Вирок № 102986018, 07.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6927/20

пр. № 1-кп/759/252/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретарів Петренко О.Ю., Грень О.О., Рубашенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2020 за № 12020100080001577, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очамчіра Республіки Грузія, грузина, громадянина Грузії, який здобув вищу освіту, одружений, має неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є фізичною особою - підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий згідно зі ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори - Фіронова О.О., Поваляєв С.С., Сердюк С.В., Прудиус Н.Л.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Козачина А.М..

інші учасники судового провадження:

представник потерпілого - Хмельницький М.П.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи раніше притягнений до кримінальної відповідальності за вчинення злочину майнового характеру, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин. Так, ОСОБА_1 19.03.2020 приблизно о 21 год. 15 хв., перебуваючи у торгівельному залі гіпермаркету «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-В, намагався повторно, таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «Епіцентр-К», на загальну суму 373 грн 27 к. (без ПДВ). При цьому, ОСОБА_1 19.03.2020 приблизно о 21 год. 00 хв. прибув до гіпермаркету «Епіцентр», що знаходиться по вул. Берковецька, 6-В у м. Києві, де проходячи вздовж торгових полиць та не маючи при собі достатньої суми грошових коштів для купівлі товарів, вирішив повторно, таємно викрасти товари із вказаного гіпермаркету. З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 19.03.2020 приблизно о 21 год. 05 хв., продовжуючи знаходитись у приміщенні торгівельного залу гіпермаркету «Епіцентр», вважаючи, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, взяв з полиць чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр-К», а саме: «Гаманець TY Fasion 95221», Єдиноріг «Fantasia» у кількості 1 шт., артикул 2250599, вартістю 140 грн 80 к. (без ПДВ); «Механізм міжкімнатний Р-100 у кольорі матовий нікель» у кількості 1 шт., артикул 40625653, вартістю 66 грн 65 к. (без ПДВ); «Механізм міжкімнатний Р-100 у кольорі стара бронза» у кількості 1 шт., артикул 40625651, вартістю 66 грн 65 к. (без ПДВ); «Епоксидне зварювання POXIPOL 10 хв. прозорий 16/14мг» у кількості 1 шт., артикул 40751934, вартістю 99 грн 17 к (без ПДВ), а всього товару на загальну суму 373 грн 27 к. (без ПДВ). Заховавши зазначене майно до кишень своєї куртки чорного кольору, у якій був одягнений та попрямував на вихід з гіпермаркету. У подальшому, маючи намір повторно, таємно викрасти вказаний товар, ОСОБА_1 перетнув лінію кас та намагався покинути приміщення гіпермаркету «Епіцентр», однак, довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та затриманий співробітниками служби безпеки гіпермаркету «Епіцентр» разом з майном, яке намагався викрасти.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що він 19.03.2020 приблизно о 21 год. 00 хв., прибув до торгівельного залу гіпермаркету «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-В, щоб купити спеціальні дверні ручки, механізм і клей. До магазину він під`їхав з дружиною, яка залишилася чекати біля гіпермаркету. Зайшовши в гіпермаркет, взяв корзину, у яку в подальшому поклав великий товар, а механізми і клей, які були мілким товаром, поклав у кишеню, щоб не випали. На касі він розрахувався за товар, що був у корзині, а за товар, що був у нього в кишенях розрахуватися забувся. При виході зі магазину, коли він прямував до виходу, його зупинили працівники охорони, які запитали чи є при ньому неоплачений товар. Він згадав, що забув розрахуватися за товар, що у нього в кишенях. Через деякий час працівники охорони відвели його до кімнати охорони. При цьому, він думав, що його ведуть на касу, щоб він розрахувався. У кімнаті охорони він передав свої документи працівнику ДСО для перевірки, а також дістав із кишень все, що там було, і поклав на стіл. Після перевірки документів було викликано поліцію. Також показав, що гаманець, який ніби то знайшли у нього, він не брав. Гаманець з`явився пізніше, коли приїхала СОГ і з`ясувалося, що суми товару, який він нібито намагався вкрасти, не вистачало для порушення кримінального провадження. Факту того, що він брав гаманець, немає. Коли приїхала слідча оперативна група, то у нього вимагали 10 тис. грн.

