Рішення № 102981911, 04.02.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/3143/21

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 2Б, код ЄДРПОУ 23243188)

до Фізичної особи-підприємця Хіміча Валерія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Фізичної особи-підприємця Хіміча Валерія Миколайовича про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 94795,57 грн, а також 1233,10 грн втрат від інфляції та 1277,79 грн 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час перевірки дотримання споживачем (відповідачем) ПРРЕЕ (Правил роздрібного ринку електричної енергії) уповноваженими представниками позивача було виявлено порушення ПРРЕЕ за наслідками чого складено акт про порушення. Відповідно до висновків комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, Акт про порушення розраховано на підставі п 8.4. ПРРЕЕ. Розрахована сума до сплати за недораховану електричну енергію склала 94795,57 грн, однак відповідачем не сплачено вказаної суми позивачу. Крім того, у зв`язку з простроченням оплати за недораховану електричну енергію позивачем нараховано відповідачу 1233,10 грн втрат від інфляції та 1277,79 грн 3% річних.

Ухвалою від 04.11.2021 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 29.11.2021; відповідачу - заперечень до 06.12.2021.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позов відповідачем до суду не подано.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується конвертом №0103280375407 від 05.11.2021 з ухвалою від 04.11.2021, що повернута Господарському суду Київської області з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки судом надсилалась ухвала суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вона розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Хіміч Валерієм Миколайовичем (споживач, відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії №220039033 (далі - Договір) за яким, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за приєднаною потужністю 16 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до Рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Київобленерго» від 21.08.2020 ПАТ «Київобленерго» переіменоване у Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» без зміни ідентифікаційного коду, також 03.09.2020 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни найменування товариства на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Відповідно до п. 1.2. Договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та зазначається в Додатку №1 «Загальна однолінійна схема електропостачання», що є невід`ємною частиною даного Договору.

Під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ). Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів та правилами охорони електричних мереж (ПОЕМ) (п. 2.1. Договору).

Пунктом 4.2.8 Договору визначено, що споживач зобов`язаний дотримуватись вимог постанови КМУ №209 від 04.03.1997 «Про затвердження правил охорони електричних мереж», зокрема забороняється перебувати на території і в приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері і люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та відмикання до електричних мереж, будувати в межах охорони зон будь-які будинки, влаштовувати звалища, розташовувати автозаправні станції, саджати дерева, накидати на струмопровідні частини об`єктів електричних мереж і наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи та інше.

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (зараз - ПРРЕЕ). У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

У разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж Електропередавальної організації та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на велечину обсягу розрахункових витрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та згідно з додатком №8 «Розрахунок витрат електричної енергії в мережах Споживача» (п. 7.2. Договору).

Також п. 7.5. Договору сторонами погоджено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії» оформлюються: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності (у разі потреби за ініціативою постачальника).

У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають Договір розстрочки погашення заборгованості за спожиту електроенергію. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до даного Договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії. У разі порушення споживачем графіка погашення заборгованості постачальник має право у порядку, визначеному пунктом 6.1.3. цього Договору, припинити постачання електричної енергії до повного погашення заборгованості. (п. 7.6. Договору).

Також сторонами укладено додатки до цього Договору: Додаток №1 «Загальна однолінійна схема електропостачання»; Додаток №2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»; Додаток №3 «Режим постачання електричної енергії»; Додаток №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»; Додаток 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії». Додаток №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії»; додаток №7 «Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації»; Додаток №8 «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача»; Додаток №9 «Відповідальність особи споживача», а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід`ємними частинами цього Договору. Усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються обох сторін (п. 9.1 Договору).

Пунктом 9.4. Договору узгоджено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2015. У випадках встановлених абзацом третім п. 9.4. даний договір украдається на строк дії договору оренди. У випадку встановлених абзацом четвертим п. 9.4. даний Договір укладається на строк дії договору приєднання. Договір вважаться продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов. У випадку, якщо споживач користується об`єктом на підставі договору оренди дія даного Договору в частині постачання електричної енергії на орендований об`єкт припиняється в момент припинення дії Договору оренди, а саме: Договір оренди №903 від 04.10.2013, адреса: м. Бровари, вул. Черняховського 12а, термін дії до 01.11.2017.

Зокрема, відповідно до Акту №129295 від 09.10.2015 про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб встановлених на ньому, відповідачу передано на відповідальне зберігання Лічильник НІК-2301АП18 №1000243 за адресою: Бровари, вул. Черняховського 12а.

