Рішення № 102982650, 27.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 Справа №607/20128/20

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Бойко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 43402897 від 08 листопада 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 43402897 від 08 листопада 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3402897 від 08 листопада 2020 року вбачається, що він 08 листопада 2020 року в 15 год. 48 хв. в смт Березовиця, дорога М19, 33 км рухався зі швидкістю 88 км/год при дозволеній 50 км/год, чим порушив п.12.9. б ПДР. Даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. ОСОБА_1 зауважив, що він як водій відзначається особливою уважністю та беззастережно дотримується всіх правил дорожнього руху, раніше їх не порушував та до адміністративної відповідальності не притягувався. Тому вважає, що вказана постанова про адміністративне правопорушення є суперечливою, незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства, та є такою що підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене позивач ОСОБА_1 просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн та провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 09 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 43402897 від 08 листопада 2020 року. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою судді від 05 квітня 2021 року провадження в адміністративній справі №607/20128/20 зупинено до закінчення перебування ОСОБА_1 в складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

17 грудня 2021 року провадження у справі №607/20128/20 відновлено.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, у якій просив розгляд справи завершити за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задоволити та вирішити питання судових витрат.

Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи по суті. Від представника відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Відтак судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3402897 від 08 листопада 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 08 листопада 2020 року о 15 год. 38 хв. 55 сек. у смт Велика Березовиця, дорога М19, 331 км, водій, керуючи транспортним засобом Audi A4, р.н. НОМЕР_1 , в населеному пункті рухався зі швидкістю 88 км/год при дозволеній 50 км/год. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху Trucam LTI20/20 TC000532. Водієм перевищено обмеження швидкості руху, встановлені знаками 3.29, 3.31, 30.3. Водій порушив п. 12.9б) ПДР.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 15.9 г) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Тобто, у виниклому між сторонами спорі відповідач повинен належними та допустимими доказами довести, що ОСОБА_1 всупереч вимог ПДР України перевищив максимальну швидкість руху, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31.

Водночас, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є саме оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху.

Проте зазначена постанова є предметом оскарження, тому остання не може розглядатися як доказ за відсутності інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.

На думку суду, сам факт визнання особою вини у порушенні Правил дорожнього руху не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17.

Враховуючи презумпцію невинуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, саме на інспектора патрульної поліції покладений тягар доведеності наявності складу правопорушення належними та допустимими доказами, що у даному випадку не здійснено.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 жовтня 2019 року в справі №161/7041/17, адміністративне провадження №К/9901/23913/18.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень, відповідач у справі, зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані: на користь відповідача чи навіть позивача.

В судове засідання представник відповідача не з`явився та не представив суду жодних достатніх та належних доказів підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , однак у п. 5 оскаржуваної постанови містяться відомості про фото порушення та відео з ВО-00033.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, суд зауважує, що постанова, яка приєднана до позовної заяви та яку позивач просить скасувати серії ЕАМ № 3402897, однак у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив постанову серії ЕАМ № 43402897, що суд розцінює, як технічну помилку.

З огляду на вищевикладене, врахувавши відсутність відзиву представника відповідача на поданий позов, як і будь-яких доказів на обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАМ № 3402897 від 08 листопада 2020 рокупро накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, винесену інспектором УПП в Тернопільській області ДПП та закрити провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, із відповідача УПП в Тернопільській області ДПП слід стягнути судові витрати у розмірі 420,40 грн.

На підставі ст.ст. 9, 122, 247, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3402897 від 08 листопада 2020 року - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія серії ЕАМ № 3402897 від 08 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень - скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська