовні вимоги за зустрічним позовом було задоволено частково в сумі 721,64 грн. основної заборгованості, 3,32 грн. річних та 27,21 грн. пені. В іншій частині зустрічного позову в задоволенні позовних вимог відмовлено. За даним рішенням було стягнуто з відповідача заборгованість за 4 місяці, тобто з березня по червень 2008р., в стягненні заборгованості за липень-жовтень 2008р. було відмовлено, оскільки обов'язку оплатити послуги за ці 4 місяці у відповідача не виникло у зв'язку з відсутністю виставлених рахунків за цей період. До того ж господарським судом було встановлено невірне нарахування позивачем за зустрічним позовом сум основної заборгованості із розрахунку користування відповідачем 47 парами магістрального та 54 парами розподільного кабелю. Оскільки судом було встановлено, що відповідач за зустрічним позовом користується майном позивача в меншій кількості, ніж зазначено останнім, то з 1 березня 2008р. вартість послуг за місяць становить 180,41 грн. з ПДВ. Виходячи з цієї суми судом і було розраховано суму основного боргу. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.05.2009р. в даній справі рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

          Враховуючи, що господарським судом у справі №4/391-ПД-08 було розглянуто та частково задоволено вимоги ТзОВ "ВТФ "РВІК" про стягнення заборгованості за договором №24/885 за період з березня 2008р. по червень 2008р. включно, провадження у справі в цій частині та за цей період щодо стягнення визначеної позивачем у розрахунку 2262,59 грн. основної заборгованості, 119,13 грн. інфляційних збитків та 17,22 грн. 3% річних підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

          Позивач у розрахунку основної заборгованості визначив, що за період з липня 2008р. по грудень 2008р. основна заборгованість відповідача складала 1982 грн. 52 коп., яка в грудні була оплачена в сумі 1804 грн. 08 коп. У зв'язку з частковою оплатою заборгованості заявник просить стягнути з відповідача за період з липня 2008р. по грудень 2008р. 178 грн. 44 коп. основної заборгованості, 239 грн. 48 коп. інфляційних збитків та 54 грн. 61 коп. 3% річних; у зв'язку з чим суд констатує наступне. По-перше, як вже зазначалося, позивач за зустрічним позовом невірно обраховує основну заборгованість, виходячи із щомісячної оплати за користування парами кабелю в сумі 330 грн. 42 коп., оскільки, як встановлено судовим рішенням по справі №4/391-ПД-08 з 1 березня 2008р. вартість послуг за місяць становить 180,41 грн. з ПДВ. Таким чином, сума основної заборгованості за період з липня 2008р. по грудень 2008р. за обрахунком суду становила би 1082 грн. 46 коп.

          Таким чином, враховуючи заявлену за липень-грудень 2008р. суму основної заборгованості в розмірі 1982 грн. 52 коп., мінус сплачені відповідачем 1804 грн. 08 коп. (факт оплати заборгованості в сумі 1804 грн. 08 коп. також підтверджено позивачем в уточненому розрахунку позовних вимог (т.3 а.с.102), то 1982,52-1804,08=178,44 грн. - залишок, який, на думку позивача, повинен сплатити відповідач.

          Однак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої до стягнення суми недоплаченої, за розрахунком позивача, відповідачем основної заборгованості із розрахунку помісячної оплати в розмірі 330,42 грн. за період з липня по грудень 2008р. в сумі 178 грн. 44 коп., тому в цій частині слід відмовити.

          Щодо заявлених позивачем за зустрічним позовом вимог про стягнення інфляційних збитків та річних за період з липня 2008р. по грудень 2008р. суд звертає увагу на наступне. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору сторони зобов'язані оплатити виставлений рахунок протягом 10 днів з дати його виставлення. Рахунок на оплату послуг з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелю за договором №24/885 за період з березня 2008р. по листопад 2008р. було направлено відповідачеві ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії супровідним листом від 01.12.2008р. №174/1-08 (т.2 а.с.31). З огляду на те, що визначена в даному рахунку для оплати сума заборгованості була обрахована з суми, яка не відповідала обсягам фактично наданих послуг користування ВАТ "Укртелеком" парами магістрального та розподільного кабелів ТзОВ "ВТФ "РВІК", відповідач за зустрічним позовом повернув даний рахунок для коригування суми заборгованості (т.2 а.с.41). Рахунок на оплату послуг, наданих в грудні 2008 року, було направлено відповідачеві супровідним листом від 15.01.2009р. №04/1-09 (т.2 а.с.34, 37), при цьому заявлена до оплати сума заборгованості за 1 місяць становила 275 грн. 35 коп.