Сторона обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення посилається на такі докази, які були безпосередньо досліджені та ретельно перевірені у судовому засіданні:

- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , який показав, що він працює інспектором служби безпеки у ТЦ «Епіцентр». 19.03.2020 він перебував у приміщені, де розташовані монітори та фіксується відео із камер відеоспостереження. Він побачив як чоловік, як потім дізнався це був ОСОБА_1 , вийшов із ряду, де продається дверна фурнітура. У руках ОСОБА_1 був кошик з товаром, мілкий товар він тримав у руках. Рухаючись по закладу, ОСОБА_1 частково поклав товар, який тримав у руках до кишень. Коли ОСОБА_1 підійшов до кас, то він повідомив начальника охорони гіпермаркету і працівників ДСО про те, що ОСОБА_1 має товар у кишенях. Дані події відбувались перед закриттям гіпермаркету, приблизно о 21 год. 00 хв. Також показав, що він бачив як ОСОБА_1 одну чи дві коробочки із дверною фурнітурою та клей поклав до кишені. ОСОБА_1 зупинили працівники охорони за лінією кас перед виходом із ТЦ. На товарі, який був у обвинуваченого, немає антикрадіжкових штампів. Оплачений товар був у ОСОБА_1 у руках. Він дійшов до антикрадійної системи, яка знаходиться у дверях гіпермаркету, однак за неї не вийшов;

- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , який показав, що він працює старшим охоронником у ТЦ «Епіцентр». 19.03.2020 він перебував на зміні. Під закриття торгівельного центру йому подзвонили по внутрішньому телефону і повідомили, що чоловік поклав товар до кишені товар, за який на касі не заплатив. Він разом з працівниками ДСО направився до виходу, і перевірив чек у даного чоловіка, як потім з`ясувалося це був ОСОБА_1 . Підійшовши до ОСОБА_1 і запитавши, чи він розрахувався за весь товар, останній повідомив, що має неоплачений товар, а саме не розрахувався за гаманець та дверні механізми. Його завели до кімнати охорони, де він виклав товар на стіл. ОСОБА_1 зупинили на виході з гіпермаркету перед дверима. Він одразу сказав, що у нього є неоплачений товар та поводив себе спокійно. Неоплачений товар знаходився у кишені кофти і під кофтою. Він разом із іншим охоронцем стояв біля виходу та чекав ОСОБА_1 , який прямував до виходу з гіпермаркету разом з товаром, який тримав у руках. Також ОСОБА_1 не пропонував оплатити товар. У кімнаті охорони ОСОБА_1 наголошував на тому, що вони не правильно роблять совою роботу, оскільки він ще не пройшов через рамку. Від кас до виходу приблизно 15 метрів;

- показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , який показав, що працює охоронником у ТЦ «Епіцентр». 19.03.2020 затримали особу, як потім з`ясувалося це був ОСОБА_1 , із сумочкою, двома запчастинами від замка та холодною сваркою. Точний час затримання він не пам`ятає. Викрадений товар вилучала поліція, він ОСОБА_1 не затримував, його покликали вже коли прибули працівники поліції. У кімнаті охорони ОСОБА_1 сидів, а на столі лежали предмети, також була поліція. Чи сам ОСОБА_1 видав майно, що вилучено поліцією, він не пам`ятає. ОСОБА_1 поводив себе адекватно, сидів мовчки. До кімнати охорони він зайшов разом зі свідком ОСОБА_7 ;

- протокол огляду місця події від 20.03.2020 та додатком до протоколу, згідно з яким об`єктом огляду являється приміщення охорони ТОВ «Епіцентр К», по вул. Берковецька, 6-В у м. Києві, де виявлено ОСОБА_1 , та товар, який лежить на стільці, а саме: гаманець у формі єдинорога, клеючий засіб «POXIPOL», два міжкімнатних механізми. Вказаний товар вилучено та передано на зберігання ТОВ «Епіцентр-К». Дана слідча (розшукова) дія проведена слідчим Святошинського УП ГУ НП в м. Києві Гарандою В.В. (т. 1 а.п. 37-42);

- заяву від 19.03.2020 щодо вжиття заходів у зв`язку з крадіжкою майна та довідку від 19.03.2020 щодо вартості викраденого майна (т. 1 а.п. 43, 44, 45);

- протокол огляду від 20.03.2020 та додатки до протоколу, згідно з яким об`єктом огляду являється CD-R диск «VERBATIM» 4.7 GB/120 min, 16 X, де зафіксовано ОСОБА_1 , який намагався викрасти товар, який належить ТОВ «Епіцентр-К» (т.1 а.п. 49, 50-52, 70);

- копію листа-запиту до директора ТОВ «Епіцентр-К» за підписом слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві Гаранди В.В. від 20.03.2020 про надання на підставі ст. 93 КПК України запису з камер відеоспостереження за 19.03.2020 року (т. 1 а.п. 90).

