Рішення № 10298843, 01.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/21101.07.10 За позовом Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Мега-Поліс» до           Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Моноліт»

про стягнення 25908,37 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Мельник Ю.П. (довіреність № 19 від 05.08.2009р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 01 липня 2010 року за згоди представника позивача по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство страхова компанія «Мега-Поліс»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Моноліт» (далі по тексту –відповідач) про стягнення частини страхового відшкодування за договором про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 30-ФП/2008 та штрафних санкцій на загальну суму 25 908,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, не сплатив позивачу грошові частки у страхових відшкодуваннях.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 25.05.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та призначено судове засідання, розгляд справи призначений на 22.06.2010р. Ухвалою суду від 22.06.2010р. розгляд справи у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 01.07.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року між позивачем (надалі Перестрахувальник) та відповідачем (далі по тексту - Перестраховик) (разом - сторони), був укладений договір про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 30-ФП/2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір факультативного перестрахування), у відповідності з п. 2.2 якого сторони укладають факультативні договори перестрахування (Ковер-ноти), які мають юридичну силу та тягнуть за собою відповідальність сторін.

Пунктом 2.2 Договору факультативного перестрахування встановлено, що перестрахування може здійснюватися сторонами на пропорційній та на непропорційній основі, що визначається у Ковер-ноті.

Перестрахування –страхування Перестрахувальником на визначених Ковер-нотом умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов’язків як страховика перед страхувальником (як Перестраховика перед іншим Перестрахувальником) у Перестраховика.

Ліміт відповідальності Перестраховика –грошова сума, що обумовлена в Ковер-ноті, в межах якої Перестраховик несе відповідальність за конкретним Ковер-нотом.

Оригінальний договір страхування –договір страхування, який укладений страховиком з страхувальниками, ризики за яким перестраховані у Перестраховика.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування –це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Пунктом 9.3.1 Договору факультативного перестрахування встановлено, що Перестраховик зобов’язаний сплати частку страхового відшкодування, як належить до сплати останнім згідно з умовами відповідного Ковер-ноту.

Перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на поточний рахунок Перестрахувальника, страхувальника або застрахованої особи не пізніше п'ятнадцяти банківських днів з дати одержання відповідачем від позивача документів, зазначених п. 9.1.11. Договору (п. 10.2 Договору факультативного перестрахування).

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що протягом певного періоду часу між ним та страхувальниками укладались оригінальні договори страхування, і на виконання оригінальних договорів страхування між Перестрахувальником та Перестраховиком були укладені відповідні Ковер-ноти.

02 липня 2008 року між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Метизи»(страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1465-10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов розділу 2 якого було застраховано, в тому числі, транспортний засіб «Lexus», державний номерний знак АР 7086 АА, страхова сума за яким становить: 1050000,00 грн.

20.08.2008р. між сторонами було укладено Ковер-нот № 2317-10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (32000,00 грн. або 13,91% від страхової суми) ризику, прийнятого на страхування відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1465-10.

05.07.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - «Scania», державний номерний знак АН 8796 ЕА, в результаті якої автомобіль отримав механічні ушкодження.

07 липня 2009 року позивач відповідно до п. 9.1.8. Договору факультативного перестрахування повідомив відповідача про зазначений страховий випадок, що підтверджується повідомленням № 6481 (копія в справі).

05 лютого 2010 року Перестрахувальник направив на адресу Перестраховика пакет документів з вимогою виплати останнім частки страхового відшкодування в розмірі 5785,05 грн. Факт надсилання відповідних документів підтверджується реєстром відправлених листів та чеками про відправку (копії в матеріалах справи).

23 березня 2009 року між позивачем та Тиновець Олегом Володимировичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2261-10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов розділу 2 якого було застраховано транспортний засіб «Geely», державний номерний знак ВА 5864 АК, страхова сума за яким становить: 60000,00 грн.

25.03.2009р. між сторонами було укладено Ковер-нот № 4109-10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (30000,00 грн. або 50% від страхової суми) ризику, прийнятого на страхування відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 2261-10.

19.11.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - «Geely», державний номерний знак ВА 5864 АК, в результаті якої автомобіль отримав механічні ушкодження.

23 листопада 2009 року позивач відповідно до п. 9.1.8. Договору факультативного перестрахування повідомив відповідача про зазначений страховий випадок, що підтверджується повідомленням № 8400 (копія в справі).