          Незважаючи на те, що позивач за зустрічним позовом порушив свої зобов'язання за договором щодо своєчасного надання рахунків на оплату фактично наданих послуг, відповідач, як вже зазначалося, сплатив суму основної заборгованості за період з липня 2008р. по грудень 2008р. платіжним дорученням від 29.01.2009р., не порушив при цьому строк оплати, встановлений п.3.3 договору, оскільки рахунок було вручено несвоєчасно, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем до стягнення 239 грн. 48 коп. інфляційних збитків та 54 грн. 61 коп. 3% річних; а тому в цій частині також слід відмовити.

          Щодо заявленої позивачем заборгованості за період з січня 2009р. по грудень 2009р., яка складається з 3270 грн. 33 коп. основної заборгованості, 512 грн. 37 коп. інфляційних збитків, 137 грн. 17 коп. 3% річних та 58 грн. 25 коп. пені суд зазначає наступне.

          Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суд звертає увагу на те, що окрім помісячної основної заборгованості в сумі 2839 грн. 89 коп. позивачем також включено і 358 грн. 61 коп. інфляційних збитків та 71,83 грн. річних, нарахованих ним за 2008 рік. Оскільки суми річних та інфляційних заявлені позивачем окремими сумами, то їх повторне включення в суму основної заборгованості, а тим більше нарахування на цю суму річних та інфляційних є недопустимим.

          Розглядаючи цей період суд зазначає, що рахунок на оплату послуг, наданих позивачем за період з січня 2009р. по травень 2009р. було направлено відповідачеві супровідним листом від 25.05.2009р. №75/1-09, вручено 26.05.2009р., про що свідчить відмітка про отримання (т.2 а.с.44), однак на момент виставлення даного рахунку обов'язку оплатити послуги за травень 2009р. у відповідача не виникло, оскільки на момент виставлення рахунку за травень вказаний місяць ще не скінчився і відповідач, в силу п.3.3 договору, мав право оплатити послуги за травень до 20 червня 2009р.

          Однак, як зазначив відповідач у відзиві на зустрічну позовну заяву, він не мав можливості вчасно оплатити даний рахунок у зв'язку з тим, що розрахунковий рахунок позивача в ХФ "Укрсоцбанку" м.Херсона було закрито, а реквізити нового розрахункового рахунку позивач, всупереч вимогам п.10.5 договору, не повідомив, у зв'язку з чим відповідач листом від 12.06.2009р. №151/04-04-04 (т.2 а.с.43) звернувся до Оператора з клопотанням про надання інформації про розрахунково-платіжні реквізити товариства для здійснення остаточних розрахунків за договором.

          З метою дослідження питання щодо повернення платіжних документів, господарський суд ухвалою від 31.05.2010р. зобов'язав ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії надати належні докази повернення "Укрсоцбанком" платіжних документів щодо оплати рахунків ТзОВ "ВТФ "РВІК", однак вимоги ухвали виконані не були. Як пояснив представник відповідача, ВАТ "Укртелеком" звернувся із запитом до банківської установи (лист від 23.03.2010р. №09-07/01 - т.3 а.с.109) з проханням надати інформацію про дату закриття рахунку ТзОВ "ВТФ "РВІК", однак працівники банку в телефонному режимі відмовили в наданні даної інформації у зв'язку з її конфіденційністю.

          Відповідно до приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів щодо неможливості своєчасної оплати виставленого позивачем рахунку, а тому суд не приймає до уваги вищезазначені доводи відповідача.

          Також відповідач у відзиві на зустрічну позовну заяву зазначає, що не оплачував зазначену заборгованість у зв'язку з тим, що на розгляді господарського суду Херсонської області перебувала справа №4/132-ПД-09 за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії до ТзОВ "ВТФ "РВІК" про розірвання договору №24/885, тому, отримавши від позивача відомості про нові банківські реквізити, відповідач платіжними дорученнями від 31.08.2009р. №9157 та від 04.09.2009р. №9261 здійснив оплату заборгованості за період з січня 2009р. по 09.02.2009р. в сумі 238 грн. 40 коп. За інші місяці, поки спір про розірвання договору розглядався господарським судом, відповідач заборгованість не сплачував. 10 вересня 2009р. господарський суд Херсонської області ухвалив рішення у справі №4/132-ПД-09, яким відмовив в задоволенні позову відповідача про спонукання до розірвання договору №24/885 від 14.05.2004р. з 09.02.2009р. та зазначив, що договір є діючим на 2009 рік. Після набрання рішенням законної сили відповідач здійснив оплату наданих послуг за період з 10 лютого 2009р. по травень 2009р. платіжними дорученнями від 16.10.2009р. №№10900, 10901.