Сторона захисту просила визнати недопустимими доказами протокол огляду від 20.03.2020 та додатки до нього, оскільки дані докази зібрані в порушення вимог КПК України, а саме диск із відеозаписом з камер відеоспостереження був наданий ТОВ «Епіцентр-К» на запит слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві Гаранди В.В., який не включений до групи слідчих у даному кримінальному провадженні.

Проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження документи, які на думку сторони обвинувачення, є доказами, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з положеннями ст. 86 та ст. 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні джерело, суб`єкт, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи. При цьому, в аспекті належного суб`єкта необхідно розглядати, у тому числі, й слідчого та прокурора.

У випадку здійснення слідчим чи прокурором, які не визначені відповідно до вимог кримінального процесуального закону як такі, що проводитимуть досудове розслідування та здійснюватимуть процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадження, дій, передбачених статтями 36, 40 КПК, то вони здійснюються неналежним суб`єктом.

У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 (справа № 754/7061/15, провадження № 51-4584 кмо 18) викладено такий висновок: за змістом ст. 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

Так, стороною обвинувачення надано, а судом досліджено протокол огляду від 20.03.2020 та додатки до протоколу, а саме диск формату CD-R «VERBATIM» 4.7 GB/120 min, 16 X, згідно з якими оглянуто відеозапис з камер відеоспостереження, які встановлені у ТОВ «Епіцентр-К», та копію листа-запиту до директора ТОВ «Епіцентр-К» за підписом слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві Гаранди В.В. від 20.03.2020 про надання на підставі ст. 93 КПК України запису з камер відеоспостереження за 19.03.2020 року.

Разом з тим, суд визнає недопустимими доказами, як дані протоколу перегляду відеозапису, так і дані самого диску з відеозаписом, оскільки, стороною обвинувачення не доведено, що згаданий диск з відеозаписом отримано в порядку передбаченому КПК України.

За правилами ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями п. 19 ст. 3 КПК України, стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом.

Разом з тим, стороною обвинувачення не надано відповідних доказів на підтвердження повноважень слідчого Гаранди В.В., а також інших слідчих, здійснювати збирання доказів у даному кримінальному провадженні (постанову про призначення слідчих здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та постанову про призначення прокурорів).

А відтак, прокурором у судовому засіданні не доведено, що зазначений диск із відеозаписом отримано в порядку, встановленому КПК України, що є підставою для визнання недопустимим доказом дані відеозапису на цьому диску та відповідно дані протоколу перегляду відеозапису з камер відеоспостереження, встановлених у ТОВ «Епіцентр-К», предметом перегляду якого був зазначений диск.

Також судом з цих же підстав визнаються недопустимими і інші докази надані стороною обвинувачення, оскільки суд не в змозі перевірити чи належним суб`єктом здійснювалося досудове розслідування, а саме проведення огляду місця події, який також проводився слідчим Гарандою В.В., допит свідків тощо.

Вказані порушення, допущені під час досудового розслідування, суд розцінює як істотні порушення прав людини і основоположних свобод, усунути які на стадії судового розгляду кримінального провадження неможливо, що є підставою для ухвалення виправдувального вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно із ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно із ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Зазначена норма закону повністю узгоджується з вимогами ст. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, розглянувши кримінальне провадження, в межах висунутого обвинувачення з урахуванням положень ст. 337 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення, в їх сукупності, дійшов до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, в якому він обвинувачується. Відтак, ОСОБА_1 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватим та виправдати.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України (т. 1 а.п. 46).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся. Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, а саме у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Речові докази: «Гаманець», у кількості 1 шт., артикул 2250599; «Механізм міжкімнатний», у кількості 1 шт., артикул 40625653; «Механізм міжкімнатний», у кількості 1 шт., артикул 40625651; «Епоксидне зварювання» у кількості 1 шт., артикул 40751934, які передані на відповідальне зберігання адміністрації ТОВ «Епіцентр-К», - залишити у належного володільця.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.О. Жмудь