15 березня 2010 року Перестрахувальник направив на адресу Перестраховика пакет документів з вимогою виплати останнім частки страхового відшкодування в розмірі 18025,50 грн. Факт надсилання відповідних документів підтверджується реєстром відправлених листів та чеками про відправку (копії в матеріалах справи).

07 травня 2009 року між позивачем та ТОВ «АСИ-ОЙЛ»(страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2407-10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов розділу 2 якого було застраховано транспортний засіб «Scania», державний номерний знак АН 8796 ЕА, страхова сума за яким становить: 658785,00 грн.

08.05.2009р. між сторонами було укладено Ковер-нот № 4492-10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частину (38750,00 грн. або 5,88% від страхової суми) ризику, прийнятого на страхування відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 2407-10.

15.10.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - «Scania», державний номерний знак АН 8796 ЕА, в результаті якої автомобіль отримав механічні ушкодження.

19 жовтня 2009 року позивач відповідно до п. 9.1.8. Договору факультативного перестрахування повідомив відповідача про зазначений страховий випадок, що підтверджується повідомленням № 7957 (копія в справі).

24 грудня 2009 року Перестрахувальник направив на адресу Перестраховика пакет документів з вимогою виплати останнім частки страхового відшкодування в розмірі 1748,61 грн. Факт надсилання відповідних документів підтверджується реєстром відправлених листів та чеками про відправку (копії в матеріалах справи).

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що останній сплатив страхове відшкодування по вказаних вище страхових випадках, сплатив грошові кошти за проведення експертизи, що підтверджується платіжними дорученнями (копії документів в справі), однак вказує, що в свою чергу Перестраховиком не спростовано та документально не підтверджено, що станом на 19.04.2010р. відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за Договором факультативного перестрахування по перелічених вище страхових випадках і не сплатив свою частку страхового відшкодування. Внаслідок чого, у Перестраховика утворилась заборгованість перед Перестрахувальником по сплаті частки страхового відшкодування, яка становить: 25559,16 грн. з них 5785,05 грн. - несплачена сума по Ковер-ноту № 2317-10 від 20.08.2008р., 18025,50 грн. - по Ковер-ноту № 4109-10 від 25.03.2009р., та 1748,61 грн. - несплачена сума по Ковер-ноту № 4492-10 від 08.05.2009р.

Судом встановлено, що 12 квітня 2010 року позивачем було направлено відповідачу Акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог з пропозицією здійснити взаємозалік грошових сум та зобов'язанням відповідача сплатити решту боргу. Позивач зазначає, що станом на 20 листопада 2009 року від відповідача не надходило жодного листа з відповіддю про результати розгляду даної пропозиції та можливості врегулювання спірного питання в досудовому порядку.

На час розгляду справи в суді сума грошових коштів по сплаті частки страхового відшкодування Перестраховиком до Перестрахувальника не надходила. Внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на суму –25559,16 грн. з них 5785,05 грн. - несплачена сума по Ковер-ноту № 2317-10 від 20.08.2008р., 18025,50 грн. - по Ковер-ноту № 4109-10 від 25.03.2009р., та 1748,61 грн. - несплачена сума по Ковер-ноту № 4492-10 від 08.05.2009р.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення останнім зобов’язання за Договором факультативного перестрахування щодо строків сплати частки страхового відшкодування, позовні вимоги про стягнення грошових коштів на загальну суму - 25559,16 грн. (частки страхового відшкодування) –є обґрунтованими.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.9. Договору факультативного перестрахування, у разі порушення узгоджених термінів сплати платежів за Договором (Ковер-нотом), сторона, яка не виконала зобов'язання, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми платежу, який прострочено, за кожен день затримки платежу.

Однак, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 349,21 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено факту початку настання строку нарахування штрафних санкцій (пені).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 25559,16 грн.

Судові витрати позивача у сумі 488,40 грн. (255,59 грн. державного мита та 232,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Моноліт»(ідентифікаційний код: 34615052, адреса: 02002, м. Київ, вул. Мильчакова, будинок, 8, приміщення, 103, п/р 265050102252 в TOB КБ «Фінансова ініціатива»м. Києва, МФО 380054) на користь Закритого акціонерного товариства страхова компанія «Мега-Поліс» (ідентифікаційний код: 30860173, адреса: 01023, м. Київ, вул. Івана Мазепи, будинок, 28, п/р № 2650830015 в АБ «Діамантбанк», МФО 320854) грошові кошти в розмірі 25559,16 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять гривень 16 копійок) та судові витрати в розмірі 488,40 грн. (чотириста вісімдесят вісім гривень 40 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                        Дата підписання повного тексту рішення 08.07.2010р.