Постанова № 10298062, 01.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1627/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

представника позивача - Михайліченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїдо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

21 квітня 2010 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекціязвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2900,00 грн, накладених на вказаного субєкта господарювання рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій Карлівської МДПІ від 17 грудня 2009 року № 0001562301 та № 0001572301.

В судовому процесі представник позивача надав суду заяву про зменшення суми позовних вимог у звязку з добровільною сплатою відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 грудня 2009 року № 0001562301 та № 0001572301.

Таким чином, спірна сума заборгованості становить 1516,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на встановлені перевіркою від 25.11.2009 обставини порушення відповідачем вимог пунктів 1, 9, 11, 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 673 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, внаслідок непроведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції на суму 11,25 грн при продажу однієї пляшки вина «Сонце в бокалі»,0,7 л; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 144,30 грн; проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару та обліку його кількості; незберігання фіскальних звітних чеків Z-звітів за №№ 1252, 1162, 1156,1199; незабезпечення ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 18,30 грн; неоприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій з 22.11.2009 по 24.11.2009 на підставі фіскальних звітних чеків № 1282- № 1284 на загальну суму 221,45 грн та на неповну оплату відповідачем накладених на нього рішеннями від 17 грудня 2009 року № 0001562301 та № 0001572301 штрафних санкцій.

В судовому процесі представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач, будучи повідомленим про те, що на розгляді в Полтавському окружному адміністративному суді перебуває справа за вказаним позовом, заперечень на позов суду не надав та в судове засідання не з'явився..

За такої обставини спір підлягає вирішенню на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача в цьому випадку не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою-підприємцем Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області 14.07.2008 та перебуває на податковому обліку в Чутівському відділенні Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції з 15.07.2008.

Як випливає з матеріалів справи та доводів позивача вимоги позову ґрунтуються на рішеннях про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 грудня 2009 року № 0001562301 та № 0001572301, які були винесені Карлівською МДПІ на підставі пунктів 1, 4, 6 частини 1 статті 17, статей 21, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” .

Вивчення судом змісту вказаних рішень показало, що вони прийняті на підставі акту перевірки від 25.11.2009 № 2673/16/31/23/НОМЕР_3.

Як вбачається з цього акту перевірки, фактичною підставою для застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій слугували висновки податкового органу про порушення вказаним субєктом господарювання вимог:

- пунктів 1, 9, 11, 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" внаслідок непроведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції на суму 11,25 грн при продажу однієї пляшки вина «Сонце в бокалі»,0,7 л; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 144,30 грн; проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару та обліку його кількості; незберігання фіскальних звітних чеків Z-звітів за №№ 1252, 1162, 1156,1199; незабезпечення ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 18,30 грн;

- пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 673 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, внаслідок неоприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій з 22.11.2009 по 24.11.2009 на підставі фіскальних звітних чеків № 1282- № 1284 на загальну суму 221,45 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість наведених висновків, судом встановлено.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При складанні акту перевірки від 25.11.2009 № 2673/16/31/23/НОМЕР_3, який в силу підпункту 1.3 пункту 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 № 925/11205, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства, працівником відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, будь-яких заперечень щодо відсутності такого порушення як реалізація товару без роздрукування та видачі чеку зазначено не було.

Таким чином, дійсності порушення наведеної норми закону працівник відповідача на момент підписання акту перевірки не спростовував, а відповідач доказів, які б доводили відсутність цього порушення, до матеріалів судової справи не надав.

З огляду на це, до відповідача правомірно застосовано штраф на підставі пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (11,25 грн х5).

Щодо зафіксованого в акті перевірки від 25.11.2009 № 2673/16/31/23/НОМЕР_3 факту порушення відповідачем пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»внаслідок невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 144,30 грн, суд зазначає, що відповідно до акту перевірки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 155,55 грн, а сума готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, - 0,00 грн.

Різниця між наведеними величинами /з урахуванням непроведеної через РРО суми 11,25 грн/ склала 144,30 грн, хоча в силу положення пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ці величини повинні бути рівними, за виключенням випадків проведення операцій «службове внесення»або «службова видача». Матеріалами справи проведення таких операцій відповідачем не доведено.

Із матеріалів справи вбачається, що на місці проведення розрахунків фактично знаходилось 155,55 грн, що підтверджується складеним продавцем відповідача описом грошових коштів з покупюрним описом від 25.11.2009, натомість згідно Х- звіту денного від цієї ж дати на момент перевірки через реєстратор розрахункових операцій не проведено жодної розрахункової операції.

Отже, факт порушення пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»знайшов своє підтвердження в ході перевірки та в ході судового розгляду. При цьому, суд бере до уваги, що фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, або відповідача можливості підписати акт перевірки з зауваженнями (в частині наявності цього порушення), виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Доказів, які б спростовували наявність цього порушення відповідачем до справи не надано, а судом самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України таких доказів не виявлено.

Таким чином, до відповідача правомірно застосовано штраф на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (144,30 грн х 5).

Щодо зазначеного в акті перевірки від 25.11.2009 № 2673/16/31/23/НОМЕР_3 висновку контролюючого органу про порушення відповідачем пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає, що відповідачем порушення цієї норми закону під час перевірки та під час судового розгляду не спростовано, тоді як податковим органом воно підтверджено самим актом перевірки та залученою до матеріалів справи копією нефіскального чеку від 25.11.2009. З останнього видно, що відповідачем не забезпечено програмування найменування товару /слово або цифровий код, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар,/та обліку його кількості.

Так, згідно з пунктом 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Таким чином, до відповідача правомірно застосовано штраф на підставі пункту 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн х 5).

В акті перевірки від 25.11.2009 також було зафіксовано факт незберігання фіскальних звітних чеків Z-звітів за № 1252 від 23.10.2009, №1162 від 26.07.2009, №1156 від 21.07.2009, №1199 від 31.08.2009.

Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. При цьому пунктом 6 статті 3 цього Закону встановлено, що зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок здійснюється протягом трьох років після їх закінчення.

За визначенням статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Відповідно до пункту 1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, денним звітом з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО є Z-звіт.

Із пункту 7.5 вказаного Порядку вбачається, що зберігання фіскальних звітних чеків у Книзі обліку розрахункових операцій забезпечується шляхом їх підклеювання на відповідних сторінках КОРО.

З огляду на викладене, належним виконанням субєктом господарювання обовязку щодо роздрукування та зберігання фіскальних звітних чеків є наявність у Книзі обліку розрахункових операцій підклеєних денних Z-звітів за кожний день проведення розрахункових операцій протягом терміну ведення КОРО та 3 років після її закінчення.

Відповідачем в спростування встановленого перевіркою порушення не надано суду КОРО, у якій були б підклеєні фіскальні звітні чеки Z-звіти за № 1252 від 23.10.2009, №1162 від 26.07.2009, №1156 від 21.07.2009, №1199 від 31.08.2009 за відповідною хронологією їх підклеювання та й під час перевірки виявлене порушення особою, за участю якої проводилася перевірка, не заперечувалось.

Таким чином, до відповідача правомірно застосовано штраф на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4 х(17,00 грн х 20)).

Що стосується встановленого перевіркою порушення у вигляді реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, суд виходить з наступного.

В акті перевірки від 25.11.2009 зафіксовано факт надлишку у відповідача товарно-матеріальних цінностей на суму 18,30 грн, на які відсутні накладні. Перелік і кількість товарів наведено у додатку до акту перевірки від 25.11.2009 “Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)”. На підставі викладеного зроблено висновок про незабезпечення відповідачем обліку товарів.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Для суб'єктів малого підприємництва, до яких належить відповідач, постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269 передбачено ведення Книги обліку доходів та витрат.

Як вбачається із форми Книги обліку доходів і витрат, встановленої додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, Книга має наступні розділи: “період обліку”, “кількість виготовленої продукції, наданих послуг”, “витрати на виробництво продукції”, “ціна продажу продукції”, “сума виручки”, “чистий дохід”.

Із аналізу норм чинного законодавства вбачається, що обов'язкове ведення іншої документації для фізичних осіб-підприємців не передбачено. Вимоги статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” щодо обов'язкової наявності первинних документів (накладних тощо), дані яких систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, не застосовуються до фізичних осіб-підприємців, оскільки згідно з частиною 1 статті 2 вказаного Закону сфера його дії поширюється лише на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Таким чином, суд доходить висновку, що нормами чинного законодавства не встановлено порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців. Натомість Книга обліку доходів і витрат, ведення якої передбачено для фізичних осіб-підприємців, не дозволяє фіксувати рух товарних запасів. До того ж з акту перевірки не вбачається, що Книга обліку доходів і витрат перевірялась під час перевірки.

З огляду на викладене, висновок перевірки про порушення відповідачем порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та зроблений без урахування особливостей регулювання господарської діяльності відповідача, а відтак відсутні законні підстави для задоволення вимоги Карлівської МДПІ про стягнення за це порушення з ОСОБА_2 штрафу в сумі 170,00 грн.

Акт перевірки від 25.11.2009 також засвідчує, що відповідачем неоприбутковано готівкові кошти на загальну суму 221,45 грн у період їх надходження з 22.11.2009 по 24.11.2009 на підставі фіскальних звітних чеків з № 1282 по № 1284 в КОРО № 1629000433р, яка зареєстрована в податковому органі та використовувалась відповідачем на ці дати та під час перевірки. А дані фіскальних звітних чеків, в тому числі загальна сума по ним, підтверджена контролюючим органом доданою до матеріалів судової справи копією скороченого періодичного звіту від 25.11.2009 за період з 22.11.2009 по 24.11.2009.

У відповідності з преамбулою Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 673 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктами 7.1 та 7.15 цього Положення встановлено, що вимоги цієї глави “Контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою” застосовуються під час перевірок підприємств (підприємців) органами контролю, які діють згідно із законодавством України /пункт 7.1/; уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися; порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення /пункт 7.15/.

Отже, за правилом пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

При цьому за визначенням пункту 1 зазначеного Положення оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У письмових поясненнях до акту перевірки від 25.11.2009 продавцем підтверджений виявлений перевіркою факт неоприбуткування готівкових коштів на загальну суму 221,45 грн у період їх надходження з 22.11.2009 по 24.11.2009 на підставі фіскальних звітних чеків з № 1282 по № 1284 в КОРО № 1629000433р.

Таким чином, до відповідача правомірно застосовано штраф на підставі статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” в сумі 1107,25 грн.

Як зясовано судом та підтверджено обліковою карткою відповідача, останній вищевказані суми штрафів частково сплатив, несплаченою залишилася спірна сума штрафу -1516,20 грн.

Разом з тим, судом у цій справі встановлено, що обовязку у відповідача по сплаті штрафу в сумі 170,00 грн /за неведення обліку товарних запасів/ не має, а тому у задоволенні позову в частині стягнення цієї суми штрафу слід відмовити.

Отже, в цілому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 1516,20 грн задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) до бюджету (р/р 31117104700499 одержувач УДК у Чутівському районі, код ЗКПО 34698406, банк ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019) борг в сумі 1346 (одна тисяча триста сорок шість) грн 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк