Ухвала суду № 10298799, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

23.06.10№ 05-5- 28 / 6673 Суддя господарського суду м. Києва , розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Лактрок - Сервіс"

до фІзичної особи - підприємця Тряпіцина Андрія Олександровича

про стягнення 73 917,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Латкрок - Сервіс" звернулось до суду з позовною заявою до фІзичної особи - підприємця Тряпіцина Андрія Олександровича про стягнення 73 917,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 N 7-93, розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з поданої заявником платіжної квитанції № 53-3485К від 16.06.2010 державне мито сплачено в розмірі меншому ніж встановлено законодавством.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжної квитанції № 53-3485К від 16.06.2010, доданої позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній код бюджетної класифікації та символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжну квитанцію № 53-3490К від 16.06.2010, з якої вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.

Згідно п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Доданий до позовної заяви фіскальний чек № 9531 від 17.06.2010 не може вважатись належним доказом відправлення копії позовної заяви саме на адресу відповідача, оскільки з чеку вбачається, що поштова кореспонденція направлена на адресу "ФОП Тряпиун", в той час як відповідачем по справі є фізична особа –підприємець Тряпіцин Андрій Олександрович.

Приймаючи до уваги викладені обставини та керуючись п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного недоліку.

При повторному зверненні позивачу необхідно надати суду докази сплати державного мита встановленому розмірі та належним чином оформлене платіжне доручення на підтвердження сплати державного мита або довідку державного казначейства про зарахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення за відповідним кодом бюджетної класифікації і символом звітності банку, а також доказів надсилання на адресу відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

          Суддя                                                                       О.С. Копитова