Рішення № 10299212, 08.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.10 Справа№ 4/75

Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. за участю представників позивача Дудяк І.М., Смук О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів „Трускавецькурорт” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором постачання теплової енергії №014-01 від 21.12.2009 року

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів „Трускавецькурорт” звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, просить суд стягнути з відповідача 28782,29 грн. основного боргу та 1821,21 грн. пені за договором постачання теплової енергії №014-01 від 21 грудня 2009 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали суду витребувані оригінали документів для огляду. Повідомили суд, що заборгованість відповідача на дату розгляду справи не погашена.

Про дату, місце і час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що є докази у справі. Проте відповідач вимог суду не виконав, участі повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, про причини невиконання вимог суд не повідомив.

З урахуваннням наведеного суд на підставі ст. 75 ГПК України ухвалив розглянути справу за наявними у ній документами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, дослідив надані докази в їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 625 Цивільного Кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За приписами ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 193, 230, 231, 265 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. За невиконання або неналежне виконання господарських зобовязань учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання. Частиною 2 цієї статті встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з матеріалами справи, 21 грудня 2009 року закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»(енергопостачальна організація) та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (споживач) уклали договір № 014-01 про постачання теплової енергії за умовами якого позивач зобов»ячався постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а відповідач зобов»язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Договір діє з дня його підписання до 31 грудня 2010 року.

Згідно з п.6 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми на початок місяця. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачується пеня в розмірі 2% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

На виконання договірних зобов»язань позивач в січні та в лютому 2010 року надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується показниками лічильників, актами споживання теплової енергії, та актами наданих послуг: № 88 від 29 січня 2010 року на суму 19217,81 грн. і № 486 від 18 лютого 2010 року на суму 9564,48 грн.

Відповідач не оплатив вартості спожитої теплової енергії. Заборгованість відповідача становить 28782,29 грн. і суду не надано доказів її сплати чи заперечень такої. Тому названу суму суд стягує з відповідача в повному обсязі.

За прострочення оплати заборгованої суми позивач нарахував пеню, як це передбачено п. 7.2.3. договору, проте не в розмірі 2% належної до сплати суми за кожен день прострочення, а за приписами закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня нарахована за період з 28 грудня 2009 року до 01 травня 2010 року в сумі 1821,21 грн., що є невірно. При обчисленні пені позивач не врахував приписів ст. 549 Цивільного кодексу України щодо обчислення пені у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання та умов п. 6.5. договору, де встановлено кінцевий строк виконання грошового зобов»язання не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Виходячи з умов п. 6.5. договору, кінцевий строк виконання грошового зобов»язання не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Тобто, строк виконання відповідачем грошового зобов»язання з оплати 19217,81 грн. вартості спожитої теплової енергії в січні 2010 року настав 16 лютого 2010 року, а з оплати 9564,48 грн. вартості спожитої теплової енергії в лютому 2010 року - 16 березня 2010 року. Отже, пеню слід розраховувати починаючи з 16 лютого 2010 року.

Відтак сума пені за період прострочення з 16 лютого 2010 року до 01 травня 2010 року становить 1040,11 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, обовязком сторони є належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень.

Оскільки відповідач (належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи) заперечень проти позову чи доказів сплати заборгованості не надав, суд розцінює таку його процесуальну поведінку як фактичне визнання позовних вимог.

З урахуванням викладених фактичних обставин справи та приписів закону суд стягує з відповідача на користь позивача 28782,29 грн. основного боргу, 1040,11 грн. пені. Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів „Трускавецькурорт” (м. Трускавець, вул. Біласа, 13; ідентифікаційний код 30322940) 28782,29 грн. основного боргу, 1040,11 грн. пені та судові витрати: 298,22 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя