Рішення № 10298486, 08.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.10 р. Справа № 17/122

Господарський суд Донецької області у складі судді В.М.Татенко, розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Донтехгума», м. Донецьк,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслайнс», м. Донецьк,

третя особа: Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2, м. Київ,

про стягнення 21887,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шкіндер Ю.С. - довіреність,

від відповідача: Добряк С.М. - довіреність,

та третьої особи: не зявився

СУТЬ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство «Донтехгума» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслайнс» про стягнення 21916,18грн., у тому числі:

-20172,18 грн. на відшкодування збитків у звязку з нестачею вантажу з урахуванням інфляції за період 2008р березень 2010р.( 6444,94 грн.);

-1744,00 грн. на відшкодування додаткових витрат;

В процесі розгляду справи позивач надав суду письмове пояснення (а.с. 96), яким зазначив, що зобовязання відповідача щодо компенсації суми недостачі виникло з 14.01.2009р. Відтак, вимога позивача щодо додаткового стягнення інфляційних за період 2008р. є помилковою. Вважає, що інфляційні мають бути стягнуті з відповідача за період 2009р. травень 2010р. 2458,55 грн.

За принципом диспозитивності, закладеним у приписах ст. 22 ГПК України, позивач у судовому процесі має на власний розсуд розпоряджатися наданими йому процесуальними правами, зокрема наділений правом до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. За тим-самим принципом, суд не вправі власноруч змінювати визначені позивачем обсяги позовних вимог або тлумачити їх зміст. Передбачений ст. 83 ГПК України вихід судом за межі позовних вимог можливий виключно при наявності клопотання зацікавленої сторони (у даному випадку позивача).

За таких обставин, з огляду на те, що заяви про зменшення розміру позовних вимог від позивача до суду не надходило суд розглянув справу в межах первісно заявлених вимог з урахуванням додатково поданого позивачем «…Письмового пояснення…»

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 190808/TL від 19.09.2008 р. на транспортно-експедиційне обслуговування, у звязку з чим позивачу були завдані збитки, які складаються з вартості недостачі вантажу з урахуванням інфляції та додаткових витрат, повязаних з повторним митним оформленням вантажу.

У якості правової підстави позовних вимог позивач посилається на норми Цивільного, господарського кодексів України та Закон України «Про транспортно-експедиційну діяльність».

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність власної вини у завданих збитках, адже фактичне перевезення вантажу здійснювалось субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2. Саме з його вини як перевізника сталася нестача вантажу, що , зокрема підтверджено рішенням господарського суду м. Києва від 17.09.2009р. у справі № 23/89.

Крім того, під час розгляду справи відповідач надав суду копію заяви, надісланої позивачу про залік зустрічних однорідних вимог № 216/10ТЛ від 25.06.2010р.

Ухвалою від 07.06.2010р. господарський суд залучив до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2, який був належним чином повідомлений про день час та місце розгляду справи, але у судове засідання не зявився та свого представника не направив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2008р. сторонами був укладений Договір № 190808/TL від 19.09.2008 р. на транспортно-експедиційне обслуговування (а.с. 58-62, далі «Договір ТЕО»), п. 1.1. якого відповідач зобовязався від свого імені та за рахунок позивача забезпечити здійснення перевезення вантажів позивача автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Відповідно до п. 2.1. Договору ТЕО організація перевезення вантажу здійснювалась за письмовою заявкою позивача. Заявка (за п. 2.2. Договору ТЕО) повинна бути подана Замовником не пізніше ніж за 48 годин до моменту завантаження автомашини.

09 грудня 2008 р. позивач надав відповідачу заявку на перевезення з датою подання автомобілю 15 грудня 2008 року з сумою оплати 4600,00 грн.

Зазначена заявка була відповідачем прийнята до виконання.

Прийнявши замовлення до виконання, відповідач передав вантаж за відповідною заявкою (а.с. 77) для перевезення третій особі, з якою був укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/12/08 від 11.12.2008р. (а.с. 75-76).

Документальне митне оформлення вантажу здійснено 15 грудня 2008 р., що підтверджується вантажною митною декларацією (ВМД) № 700000002/8/020957 від 15.12.2008р.

Після митного оформлення та відправлення автомобіля, вантаж не був доставлений до місця розвантаження ТОВ «ОПТОН ИМПЕКС» (м. Москва, Росія) у зв'язку з частковою втратою вантажу на загальну суму 13727,26 грн. що призвело до невиконання п. 1 договору.

17.12.2008р. у м. Краматорську Донецької області було виявлено факт пошкодження тенту автомашини та часткова втрата вантажу Відповідно до висновку експерта № 3-180 від 17.12.2008 р. щодо перевірки кількості товару, було встановлено нестачу 11 (одинадцяти) мішків з продукцією.

