Рішення № 10298585, 19.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/819.02.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/8

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПЕНЕРГО»

доТовариства з обмеженою «Торговий дім «АНКОР»

простягнення 140276,33 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Мудрий М.С. від відповідача - не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОПЕНЕРГО»(надалі –ТОВ «ТОПЕНЕРГО») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АНКОР»(надалі –ТОВ «ТД «АНКОР») про стягнення 122374,46 грн. основного боргу, 14562,56 грн. інфляційних нарахувань, 3339,31 грн. відсотків річних, а всього –140276,33 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті вартості продукції, поставленої за договором поставки № ТА-05/07-ПІ від 15.05.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 22.01.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

В судове засідання 22.01.2010 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 22.01.2010 р., 05.02.2010 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання 19.02.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 19.02.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2007 року між ТОВ «ТОПЕНЕРГО»(постачальник) та ТОВ «ТД «АНКОР»(покупець) укладено договір поставки № ТА-05/07-ПІ (надалі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов’язався поставити, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити необроблену деревину заготівлі 2007 року (надалі –продукцію) на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування продукції, її вид (сорт, діаметр та довжину), кількість, ціна і загальна вартість зазначаються в специфікаціях, що є невід’ємними частинами Договору.

Сторони погодили, що Договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2007 р. з правом пролонгації Договору, а в частині виконання зобов’язань по Договору до повного їх виконання сторонами (п. 7.1 Договору).

Доказів припинення Договору в установленому порядку суду не надано.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В п. 2.4 Договору передбачено, що постачальник зобов’язаний поставити заявлений місячний обсяг продукції до 5-го числа календарного місяця наступного за звітним. Моментом поставки є дата штемпеля станції залізниці відправника на залізничній накладній, якщо інше не передбачено в Договорі та додатками до нього. Моментом оплати партії продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Так, на виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку продукції, що підтверджується видатковими накладними: № 1912-3 від 19.12.2007 р.; № 2012-1 від 20.12.2007 р.; № 2212-2 від 22.12.2007 р.; № 2312-1 від 23.12.2007 р.; № 2512-1 від 25.12.2007 р.; № 2612-1 від 26.12.2007 р.; № 2712-1 від 27.12.2007 р.; № 2812-1 від 28.12.2007 р.; № РН-0801Ан від 08.01.2008 р. та квитанціями про приймання вантажу: від 19.12.2007 р. по вагону № 66758308; від 20.12.2007 р. по вагону № 66568924; від 22.12.2007 р. по вагону № 66191404; від 23.12.2007 р. по вагону № 66564923; від 25.12.2007 р. по вагону № 65690117; від 26.12.2007 р. по вагону № 67920124; від 27.12.2007 р. по вагону №66723370; від 28.12.2007 р по вагону № 67374728; від 28.12.2007 р. по вагону № 67666255; від 30.12.2007 р. по вагону № 64598246; від 30.12.2007 р. по вагону № 64510944.

Відповідно до п. 3.1 Договору якщо інше не передбачено Договором, розрахунки за продукцію (партію) здійснюється покупцем шляхом попереднього переказу 50% вартості заявленого місячного обсягу продукції до 1-го числа кожного календарного місяця, та 50% вартості впродовж десяти днів після одержання виставлених постачальником рахунків на поточний рахунок постачальника.

Оплата товару відповідачем була проведена лише частково, що підтверджується банківськими виписками (містяться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не виконав своїх грошових зобов’язань належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 122374,46 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактури № СФ-0000023 від 31.10.2008 р. на суму 122374,46 грн., проте відповідач так і не здійснив розрахунок відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Оскільки відповідач так і не оплатив вартість поставленої за Договором продукції в повному обсязі та у строк, позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.11.2008 р. з вимогою сплатити 122374,46 грн. суми основного боргу, 94709,34 грн. інфляційних нарахувань, 6310,29 грн. відсотків річних, проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 122374,46 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 14562,56 грн. інфляційних нарахувань та 3339,31 грн. відсотків річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 14562,56 грн. інфляційних нарахувань, 3339,31 грн. відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АНКОР»(02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27-а, код 32960287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОПЕНЕРГО»(03027, Київська область, с. Новосілки, вул. Васильківська, 2-а, код 19422904) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 122374 (сто двадцять дві тисячі триста сімдесят чотири) грн. 46 коп. основного боргу, 14562 (чотирнадцять тисяч п’ятсот шістдесят дві) грн. 56 коп. інфляційних нарахувань, 3339 (три тисячі триста тридцять дев’ять) грн. 31 коп. відсотків річних, 1402 (одну тисячу чотириста дві) грн. 76 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 01.03.2010 р.