          У зв'язку з чим відповідач зазначає, що є неправомірним з боку позивача нарахування інфляційних та річних за цей період, оскільки, як зазначив представник відповідача, на його думку, протягом розгляду справи в суді річні та інфляційні за невиконання зобов'язань за договором не нараховуються.

          Суд не погоджується з даним висновком відповідача та зазначає, що розгляд справи в суді не зупиняє обов'язку своєчасного виконання зобов'язань, оскільки на момент розгляду справи договір є діючим, отже сторони є наділеними як правами так і обов'язками, що витікають з умов договору.

          Щодо вимог про стягнення заборгованості за червень 2009р. по серпень 2009р., рахунок на оплату заборгованості за цей період було виставлено позивачем супровідним листом від 26.08.2009р. №119/09 (т.2 а.с.48). На момент виставлення рахунку обов'язку оплатити надані в серпні 2009р. послуги не виникло, оскільки на той момент місяць ще не скінчився. Однак даний рахунок відповідачем також не було оплачено у зв'язку із розглядом в суді справи про розірвання даного договору. Оплату за надані протягом червня 2009р. - серпня 2009р. послуги в сумі 541 грн. 30 коп. відповідач здійснив лише 16.10.2009р. платіжним дорученням №10901.

          Рахунок за вересень 2009р. позивачем було виставлено разом із заявленою зустрічною позовною заявою 13.10.2009р. (отримано відповідачем 14.10.2009р.). Заборгованість за даним рахунком оплачена відповідачем 16.10.2009р. платіжним дорученням №10900.

          В процесі розгляду справи позивач за зустрічним позовом неодноразово збільшував свої позовні вимоги включаючи до них заборгованість за жовтень, листопад та грудень 2009р. Копії рахунків на оплату послуг за листопад та грудень 2009р. були надані ним в матеріали справи разом із заявою про збільшення позовних вимог від 17.03.2010р. (т.3 а.с.43-44). Втім, позивачем не було надано доказів направлення або вручення відповідачеві цих рахунків. Одночасно суд зазначає, що разом із заявою про збільшення позовних вимог від 14.06.2010р. позивачем було надано в матеріали справи рахунок №117 (т.3 а.с.105) на оплату послуг за період з березня 2008р. по червень 2010р. з доказами його вручення відповідачеві (відмітка про отримання на супровідному листі від 10.06.2010р. №67/1-10 (т.3 а.с.106). З огляду на що суд зазначає, що належним доказом вручення відповідачеві рахунку на оплату послуг за період з жовтня по грудень 2009р. є лише відмітка про його отримання 14.06.2010р. на супровідному листі №67/1-10 від 10.06.2010р.

          Таким чином, враховуючи, що відповідачем відповідно до копій платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (т.2 а.с.65-66), сплачена основна заборгованість за період з січня 2009р. по вересень 2009р. включно в сумі 1623 грн. 69 коп., провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

          Доказів сплати заборгованості за жовтень-грудень 2009 року суду не надано.

          За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення основної заборгованості в сумі 541 грн. 23 коп. є обґрунтованими, документально доведеними, а тому підлягають задоволенню.

          В решті вимог в частині стягнення 1105 грн. 41 коп. основної заборгованості слід відмовити за необґрунтованістю.

          Як вже зазначалося, позивачем за період з січня 2009р. по грудень 2009р. в порядку статті 625 ЦК України було заявлено до стягнення 512 грн. 37 коп. інфляційних збитків, 137 грн. 17 коп. 3% річних та 58 грн. 25 коп. пені.

          Суд здійснив перерахування заявлених позивачем до стягнення сум річних та інфляційних збитків, врахувавши при цьому дату вручення рахунків відповідачеві, правильність нарахування заявленої суми основної заборгованості та часткову оплату відповідачем суми основної заборгованості.

          Так правильним розрахунком інфляційних та річних є:

сума боргу (грн.)період простроченнякількість днів простроченнясума річнихсума інфляційних

180,41 (січень 2009)06.06.09-31.08.09861,281,05

238,39 (січень-9дн. лютого)06.06.09-31.08.09861,691,39

483,25 (залишок лютого-квітень)06.06.09-16.10.091325,248,99

180,41(травень)21.06.09-16.10.091171,732,03

360,82 (червень-липень)06.09.09-16.10.09401,193,99

180,41 (серпень)21.09.09-16.10.09250,371,03

Всього: 22,6518,48           Що ж до заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум річних, збитків від інфляції та пені за період з жовтня по грудень 2009р., то суд зазначає, що стягнення зазначених сум допускається в разі прострочення боржником зобов’язання в частині оплати заборгованості. Однак, враховуючи, що рахунок на оплату заборгованості за даний період було вручено відповідачеві лише 14.06.2010р., і те, що в силу п.3.3 договору підставою для оплати отриманих послуг є саме рахунок, відповідачем не порушено зобов'язань в частині своєчасної оплати заборгованості.

          Таким чином позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних за період з січня 2009р. по грудень 2009р. підлягають частковому задоволенню в сумі 22 грн. 65 коп. 3% річних та 18 грн. 48 коп. інфляційних збитків, в решті вимог в частині стягнення 114 грн. 52 коп. річних, 493 грн. 89 коп. інфляційних збитків та 58 грн. 25 коп. пені слід відмовити.

          Щодо заявлених позивачем за зустрічним позовом до стягнення 1565 грн. 77 коп. за організацію з'єднання при наданні в користування відповідачеві пар магістрального та розподільного кабелів.

          Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2007р. у справі №4/201-07 (копія якої міститься в матеріалах справи т.3 а.с.26-28) рішення господарського суду Херсонської області від 27.07.2007р. по даній справі за позовом ТзОВ "ВТФ "РВІК" до ВАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії про стягнення 8530,77 грн. скасовано, у задоволенні позову про стягнення заборгованості за надання послуг по організації з'єднання пар у кількості 47 пар магістрального та 54 пари розподільного кабелю (у вказані пари входили також зазначені позивачем за зустрічним позовом 11 пар магістрального та 13 пар розподільного кабелів) відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 09.01.2008р. постанову апеляційної інстанції у справі №4/201-07 залишено без змін.

          Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем ТзОВ "ВТФ "РВІК" не доведено факту надання послуг по організації з'єднання пар у кількості 47 пар магістрального та 54 пари розподільного кабелю. Після укладення договору від 14.05.2004р. нових з'єднань проведено не було. З'єднання пар у кількості 47 пар магістрального та 54 пари розподільного кабелю вже існували на момент придбання телекомунікаційного обладнання позивачем.

          За приписами статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. За таких обставин, враховуючи, що апеляційною інстанцією у справі №4/201-07 було встановлено факт відсутності надання послуг по організації з'єднання 47 пар магістрального та 54 пари розподільного кабелю, та відмовлено в задоволенні позову про стягнення заборгованості, то провадження в частині стягнення 1565 грн. 77 коп. за організацію з'єднання при наданні в користування відповідачеві пар магістрального та розподільного кабелів підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

          Щодо заявлених позивачем за зустрічним позовом позовних вимог в частині стягнення 902 грн. основної заборгованості, 277 грн. 69 коп. інфляційних збитків, 76 грн. 88 коп. 3% річних та 315 грн. 08 коп. пені за січень-травень 2010р., зазначені вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

          Відповідно до положень укладеного між сторонами договору від 14.05.2004р. №24/885, а саме п.8.2, договір вважається пролонгованим на цих же умовах до кінця наступного року, якщо за 30 днів до дати припинення його чинності жодна із Сторін письмово не заявить про намір не продовжувати дію цього договору.

          В матеріалах справи (т.3 а.с.36-37) міститься копія листа ВАТ «Укртелеком»в особі Херсонської філії від 27.11.2009р. №111/32-20, направлена рекомендованою кореспонденцією 02.12.2009р., про що свідчить штамп поштового відділення (отримана директором ТзОВ «ВТФ «РВіК»07.12.2009р., про що директор позивача зазначив у своєму клопотанні від 18.03.2010р. (т.3 а.с.35), в якому Херсонська філія ВАТ "Укртелеком" повідомляє та підтверджує своє небажання продовжувати дію договору №24/885 від 14.05.2004р.

          Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено статтею 188 ГК України. Так за приписами даної норми зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

          З аналізу даної статті вбачається, що правило про неприпустимість односторонньої відмови від зобов’язання (договору) не носить характер безумовного імперативу, оскільки сторони можуть у договорі передбачити можливість односторонньої відмови від зобов’язання чи односторонньої зміни його умов. Положеннями укладеного між сторонами договору №24/885 сторони у п.8.2 дійшли згоди щодо можливості припинення дії договору в односторонньому порядку за волевиявленням однієї із сторін. Особливість одностороннього розірвання договору або зміни його умов полягає у відсутності згоди контрагента.          

          Таким чином, беручи до уваги намір ВАТ «Укртелеком»в особі Херсонської філії не продовжувати дію укладеного 14.05.2004р. між сторонами договору, про що йдеться у листі від 27.11.2009р., суд дійшов висновку, що договір №24/885 не є пролонгованим на 2010 рік та припинив свою дію 31.12.2009р.

          Суд не приймає до уваги зауваження позивача за зустрічним позовом про те, що Укртелекомом не дотримано встановленого 30-денного строку для повідомлення контрагента про намір не продовжувати дію договору з огляду на те, що копія вищезазначеного листа отримана ним лише 07.12.2009р., оскільки в даному випадку строк слід обраховувати не з дати отримання, а з дати направлення листа.

          Крім цього, суд приймає до уваги, що ВАТ «Укртелеком»в особі Херсонської філії неодноразово вживались інші заходи щодо ініціювання питання припинення дії даного договору, про що свідчать копія листа від 28.01.2009р. №32/16/04 (т.2 а.с.41) та звернення до суду з позовами про розірвання даного договору ( справи №14/212-ПД-09, 4/132-ПД-09).

          З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за січень-травень 2010 року, а саме 902 грн. основної заборгованості, 277 грн. 69 коп. інфляційних збитків, 76 грн. 88 коп. 3% річних та 315 грн. 08 коп. пені слід відмовити.

          Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню в сумі 541 грн. 23 коп. основної заборгованості, 22 грн. 65 коп. 3% річних та 18 грн. 48 коп. інфляційних збитків. Провадження в частині стягнення 1623 грн. 69 коп. основної заборгованості слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Провадження в частині стягнення 3828 грн. 36 коп. основної заборгованості, 119 грн. 13 коп. інфляційних збитків та 17 грн. 22 коп. 3% річних слід припинити на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. В решті вимог в частині стягнення 2185 грн. 85 коп. основної заборгованості, 1011 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 246 грн. 01 коп. 3% річних та 373 грн. 33 коп. пені слід відмовити.

          З відповідача за зустрічним позовом, в порядку статті 49 ГПК України, на користь позивача за зустрічним позовом, пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню 5 грн. 95 коп. держмита та 13 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          На підставі наведених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст.44, 49, п.п.1-1, 2 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВіК" (м. Херсон, вул. Горького, буд. 22/8, код ЄДРПОУ 19228415, р/рах. 26002870938021 в Одеській обласній філії "Укрсоцбанк", МФО 328016) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії (м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 41, код ЄДРПОУ 01188661, р/рах. 260012199 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) 550 грн. 56 коп. основної заборгованості, 133 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 23 грн. 91 коп. 3% річних, 0,99 грн. пені, 98 грн. 17 коп. держмита та 227 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          3. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 1 грн. 67 коп. 3% річних та 26 грн. пені відмовити.

          4. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково.

          5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії (м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 41, код ЄДРПОУ 01188661, р/рах. 260012199 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічна фірма "РВІК" (м. Херсон, вул. Горького, буд. 22/8, код ЄДРПОУ 19228415, р/рах. 26002870938021 в Одеській обласній філії "Укрсоцбанк", МФО 328016) 541 грн. 23 коп. основної заборгованості, 22 грн. 65 коп. 3% річних, 18 грн. 48 коп. інфляційних збитків, 5 грн. 95 коп. держмита та 13 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          6. Провадження у справі за зустрічним позовом в частині стягнення 5452 грн. 05 коп. основної заборгованості, 119 грн. 13 коп. інфляційних збитків та 17 грн. 22 коп. 3% річних припинити.

          7. У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення 2185 грн. 85 коп. основної заборгованості, 246 грн. 01 коп. 3% річних, 1011 грн. 06 коп. інфляційних збитків та 373 грн. 33 коп. пені відмовити.

                     Суддя М.Б. Сулімовська

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

08 липня 2010 року