З 17.12.2008р. позивач разом з ПП «Фацелія» розпочали процес анулювання ВМД 70000000/2/8/020957 від 15.12.08р. та повторне документарне оформлення вантажу, з урахуванням змін, а саме поповнення вантажу новими 11 мішками такої ж продукції (нестачу , якої було виявлено) за номенклатурою та кількості за новими паспортами якості.

З метою уникнення подальшого прострочення строку постачання вантажу за призначенням, позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 6/4609 від 22.12.09р. з повідомленням про відзив Заявки на перевезення від 09.12.08 р. (з сумою 4600,00 грн.), та проханням на прийняття нової Заявки зі строком постачання 24.12.2008р. з сумою оплати 7000,00 грн. Особовою відміткою в заявці була вказівка на забезпечення двох змінних водіїв. Постачання вантажу (відповідно до повторної заявки) було здійснено в обумовлений строк. Актом № 10 від 12.01.09р. підписаним сторонами, підтверджується факт надання послуг з транспортування вантажу за маршрутом Україна, м. Донецьк - Росія, м. Москва у сумі 7000,00 грн.

Вартість втраченого вантажу складає 13727,24 грн. Ця сума була стягнута відповідачем з третьої особи за рішенням господарського суду м. Києва (а.с. 50-51) та отримана відповідачем у повному обсязі, що підтверджується власне відповідачем. Однак не перерахована позивачу з причини не повної оплати останнім відповідачу вартості наданих послуг за Договором ТЕО. У сумі 10350,00 грн.

Зважаючи на те, що:

-за ч.ч. 2,3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії;

-частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зокрема, цивільні права та обовязки виникають із договорів та інших правочинів (ст. 11 ЦК України);

-за ч.2 ст. 932 ЦК України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору;

-згідно вимог ст. 943 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст.ст.610 625 ЦК України);

-порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України);

-згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема, одним з таких наслідків є відшкодування збитків;

-у даному випадку мова не може йтися про обмеження обсягу відповідальності за втрату, недостачу чи пошкодження вантажу лише вартістю втраченого вантажу, адже відповідач не був перевізником вантажу, у тому числі й того, що було втрачено;

-виходячи з ч.ч. 1,2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором;

-відповідно до п. 6.2. Договору ТЕО відповідач несе відповідальність за дії залучених ним третіх осіб як за свої власні;

-виходячи з вимог ст. 201 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявою однієї із сторін;

-під час розгляду справи відповідач надіслав позивачу заяву про залік зустрічних однорідних вимог № 216/10ТЛ від 25.06.2010р. , що є одностороннім правочином, копія якої надана суду. Відтак зобовязання відповідача перед позивачем по сплаті вартості втраченого вантажу у сумі 10350,00 грн. припинилося у звязку із заліком зустрічних однорідних вимог у сумі 10350,00 грн., які виникла на підставі несплати за послуги з за Договором ТЕО;

-відповідач на порушення умов договору тривалий час не сплачував позивачу 13727,24 грн. на відшкодування втраченого вантажу. Відтак має додатково сплатити суму інфляційних у розмірі 2458,55 грн.;

-позивач саме через порушення відповідачем умов Договору ТЕО був змушений сплатити ПП «Фацелія» за додатково надані послуги з повторного документарного оформлення вантажу у сумі 1744,00 грн.,

господарський суд вважає позов в частині вимог, щодо стягнення 5121,24 грн. на відшкодування збитків, повязаних з втратою вантажу та 2458,55 грн. інфляційних, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми збитків 10350,00 грн згідно п.11 ст. 80 ГПК України. має бути припиненим у звязку із відсутністю предмету спору.

Підстави для задоволення позову в частині стягнення інфляційних 3986,39 грн. відсутні.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та з урахуванням того, що частина вимог про відшкодування збитків була погашена під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 43, 49, ст. 80 (п.11), 82 84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслайнс» (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Постишева, 11/3; фактична адреса: 83052, м. Донецьк, б. Шевченко, б. 84, кВ. 11 ЄДРПОУ 33671362, рахунок № 26005001978000 у ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970) на користь Відкритого акціонерного товариства «Донтехгума» (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 28, ЄДРПОУ 00152342, рахунок № 2600201010743 у Донецькій Філії ВАТ «Кредобанк»,МФО 335753 ) на відшкодування збитків (з урахуванням інфляції) 7579,79 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту 179,29 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 193,07 грн.

Провадження у справі щодо стягнення суми 10350,00 припинити.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Суддя

.