26.03.2021, представниками позивача, за адресою: Бровари, вул. Черняховського 12а було виявлено факт порушення ПРЕЕ, а саме порушення п. 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРЕЕ, п 5.16.11, п. 5.16.18, п. 5.16.19, п.6.4.2. ККО, що відповідає порушенню п 8.4.2. ПРЕЕ відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр ОСР (відсутні пломба на ящику обліку).

За результатом проведеної перевірки позивачем за участі відповідача, був складений Акт про порушення №К046212 від 26.03.2021.

02.04.2021 за участю відповідача проведено засідання комісії з розгляду Акту про порушення №К046212 від 26.03.2021, за результатами якого винесено рішення, оформлене протоколом №126 від 02.04.2021, яким визначено вартість не облікованої електричної енергії в наслідок порушення ПРРЕЕ у розмірі 94795,57 грн.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнення вказаної суми (94795,57 грн), також, позивачем нараховано відповідачу 1233,10 грн втрат від інфляції та 1277,79 грн 3% річних у зв`язку з несплатою 94795,47 грн вартості не облікованої електричної енергії.

Відповідач у свою чергу жодним чином не відреагував на наявність даного судового провадження, заперечень не надав, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Суд дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази вважає за необхідне зазначити на наступному.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), Правилами охорони електричних мереж (ПОЕМ), нормами Цивільного та Господарського законодавства, а також, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері енергетики.

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - постачальник, позивач) є суб`єктом господарювання, що здійснює постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Приписами ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Згідно п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 58 Закону споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ст. 193 Господарського кодексу України, яким визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 3 ст. 58 Закону визначено, що споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частина 2 цієї статті визначає перелік правопорушень на ринку електричної енергії, до я яких, зокрема, входять: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством; невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів.

Разом з цим положення п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначають обов`язки споживача, до яких, зокрема входять: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

8.4.1. Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

8.4.2. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, зокрема, у разі виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).

Згідно положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ (станом на момент складення Акту про порушення) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

- меж балансової належності;

- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

За пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Як вже зазначалось 01.09.2015 між позивачем та відповідачем укладено Договір про постачання електричної енергії №220039033, зокрема, за пунктом 1.1. якого, постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Водночас 14.03.2018 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (ПРРЕЕ) визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (п.2 ПРРЕЕ).

Пунктом 4 ПРРЕЕ встановлено Операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

В матеріалах справи відсутні будь-які посилання та докази, які б вказували на застосування сторонами положень п. 9.4 Договору з метою його припинення, або змін його умов. Також суду не додано доказів припинення дії Договору оренди №903 від 04.10.2013, про який зазначено у Договору постачання електричної енергії.

Отже, суд спираючись на ті обставини, що в матеріалах справи наявний підписаний обома сторонами Договір про постачання електричної енергії з додатками, а також на підставі того, що в матеріалах справи відсутні будь-які запереченнями відповідача щодо укладення договору або його пролонгації в порядку п. 4 ПРРЕЕ, суд має достатні підстави вважати, що між позивачем та відповідачем на момент складення Акту про порушення (26.03.2021) існували договірні правовідносини щодо постачання та споживання електричної енергії.

Досліджуючи складений представниками позивача Акт про порушення №К046212 від 26.03.2021, в якому, зокрема, зазначено про порушення споживачем п. 8.4.2. ПРРЕЕ (відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр ОСР, відсутні пломби на ящику обліку) суд встановив, що даний Акт складений у відповідності до діючих норм ПРРЕЕ (станом на момент складання Акту).

Так суд зазначає, що перевірка проводилась представниками позивача за адресою: Бровари, вул. Черняховського 12а, вказана адреса також зазначена у п. 9.4. Договору та в Акті №12995 від 09.10.2015 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, як така за якою згідно Договору здійснюється постачання електричної енергії, а отже, в суду є підстави вважати, що перевірка проводилась за вірною адресою та за вірним вузлом обліку електричної енергії.

Разом з тим, суд наголошує на тому Акт про порушення К046212 від 26.03.2021 підписаний особисто споживачем Хіміч В.М., що вказує на його ознайомлення з вказаним Актом та на те, що вказаний акт складався у його присутності.

Водночас зазначене з боку споживача в Акті про порушення твердження про те, що він як орендодавець не несе відповідальності за самовільне підключення та несанкціоноване викрадення електроенергії орендарем, судом до уваги не береться, позаяк Договір на постачання електричної енергії укладений саме з відповідачем, а також Акт №12995 від 09.10.2015 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку складений на ім`я відповідача.

Таким чином суд зазначає, що відповідальність за порушення ПРРЕЕ лежить на особі, з якою позивачем було укладено договір, у даному випадку на відповідачі.

Поряд з тим, суд зазначає, що споживач був належним чином повідомлений про засідання комісії, позаяк в Акті про порушення, який підписав споживач, зокрема, зазначено, що комісія з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 12.04.2021 о 15:30 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1А.

Обізнаність споживача про засідання комісії з розгляду Акта про порушення додатково підтверджується поданою ним заявою б/н від 02.04.2021 з вимогою про проведення засідання комісії з розгляду акта 02.04.2021.

02.04.2021 позивачем проведено засідання комісії з розгляду Акта про порушення, оформлене Протоколом №126, на якому був присутній відповідач, про що свідчить його підпис у протоколі.

Також з Протоколу засідання комісії (пункт 11 Протоколу) вбачається, що протокол, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії вручено споживачу 02.04.2021.

Судом перевірено розрахунок вартості не облікованої електричної енергії та встановлено, що він є арифметично вірним, а сума у розмірі 94795,57 грн нарахована відповідачем правильно. Контр-розрахунку суми нарахованої недооблікованої електричної енергії відповідачем суду не надано.

Отже, з наведеного вбачається, що споживач отримав документи на оплату 02.04.2021, водночас в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують сплату відповідачем позивачу 94795,57 грн ватрості недоврахованої електричної анаргії, яку відповідач в порядку п. 8.2.7. ПРРЕЕ мусив здійснити протягом 30 днів.

Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідачем, під час розгляду даної справи судом, не було надано жодних доказів, які б спростовували твердження позивача щодо порушень норм ПРРЕЕ та наявності заборгованості у відповідача за спожиту необліковану електричну енергію.

Отже, відповідач попри те, що був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, не вчинив жодних юридично значимих дій щодо подання до суду доказів, які б підтверджували відсутність порушень відповідачем норм ПРРЕЕ, безпідставність нарахувань вартості необлікованої електричної енергії тощо, та/або пояснень щодо неможливості подання таких доказів з причин, що не залежать від його волі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Відтак, суд, спираючись та ті обставини, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, ніж ті, що надані позивачем на підтвердження наявності у відповідача, заборгованості за Договором постачання електричної енергії, розцінює докази позивача найбільш вірогідними, а також належними, допустимими та такими, що підтверджують факт вчинених відповідачем порушень ПРРЕЕ та як наслідку - заборгованості відповідача.

Отже, суд вважає позовні вимоги, про стягнення з відповідача 94795,57 грн вартості не облікованої електричної енергії обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування втрат від інфляції та 3% річних.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 1233,10 грн втрат від інфляції та 1277,79 грн 3% річних за період з 16.05.2021 по 26.10.2021 з підстав неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язання з оплати вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 94795,57 грн. Позивачем розпочато нарахування втрат від інфляції та 3% річних з 16.05.2021, позаяк повідомлення про оплату за квітень 2021 виставлено останнім відповідачу 15.04.2021.

Як встановлено судом вище, відповідачем станом 26.10.2021 не було сплачено вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 94795,57 грн, а отже, позивачем підставно нараховано відповідачу втрати від інфляції та 3% річних.

Судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та встановлено, що він є частково не вірним, позаяк позивачем хибно зазначено період нарахування, а саме, дата з якої позивач починає нараховувати 3% річних (16.05.2021) є вихідним днем - неділя, а отже, в силу положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України правильною датою початку нарахування має бути - 18.05.2021.

Відтак, судом перераховано розмір 3% річних за період з 18.05.2021 по 26.10.2021 на суму 94795,57 грн та встановлено, що сума 3% річних складає 1262,21 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Водночас судом перевірено розрахунок втрат від інфляції та встановлено, що сума втрат від інфляції є більшою за нараховану позивачем, проте суд не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог, а отже, втрати від інфляції підлягають до стягнення з відповідача у заявленій позивачем сумі - 1233,10 грн.

Отже, на підставі викладеного, суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача на користь позивача 94795,57 грн вартості не облікованої електричної енергії, 1262,21 грн 3% річних та 1233,10 грн втрат від інфляції. В решті позову суд відмовляє.

Принагідно, суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі, позаяк судовий збір за подання даного позову є мінімальним для даної категорії справ.

Водночас, витрати на професійну правничу допомогу стягненню з відповідача не підлягають, позаяк не підтверджені належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хіміча Валерія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 2Б, код ЄДРПОУ 23243188) 94795,57 грн вартості не облікованої електричної енергії, 1262,21 грн 3% річних та 1233,10 грн втрат від інфляції, а також 2270,00 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз