Постанова № 10298025, 25.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2010 р. Справа № 2а-1659/10/1470

м. Миколаїв

12:25

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Миколаївський комбінат

хлібопродуктів»

(вул. 1-ша, Слобідська, 122, м. Миколаїв, 54042)

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків м. Миколаєва

(вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

за участю представників:

від позивача: Торлопова В.О.

від відповідача: Чаричанський П.О.

про скасування податкового повідомлення рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відповідача з податку на додану вартість на суму 122742,90 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним:

- спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі камеральної перевірки. Відповідно до законодавства зазначений вид перевірок може виявити лише арифметичні або методологічні помилки, без проведення будь-яких інших перевірок платника податків. У цьому випадку перевіряючі використовували висновки попередньої перевірки;

- податковий орган у акті перевірки робить висновок про те, що підприємством не враховано результати попередньої планової перевірки та ухвалених на підставі неї податкових повідомлень рішень. Але результати перевірки та ухваленні на її підставі рішення було підприємством оскарженні, а тому не можуть вважатися узгодженими.

Відповідач свої заперечення обґрунтував необхідністю зупинення провадження у адміністративній справі до розгляду іншої адміністративної справи (арк.спр.43, 44)

Судом у задоволенні клопотання про зупинення справи було відмовлено (арк.спр.77).

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 19.08.98 (арк.спр.9).

В період з 31.03.09 по 15.05.09 СДПІ проводилася планова виїзна документальна перевірка ВАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»за наслідками якої було складено акт №530/40/00952114 від 22.05.09 (арк.спр.22).

Окрім іншого, за висновками перевірки підприємством завищено суму бюджетного відшкодування на суму 199905 гривень, завищено залишок відємного значення ПДВ на суму 1229663 гривень (арк.спр.27).

За результатами перевірки уповноваженою особою відповідача 04.06.09 прийняті податкові повідомлення-рішення про №00001440/0, яким зменшено бюджетне відшкодування підприємству з податку на додану вартість на суму 199905 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 99952,5 гривень, а також №00001440/0, яким застосовані штрафні санкції з ПДВ у розмірі 151985,5 гривень.

12.06.09 підприємством були оскарженні зазначенні податкові повідомлення рішення СДПІ шляхом подання позовної заяви до суду (арк.спр.66).

15.06.09 судом було відкрито провадження за цим позовом під номером №2а-2598/09/1470 (арк.спр.71).

На момент розгляду цієї справи, справа №2а-2598/09/1470 не вирішена остаточно, не має судового рішення, яке б набрало законної сили (арк.спр.29, 40).

Тобто, податкові зобовязання визначені податковими повідомленнями рішенням на підставі акту перевірки №530/40/00952114 від 22.05.09 є не узгодженими.

22.02.10 ВАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»подає податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій зазначає залишок відємного значення 643135 гривень.

09.03.10 СДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку підприємства з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року, та встановлено, що підприємством під час обрахунку податкового зобовязання, податкового кредиту та відємного значення не враховані висновки акту перевірки №530/40/00952114 від 22.05.09 (арк.спр.12).

На підставі акту зазначеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки 11.03.10 уповноваженою особою відповідача прийнято податкове повідомлення рішення №00000240/0 про нарахування ВАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 116898 гривень та штрафних санкцій на суму 5844,90 гривень (арк.спр.11).

Відповідно до ст.ст.4.2, 5.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові зобовязання, самостійно нараховані контролюючим органом, оформлюються у вигляді податкових повідомлень.

Відповідно до п.1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», який затверджений наказом ДПА України №327 від 10.08.05, акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.4.11 цього Порядку, протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки, керівником податкового органу (його заступником) приймається податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Тобто, акт перевірки на відмінність від податкового повідомлення-рішення це лише компетентна обґрунтована думка (позиція) податкового ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Таким чином, акт перевірки сам по собі не породжує, не змінює та не припиняє прав та обовязків сторін. Він є лише документом, який може бути використаний як доказ або правова підстава при прийнятті інших управлінських рішень: застосування штрафних санкцій, нарахування податкових зобовязань та інше.

За таких обставин, вимоги відповідача щодо обовязковості висновків документальної перевірки №530/40/00952114 від 22.05.09 для підприємства є безпідставними.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2 п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зобовязання платника податків визначені податковим органом, які ним оскаржені протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, до розгляду скарги є неузгодженими.

За таких обставин прийняте відповідачем рішення, яке ґрунтується на попередньо неузгодженому податковому повідомленні-рішенні є безпідставним.

Суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити в повному обсязі.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Судові витрати: сплата судового збору - 3,40 гривень стягнути з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 11.03.10 №00000240/0.

3. Судові витрати: сплата судового збору - 3,40 гривень стягнути з Державного бюджету України.

4. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 30.06.10

Суддя В.В. Біоносенко